| Головна » Українська література |
Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати почуття любові до рідного краю, вираженого засобами мови; передати гармонію людини і природи; розвивати емоційне сприйняття поезії, уміння відчувати і знаходити образні засоби мови; виховувати любов до рідної природи, будити прагнення любити її. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до вірша, підручник, «Дерево рішень», «Пам’ятка з української мови та літератури». Тип уроку: урок-подорож.
Скарбниця уроку: Девіз уроку: лірика, ліричний образ, Твоя найбільша чеснота пейзажна лірика, художній та, що ти людина, що образ, художня деталь, ти наділений здатністю мова твору. сприймати красу і народжений жити в цій красі. А.Погрібний
Хід уроку 1. Організація класу, підготовка учнів до роботи на уроці. 2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. 1) Слово вчителя. Психологічна настанова щодо вивчення теми. -Доброго дня, діти! Подивіться на товариша за партою і подаруйте йому хороший настрій, усмішку. Не забувай, Що ти на землі-людина. І хочеш того чи ні Усмішка твоя –єдина, Мука твоя –єдина Очі твої одні. Таких, як ви, не було і не буде на цій землі. Ви неповторні. Такі неповторні, як і ви –кожна особистість. Так і П.Тичина оригінальна особистість, і його творчий доробок ми сьогодні будемо досліджувати на уроці. 2) Метод «Дивуй»,. -Який у вас настрій сьогодні? Погляньте, який чарівний гай чекає на нас з вами. (На переносній дошці мозаїка учнівських малюнків до вірша «Гаї шумлять», на котрі вчитель звертає увагу). Ви чуєте шум дерев, спів пташок. Як легко над нами пропливають хмарки. Як дзвінко нам виспівує по дорозі річка, шепочуть трави. «Зупинись ти в здивуванні перед красою, і в твоєму серці розквітне благородство. Дорожи красою, бережи її». (В.Сухомлинський) Тож прошу зібрати всю свою енергію, думки і почуття і помандрувати у чарівний світ природи. Проведемо урок мислення, дослідження, урок розвитку наших почуттів на природі, у гаю. Запишіть тему і подумайте, що ми сьогодні будемо робити під час цієї мандрівки. Осмисліть епіграф уроку і визначте наші завдання. 3. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу. 1) Що, на вашу думку, означає слово «гай», яким ви його собі уявляєте? (Відповіді учнів). 2) «Дерево рішень». Ми не просто будемо мандрувати, а ще й будемо заповнювати «Дерево рішень». Поєднаємо корисне з приємним. (Учень намалював плодоносне дерево, до якого у ході роботи прикріплюються листки із алгоритмом рішень). Кожне дерево живиться соками із землі. Наше дерево живитиметься нашими ж знаннями, які ми отримаємо на сьогоднішньому уроці. Воно, я думаю, заплодоносить, і багатий урожай ми зберемо під кінець зустрічі. Алгоритм рішень: Жанр твору. 3) Повідомлення учнів. Учні класу мали домашнє завдання: простежити внутрішній світ П.Тичини, ліризм його душі, доброту, чуйність і щирість його серця. Тільки добра і ніжна натура може писати такі ліричні поезії. Саме в образі ліричних героїв його поетичних творів вбачаємо і самого П.Тичину, його внутрішній світ. Повідомлення перше. Малий Павлик ріс вразливою дитиною, чутливою до краси. Він милувався комашкою, травинкою в росі, звуками природи, що линули звідусіль. Тому й не дивно, що мав музикальний слух, прекрасний голос. Це обдарування він переніс і в свою поезію. Його вірші наповнені звуками навколишнього світу. Розмовами самої природи. Юнаком він випадково зустрівся на березі річки з відомим письменником Коцюбинським і наважився прочитати свої вірші. Він написав про те, що його найбільше вразило: про поле і тяжку працю на ньому людини-трудівника. Вислухавши молодого поета, Михайло Михайлович ніби благословив його на цьому творчому шляху, з якого П.Тичина ніколи не звертав. Повідомлення друге. Павло Григорович був щедро обдарованою людиною. Не тільки вірші писав, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. (Учень показує картину, на якій зображено улюблений інструмент поета-кларнет). І ці таланти позначилися на його поетичних творах: вони дуже музичні; в них багато світла, тепла, яскравих барв. Дуже любив поет природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і злаків, шум дерев, плюскіт річкових хвильок, спів і крик птахів, голоси тварин звучали для нього, як музика. В дитинстві його часто смутило те, що «інші люди байдужі до «оркестру природи». У своїх творах він виразно, барвисто, наче малював словами, зображував краєвиди рідної природи і разом з тим «озвучував їх». Повідомлення третє. Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав- Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля- Добридень тобі, Україно моя! (П.Тичина) У 1918 р. вийшла перша книжка П.Тичини «Сонячні кларнети», яка стала сенсацією в українському письменстві. Вчитель: «Ніколи не забуду,- пригадував М.Бажан,- тієї безсонної ночі, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми і читали, і п’яніли, і кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою, нечуваною нам досі, музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилася зі сторінок незабутньої тієї книги…Для нас тоді над усім світом заколивалися сонячні кларнети». (Учениця показує ілюстрацію до першого видання збірки і продовжує повідомлення). Так і прийшла до читача воістину сонячна книга. Який незвичайний світ розкривала вона читачеві. В оспівуваній Тичиною природі-всесвіті діється щось грандіозне, небуденне. Точиться там двобій між силами прекрасного і потворного, радісно народжується нове. Природа для поета-найвище божество. Ось вони –перед очима кожного: наші гаї, річки, городи, луки… Вслухаймося: вони озиваються до нас дивовижно прекрасною земною музикою. (Звучить мелодія –симфонія П.Чайковського «Пори року»). 4) Під повільну мелодію другої частини симфонії «Літо» із кожної групи по одному учневі декламують вірш «Гаї шумлять». 5) Робота над текстом за запитаннями. -Хто є головним героєм ліричних творів? (Ліричний герой) -Скажіть, що є предметом авторського опису у вірші? (Природа) Отже, до якого жанру належить цей ліричний твір? (До пейзажної лірики) Ось і наш перший крок до «Дерева рішень». -Яку лірику ми називаємо пейзажною? Пейзажна лірика –це вірші про природу, у яких передаються почуття, переживання, настрій ліричного героя під час спілкування з природою. Природа-найбільший учитель і мудрий вихователь. Мелодія природи і мелодія слів, що зливаються з шумом вітру і води, назавжди полонить і підкорює нас. -Ліричні пейзажі –це своєрідна форма художнього пізнання людської дійсності. Як ви гадаєте, яку основну функцію виконують пейзажі у даній поезії? (Звісно, у ліричних пейзажах змальовуються картини природи, але основне тут –той настрій, ті почуття, які викликає вона у ліричного героя). -Які почуття, настрої, думки пробуджує у вас поезія? -Які художні образи відтворено у вірші? -Визначте, яка пора року зображена у творі? Який час доби? Доведіть свою думку, спираючись на художні деталі тексту. (Учні використовують,,Пам’ятку з української мови та літератури,,). А зараз із гаю ми уявно помандруємо в творчу майстерню поета. (Вчитель демонструє ілюстрації, де зображено робочий кабінет та бібліотеку П.Тичини). 6) Групова робота. Головуючі обирають завдання для своїх груп. (Представник із кожної групи підходить до вчителя і вибирають завдання для роботи). 1 група-визначити поетичну лексику твору. 2 група-простежити поетичний синтаксис вірша. 3 група-дослідити евфоніку поезії. 7) Обмін інформаціями між групами. 8) Продовження роботи над текстом: -Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами». -Чи доводилося вам бачити хвилювання ниви під вітром? Що вона нагадує? Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»? (порівняння) -Знайдіть у вірші порівняння. Поясніть, на якій основі вони ґрунтуються. -Виділіть уособлення. Які риси людини перенесені на предмети природи? -В останніх трьох рядках описано річку при заході сонця, яке освітлює їх дрібні хвильки. Чим вони нагадують,,золото-поколото,,? -Який ритм вірша? Яка музика підійшла б до цього поетичного твору? (мажорна) -Яка тема та ідея твору? Тема: показ краси природи рідного краю, почуття любові до природи, вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Ідея: прославлення гармонії між природою та людиною. 9) Групова робота. Творче завдання. Головуючі вибирають завдання для своїх груп. 1 група-скласти сенкан до слова «гай». 2 група- кольори-образи у вірші (короткі повідомлення). 3 група- записати асоціації до слова «природа». 10) Обмін інформаціями між групами. 4. Підбиття підсумків уроку. Учні підсумовують результативність роботи із «Деревом рішень». Рефлексія: -Читаючи поезію П.Тичини, я побачив (ла)… -Читаючи поезію П.Тичини, я чув (ла)… -Читаючи поезію П.Тичини, я відчував (ла)… Слово вчителя. В.Сухомлинський писав: «Краса-це радість твого життя. Людина тому стала людиною, що побачила глибину блакитного неба, ніжну стеблину, блакитний дзвіночок, проліска- побачила і, вражена, пішла по землі, створюючи нову красу. Зупинись і ти в здивуванні перед красою-й у твоєму серці розквітне благородство». Люби природу не як символ Душі своєї. Люби природу не для себе- Люби для неї Вона-не тільки тема вірша Або картини- В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більші над усі пориви Душі твоєї. М.Рильський 5. Оцінювання. 6. Домашнє завдання. (диференційоване за рівнем сприйняття навчального матеріалу під час уроку) 1 група-пошук додаткових матеріалів по біографії М.Рильського. 2 група-визначити художні особливості поезій «Не бував ти у наших краях!», «Блакить мою душу обвіяла».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |