| Головна » Українська література |
Мета Розглянути творчість Т.Г. Шевченка 1843 – 1847р.р.; вказати на особливості цього періоду як вершинної у творчості Шевченка; показати історичну епоху цього періоду. Знати основні твори цього періоду. Проаналізувати поезії: “Три літа”, “Розрита могила”, “Заповіт”. Пригадати історію “Заповіту”; звернути увагу на національну проблематику; розвивати й поглиблювати тему України, її минулого, сучасного і майбутнього. Ставити проблему особистостої відповідальності кожного за долю України.Розвивати навики зв’язного мовлення, виразного читання, вміння послідовно і логічно висловлювати свої думки; визначати ідею ліричних трорів, уміння працювати з підручником, виділяти головне;вміння робити описи за картиною(усно), вміння ставити перед собою цілі і досягати їх результату;критично оцінювати свою роботу і товаришів.Сприяти вихованню поваги і шани до національного пророка і генія – Тараса Шевченка,патріотів рідної землі; виховувати в учнів громадянську позицію та відповідальність до всього,що відбувається в суспільстві. Уміти: зв’язно будувати текст своєї розповіді;послідовно й логічно висловлювати думки; виразно читати поезію; визначати ідею ліричних творів; працювати з підручником; робити описи за картиною; ставити перед собою цілі і досягати їх результату; критично оцінювати свою роботу і роботу товаришів; пов’язувати вивчене із сьогоденням. Знати: особливості періоду “Трьох літ”; поезії, які входять до цього періоду; історію “Заповіту”;назви картин із серії “Живописна Україна”;що таке ідея; напам’ять вірші, які розглядаються; місце перебування Шевченка в цей період;історичні умови,які склалися в Україні протягом 43-47р.р композиторів, які писали музику до “Заповіту”; актуальність вивчених творів. Тип уроку Вивчення нового матеріалу. Обладнання: виставка, присвячена творчості Т.Г.Шевченка, ілюстрації картин Т.Г.Шевченка із серії “Живописна Україна”, відеофільм “Спогади про Шевченка”, грамзапис пісні “Заповіт”,карта подорожі Т.Шевченка по Україні, книга Т.Шевченка “Кобзар”, стікери для записів поставлених завдань учнями на початку уроку.
“Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить”. (Т.Шевченко, “Стоїть в селі Суботові”.1845 р). Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань. Учитель. На попередніх уроках ми з вами вивчали життєвий шлях Т.Г. Шев-ченка і познайомилися з його ранньою творчістю. Тепер давайте перевіримо ці знання методом “Бліц – опитування”. Де і коли народився Т.Г.Шевченко? (9 березня 1914 р., на Київщині).
III. Мотивація навчальної діяльності. Сьогодні ми продовжуємо вивчати творчість Т.Шевченка, а тому відкриваємо зошити, пишемо число і тему уроку. А вона звучить так: “Поетична творчість Т.Шевченка періоду “Трьох літ”. Особливості цього періоду. Аналіз поезій: “Три літа”, “Розрита могила”, “Заповіт”. Виходячи з теми уроку, давайте визначимо цілі. Що ж ми повинні вивчити сьогодні на уроці? Як ви думаєте? (Учні самостійно визначають цілі уроку) Учитель пропонує учням записати на стікерах, що вони очікують від сьогод- нішнього уроку. (Кожен учень записує по 1-3 завдання, яке ставить перед собою на уроці).
IV. Вивчення нового матеріалу. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо вивчати творчість Т.Г.Шевченка. Переходимо до другого періоду творчості – це період 43 - 47 р.р. Він має назву – період “Трьох літ”. Це золота сторінка мистецького й особистого життя Т.Шевченка. У ці роки здійснилася мрія поета. Він відвідав рідні краї. У цей час створив альбом “Живописна Україна”. У ці роки його талант розкрився вповні. Відомий український поет Б.Лепкий говорив: “Саме тоді Тарас став на вершину свого натхнення і промовив огненним словом, немов якийсь посланець з неба”. З-під його пера з’являються справжні шедеври громадянської лірики, які входять до збірки “Три літа”: “Холодний Яр”, “Чигрине,Чигрине…”, “Три літа”, “Розрита могила”, “Гоголю”, поеми: “Сон”, “Кавказ”, “Єретик”, послання “І мертвим і живим”, “Заповіт”. (Запишіть, будь ласка, у зошит ці назви). Однією з особливостей життя і творчості поета цього періоду є подорожі Україною. Бо саме вони і стали підгрунтям до написання цих творів і вилилися у його поетичних рядках. Тож давайте зараз простежимо ці подорожі Шевченка по Україні.
Учень біля карти розповідає і показує міста. Учень. І ось поетова мрія здійснюється – у Травні 1843 року він приїздить на Батьківщину. Понад 14 років тому покидав її кріпаком. А повернувся вільною людиною, художником і знаменитим поетом. Його скрізь радо вітали. Зупинявся у Качанівці, в Яготині та багатьох інших поміщицьких маєтках (заробляв на прожиття малюванням портретів на замовлення). З трепетом у серці відвідав рідну Кирилівку – діда, братів, сестер, родичів, приятелів дитинства. Але як би гостинно не приймали Шевченка, не міг він довго всидіти на одному місці. Адже його найпершою метою було побачити, пізнати Україну: її народ, інтелігенцію, панство, владу, громадські настрої. І справді багато об’їздив – Чернігівщину, Полтавщину, Київщину. Намагався відвідати насамперед видатні історичні місця – побував на дніпровському острові Хортиця, де колись вирувала Запорізька Січ, у Чигирині – столиці козацької держави Хмельницького, Переяславі, Києві. Про подорож поета до Хортиці описав у своїй поезії Дніпропетровський поет Сергій Бурлаков у поезії “Кобзар на Хортиці”. Учитель. Пригадайте з історії, що ж це був за період на Україні 40-50 р.р.
Відповіді учнів.
Учитель. Так, дійсно, це був реальний стан України, страшний, жорстокий. Саме у цей час Шевченко розпочинає роботу над своїм альбомом “Живописна Україна”. Давайте послухаємо екскурсовода, який розповість про одну з ілюстрацій цього альбома. Виступ учня. У цей час Т.Г.Шевченко багато малював, задумав альбом “Мальовнича Україна” як періодичне видання про видатні історичні події, природу, народний побут милої серцю Вітчизни. Саме від 1843 року Шевченко – художник остаточно позбувається впливу академічного класицизму. В його творчість входять теми й сюжети з народного життя. Це такі картини, як: “Селянська родина”, “Старости”, “На пасіці”, “Чумаки серед могил”, а також картини, пов’язані з українською історією “Дари в Чигирині”; Шевченко створює численні замальовки селян, архітектурні пейзажі з пам’ятками старовини. Найкращим живописним твором цього періоду є, дійсно, картина “Селянська родина”. У “Селянській родині” відчувається внутрішній перегук із зображенням Святої родини, лише сюжет перенесено на народний грунт. Біля убогої селянської родини, молодого подружжя і дитини, лежиь глек. Біля ніг чоловіка – собака, що ніби слухає розмову. За хатою сидить дід у киреї. Людські постаті зображено природно, без позування. Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі, лагідні. Надворі погоже надвечір’я. Промені сонця фарбують золотом стіну хати, полотняні сорочки героїв. І в самому повітрі ніби розлита благодать. Учитель. (Бере до рук збірку “Три літа”). Збірка “Три літа” є наслідком вражень від першої подорожі Україною. Тож переходимо до поезій, які входять до цієї збірки.Сьогодні ми розглянемо тільки деякі з них, а вдома ви опрацюєте й інші поезії цього періоду. А на наступних уроках ми познайомимося з поемами “Сон”, “Кавказ”, “Єретик”, “Великий льох”. Глибше зрозуміти творчість Шевченка цього періоду і допоможе поезія “Три літа”. У ній Шевченко підсумовує свій творчий шлях за період з 1843-1845р.р. Давайте прослухаємо цей твір. Учениця читає виразно поезію “Три літа”. Бесіда. Розкрийте стан митця, переданий у поезії словами з тексту. (Став прозрівати, дивитися на життя іншими очима. Він перестає проливати сльози як у ранній творчості і стає більш сильним; минулі три роки опустошили його тихе серце, запалили лихо; він переходить від романтика до реаліста). порівняння: не люди, а змії. Яка ж основна думка цієї поезії? (Поет підсумував свій шлях і став по-іншому дивитися на світ. Перестав лити сльози, став совою (це символ помсти). Учитель. Починав поет збірку “Три літа” поезією “Розрита могила”. У цей час Шевченко зацікавився археологічними розкопками, що проводилися того часу в Україні. Болісними спостереженнями і узагальненнями переповнений вірш “Розрита могила”, що входить до збірки “Три літа”. Учениця читає напам’ять поезію “Розрита могила”. Учитель. Що ж зображено у цій поезії? Учні. Загарбники відібрали все, а тепер розкопують могили серед степу, шукаючи прадідівських скарбів. А в тих могилах сплять козаки, що уміли колись боронити рідну землю, там спить сама українська душа. Автор говорить, що ми маємо врятувати її від нищення, якщо хочемо мати майбутнє. Учні зачитують з тексту: “Степи мої запродані Жидові, німоті, сини мої на чужині, на чужій роботі”. “ І могили мої милі Москаль розриває”. Ростуть не сини, а перевертні, що допомагають “москалеві Господарювати, та з Матері полатану Сорочку знімати”. Бесіда Учитель: Який же образ зустрічається у цій поезії? (Образ могили). Учитель. Продовженням цієї думки є поезія поеми-містерії “Великий льох” “Стоїть в селі Суботові…”, яка є епілогом цієї поеми. Вона є відповіддю на всі ті питання, які хвилювали Шевченка на той час. Учень. Восени 1843 року Шевченко побував у Суботові, колишній резиденції Богдана Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті москалями підземелля – рештки колишніх гетьманських палат. Спокушені переказами про те, що перед смертю гетьман заховав там великі скарби, російські можновладці спорядили до Суботова експедицію, яка перерила все село, поруйнувала гетьманські льохи, потривожила козацькі кістки, але ніякого золота так і не знайшла. Ось ця ілюстрація, на якій зображена Суботівська церква. У центрі села на підвищеному місці знаходиться ця кам’яна церква, збудована Б.Хмельницьким в 1651-1653 роках. Від часу не лише дерев’яні частини церкви почали руйнуватися, але й кам’яне склепіння дало поперечні тріщини; в такому непривабливому стані її й зобразив Шевченко. Учитель. Саме про цю церкву і говориться в поезії “Стоїть в селі Суботові”. Учениця читає напам’ять поезію “Стоїть в селі Суботові”. Учитель. Які рядки виражають основну думку цієї поезії? (“Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить…” Поет переконаний, що Україна здобуде волю, побудує нову демократичну державу). Перегляд по телевізору документальних кадрів “Спогади Шевченка”. Учитель. Щойно ви побачили документальні кадри з життя і творчості Шевченка цього періоду. Мабуть, ви звернули увагу на останній кадр, де показано історію написання вірша “Заповіт”. Цю поезію ми вже з вами вивчали у попередніх класах. Робили її ідейно-художній аналіз. Але так, як ця поезія належить до періоду творчості “Трьох літ”, то нехай вона ще раз прозвучить у класі. Учень читає напам’ять вірш “Заповіт”. Учитель. - Яка основна думка звучить у цьому вірші? Як можна здобути волю і незалежність держави? (Поет закликає до боротьби. Вказати на рядки з тексту). Учитель. Про величезну популярність”Заповіту” свідчить той факт, що на його слова створено понад 60 музичних інтерпретацій. Текст поклали на музику Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Михайло Вербицький, Станіслав Людкевич. Та особливо популярною стала мелодія, створена полтавським аматором Гордієм Гладким. З цією піснею люди піднімалися на боротьбу за визволення . Під час Великої Вітчизняної війни з нею вирушали в бій солдати. Співали її, і коли почалося становлення й народження нової демократичної держави - України. Ця пісня була гімном. І я хочу, щоб ми її зараз прослухали.
V. Підсумок уроку. Учитель. Підходить до завершення наш урок, ми повинні підвести підсумок роботи на уроці. Тож зараз методом “Мікрофон” висловте свої думки: що ви нового дізналися на уроці. Чи досягли своїх цілей, поставлених на початку уроку? Відповіді учнів.
VI. Д/з. Відкриваємо щоденники і записуємо домашнє завдання. Опрацювати за критикою ст.198 – 200. Самостійно опрацювати поезії”Холодний яр”, “Чигрине, Чигрине…”, а також поезію “Гоголю”, яка була написана у цей період.. Учням високого і достатнього рівня вивчити одну з поезій цього періоду напам’ять.
VII. Мотивація оцінок (самооцінка). Учитель. Ось і підійшов до завершення наш урок. Мені хотілося б, щоб він не пройшов даремно, і ви стали гідними доньками і синами Т.Г.Шевченка.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |