| Головна » Українська література |
Мета: - навчати учнів добирати аргументи, розкриваючи проблему влади грошей, дискутувати щодо даної проблеми; - розвивати навички розуміння актуальності проблем трагікомедії для сучасного життя; - виховувати поміркованість щодо матеріальних потреб, благодійність. Обладнання: портрет Карпенка-Карого, текст твору «Сто тисяч», інтерактивна дошка, презентація, гаманець, намальовані монети, стіки, терези, скринька з білетами «Лото-забава», муляжі банківських банкнот, кліп «Наша гривня», фрагменти запису ТСН. Міжпредметні зв'язки: зарубіжна література («Скупий» Мольєра); історія (поява грошової одиниці); правознавство (Закон про підробку грошей). Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Перебіг уроку
Епіграф
Люди вважають, що володіють грошима, але часто буває навпаки.
І. Організація навчальної діяльності.
Привітання.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Слово вчителя. Вам необхідно було вивчити літературознавчі терміни і прочитати трагікомедію «Сто тисяч».
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку
Презентація теми, мети уроку.
Робота над епіграфом.
Вчитель: - Що мається на увазі? - Чи згодні ви з такою думкою?
ІV. Актуалізація навчальної діяльності учнів.
Технологія «Займи позицію»
Проблемне питання: Як ви вважаєте, мати багато грошей — це добре чи погано?
(Учні прикріплюють стіки на терези. Вчитель підсумовує результат)
Слово вчителя. Отже, наші думки розійшлися. Щоб дійти правильного висновку, нам потрібно детально проаналізувати героїв твору та їхнє ставлення до грошей. Лише тоді настане момент істини.
V. Подача нового матеріалу
Учні визначають тему і проблематику твору та записують у зошитах. Тема – розкриття моральної сутності капіталістів. Проблематика твору: 1) проблема влади грошей; 2) проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи.
Бесіда
Вчитель: Що вам відомо з історії про виникнення грошей?
(Учень зачитує історичну довідку)
Історична довідка «Цікаве про гроші»
Учень1. До того як люди на Русі почали чеканити монети з металів, для взаємних розрахунків використовувалися полотна льону. Він досить високо цінувався, оскільки в ті часи вирощувався в європейських країнах. Власне, всі слова, що мають корінь «плата» пішли від слова «полотно».
Учень2. З розвитком торговельних відносин у суспільстві виникає потреба обмінювати товар на річ, за яку можна було б придбати інший товар. Це явище викликає появу грошей. Так на території колишньої Київської Русі з’являється куна – перша грошова одиниця. Назва походить від шкури куниці. Такі «шкіряні гроші» виконували функцію монети).
Учень3. За часів правління Петра І мідний рубель виглядав як квадратна плита вагою більше 1,5 кг., виготовлена з міді.
Вчитель: Назвіть грошову одиницю Київської Русі. Учні: Куна.
Вчитель: Які ще грошові одиниці функціонували на території України? Учні: Дукати, рублі, купони.
Вчитель: Грошова одиниця сьогодення – це… Учні: Гривня.
Слово вчителя. Пропоную вашій увазі кліп, що став гімном гривні, в зйомках якого брала участь Попова Вікторія, колишня випускниця нашої школи, яка доводиться дочкою вашій вчительці історії та вчителю фізкультури. Отож рекламна пауза.
(Сергій Юрченко та Наталка Карпа «Наша гривня»)
Слово вчителя. Поява грошей породжує у суспільстві ряд негативних явищ: заздрість, жагу до збагачення, накопичення капіталу незаконним шляхом, згасання моральних якостей людини. У літературі починають з’являтись твори, які мають на меті застерегти читачів від пагубного впливу грошей. Карпенко-Карий починає працювати над трагікомедією «Сто тисяч», первісна назва якої «Гроші». Він ставить собі за мету висміяти негативні явища, які побутували у 80-90-х роках XІX століття. Прагнення збагатитися будь-яким способом призводило до знецінення духовних цінностей. На другий план відходили такі поняття як добро, любов до ближнього, взаємодопомога, справедливість. Людство потопало у брехні, здирстві, підступництві заради збагачення. Для деяких сільських багатіїв накопичення капіталу ставало метою життя. В цей час письменники створюють таких героїв як Герасим Никодимович Калитка, наділяючи їх негативними рисами.
Вчитель: Хто може пояснити лексичне значення слова калитка. Учні: Калитка (гаман) – шкіряна сумка для грошей.
«Асоціативний кущ»
Вчитель: Назвіть предмети, з якими у вас асоціюються герої твору.
Робота з текстом
Вчитель: Знайти і зачитати фрагменти твору, в яких йдеться мова про те, як кожен із героїв ставиться до грошей. Що ви можете сказати про Герасима Никодимовича?
Учні: Герасим Никодимович Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч». Калитка — заможний селянин, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння.
Вчитель: Знайдіть слова, в яких йде мова про мрію Калитки.
Учні: Він мріє: «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина! Диханіє спирає».
Вчитель: Письменник виразно протиставив двох героїв: романтика-шукача скарбів Бонавентуру і, власне, самого Калитку. Копач ставиться до грошей не як до джерела щастя. У великих грошах він вбачає лише можливість матеріально забезпечити себе і своїх рідних Копач розповідає про своє захоплення так: «Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!.. Викопаємо — все пополам. Стане і тобі, і мені, і нашим дітям, і внукам на весь вік...» Найзаповітніша мрія Копача – це побачити Париж. Натомість Герасим Калитка ставиться до матеріального достатку по-іншому. Він мріє зовсім про інше: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власнії! землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...» До яких дій вдається головний герой, щоб здійснити свою мрію?
Учні: Для придбання землі необхідно мати гроші. Щоб викупити двісті п’ятдесят десятин землі у сусіднього поміщика Смоквинова, Герасим готовий на ризик: за п’ять тисяч карбованців купити сто тисяч фальшивих грошей. Заради збагачення він готовий стати фінансовим злочинцем: «Та ти дай мені таких грошей хоч лантух - прийму», - говорить він Невідомому. Причому настільки захопився, що зізнається: «Розпалилась до них моя душа». Його моральні принципи зводяться до грошей. Всі його вчинки, ідеї набувають нечуваної абсурдності.
Вчитель: Як карають фінансових злочинців у наш час, за якою статтею?
Учні: Стаття 199. Частина І. «Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підробних грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Частина ІІ. Ті самі дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Частина ІІІ. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна».
Слово вчителя. Сина Романа він хоче оженити на дочці великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми...» В першу чергу, його цікавить скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми. Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Отож, заради наживи Герасим готовий пожертвувати щастям свого сина, позбавивши його права самому обирати супутницю життя. Думки інших, почуття, роздуми він перетворює на гроші: «Ох Бонавентура Бовтурович, все то добре, що ви кажете, тілько речі ваші – не гроші, за них земельки не купиш, а тут грошей, грошей, грошей треба. Ось під боком лежить земелька, а я слину ковтаю. Та яка земелька? Неперепахана, ставок рибний, і з моєю – межа з межею!» Інша репліка з діалогу з Бонавентурою: «Ви ударяйте на гроші – гроші всьому голова». Ці слова вказують на пріоритети головного героя, який найбільшою святинею вважає гроші. Його скнарність переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». 1 авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Його справжня «філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує». Калитка сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне». Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом, а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «обіцянка-цяцянка, а дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошвою...» Апогей такої філософії змальовується у останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує так: «Краще смерть, ніж така потеря». У комедії Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші). Дана проблема дуже гостро постає і у наш час. Наше суспільство вбачає щастя у грошах. Але чи це насправді так? На сьогоднішній день за гроші можна купити те, що раніше не продавалось: освіта, людяність, положення у суспільстві, материнство. Все частіше ми стаємо свідками продажу внутрішніх органів, рідних дітей. Людство деградує з небаченою швидкістю і це жахливо. Пропоную подивитися записи фрагментів ТСН за останні роки з рубрики «Гроші правлять світом».
(Запис фрагментів новин)
Вчитель: Пропоную вам зіграти в гру «Лото-забаву».У розмові з Герасимом Бонавентура зазначив: «Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра – мільйон!»
(Учитель носить скриньку, з якої кожен учень дістає білет)
Вчитель: Уявіть собі, що саме вам дістався виграшний білет. Джек-пот на мільйон гривень у ваших руках. Ви – мільйонер. Ваші дії стосовно виграних грошей.
Мікрофон
Учень1. Якби я виграла мільйон, то за чинним законодавством 10 частину повинна буду віддати державі.
Учень2. Свій виграш я би використала на благодійність. Частину віддала б дітям-сиротам, іншу частину – в дитячі притулки.
Учень3. Я велику частину грошей пожертвувала б на відродження мистецтва. Допомогла б реставрувати музичну школу, придбати нові музичні інструменти.
Учень4. Зі сльозами на очах я дивлюсь на онкохворих дітей, яким для одужання потрібні великі кошти. Не роздумуючи я би частину віддала їм на лікування.
Слово вчителя. Як сказав Невідомий, один із персонажів «Ста тисяч»: «Дай вам Бог з моєї легкої руки зробиться мільйонером!». Бажаю вам цього від щирого серця, оскільки ваші мрії та поривання є благородними. Багато з вас витратили б свій виграш на благодійність. Це похвально.
Момент істини
Вчитель: Тож давайте повернемося з вами до нашого проблемного питання. То чи завжди погано мати багато грошей?
Учні: Якщо правильно ними розпорядитися, то ні.
(Вчитель зачитує висновок: «Важливими є не самі гроші, а те, як їх застосувати»)
Слово вчителя. Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна» проблема у світовому мистецтві. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до збагачення давно відомий у літературі — Скупий лицар у О. Пушкіна, Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де Бальзака, Гарпагон — у Мольера. Та якщо названі письменники лише роблять припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану, абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.
Та все ж у п'єсі основною є інша, прихована за зовнішньою, сюжетна лінія — показ морального звиродніння людини. Адже Калитка, по суті, — простий чоловік, який любить землю, невсипущо працює на ній, є поміркованим щодо матеріальних потреб.
VІ. Підсумки уроку
Слово вчителя. Жанр трагедії, ознаки якого притаманні і трагікомедії, передбачає загибель персонажа, але всі герої твору залишилися живими. Калитка врятований від самогубства. Хоча трагедія тут має місце, бо мова йде про духовну загибель головного героя Герасима Калитки заключними словами якого стала фраза: «Краще смерть, ніж така потеря». Недаремно Н. Гортон писав: «Під купою грошей може бути похована людська душа». Залишившись живим, Герасим поховав свою душу, яка прагнула надмірного збагачення любою ціною. Ми сміємося, читаючи цю повчальну історію, але це «сміх крізь сльози». Нехай кожен з нас зустрічається з подібним лише на сторінках літературного твору, а не в житті. Пам’ятаймо, що потяг до багатства руйнує душу людини. Давайте визначимо риси характеру Герасима та запишемо в зошити.
(Учні роблять відповідні записи)
VІІ. Оцінювання діяльності учнів Слово вчителя. За гарну роботу на уроці ви нагороджуєтеся заробітною платою. Ваш заробіток залежатиме від ваших старань. На відміну від Герасима Калитки, головного героя твору, ви сьогодні заробили гроші чесним шляхом. (Вчитель роздає намальовані копійки, на зворотному боці яких пише оцінку)
VІІІ. Повідомлення домашнього завдання
Підготувати цитатну характеристику головного героя.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |