Головна » Українська література

Партизанська бувальщина (за віршем Дмитра Іванова «Заздрість»)

Мета: продовжити знайомство з літературою рідного краю, пригадати  ключові моменти життя і творчості Дмитра Іванова, зокрема  розглянути вірш «Заздрість»; розвивати навички вдумливого та  виразного читання поезії, творчі здібності, висловлювати власну думку  з приводу прочитаного; виховувати емоційне сприйняття художнього слова, небайдуже ставлення до своєї історії, пошану до творчих надбань письменників-земляків.

Обладнання: виставка літератури, текст твору, словник, гвардійський знак,  карта України, конверти (до гри), презентація (слайди: портрети  письменників-земляків, фотоматеріали, завдання до аналізу твору).

Тип: урок літератури рідного краю.

 

Епіграф уроку:                                                   Давно я перейшов біду,

(Слайд 3)                                                             Сирітство,

                злидні,

                           підлість,

                                        щастя,

        А пам'яті –

                  не перейду.

                                           Д. Іванов

 

Хід уроку

 

І. Оргмомент

ІІ. Тема, мета уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Перед вами, діти, прізвища письменників. (Запис на дошці).

Іван Карпенко-Карий, Володимир Винниченко, Євмен Доломан, Василь Сухомлинський, Віктор Близнець, Дмитро Іванов, Катерина Горчар,

Олександр Жовна.

Що, на вашу думку, об’єднує цих письменників? (Ці письменники – наші земляки).
Огляд виставки, присвяченої літературі рідного краю.
Виразне читання напам΄ять авторського вірша про письменників нашого краю ученицею класу. (Слайди: 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10- фоторяд: письменники-земляки)

 

                                ***

Кіровоградщина багата на таланти.

Який же творчий та умілий наш народ.

Письменники, художники і музиканти …

Вони для нас – найкраща з нагород.

 

А Сухомлинського поради мудрі

Навчають нас і правди, і добра.

Письменники Еллади Степової –

Талановиті генії пера.

 

Коли читаємо про хлопчика малого,

Який від голоду сестричку рятував,

Пригадуємо Дмитра Іванова,

Котрий все це в новелі «Гріх» писав.

 

Чарують неповторними рядками

Близнець, Яновський, Доломан, Горчар …

Своїми добрими і щирими словами

Вони пробуджують в моєму серці жар.

                                                  

Отже, наш урок сьогодні присвячено літературі рідного краю. Ми пригадаємо основні моменти життя і творчості Дмитра Йосиповича Іванова та розглянемо поезію «Заздрість». (Слайд 2)

ІУ. Опрацювання навчального матеріалу.

Повторення окремих сторінок життя і творчості Дмитра Іванова.

      У попередніх класах ми вже знайомилися з життям та творчістю Дмитра Йосиповича Іванова. На сьогоднішній урок ви повторювали відомості про письменника. Тож, згадаємо ключові моменти з біографії Дмитра Йосиповича Іванова за допомогою асоціативних слів та окремих завдань.

Асоціативні слова отримують усі учні класу. Завдання: прокоментувати, як ці слова (дати) пов’язані з постаттю письменника. (Слайди 11, 12, 13)

жовтня; Дем'ян Бєдний; залізничний полк; факультет; Іван Драч, Борис Олійник; «Молодь»; «Заповіти мого роду»; чорнобривці; газета «Гарт»; Григорій Сковорода; 2010 шана.

 

Завдання для сильніших учнів: відновити поетичні рядки та прокоментувати, про який факт із біографії письменника у них ідеться.

 

 

Мені …                   минав                      Мені тринадцятий минав.

           Я став …                 врешті!                  Я став причіплювачем врешті!

           Та ще в такого …             ,                  Та ще в такого тракториста,

           Що не з простого  … тіста:                 Що не з простого звитий тіста:

Колись він сам у Будапешті                          Колись він сам у Будапешті

В полон …           фріців взяв.                       В полон півсотні фріців взяв.

 

Довідка: десятий, тринадцятий, п'ятнадцятий; причіплювачем, орачем, 

                 пастухом; тракториста, агронома, комбайнера; замішаний, звитий,

                 спечений; двадцять, півсотні, сотню.

 

…,   присніться мені,                                       Мамо, присніться мені,

Та поговорим хоч  ….                                     Та поговорим хоч в сні.

Скажете, де ви спинились,                              Скажете, де ви спинились,

Де ваша … нова.                                               Де ваша хата нова.

Ви вже там з … зустрілись?                            Ви вже там з батьком зустрілись?

Ви вже тепер – не …?..                                    Ви вже тепер – не вдова?..

 

Довідка: мамо, сестро, тату; трішки, в сні, зараз; домівка, оселя, хата; братом,

                 батьком, мамою; одна, вдова, сама.

 

Коментар епіграфа уроку. (Слайд 3)

 Підготовка до сприйняття тексту.

     Слово вчителя.

    10 березня 1944 року наше селище Новгородка було визволено від німецько-фашистських загарбників. (Учитель демонструє гвардійський знак, який було знайдено на місцях боїв за визволення нашого населеного пункту). Уявіть собі тільки, що цей знак висів на грудях бійця, який йшов назустріч кулям, снарядам. І тепер цей знак як послання у ваших руках від того невідомого героя. Чи залишився він живим?

   Твір із циклу «Мужність», з яким ми познайомимося на сьогоднішньому уроці, теж присвячений темі війни. Це історія двох простих юнаків, що загинули, але, на відміну від цього невідомого солдата, їх смерть ніхто не бачив і ніякі послання у них не було змоги передати. Та поет Дмитро Іванов розповів про них у своєму вірші.

   Юнакам не поталанило: обставини їхньої смерті були відомі тільки ворогам, та один із героїв все-таки вважав, що йому пощастило. У чому ж полягало його щастя, якщо попереду була тільки смерть?

Виразне читання напам'ять та обговорення вірша Дмитра Іванова «Заздрість».

Словникова робота.

Бувальщина -  коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді.

Гротеск – тип художньої образності, який ґрунтується на примхливому поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного.

Іронія – насмішка, виражена у формі похвали, заперечення у вигляді схвалення, зниження у формі возвеличення.

Сарказм  (від грец. σαρκασμός, буквально «розривати [м'ясо]») — зла й уїдлива усмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства. Сарказм заснований не лише на посиленому контрасті між тим, що мається на увазі і тим, що висловлюється, але і на безпосередньому навмисному оголенні того, що мається на увазі.

На відміну від іронії сарказм нічим не прикритий. Це аморальні речі, різко негативні.

Ретроспектива - звернення до минулого; аналіз минулих подій, вражень.

Розкажіть про свої враження.
Робота в групах за питаннями. (Слайд 14)

У якій формі автор описує події і чому?(Вірш написаний у формі монологу одного з партизанів. Це надає йому виняткової правдоподібності).
Які художні засоби використовує автор для розкриття сили духу, мужності ліричного героя? (Монолог оповідача пройнятий сарказмом, іронією, самоіронією. Саркастичний погляд на трагічні події, іронія над убивцями – це прояв моральної вищості над ворогом, сили духу, незламності. Самоіронія – це спроба подолати біль сердечний від нерозділеного кохання).
Знайдіть елементи гротеску у творі та поясніть їх використання. (лежить в рову – весело помер, скрутив … дулю – вдарив револьвер, од щастя тихого світився – пастки круг залізний …).

Питання на емоційне сприйняття тексту.

Назвіть чотири докази везучості Степана у тексті. (Легко помер, жадібно кохала дівчина, трьох поганців чергою порізав, він так преславно їх матюжив).
А в чому пощастило ліричному герою? (Дівчина побачить його, а не Степана).
У чому оптимізм сподівань ліричного героя? (Сподівання на смерть оптимістичні. У нього була надія, що раз його повісять, то так чи інакше побачать наші, будуть сумувати, похоронять, як героя, дівчина буде плакати … А Степану не пощастило – невідомо, де він лежить).
Назвіть спільне та відмінне в характері, поглядах, поведінці, почуттях героїв. (Мужні, партизани, закохані в одну й ту ж саму дівчину.

      Степан – більш активний, дотепний. Оповідач – мовчазний, 

      поміркований, терплячий).

5. Чи були, на вашу думку, юнаки друзями?

Питання на уважність і логіку.

Чим були озброєні партизани? (Автоматами – Степан чергою порізав).
За яким епізодом можна зрозуміти, що оповідач – це молода людина? (Піклується про свою зовнішність).
Якого кольору були очі дівчини? (Дві сині птиці люблячих очей. Перифраз – описовий вираз).
Які види тортур застосовували вороги? Чи можливо було, на вашу думку, їх витримати?

У. Закріплення набутих знань, умінь та навичок.

1. Прокоментувати назву вірша.

Заздрість – негативне людське почуття. Якою є заздрість оповідача до свого побратима Степана? (У цій заздрості він підносить образ друга

і сам підноситься силою духу, незламністю, мужністю, вірністю).

Скласти сенкан до слова «Заздрість» (за змістом вірша).

Біла, доброзичлива.
Вартувала, страждала, захищала.
Світло, що рятує людину.
Іронія (незламність, мужність, вірність).

2. Сформулювати тему та головну думку твору.

     Тема: бувальщина про трагічну подію часів війни, про незламність і

                 мужність людського духу.

     Головна думка: автор нагадує читачеві про страшну ціну Перемоги,

                 закликає до вічної пам'яті про загиблих.

3.Гра «Ціна Перемоги» (Слайд 15)

Якою ж ціною була завойована Перемога для нашого рідного селища, ми спробуємо з'ясувати за допомогою гри.

Мета: в ході гри ознайомити учнів із подіями Великої Вітчизняної війни

            на території селища, статистичними даними; розвивати увагу,

            уяву, логічне мислення; виховувати патріотичні почуття.

Напередодні війни  усе населення Новгородки складало 6500 чоловік; було призвано до війська – 1280 чоловік;

загинуло – 565 чоловік;

вивезено до Німеччини – 400 чоловік;

загинуло мирного населення під час воєнних дій – 300 чоловік;

померло від хвороб, не отримавши належної медичної допомоги – 300 чоловік;

після визволення підірвалося на мінах (снарядах) – 50 чоловік.

Під час розповіді вчитель роздає конверти зі спеціальними позначками. В ході гри відбувається імітація пропорції загиблих і людей, які залишилися живими.

 

УІ. Підсумки.

     «Мікрофон»

- Дізнався

- Зрозумів

- Замислився

- Здивувався

 

Домашнє завдання.

Скласти вікторину за темою уроку.

Проаналізувати одну з поезій Д. Іванова (на вибір).

 

Під час підготовки до уроку було використано літературу та матеріали Інтернету:

В. М. Босько. Історичний календар Кіровоградщини на 2011 рік. Люди. Події, Факти. Кіровоград: Центр.-Укр.вид-во, 2010.- С. 192.
Іванов Д. Стремено: Поезії. – К.: Молодь, 1986. – 96с.
Матюшкіна Т. П. А пам'яті  - не перейду. Методичні рекомендації до вивчення творчості Дмитра Іванова у шкільному курсі української літератури (5-11кл.)- Чернігів: Редакційний відділ ЧОІППО, 2004. – 52с.


Теги: Черкас І.В., Іванов
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 716/165


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar