Головна » Українська література

Проект «Краса природи - мати доброти й сердечності». Уроки мислення та словесності на природі з української літератури

 Мета: формувати у учнів переконання, що відчуття природи, захоплення нею- джерело радості буття і розуміння цінності життя людини, спонукати до осмисленого сприйняття та критичного аналізу матеріалу

  Сприяти розумінню природи, необхідності дбайливого ставлення до неї, відродженню національної самосвідомості, толерантності, любові до батьківщини
   Розвивати мисленнєву діяльність школярів, зв'язне мовлення,  творчі здібності  учнів

Актуальність: «Світ вступає в століття людини»

                                                                     В.Сухомлинський

Термін – навчальний рік

Учасники – учні 5-11 класів

Очікувані результати:

Учень тонко відчуває красу природи, захоплюється нею і розуміє необхідність берегти її,  дбайливо ставитися до живого, прекрасного
Відчуває себе патріотом, що знає і поважає свої національні корені…
є терпимим і людяним, поважає інших..
має сформоване почуття необхідності збереження і примноження природної краси, наснажений на творчу працю

Гіпотеза: кожен вихід за межі класу націлений на те, щоб дитина, за словами В.Сухомлинського, «розквітла у своїй творчості, а не була засушеною квіткою»

                                                    Вступ

Світ вступає в століття людини…

                                                                     В.Сухомлинський

      Початок 21 століття ознаменувався  в історії людства новим етапом розвитку – побудовою інформаційного суспільства, що спричинило появу нових суспільних викликів, зокрема в галузі освіти – розвитку учня «як життєво і соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях» (Концепція загальної середньої освіти). Успішна самореалізація особистості залежить від бажання і вміння пізнавати нове, впевненості  у власних можливостях, уміння мислити, спілкуватися, ефективно працювати.

 Українська мова і література як навчальні предмети мають великі потенційні можливості для розвитку мислення і мовлення учнів. Це пояснюється передусім тим, що мова легкодоступна для спостережень і аналізу, а література є своєрідним художнім відображенням життя, внутрішнього світу людини. Питання організації навчально- пізнавальної діяльності в процесі вивчення предмета, яка не переобтяжує пам'ять механічним заучуванням, не орієнтує учня на репродуктивне відтворення знань, а спонукає до осмисленого сприйняття, до критичного аналізу мовного чи літературного матеріалу, є досить актуальною. Психологічною наукою доведено, що від рівня володіння рідною мовою залежить розвиток інтелекту людини, а отже – і її здатність до мислення і зв’язного мовлення, активізація мисленнєвої діяльності учнів є ефективним засобом формування їхніх мовленнєвих компетенцій. Адже «хто ясно думає, той чітко висловлюється». На жаль, ми часто забуваємо, що одним із критеріїв визначення культури людини є саме її мислення і мовлення. Більшість  же учнів не вміє мислити, а отже, письмово викласти свої думки. Вони не мають навичок сприймати явища і процеси, що відбуваються навколо, не вміють їх описати, бо не володіють відповідним запасом лексики. І передусім тому, що вчитель на уроках мало уваги приділяє розвиткові логічного мислення школярів. Згадаймо вчення В.Сухомлинського «Перш ніж давати знання, треба навчити думати, сприймати; розумове виховання далеко не одне й те саме, що добування знань!» або інше: »Дивовижно багата, невичерпна за красою грань педагогічної майстерності – уміння вчити дітей думати»…

      На моє переконання, одним із таких видів навчальної діяльності, що вчить школяра мислити, може бути своєрідний різновид інтегрованих занять як уроки словесності, що поєднують мовний і літературний матеріал. До них вдавалися ще за часів Острозької та Києво – Могилянської академій. Сьогодні відновлюються кращі традиції їх використання з урахуванням вимог до сучасної освіти. Л.Скуратівський, наприклад, обстоював важливість цих уроків, які через словесно – художній вплив забезпечують різнобічний розвиток учнів, формують у них естетичне ставлення до навколишнього світу, сприяють вихованню уваги до слова, збагаченню словникового запасу, усвідомленню важливості мовленнєвої індивідуальності. Досвід проведення таких уроків засвідчує, що учні швидше досягають мовного розвитку, зростає їх пізнавальна активність і навчальна продуктивність. Характерною ознакою уроків словесності є те, що вони позбавлені структурних стандартів, не відповідають узвичаєним шкільним заняттям. Умовно їх можна назвати уроками довільної структури. Втілюючи власну методичну проблему «Впровадження інтегрованої системи краєзнавчої роботи»,  я  намагаюся у своїй практиці  поєднати проведення уроків мислення і словесності і настанов  великого педагога В.Сухомлинського про те, що треба шукати джерела думки і слова, а значить йти з дітьми до джерела натхнення – в оточуючий світ.

Спілкування з природою дає наступні можливості

                                                         

 

Вчить

 пізнавати світ                                         розуміти прекрасне         

                                                мислити                                      оздоровлює

 

     Уроки на природі ( чи мислення чи словесності) сприятимуть формуванню в учнів переконання, що відчуття природи, захоплення нею- джерело радості буття і розуміння цінності життя людини, спонукатимуть до осмисленого сприйняття та критичного аналізу матеріалу, розумінню природи, необхідності дбайливого ставлення до неї, відродженню національної самосвідомості, толерантності, любові до Батьківщини. А ще допоможуть дітям відпочити на свіжому повітрі,  оздоровитися, наснажитися на подальшу творчу працю.

Зміст проекту

Це не розваги,

це справжні уроки,

на яких дитина пізнає світ,

 вчиться мислити, міркувати, розуміти…

В.Сухомлинський

      Даний проект передбачає проведення уроків мислення та словесності  на природі для учнів різного віку, а саме:

5 кл. – екскурсія у сільський сквер «Слухаємо берізку»  (урок розвитку мовлення - підготовка до написання твору-опису)

 6 кл.- екскурсія на луки «Вже відлетіли в вирій журавлі» (вивчення вірша Б.Лепкого «Журавлі» та мовної теми «Рід іменників»)  або прогулянка до лісу «Зачаровані весною», де вивчається один із творів теми «Прикмети весни», наприклад, вірші М. Рильського «Пісні» чи «Ознаки весни», а з мови йде підготовка до написання твору – оповідання за поданим сюжетом.

  7 кл. -  екскурсія до осіннього парку чи лісу - урок позакласного читання на тему «Осінь у творах письменників Краснолиманщини» та вивчення мовної теми «Безособові дієслівні форми на но-, то-«

 8 кл.-  урок на березі ріки Чорний Жеребець «Благословенна будь, ріка мого дитинства» ( інтегрований краєзнавчий урок літератури, історії, географії),  чи поєднати вивчення поезії Т.Шевченка « Вітер з гаєм розмовляє»,

і підготовку до  написання  твору- опису місцевості на основі особистих спостережень

 9 кл.- урок «Посади калину біля школи» (чи участь у народознавчому святі «Кукушка», квітень)

10 кл. – творча година «Мандруємо від Бакая до Монголії» (на топонімічних матеріалах повторення теми «Велика буква у власних назвах» та написання власного висловлення «Перлини рідного краю»)

 11 кл.- «Вітчизни дим приємний і солодкий» (урок біля родинного вогнища)           

 

До джерел думки і слова

Дивовижно багата,

невичерпна за красою

 грань педагогічної майстерності –

 уміння вчити дітей думати

В.Сухомлинський

     

    Як учитель- словесник, я прагну пам’ятати слова В.Сухомлинського «Дивовижно багата, невичерпна за красою грань педагогічної майстерності –  уміння вчити дітей думати», маю власну систему проведення уроків на природі, бо переконана: природа стає могутнім фактором виховання особистості, коли дитина пізнає і розкриває її таємниці, оберігає скарби. У спілкуванні з природою дитина вчиться пізнавати світ, мислити, розуміти  прекрасне, одночасно оздоровлюючи і   загартовуючи свій організм. Як зазначав В.Сухомлинський, прогулянки дітей у ліс, на луг, річку, поле – це не розваги, це »справжні уроки, на яких дитина пізнає світ, вчиться мислити, міркувати, розуміти і усвідомлювати складні різноманітні її явища, доцільність законів її розвитку». Уроки мислення серед природи переконливо показують неоціненну їх роль у духовному розвитку особистості. Тому в майбутньому, ми переконані, повинні стати складовою частиною виховного процесу в школі, особливо у вік інформаційних технологій. Організуючи подорожі в природу в пошуках емоційно- естетичного звучання слова, подорожі до джерел думки і почуттів, прислухаймось до мудрої поради великого педагога: »Переді мною відкрилася дивовижно багата, невичерпна грань педагогічної майстерності – уміння вчити дітей думати».

Так, на перших уроках у 5 класі необхідно ближче познайомитися один з одним (вчителю і дітям), зняти стреси, викликані переходом дітей з молодшої школи до середньої, розкрити творчий потенціал дітей, тому провожу уроки – екскурсії у сільський сквер.  Наприклад,   урок розвитку мовлення -підготовка до написання творчої роботи – опису природи. «Слухаємо берізку», спостерігаємо за самотнім листочком або осінніми хмаринками, усно малюємо… складаємо діалог квітів на шкільній клумбі. А потім у класі продовжуємо годину творчості, де народжуються твори- мініатюри, казки, перші поетичні спроби, складаються діалоги.

         Зимою урок розвитку мовлення з опису природи проводимо, як учив В. Сухомлинський, не тільки в пошуках емоційно- естетичного звучання слова, а й гармонії з природою, загартування організму…. Тут, під час гри у сніжки або ліплення снігової баби, створюється Казка про сніжинку, Портрет Завірюхи чи Вітруганіща. А учні сідають за парти розпашілі, збуджені, радісні, натхненні.

У 6 класі можлива екскурсія на луки «Вже відлетіли в вирій журавлі» (аналіз вірша Б.Лепкого «Журавлі» та вивчення мовної теми «Рід іменників»)  або прогулянка до лісу «Зачаровані весною», де вивчається один із творів теми «Прикмети весни», наприклад, вірші М. Рильського «Пісні» чи «Ознаки весни», а з мови йде підготовка до написання твору – оповідання за поданим сюжетом.

  Для семикласників цікавою буде  екскурсія до осіннього парку чи лісу, де проводимо урок позакласного читання на тему «Осінь у творах письменників Краснолиманщини», поєднавши вивчення мовної теми «Безособові дієслівні форми на но-, то-«.

 

Батьківщина – це твоя колиска

Пам′ятай, що Батьківщина

 – це твоя колиска, твій дім,

 джерело твого щастя…                                                                                                   В.Сухомлинський

        Вважаю вдалими інтегровані уроки краєзнавства, літератури, мови, історії з циклу «Благословенна будь, ріка мого дитинства». Разом із восьмикласниками на берегах колись повноводного притоку Сіверського Дінця річки Чорний Жеребець, що протікає за селом, згадуємо історію рідного краю, народні легенди про заснування села, згадуваних річок, укладаємо словник краєзнавчих термінів, пояснюємо зібрані у експедиціях топоніми, гортаємо сторінки про пов’язані з історією села імена історичних постатей козаків Кіндрата Булавіна, Семена Драного, їх побратимів. Проводимо поетичну хвилинку, присвячену поетам- землякам, що оспівали рідний край: Л.Середа, В.Гергель,  звучать вірші учнів школи. Таким чином проводимо і підготовку до  написання  твору- опису місцевості на основі особистих спостережень.

На свіжому повітрі услід за Довженком повторюємо: »Благословенна будь, ріка мого дитинства!», збагачуючи духовний світ, усвідомлюючи необхідність екологічної допомоги нашій природі. А чисте повітря протягом 40 хвилин надає дітям наснаги на подальші уроки.

       Весною зі своїми учнями ми ходимо слухати музику весняного лісу, спостерігаємо за пробудженням пролісків, або слухаємо перші веселі голоси пташок чи крики диких гусей, що вертають до рідного краю. Так дитина живе у світі музики природи, гри чи фантазії, бо кожен вихід за межі класу націлений на те, щоб дитина, за словами В.Сухомлинського, «розквітла у своїй творчості, а не була засушеною квіткою», щоб у оточуючому світі вона знайшла джерело натхнення. А природа зробила її мудрим дослідником, допитливою людиною, щоб кожен крок пізнання облагороджував серце і загартовував волю.

У 10 класі доречною є творча година «Мандруємо від Бакая до Монголії» (на топонімічних матеріалах повторення теми «Велика буква у власних назвах» та написання власного висловлювання «Перлини рідного краю»).

Родинне вогнище – оберіг Вітчизни

Той, хто по – справжньому

 любить Батьківщину,

у всіх відношеннях справжня людина…

В.Сухомлинський

  У випускному  11 класі традиційно провожу урок на замовлення випускників. Радію від того, що серед запропонованих тем учні найчастіше обирають урок мислення біля родинного вогнища «Дим Вітчизни солодкий і приємний». Саме тут, на фоні текстів про широкий український степ, який чув скрип чумацьких возів, звучання чумацьких та козацьких пісень, відчуваємо велич Вітчизни,  ведемо розмову про те, що література допомогла кожному зрозуміти багато чого в житті. А на першому місці – необхідність знати свої корені, шанувати рідну землю. Бути гідними  дітьми своїх пращурів. Література кличе серцем доторкнутись до традицій нашого народу… Тому і звучить спочатку несміливо Віночок народних пісень. А після пригощання кулішем, який зварили мами, -  подяка  за те, що мами були і є берегинею домашнього вогнища, оберігали нас кожен день, проводжаючи до школи… Скільки сил і терпіння проявили,  щоб виростити.

Тож дякуємо їх за нелегку материнську долю словами українських поетів – В. Симоненка, Б.Олійника, М. Сингаївського, колективним виконанням «Пісні про рушник» А.Малишка. Тут, у присутності батьків, на свіжому повітрі по- іншому сприймаються напутні слова вчителя  

На світі можна жить без еталонів.

По – різному дивитися на світ:

Широкими очима,

З- під долоні,

Крізь пальці,

У кватирку,

З-за воріт.

Від того світ не зміниться нітрохи

А все залежить від твоїх зіниць.

В широких відіб’ється вся епоха,

У звужених – збіговисько дрібниць.

    Для афірмацій беремо думки – поради В.Сухомлинського:

«Той, хто по - справжньому любить Батьківщину, у всіх відношеннях справжня людина».

«Наша Батьківщина – це могутнє тисячолітнє дерево. Тож нехай кожен із нас буде не сухою безплідною колючкою на цьому дереві, а живою гілкою».

«Пам′ятай, що твоя Батьківщина – це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя. Це земля твоїх предків, на якій пролито багато крові і поту».

«Виховуй в собі Людину- ось що головне. Інженером можна стати за 5 років, вчитися на людину треба все життя».

«Людина повинна працювати не тільки для того, щоб добувати собі хліб і одежу, побудувати житло, а й для того, щоб поряд з її будинком завжди цвіли квіти, давали радість їй і людям».

                                     Життя прожити - не поле перейти

Пам′ятай,

 що у кожного народу

 є своя святиня…

В.Сухомлинський

Як організатор краєзнавчої роботи, можу поділитись досвідом проведення народного свята на природі «Кукушка». Це традиційне весняне обрядове свято нашого села, записане учнями під час фольклорних експедицій і відроджене спільно з учасниками народного фольклорного ансамблю «Родник».

    Давно відійшло в минуле піонерське вогнище, не співаємо «Взвейтесь кострами», але деякі традиції в нашій школі збереглись. Так, щороку перед літніми канікулами  ми проводимо свято Прощання зі школою. Крім підведення підсумків роботи за навчальний рік на урочистій лінійці «Честь школи – справа кожного», визначення кращих учнів і вчителів у різних номінаціях, традиційною стала козацька каша біля родинного вогнища. Це свято – спілкування дітей - батьків – вчителів є уроком толерантності, взаєморозуміння, духовного збагачення учасників навчально- виховного процесу. І, звичайно, оздоровлення дітей, бо до самого вечора у шкільному саду і подвір′ї проходять спортивні змагання, конкурси танцюристів, співаків…Щасливим акордом звучать над селом слова:

«Школо наша, школо,

Приголуб нас, мила.

Пригорни усіх нас,

                                                  Як голуб під крила».

Отже, знання, здобуті  в  описаних нестандартних ситуаціях дають дітям почуття радості відкриття, осмислення побаченого  і почутого, допомагають досягти  очікуваних результатів:

Учень прагне до осмисленого сприйняття, до критичного аналізу мовного чи літературного матеріалу
має сформовану здатність до мислення і зв’язного мовлення

 впевнений  у власних можливостях, уміє спілкуватися, ефективно працювати

Учень тонко відчуває красу природи, захоплюється нею і розуміє необхідність берегти її,  дбайливо ставитися до живого, прекрасного
Відчуває себе патріотом, що знає і поважає свої національні корені…
є терпимим і людяним, поважає інших..
має сформоване почуття необхідності збереження і примноження природної краси, наснажений на творчу працю.


Теги: природа, Єсіпова В.І.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 172/7


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar