Головна » Українська література

Родинні цінності у творі Володимира Ткаченка «Свято. (Чи бабу снігом не прикидало?)»

Мета:  продовжити роботу над вивченням творчості  Володимира Ткаченка, самобутнього,  непересічного майстра  слова; на основі аналізу твору прослідкувати своєрідність творчої манери письменника-гумориста, поглиблювати  у школярів навички виразного читання тексту, коментування прочитаного й почутого;  виховувати любов до родини, до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.

Методи і прийоми роботи:  бесіда, навчальні дискусії, робота з підручником, частково-пошуковий метод, інтерактивні технології.

Обладнання: портрет В. Т. Ткаченка, текст твору «Свято (Чи бабу снігом не прикидало?)»,  літературознавчий словник, презентація до теми уроку

 

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності    

    школярів

ІІІ. Основний зміст уроку

Вступне слово вчителя

Кажуть: «Щасливими не народжуються, ними стають».  І вирішальну роль у цьому відіграє сім'я. Народна мудрість стверджує: «З родини йде життя людини», «Без сім'ї нема щастя на землі», «Де в сім'ї лад, там без вад»,, «Сім'я без Бога — убога»,  «Сім'я — не церква, а люди — не ангели, усяко буває».  Найпершою святинею для кожної дитини, людини є родина. Традиції виховання в сімʼї складалися упродовж багатьох століть.  Із давніх-давен українці розглядали сім'ю, родину, рід як святиню, а виховання дітей - як святий обов'язок батьків: завдяки цьому народ продовжував себе в своїх дітях, генезував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно-побутову культуру.  Матері   й батькові відводилась найвища, авторитетна роль. Від них залежали успіхи фізичного та соціально-психічного розвитку дітей ("Хороші діти — це честь батька й матері",  "Яка хата — такий тин, який батько — такий син", "Молодь багата мудрістю мами й тата".  Тому сьогодні на уроці ми і поговоримо про родинні цінності у творі  Володимира Ткаченка «Свято. (Чи бабу снігом не прикидало?)»

 

Виразне читання тексту «Свято (Чи бабу снігом не прикидало?)»
Обмін враженнями, евристична бесіда

[*]     Чи сподобалась вам оповідка? Чим саме?

[*]     Які враження справив на вас цей твір? Поділися ними з однокласниками.

(Учні діляться думками про те, які частини твору, вирази їм найбільше запам’яталися, сподобалися, здалися незвичайними, оригінальними.)

[*]     Де відбуваються події, змальовані у творі?

[*]     Які настрої та почуття висловлені в оповідці?

[*]     Чи є зв'язок між деякими моментами біографії гумориста й особливим теплим ставленням до бабусі? Якщо так, то в чому він виявляється?

 

Словникова робота. 

 

Ще жива [баба], ворушиться, курним топить.

 

курним топити - розпалювати й підтримувати вогонь у печі,  грубці низькоякісним вугілля, яке куріло (диміло, чадило.. )          

Собака відірвалася, загубила баранчика

деталь, що зʼєднує ланцюг та ошийник собаки

 

…як розтавало, то текло прямо аж на лежанку

низька прибудова до печі, призначена для «лежання» (відпочинку)

 

Позавчора  якісь гицелі відірвали штахетину

зневажливо, лайливо  про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії

 

Коли не приїдеш, то обо­в'язково потрапиш як не на Явдохи, то на Теплого Олекси,  то іще на якогось святого.

 

14 березня вшановується пам'ять первомучениці Євдокії.  Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних для майбутнього врожаю.

У народі 30  березня називається днем Теплого Олекси.  Особливо його відзначали колись бджолярі, рибалки та мисливці, бо вважалося, що з Теплого Олекси вже починається справжнє тепло

 

Робота з літературознавчим словничком

 

[*]     Пригадайте, який твір називається оповіданням

 

[Скругленный прямоугольник: Оповідання – прозовий твір невеликого обсягу з динамічним розвитком сюжету. В оповіданні зображується один епізод або подія з життя героя, тому діючий осіб у творі небагато, а описувані дії протікають на невеликому, обмеженому проміжку часу.]

 

[*]     Володимир Ткаченко назвав свій твір «Оповідка з сільського життя». Чому?

 

Образ родини

 «Усне малювання»

[*]     Змалюйте словесно родину, яка приїхала до бабусі у гості.

(Наприклад: син працює у місті, має квартиру з усіма вигодами. Досягнув успіхів у своїй професійній діяльності, дуже зайнятий і заклопотаний. Але раз на рік обов’язково приїжджає у своє рідне село, у звичайний сільський будиночок….)

 

Гра «Знімаємо кіно»

Уявіть себе режисером, який працює над сценарієм нового фільму.  Напишіть героям діалоги, введіть  авторські  ремарки, підберіть (якщо можливо) музику.

 

Режисерські групи –

 

Образ бабусі

 

Слово вчителя.    Але яка може бути родина, в якій немає старійшини роду, тобто бабусь і дідусів. Бабуся по праву носить звання берегині роду, адже вона – невгомонна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

 

Складіть тематико-ситуативний словник до слова «баба»

 

[*]     Як ви називаєте свою бабусю? Розкажіть про неї.

Евристична бесіда

Коли ми  вперше у творі знайомимся з бабусею?
Чим найбільше полюбляє  займатися бабуся?  Про що це свідчить?
Розкажіть про життя старенької?
Знайдіть слова, якими автор доводить, що  бабуня любить своїх дітей, онуків?
Які риси характеру притаманні немолодій жінці?
Як ви ставитесь до своїх бабусь? Чим вони нагадують бабусю із твору?
Чому автор не вказав імʼя бабуні?

 

Проблемне питання

 У творі немає слів: бабуся сумує, їй самотньо, вона журиться. Посилаючись на текст, доведіть, що літня жінка  чекає приїзду родини з нетерпінням. (учні відшукують, зачитують і коментують).

Теорія літератури. 

[*]     Запишіть у літературознавчі словнички  визначення «художня деталь»

[Скругленный прямоугольник: Деталь художня (від фр.) — така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Художня деталь може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, портрета і взагалі бути домі¬нантою цілого твору]

 

[*]     Поміркуйте, у розкритті яких образів деталь відіграє вирішальну роль

 

Художня деталь

Образ

…дим з димаря

життя

…торба із скарбом

 

…ріжок білої хустини

 

Теорія літератури. Запишіть визначення «асоціативний образ»

Асоціативний образ

Асоцація (лат. - приєдную, з'єдную) - це зв'язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них викликає у свідомості низку інших.  Асоціювання відбувається на підставі схожості («поле - як море»), контрасту (радість - сум), суміжності в часі (весна - цвітіння) або в просторі (небо - птахи). Коли в групу поєднуються три уявлення чи відчуття і більше, тоді виникає асоціативний ряд.

Скажімо, запах свіжо - спеченого хліба може викликати спогад про раннє дитинство, коли ти влітку гостював у селі в бабусі й щоранку ласував теп­лим запашним окрайцем.

 

Прочитайте текст, знайдіть речення зі  словом «записник».  Створіть асоціативний ряд до поданного слова. 

[*]     Як ви розумієте, що означає слово «записник»?

[*]     Які риси характеру уособлює  цей предмет?

Очікувані відповіді:

Записник – образ сучасної людини

Записник – узагальнений образ бездушної людини

Записник – сум, сором, відчуття провини, докір, стурбованість

Записник – узагальнений образ міста, нашого метушливого життя

 

Проблемне питання

Прочитайте останнє речення твору.

«А баба все стоїть та ріжок білої хустки до очей притуляє.» 

Який глибокий філософський зміст у ньому прихований?
Поясніть змістове навантаження останнього речення.

“Незакінчене речення”

 

1.     Закінчіть речення одним словом:

[*]     Твір  «Свято (Чи бабу снігом не прикидало?)»” про....(любов, тепло, розлуку, бабусю, родину).

[*]     Як ви вважаєте, яка основна думка твору? (Основна думка твору: звертання до нас, читачів, любити рідних, не забувати їх, уміти дякувати за ласку і тепло).

 

 Творча лабораторія

Складіть сенкани, використовуючи запропоновані слова «бабуся», «родина»

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

«Мікрофон»

Чому вчить сучасну молодь оповідка «Свято»?
Яке враження  справив на вас твір письменника – гумориста?

Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Скласти твір-роздум на тему «Без сімʼї нема щастя на землі».

 

Список використаних джерел

Голуб Н.Б., Остапенко Н.М. Дивосвіт. Дидактичний матеріал з розвитку звʼязного мовлення учнів. ― Черкаси:  Брама. ІСУЕП, 1999. ― С152
Ткаченко В. Не жалій батька в наймах. Оповідки ― Сміла,  КВПП «Тясмин»,  2004 ― С136.
Ткаченко В. Ойра-Ойра. Гумористичні оповідки, пересмішки. ― Сміла, «Блискавиця», 2008 ― С80.
Пахаренко В.І.Основи теорії літератури. ― К.: Генеза,2007. ― 296с.
Письменницький портал. Володимир Ткаченко ― Режим доступу: http://pilipyurik.com

 

ДОДАТОК
(текст твору)

 

Володимир Ткаченко

«Свято.(Чи бабу снігом не прикидало?)»

Не знаю, як у вас, а в нас на село починають їздити весною. Серед зими навідаємось раз чи двічі. Чи жива ще там баба, чи снігом не прики­дало? О... дим із димаря валує. Ще жива, ворушиться, курним топить.

А по весні, першої ж теплої неділі, з дітками, вкинувши в торбу по парі стареньких штанців (село ж бо є село), та прикупивши хлібину і оселедців без голови, мчимо електричкою до баби. Нехай внуками по­бавиться. Розпитає дітей про ясла, про школу, а нам вдесяте розповість, як біля курятника підковзнулась ще на Різдво, а ногу ще й до сих пір кру­тить.

Новин у баби - за день не переслухаєш.

-      Собака відірвалася, загубила баранчика, а тепер ланцюг звертається бубликами. Так, со­бача душа, закрутить, що до будки не дістає.

 Нотую швиденько собі в записник: „Вертушку собаці". А баба продовжує:

-  Дах дірявий на причілку від Килини. Снігу навіяло багато. Оце, як розтавало, то текло прямо аж на лежанку. Чимось якби його затулити.

Беру і це на помітку.

-  Позавчора якісь гицелі відірвали штахетину за хатою. Добре, хоч не закинули. Так і лежала біля тину. Я нею он двері в льох підперла.

Слухаю бабу, записую, запам'ятовую,  але робити  -  нічого не роблю. І не тому, що ледачий, а тому,  що баба дуже набожна. Та ще й свята ре­лігійні ранньої весни так часто трапляються. Коли не приїдеш, то обо­в'язково потрапиш як не на Явдохи, то на Теплого Олекси,  то іще на якогось святого. Почнеш дзенькати чимось,  а баба  - в крик: „Свято!"  Ото, щоб не образити, то я в записник нотую.

А вже, коли додому повертає­мося та торби із скарбами бабиного льоху тягнемо, тоді вже «Боже поможи» у пригоді стає.  А отой записник так муляє душу, що хочеться ним або дірку в дасі затулити, або скрутити його в баранчик  та собаці на шию пові­сити.

А баба все стоїть та ріжок білої хустки до очей притуляє.


Теги: ткаченко, Іщенко А.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 507/130


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar