Головна » Українська література

Подорож до щастя із Григорієм Сковородою

Мета: ознайомити учнів із яскравими сторінками філософа, письменника, мандрівника, вчителя, просвітителя Г.Сковороди, допомогти створити цілісний портрет особистості митця; удосконалити вміння аналізувати факти, вчинки, давати оцінку певним явищам; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння учнів висловлювати оригінальні думки; виховувати прагнення до свободи як єдиної запоруки розвитку особистості.

         Обладнання: портрети  Г.Сковороди, структурно-логічна схема «Григорій      Сковорода – непересічна особистість» , запис пісні «Всякому городу нрав і права» у виконанні Ніни Матвієнко, фрагменти з телепроекту «Великі українці»(2008р.), епізоди фільму «Обличчя української історії. Григорій Сковорода».

Тип уроку: засвоєння нових знань

Епіграфи:                                                                Коли твердо йдеш шляхом,

                                                                                  Яким почав іти, то, на мою думку,

                                                                                  Ти щасливий.

                                                                                                                       Г.Сковорода 

                                                                                  Шукаємо щастя по країнах,                   століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми
в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь.       

                                                                                                                        Г.Сковорода        

                                                Хід уроку  

І.  Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Що ви очікуєте від  сьогоднішнього уроку-подорожі ?

Колективне складання «асоціативного куща» :

П - пригоди

О - ознайомлення

Д - дорога

О - оптимізм

Р - радість

О - однодумці

        Ж - життя                                                                                                     

Учитель (коментуючи  «асоціативний кущ»)  Отже,  сьогодні  ми (однодумці)  із радістю й оптимізмом  здійснимо  захоплюючу подорож  у часі і просторі, ознайомимось   із яскравими сторінками життя філософа, письменника, мандрівника, вчителя, просвітителя Г.Сковороди, спробуємо дати відповідь на такі прості непрості питання: що таке щастя і чи  знайшов його на своєму життєвому шляху Григорій Савич.  Попереду  на нас  чекають пригоди, несподіванки, яскраві враження і відкриття.

        Та чи готові ви до подорожі? Давайте перевіримо.

ІІ. Активізація розумової діяльності учнів

Що ви знаєте про Григорія Сковороду?

                                   Колективне складання  структурно-логічної схеми

                      «Григорій  Сковорода – непересічна особистість»

 

Крок 1. Схема      

 Крок 2. Портрет особистості                  

 

Учитель. Отже, ми  разом створили портрет багатогранної особистості великого українця  – легендарного поета-любомудра, гуманіста, просвітителя, предтечі нової української літератури і творця власної філософської системи.                                           

Та цей портрет дещо схематичний,  спрощений, «чорно-білий». Пропоную протягом нашої подорожі «оживити» його,  доповнивши  яскравими фарбами людських якостей,  спогадами сучасників , штрихами маловідомих фактів  життя однієї з найзагадковіших постатей в історії української літератури -  Григорія Савича Сковороди.

Крок 3. «Олюднення» (оживлення)  портрету митця (протягом уроку)

ІІІ. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Наша подорож  у часі та просторі розпочалася. І чарівний годинник історії показує         ХVІІІ століття.                                                                                                            Слайд 1. Епоха просвітництва.

Просвіта – ідейна течія ХVІІІ-ХІХ ст., заснована на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні  природного порядку, що відповідає істинній природі  людини і суспільства. Просвітителі виступали проти неуцтва, релігійного фанатизму, феодально-абсолютистського режиму за політичну свободу та громадянську рівність.

    Учитель.  Коли вже були здійсненні значні відкриття в царині природничих наук , астрономії, коли  Європа й Америка захоплювались  ідеями рівності та свободи Вольтера, Жан Жака Руссо, Дені  Дідро, коли в  Росії та в Україні завершувався розвиток  феодально- кріпосницького ладу,  в  тихому містечку Чорнухи Лубенського повіту  в сім’ї малоземельного козака Сави Сковороди і Пелагеї     3 грудня 1722 року  народився син Григорій. Яка доля його чекала?

Учитель. У телепроекті  «Найвідоміші українці» 2008р.  його було представлено так. (Відео)

«Він  міг стати ким завгодно. Вельможним, шанованим, багатим…Та це був міцний горішок. Інтелектуал, який звик отримувати від життя лише найкраще. Тож він уклав угоду з самою долею…Умови такі : я тобі віддаю життя, а ти мені – найдорожче, що є у цьому житті – свободу ! Він був вільним, як хіпі та не визнавав жодних авторитетів».

 

Слайд 2.  Хіпі

Хіпі (англ.) -  представники молоді , які в свій протест проти суспільства виражають проголошенням свободи від родини й суспільства,запереченням цивілізації, бродяжницьким способом життя.

Які асоціації викликав у вас викликає слово «свобода» ?
Що означає бути вільною людиною ?

Колективне складання « асоціативного грона» :

 

                                               СВОБОДА – ЦЕ

 

НЕ  ЗАЛЕЖАТИ                                                 БУТИ

від грошей                                                        впевненим у собі

від місця роботи                                              самодостатнім

від сім’ї                                                              здоровим

від умовностей                                                 оригінальним

від керівників                                                  освіченим

 

Учитель (добавляє до психологічного портрету митця «штрих»  - вільнолюбний)

Як ви вважаєте,  під якими зорями народжуються такі люди  волелюбні люди ? Надаємо слово нашому астрологу.

 Слайд 3.  Народжений під знаком Стрільця

Астроном.

 Ще в 11 столітті до н.е. вавілоняни асоціювали сузір'я з вершником. Грецькі міфи пов'язують сузір'я Стрілець з кентавром Хіроном, якого Геракл убив отруєною стрілою. Зевс помістив Хірона на небо, де той спрямовує свою стрілу на скорпіона.

Стрілець – один из самих активних і діяльних серед усього  зодіакального круга. Має пророчу силу и дар передчуття.  Найбільше  Стрілець цінує свободу і незалежність. Стрілець сповнений почуття відповідальності за суспільство і за себе. Схильний до абстрактного мислення. Потребує визнання і гармонії.  Обережність і ощадливість не грає в житті  Стрільця ніякої ролі. Терпіти не може брехні, сам прямий і відвертий.  Відсутність свободи призводить до депресії. Характер урівноважений. Темперамент холеричний. Натура філософська. Він хоробрий, неприборканий, іноді грубий, любить пригоди, подвиги.  Стрілець відрізняється щирістю, відвертістю, привітністю, але йому також характерні: нетерпеливе ставлення до оточуючих, прямолінійність, відсутність дипломатії. Тому не ображайтеся на форму, в якій він висловлює вам свої зауваження, сприймайте їх суть.  Володіє гарними  організаторськими здібностями і гумором.  До шлюбу та сімейного життя пристосовується з великими труднощами.                                                                                                    

Під цим знаком народжені: Уолт Дісней, Марк Твен, Уінстон Черчіль, Александр Васильович Суворов,   Мішель Нострадамус, імператор Нерон, Людвиг ван Бетховен, Богдан Михайлович Хмельницкий.  

 

Учитель.  Астрологи, спираючись на дані статистики, стверджують,  що більшість видатних мандрівників, учителів і філософів народилися саме під знаком Стрільця, тобто між 3 листопада і 21 грудня. Проте лише одна-єдина людина за останню тисячу років людської цивілізації  об’єднала в собі ці три покликання, а саме цим і уславилася. Уславилася і залишилася нерозгаданою таємницею для вчених-філософів, істориків і біографів.

 Учитель (добавляє до психологічного портрету митця «штрих»  - Стрілець)

        - До речі , більше дізнатись про сім’ю та дитинство великого українця  ви зможете (демонструє),  прочитавши  книгу  із серії «Життя видатних дітей»   Валерія і Наталії  Лапікурів, які так і назвали розділ, присвячений   Григорію Сковороді  - «Народжений під знаком Стрільця». А  ми  рухаємося далі , продовжуємо нашу мандрівку  в  часі.

 

 Слайд 4.  Громадянин  Європи

1750 рік… (епізод фільму «Обличчя української історії. Григорій Сковорода»

       «…В угорське  місто Токай  вирушала комісія на чолі з генералом Вишневським. Молоду людину, яка добре знала  іноземні мови, церковні звичаї, мала музичні здібності ввели до складу цієї комісії. За кордоном Григорій мав можливість спілкуватись із ученими  Австрії, Угорщини, Словаччини. Повернувшись із-за кордону Сковорода викладає поетику у Переяславської академії.» )

Якими  країнами мандрував Г.Сковорода ?(Польща, Словаччина, Угорщина, Австрія, Німеччина, Північна Італія.)
На ваш погляд, які можливості дала ця подорож?(Слухав лекції вчених Європи, вивчав різні філософські течії , придивлявся до життя за кордоном, порівнював його з життям в Україні.)

Учитель.  Цей період європейських подорожей 1750—1753 рр. молодого Григорія Сковороди  -  один із малодосліджених періодів життя  великого українця. Саме про ці мандрівки  написав  у 2011 р. пригодницький роман «Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди»  сучасний український письменник Володимир  Єшкілєв .

 

 Слайд 5.  Роман В. Єшкілєва  «Усі кути трикутника. Апокриф мандрів Григорія Сковороди»

              Словникова робота 

Апокриф, а, чол., літ. Стародавній релігійно-легендарний твір, зміст  якого не цілком відповідав офіційному віровченню і який відкидався церквою, не визнавався нею священним. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 55                                                                                                              

Учитель.   Апокриф (αποκρυφος ) у перекладі з грецької означає «таємниця», «потаємність», писання, доступне лише для мудрих, обраних людей.

Таке значення слово мало ще у дохристиянську епоху i пepшi століття християнства Літературний жанр апокрифів відповідає жанровій канві Нового Завіту, але носить скоріше характер легенд. Апокрифи привертали увагу читачів насамперед тим, що конкретизували і доповнювали скупе на подробиці біблійне оповідання, причому доповнювали в живій, цікавій формі, часто зі значним елементом середньовічної фантастики.

Учениця  (розповідає про прочитану книгу)

                    Автор поставив перед собою завдання:

змалювати  живий і неоднозначний образ Сковороди, з людськими страхами й грішними думками;
 розвінчати «народницький міф» про Сковороду як  простака з флейтою, акцентувати  європейськість його мислення, використавши  період  подорожей 1750—1753 років — безумовної «білої плями» в його біографії.

Головний герой роману — зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.
Володимир Єшкілєв створив  не життєпис, а художній роман, в основі якого — пригода. 

         Учитель.  -   А я пропоную вам зараз уявити  себе дослідниками-біографами   і повідомити усім присутнім  про маловідомі  сторінки життя Г.Сковороди.

 

Технологія  «Мікрофон» :  продовжіть  речення   Чи знаєте ви, що…

 

Предки Григорія Савича мали прізвище Скора Вода, але у козацькому реєстрі його перевели як Сковорода.
Юний Сковорода під час прослуховування до імператорського хору  здобув перемогу серед 300 учасників.
За роботу у хорі він  отримував зарплату 25 карбованців. Для порівняння: за 5 карбованців тоді можна було купити невеличку  хатину у селі,   3 карб. коштував  звичайний кінь, а бараняча туша – 40 копійок.
Коли цариця Єлизавета приїхала до Києва,  Григорій Сковорода, прикинувшись  безголосим, втік  із  капели.
У 31 рік, повернувшись із Європи,  Г.Сковорода мав сталі переконання, великий запас знань і… жодних засобів до існування, та ще й  будинок старший брат Степан продав за борги після смерті батьків.
Навчався 20 років! Стверджував:  «Якщо хочеш навчати когось, довго навчайся сам».
Вільно володів класичними мовами  -  грецькою, латиною, давньоіудейською, а також польською та німецькою.
Найбільше  Сковорода боявся нудьги.
Улюблена книга – Біблія.
Був суворим  вегетаріанцем: їв тільки  овочі , молоко , сир, та й то лише раз на день,після заходу сонця. Пив тільки джерельну воду, зрідка –

 улюблене токайське вино (найдорожче на той час) . 

 Спав не більше чотирьох годин на добу.
Ніколи не мав власної хати , постійної домівки, дружини та дітей.
У юності вчився малювати у печерського живописця Івана Максимовича. Малював переважно олівцем з натури або з біблійної фантастики, підкреслюючи вигаданість подій. Сковорода ілюстрував власними  малюнками   свої  філософські трактати.
Деякі свої листи і твори  підписував так : « Григорій Варшава Сковорода». Це сталося після того,  як  його учень Михайло Ковалинський  розповів про зустріч  у Швейцарії 1773 року із відомим у той час філософом Данилом Мейнгардом,  на диво, дуже схожим за своїм зовнішнім виглядом на Сковороду. З  того часу , як свідчить Ковалинський, «Сковорода возлюбил его заочно и с того времени начал подписывать  на  письмах и сочинениях своих  имя свое тако : Григорий вар(еврейский сын) Сава Сковорода, Даниил Мейнгард».
Останні 25 років був мандрівним філософом і учителем.

Учитель добавляє до психологічного портрету митця «штрихи»:   кмітливий освічений,  аскетичний, талановитий,із почуттям гумору.

Учитель.  А наша незвичайна подорож тим часом продовжується, і на чарівному годиннику – 1753 рік …

Слайд 6.  Сковорода в домі поміщика Томари.

Учні інсценують уривок із п’єси «Григорій Сковорода. Шлях мудреця»  

(Звучить запис пісні «Всякому городу нрав і права» у виконанні Ніни Матвієнко, актори-слуги ставлять стіл, накритий скатертиною, чорнильницю з гусячим пером, канделябр із свічками. Заходить Григорій. )

В а с и л ь.  Нарешті ви прийшли, Григорію Савичу, я все давно зробив.  Як перевірите, розповісте мені іще про давню Трою?                                                                                                   

Г р и г о р і й. Ну звісно ж, мій Васильку. Але спочатку треба нам читати вправи.                 

В а с и л ь. Григорію Савичу, мені не терпиться дізнатися, що сталося з Енеєм після бою...                                                                                                                                               

Г р и г о р і й. Васильку, хлопче мій, спочатку — вправи. Як вивчиш латину, сам читати «Енеїду» зможеш, це ж просто — так, як дихати!                                                                          

В а с и л ь. Після занять підемо знову на річку, як учора?                                                        

Г р и г о р і й. Багато запитань. Звичайно, так! (Василь тихенько плескає в долоні.) Читай!                                                                                                                                             

В а с и л ь. Repetitio est mater studioram.                                                                                            

Г р и г о р і й. Василю, ні. То треба studiorum.                                                                             

В а с и л ь. Так, зрозумів. Repetitio est mater studioram.                                                                  

Г р и г о р і й. Ах ти, свиняча голово! Кажу ж тобі, що studiorum.

(Василь сміється. Звучить перший удар церковного дзвона.)

В а с и л ь. Repetitio est mater studiorum.                                                                                          

 Г р и г о p і й. Добре, любий.

                     (Входять розгнівані Степан Томара і Ганна Томара-Кочубей.)

К о ч у б е ї х а.    Що чую я?! Мій син — свиняча голова?! Як ти посмів, негіднику, так казати?!                                                                                                                                               

С т е п а н. Ганно, тихше! Кажи, це правда?                                                                                       

Г р и г о р і й (опускає голову). Так. Але...                                                                                 

К о ч у б е ї х а. Яке нахабство! Геть із дому цієї ж миті!                                                          

С т е п а н. Пробач, учителю. Мені шкода...                                                                           

К о ч у б е ї х а. Як він посмів! Мерзотник! Хам! Нахаба! Нагаями б його висікти!

(Усі виходять, прибирають  стіл і стілець, на сцені залишається Григорій. Кілька хвилин стоїть на самоті (зрідка чути віддалений церковний дзвін), через хвилину на екрані висвітлюється Троїце-Сергієва лавра, церковні дзвони веселішають. Потім на екрані з’являється зображення з українським селом.)

 Г р и г о р і й (сам).

Щастіє, де ти живеш? Горлиці, скажіте!
Вівці у полі пасеш? Голуби, звістіте!
О щастя, наш ясний світе,
О щастя, наш красний цвіте!
Ти мати і дім, появися, покажися!
Щастіє, де ти живеш? Мудрії, скажіте.

(Григорій складає в сумку аркуші з творами,  Біблію та флейту, бере до рук посох і виходить. Звучить  пісня «Всякому городу нрав і права».                                                                                          

Через хвилину учні, знявши сценічні костюми, повертаються до класу.)   

Учитель. Давайте разом дамо відповідь на такі питання :                                                          

- Що таке щастя і чи був  Григорій Сковорода щасливою людиною ?                                    

 Слайд 7.  Щастя – це…                                                                                                                                 

1. Що таке щастя ?                                                                                                          

Словникова робота                                                                                                                       

Щастя – це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача. ( Тлумачний словник української мови).
Щастя – поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. ( Український педагогічний словник ).

- Що  є щастям для вас? (Відповіді записати  на дошці)                                                      

- Що для щастя потрібне, а що бажане?(На дошці підкреслити дійсно потрібне для щастя)

Учитель.  Давайте підсумуємо (читає вірш «Щастя»):  
Щастя – це вічна дорога земна,
Щастя – це літо, зима і весна,
Щастя – це сонце, злива і сніг,
Щастя – це пісню ділити на всіх,
Щастя – це віра в добро і любов,
Щастя – це музика вільних дібров,
Щастя – це друзі і рідний твій дім.
Щастя – це світ, подарований всім.

                                                                                                                                                      

 - Що для філософа було щастям? (Зіставити з  відповідями учнів схему)

 

Слайд 8.  Щастя в житті Г.Сковороди

 

                                  моральне самовдосконалення

                                  душевний спокій

ЩАСТЯ                   незалежність від пристрастей навколишнього світу

                                   вміння користуватися тим, що є

                                   не прагнути до неможливого

                                   йти дорогою добра

 

2.Чи був  Григорій Сковорода щасливою людиною ?

Перегляд   фільму «Дорога добра»  (про найважливіші події життя Г.Сковороди) ,  створений  учнями  з  фрагментів   телепроекту «Великі українці»  на фоні  пісні  у виконанні Асадуліна  «Дорога без конца».)

 

Орієнтовні відповіді учнів:

Григорій Сковорода -  щаслива людина, тому що він прожив яскраве життя, насичене неймовірними пригодами, цікавими мандрівками, залишив слід в історії не тільки України, а й усього людства.
Він був щасливим, бо мав найпершу й найголовнішу умову для щастя  - свободу. Свободу бути самим собою, не коритися обставинам, не залежати ні від  кого і ні від чого.

Перегляд епізоду  фільму  «Обличчя української історії. Григорій Сковорода» :

«…Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,—
Все пожере, як солому пожар.                                                                                                   

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?
Той, в кого совість, як чистий кришталь..

           «Совість як чистий кришталь»  й  стала наріжним каменем морально-етичних поглядів Сковороди , що відображені в його ідеї сродності або спорідненої праці. Сенс її в тому,  що кожна людина має працювати, використовуючи природний хист до певного виду занять...» Орієнтовні відповіді учнів :

Григорій Сковорода щасливий, бо прожив гідне життя із «совістю як чистий кришталь».
Йому вдалося пізнати себе й обрати споріднену працю.
Він був геніальний учитель, бо учив так, як жив, а жив так, як учив. І не був одиноким, бо мав вірних друзів  однодумців і учнів.

Учитель  підсумовує відповіді  учнів, звертає їх увагу  на результат спільної праці -  структурно-логічну схему    «Григорій  Сковорода – непересічна особистість», коментує філософські символи (коло, сонце) .                                                           

 

 Слайд 9.   Вшанування пам’яті           

Учитель.  Наша подорож до щастя із Григорієм Сковородою добігає кінця. Наразі ХХІ століття. Ми захоплюємося  його ідеями, керуємося у житті мудрими настановами-афоризмами, вивчаємо життя та творчість, свято зберігаємо все, що пов’язане  з ім’ям великого сина України.

   Учні нашої школи минулого року мали можливість побувати в Національному літературно-меморіальному музеї Г.С.Сковороди, на власні очі побачити останній його притулок , пройти його  улюбленими стежками, вшанувати пам’ять філософа, письменника, мандрівника, вчителя, просвітителя. Сьогодні вони з радістю поділяться своїми враженнями.

 

 ІV. Екскурсія до Сковородинівки

( супроводжується презентацією та відеоматеріалами)

28 квітня 2012р. ми відвідали с. Іванівку  (нині Сковородинівка) під Харковом,  де провів останні дні земного шляху Григорій Савич Сковорода.
На території парку заходиться колодязь,  який колись упорядкував  Сковорода,  та  500-річний дуб, під розкішною кроною якого так любив працювати та відпочивати філософ та письменник. Прогулявшись алеями парку, ми зайшли до музею.
Музей складається із  двох частин – власне садового будиночка 18 ст.  і прибудованих кімнат       19 ст.,  в   яких  тепер  знаходяться різноманітні експонати , що розповідають про різні етапи життя та творчості  Сковороди.
З особливою увагою ми оглянули меморіальну кімнату, у якій жив і помер Григорій  Савич. Нас вразили простота і скромність убранства помешкання.
А у сусідній кімнаті в скляній шафі зберігаються особисті речі Григорія Сковороди:  скрипка, посохи, свита, чорнильниця. Їх із любов’ю та  шаною  зберегли  учні та друзі Григорія Савича.
У  п’ятистах метрах  від музею знаходиться могила  великого філософа. За заповітом Сковороди її не прикрашає традиційний хрест,  а от камінь із написом «Світ ловив мене та не впіймав» примушує  кожного  задуматися над  вічною таємницею Життя та Смерті.

 А тепер -  найцікавіше.

   (відео)

Зараз ми йдемо  алеями парку, розташованому на землях, що колись належали харківському поміщику Андрію Івановичу Ковалевському – другу Григорія Сковороди.
Перед вами одноповерховий будиночок з ампірними колонами , в якому  великому філософу, мандрівному учителю  надали скромну кімнатку з вікнами в парк.
В похмурі жовтневі дні року 1704 саме в цій кімнаті  після  обіду з друзями Григорій Савич надів  чисту білизну і вимовив слова: «Час скінчати мандрівку», - поклав під  голову  свитку і свої  рукописи , склав руки на грудях і на світанку тихо відійшов у вічність.
А зараз ми знаходимося на місці першого поховання Григорія Сковороди. Саме тут, на пагорбі, під липою він  любив зустрічати ранки, грати на своїх музичних інструментах, милуватися краєвидами , і коли прийшов час , власноруч викопав собі могилу.
Ми рухаємося далі, до славнозвісного дуба. Колись його висота сягала 12 метрів, а гілки розтягувались від стовбура на 9 метрів. У середині дупла легко поміщались 2 столика з стільцями для Г.Сковороди та його друзів.
З розповіді екскурсовода ми дізналися, що у 1943р. німці, відступаючи, підпалили дерево, та селяни  його врятували.
У 1979 р. дуб повністю всох, а в 1994 – під час буревію рухнув. Зараз на згадку  селяни лишили вершину дуба.
Через  байрак ми йдемо до місця другого поховання   Г.Сковороди .  Сюди  перенесли прах  його учні через 20 років після смерті  Учителя. 

           Вислів  філософа  «Мир ловил меня , но не   поймал»  став  найвідомішим у світі  афоризмом.

 

(Учні відповідають на запитання однокласників, які виникли після заочної екскурсії, зокрема пояснюють  причини перепоховання Г.Сковороди.)

 

V. Робота з епіграфом

Який  з епіграфів до уроку вам сподобався більше? Чому ?
Над чим змусив вас замислитися?

VI. Підсумки уроку

Бесіда.

Що вас найбільше вразило в житті Г.С. Сковороди ?
Яким ви його собі уявляєте після  сьогоднішнього уроку-подорожі?
Чи актуальні сьогодні  думки і погляди  поета ?

 

VII. Оцінювання. Аргументація оцінок

(Учитель оцінює учнів, використовуючи систему оцінок Г. Сковороди  в Харківському колегіумі)

 

Весьма остр       - 12  б.
Зверок острой    - 11  б.
Гораздо понят    - 10  б.
Очень понят        - 9   б.
Понят                   - 8   б.
Кажется понят     - 7  б.

 

Не понят                - 6  б.

Не очень  понят    - 5  б.
Весьма   непонят  - 4  б.
Не годен                 - 3  б.
Туповат                  - 2  б.
Очень туп               - 1  б.

 

VIII. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Моя формула щастя».
Вивчити  10 афоризмів Г.Сковороди.


Теги: сковорода, Подрєзова І.Ф.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 932/183


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar