Головна » Українська література

Осип Турянський «Поза межами болю». Загальнолюдські мотиви у творі, гуманістичні цінності, що утверджуються в ньому

Мета: підкреслити новаторство письменника у спробі подачі автобіографічного матеріалу; допомогти учням усвідомити загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності твору; роль біологічних інстинктів і духовної волі для збереження життя й людської гідності; збагнути глибину поставлених у повісті проблем, відчути гуманістичний пафос твору; удосконалювати вміння здійснювати літературний аналіз, проводити дослідження на основі тексту; розвивати вміння пізнавати і розуміти справжню цінність речей, явищ, почуттів, виховувати гуманізм, милосердя, неприйняття будь-якого насильства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі умінь і навичок.

Обладнання: портрет письменника, текст твору «Поза межами болю», мультимедійна дошка, презентація слайдів.

                                               Хід уроку                         

 

  Між небом і землею життя людини найцінніше. Протагор

           Лише ті здатні жити, Кому часто доводилося бути на краю смерті. Дж.Неру

                      Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо.  О.Генрі

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 І. Вступне слово вчителя

 І. Емоційне налаштування на урок

Слово учителя

Доброго дня всім тим, хто:

–       прокинувся сьогодні з гарним настроєм,

–       підготувався до уроку,

–       не підготувався до уроку,

–       всім тим, хто творив і намагався бути творцем!

–       і всім, хто завітав до нас у гості!

Рада вас вітати на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

-Про кого і про який твір Василь Федорів написав: «Ми винні перед ним. Час винен перед ним. Розгорнім сьогодні його повість, вчитаймося в неї, переймімося її болем, смутком і надією - і подивуймося, як ми жили стільки літ без цієї пекучої сповіді про «дорогу смерті», на якій лунав протест проти війни. (Відповіді)

-Давайте поговоримо  на нашому уроці про світ,  про духовність. Замислимося над питанням: У чому сенс життя людини? Сподіваюся, що допоможе нам у цьому розібратися повість О. Турянського «Поза межами болю».

2.Повідомлення теми, мети уроку  (слайд)

Учитель

 Ми сьогодні будемо досліджувати  типологію персонажів, здійснювати літературний аналіз, будемо учитися розуміти справжню вартість речей, явищ, почуттів; будемо говорити про гуманізм, милосердя, неприйняття будь-якого насильства.

 2 Визначення очікуваних результатів (самооцінювання)

Оцінювання учнем власної участі   (критерії від 0 до 2 балів)

Прізвище, ім’я …_________________________

1.

Ви брали активну участь у роботі  - …

2.

Ви вносили пропозиції - …

3.

Ви надавали підтримку іншим учням - …

4.

Ви вдало узагальнювали думки - …

5.

Ви доповідали класу про результати роботи - …

6.

Ви творчо працювали - …

 

Всього балів - …_

Учитель

    «Людина на війні — це воля. Є воля — є людина! Нема волі — нема людини! Скільки волі, стільки й людини»,— довів це із вражаючою художньою переконливістю О.Турянський у своїй поемі в прозі «Поза межами болю».

    120 років тому народився Осип Турянський, автор надзвичайного твору —  жанрово означеного письменником як «повість-поема». «Поет мусить пройти найглибше пекло буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати», — писав сам Турянський, якого спіткала рідкісна, бо до непрофесійності чесна, літературна доля — бути генієм одного твору.

 Про це ми поговоримо сьогодні на уроці.

Учитель

    Для декого дивним здалося наявність терезів на уроці. Дійсно так, але за допомогою саме терезів ми зможемо практично розв’язати проблемне питання, а саме: «що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи  гуманістичні цінності, прагнення до перемоги над собою?».
    Символічно, на шальку терезів, що зліва, кладемо фішки червоного кольору, як символ життя, а на ту, що справа – чорні, як символ смерті.
II. Актуалізація опорних знань учнів

І. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення епіграфів

До вашої уваги пропоную епіграфи до твору. Виберіть один із них, відповідь обґрунтуйте у кінці уроку. Слайд

Проблемне запитання –

- Чому ім’я письменника О. Турянського стало відомим українському читачеві лише недавно?

-  Яким постає перед нами О. Турянський як письменник і людина, громадянин?

 (Перевірка д/з. Розповідь учня про Турянського із показом презентації)

ІІІ. Усвідомлення навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий – світ життя людського. Є у ньому начало світле, добре, животворне, є темні грані, незбагненні самою людиною. І надто тонкою буває межа, яка розділяє добро і зло, любов і ненависть, злети і падіння. Будьмо щирими перед самим собою: запитаємо себе про добро і зло, вірність і зраду, підлість і великодушність.

Не тішмося ілюзіями, що до кінця збагнемо сутність цих недосяжних філософських понять, але хоч доторкнімося до них, подумаймо і поміркуймо над ними. Адже ми не маємо права, читаючи твір «Поза межами болю», не замислитись над вічними проблемами.

2. Асоціативна вправа.

Уявіть, що перед вами мольберт, фарби і пензлі. У кольоровій гамі вам потрібно усно змалювати загальне враження від прочитаного твору О. Турянського «Поза межами болю». Які кольори ви б використали?   (відповіді учнів)

Складіть асоціативний ряд до слова війна - ( жах, смерть, кров, нещастя, горе, розруха, розлука, сироти…)  слайд

Слово вчителя Пройшло 100 років від І Світової війни. І сьогодні ми знову стикаємося з цим ганебним явищем!

Восени 1914 року О. Турянського мобілізували до австрійської армії, одразу ж відправили на австро-сербський фронт. Він близько бачив пекло війни. Але найстрашніше було ще попереду — сербський полон.

4. Повідомлення учня( слайд)

 Взимку 1915 року разом із іншими 60-ма тисячами австрійських полонених вояків його відправлено етапом через Албанські гори. Це був жорстокий шлях смерті — від голоду й холоду гинули й самі сербські конвоїри. Лише 15 тисяч полонених вижили. Серед них і письменник, який ішов цим жахливим шляхом в групі з сімома іншими вояками. Очевидно, йому судилося вижити, щоб розповісти світові про той аморальний, антигуманний злочин. Це трапилось у дивовижний спосіб. Сербські лікарі серед семи замерзлих полонених несподівано помітили якісь слабенькі порухи. Людину повертали до життя, помістивши в холодну воду — такий кардинальний спосіб запропонував лікар-українець Василь Романишин. Так полоненого доктора філософії Осипа Турянського врятували від смерті. Однак пережите в зимових горах йому не даватиме спокою. Загине згодом і рятівник, що особливо мучитиме письменника. У передмові до віденського видання повісті «Поза межами болю» О. Турянський зізнавався: «Тіні моїх товаришів являються мені у сні й наяву… Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко, далеко до моїх товаришів… І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш… Ні, я не можу, я не смію мовчати».

Бесіда

-Отже, тема твору? (Трагедія і жах подій Першої світової війни)

- Чому твір має автобіографічну основу? (Перехід через гори військовополонених австрійців, втеча товаришів, їх загибель, за винятком автора (Оглядівський).

- Чому називають поемою в прозі? (Ліро-епічний твір, написаний прозою, у якому оповідь про історичні події й події житя героїв розкривається через сприйняття й оцінку оповідача)
4. Бесіда з елементами коментованого читання.

-Перелічіть друзів у нещасті (Штранцінґер, Добровський, Ніколич, Сабо, Бонні, Пшилуський та Оглядівський (саме від особи останнього ведеться розповідь)

-Від чийого імені йде розповідь?

-Зачитайте, як у передньому слові автор зазначає, що вони стали жертвою злочину. («Це був злочин, якого люди і при­рода допустилися на нас і який і нас приневолив стати зло­чинцями супроти духа людства»)

-«Ідуть живі трупи по трупі природи». Який художній засіб використав автор у цьому уривку? З якою метою? (Письмен­ник досить точно використовує оксюморон, щоб передати весь жах ситуації, в яку потрапили герої твору)

_ Що таке оксюморон?

-Проаналізуйте тропи в поданому уривку: «Чорні хмари за­крили заздрісно сонце і блакить неба й повисли над ними, як велетенські чорні крила всесвітнього духа знищення». Слайд  (Мета­фори, епітети)

- Який троп вжито автором у реченні: «І спокійні ці хмари, як німе прокляття, непорушні, мов скелі, невблаганні, як доля»? (порівняння)

-Чому Штранцінгер, який просувався зі своїми шістьма това­ришами, раптом зупинився? (Від надмірної втоми)

-Що було єдиним спадком для Штранцінгера, що лишила йому воєнна доля? (Він був сліпий, і скрипка — та єдина його відрада)

-Як було вбито охоронця? (Сабо ударив його палицею по голові)

-Чому люди були приречені на смерть? (Ні крихітки їстівного, навколо були засніжені гори, урвища й безодні)

-Щоб вижили інші… Хто повинен був померти? (Помре найслабший)

-Як визначили найслабшого? (Вони будуть скакати, танцю­вати навколо того корча, поки хтось не впаде)

-Яка одна-єдина думка була під час руху в кожного з чолові­ків? («Без найменшої тіні спротиву почали скакати людські скелети, замерзлі з морозу, смертельно вичерпані голодом, бігати і скакати довкола корча. Лише одна думка вводила в рух їх закостенілі ноги: «Скачи, скачи і витримай… а то, може, твої власні товариші тебе доб’ють!»)

- Що допомогло вижити героєві-оповідачеві? (Слабенькі ручки сина, які він ніби відчував на шиї, тримали його)

 слайд із фільму вогонь

- Хто як себе поводив під час танцю? (Добровський сміявся й показував елегантні фігури танцю, бо був колись балетмей­стером, розмовляв з коханою жінкою, говорячи, щоб не ляка­лася його теперішнього вигляду. Один упав знесилений, але зараз же підхопився, як м’ячик, боячись виявитися найслабшим. Бонні плакав, кликав маму)

- Хто виявився найслабшим? (Бонні)

-Найслабшим виявився Бонні. Назвіть його останнє прохання. (Попросив передати якісь гарні слова його мамі й заспокоїти її, що помер він у теплій хаті на м’якій постелі)

- Що зробили з одягом Бонні? (Товариші стягли з трупа вбрання і розпалили вогонь)

- Біля вогнища кожен герой розповіді постає як особистість в екстремальній ситуації…

- Продовжіть думку. (Мовчазний слі­пий Штранцінґер у відчаї з бажання віддати останнє спа­лює у вогнищі свою скрипку («Оця скрипка — це його очі»); Сабо рве банкноти, що їх підступним чином здобув на війні, і розмірковує, що то значить мати гроші; Оглядівський (опо­відач) марить дружиною й синочком; Добровський (колишній організатор світських балів) біля вогнища філософськи заува­жує: «Ми вже не маємо гроші і також не потребуємо гроші. Тепер ми стали людьми»)

- Які були слова Добровського стосовно долі Бонні, коли това­риші сиділи біля вогню? («Оце має бути людська доля! Вро­дилася людина, плакала, сміялася, співала, навчилася ходити і причимчикувала, сердешна, аж сюди, щоби після найстраш­ніших мук покластися тут, у тій проклятій льодовій пус­тині на спочинок»)

-Поясніть, чому шлях, яким ішли полонені, називався «дорогою смерті»?

- Чи були у персонажів шанси вижити?

-Чому вони не палять скрипки?

-Як вони поводять себе в екстремальній ситуації? Що втримує їх від людоїдства?

Слайд (показ фрагмента із однойменного фільму)

Пообразний аналіз твору

Слайд (Далі виступ учнів, які характеризують кожен образ, зачитуючи цитати і коментуючи їх.)

Бояні – серб, «смертельно вичерпаний». Перший, хто впав у «танці смерті». Остання думка про матір: « І у сні не чув болі, не видів смерті, лише усміхався радісно, бо його лице чуло биття серця в теплій материній груді».

Добровський про смерть товариша: « Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити».

Вчитель. Чи не є це запереченням життя взагалі? ( Міні-диспут)

 

Пшилуський – «польський шляхтич», якого зрадила дружина. Ця зрада спочатку дає йому сили у таці смерті («… я її копаю… копаю…», а потім убиває його: «Я все їй прощаю перед смертю, її злочину проти дітей не можу простити ( цілувалася з коханцем при дітях. Авт..)...Сейчас застрілю її як…».

 

Вчитель. До кого звернені останні слова героя? (зачитати і прокоментувати)

Що чи хто убив у Пшилуського волю до життя?

 

Добровський – оптимістичний песиміст, сильна, горда, чесна людина. Скептик, Фізично найдужчий, а тому має силу іронізувати над товаришами, в той же час підтримуючи їх. Це він «влаштовує» бал під час «танцю смерті» (зачитати уривок), підтримує Оглядівського, коли той під час марення бачить у дерев’яному корчі дружину і сина. Він один помирає при свідомості:» Не чую вже охоти ні сили до нічого…».

 

Вчитель. Чому у найсильнішого Добровського зникає воля до життя?

 

Штранцінгер – «живий пам’ятник своєму власному минулому» (С. Пінчук). Його сила – сонце, яке він бачить своїми сліпими очима, і скрипка – голос його серця.. Він мав би померти раніше від інших через свою недугу, та, проте, тримається довго: «Є сонце в житті» - це віра у творчі сили життя: « Вони чули, що з темних ям його очей пливе щось таємне, могутнє. Якась невмируща сила людської душі». «Люди не є злі.. не є добрі. Люди тільки нещасливі і - щасливі» (Штранцінгер).

 

Вчитель. Штранцінгер помирає останнім. Що підірвало його сили?

 

Сабо – активний песиміст, виразник грубої інстинктивної волі до життя. Він бачить право сильнішого над слабшим і вдається до первісного закону боротьби за існування. Він усвідомлює всю дикість своєї натури: « Ти (гроші –авт)  - це бідний, нужденний пес Сабо, злий і глупий, з тебе негідний, безчесний обірванець, не ліпший за тих, яких ти кинув на смерть». Навіть у смерті він всіх проклинає: «Всі прокляті».

 

Вчитель. Що «живить» душу Саба, чому він так довго тримається?

                                          

Ніколич – м’який, лагідний; «Життя таке гарне!». Хоче жити не для себе – для родичів і науки. Це він змушує здригнутися товаришів перед людоїдством, він підтримує побратимів у останні хвилини. «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме» (Ніколич);

 

Оглядівський  Через нього іде авторське осмислення життя і смерті. Виживає, бо веде його надія – образи дружини і сина. Герой іде до них крізь страшні випробування. Необхідність їх захистити – провідна рушійна сила його волі до життя. (Зачитати коментар до цих думок).

 

Вчитель. Яку ідею стверджує автор образом Оглядівського?

 

Висновок. Художніми образами своїх героїв О. Турянський утверджує ідею безглуздості імперіалістичної війни, в якій немає народу-переможця, бо всі народи переможені, потоптані, всі потрапили у жорстоке мливо війни.

 

-Кульмінаційний момент твору? Що засуджує письменник у своєму творі? (Письменник засу­джує потворні явища життя, жорстокість війн і кровопро­лить)

- Визначте стиль повісті-поеми.  (Стиль повісті Осипа Турян­ського «Поза межами болю» належить до напрямку класичного експресіонізму в розвитку української літератури початку XX ст., у якому мистецтво тісно пов’язане з реальністю, проте вираження знаходить через дослідження глибинних психологічних і душевних процесів, що відбуваються в людині. У творі О. Турянського зображено загострене суб’єктивне сві­тобачення через призму переживань та емоцій автора в екс­тремальній ситуації)

 

Вчитель. - Визначте ідею твору. Слайд  (Засудження війни; возвеличення духовного вдосконалення людини) – записи в зошити

 

4. Творча робота:

? Орієнтуючись на текст, розкрийте, які проблеми піднімає Турянський у творі:

- усвідомлення ваги моральних цінностей,

- духовне вдосконалення людини,

- розуміння природи війни як катастрофи;

- боротьба людини за життя;

- боротьба між матеріальним і духовним

- любов до життя, не дивлячись ні на які перешкоди;

- дружба, вірність, гуманізм, любов до рідних та Батьківщини    (слайд )

 

- Яка ж провідна ідея всього твору? ( «Хай ясна ідея…») Розкриттю ідейного задуму автора підпорядковані всі образи твору. Це люди різних національностей, але їх єднає не лише спільне нещастя, а любов, дружба і братерство: «Ось тут, між нами заступлені народи, котрі так себе ненавидять і поборюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут вже здійснили ідеал братньої прихильності і любові», - так говорить один із персонажів.

Яка ж авторська ідея схована в цих словах? (Відповіді учнів)

- Поясніть, з якою метою О. Турянський дав два заголовки твору: «Картина з безодні» й «Поза межами болю»? (Орієнтовна відповідь. Якщо «Поза межами болю» вказує на безграничне буття героїв, їхню тимчасову й просторову сутність, то «Картина з безодні», будучи пов’язана із конкретним місцем і часом події, відображає ізольований світ людини).

 Дискусія: «Що важливіше в житті: духовне чи матеріальне? (Робота в групах)

 

Життя
багатостороннє, бурхливе
виховує, навчає, розвиває
дає змогу реалізувати себе
боротьба
Смерть
нестерпна, незвідана
відбирає, карає, знищує
смерть є небажаною для кожної людини

вічність

Рефлексивно-оцінювальний етап.

 Написати твір-роздум на тему: «У чому сенс життя?»

 

Учитель. Що керує людиною на війні: інстинкт самозбереження чи прагнення до перемоги над собою?  (Відповіді учнів)

 

Осип Турянський свої філософські думки про перемогу життя над смертю вклав в уста Добровського: «Коли у тьмі і хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть ».

 

- Чи є актуальним цей твір? Чи слід його вивчати у школі?


І V. Підсумок уроку. «Незакінчене речення», « Мікрофон»:

Для мене твір «Поза межами болю» - це ….

Із твору я зрозумів, що ….

Після прочитаного твору війну я став(ла) сприймати як….

Найголовніше для людини в екстримальній ситуації це…

 

Сенс життя (показ відеороликів).

Чи треба ж вивчати твір у школі…..Навіщо?

УОцінювання

VІ. Домашнє завдання.

Підготуватись до тестів з даної теми.

 

Осип Турянський «Поза межами болю»Назвіть жанр твору «Поза межами болю»:

а) драма-феєрія; б) повість-поема; в) історична повість; г) пригодницький роман.

2. Хто з персонажів не належить до твору Осипа Турянського?

а) Радченко; б) Домбровський; в) Штранцінгер; г) Пшилуський.

3. Про кого з героїв твору сказано: «Його скрипка – це було все, що воєнна доля йому лишила»?

(Штранцінгера)

4. Котра із фраз персонажів твору не може вважатися афоризмом?

а) «Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити» (Добровський);

б) «Самітна людина ніколи не може бути щаслива» (Сабо);

в) «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме» (Ніколич);

г) «Люди не є злі.. не є добрі. Люди тільки нещасливі і - щасливі» (Штранцінгер).

5. Який троп вжито автором у реченні: «І спокійні ці хмари, як німе прокляття, непорушні, мов скелі, невблаганні, як доля»? (порівняння)

6. Що поділили між собою на обід товариші?

а) кусник цукру; б) 8 зернят соняшника; в) 2 сухарики; г) шматочок м’яса.

7. Хто з персонажів співав колискову синові? (Ніколич)

8. Хто з героїв розповів, що, коли повернувся додому, то дізнався про зраду коханої дружини?

а) Ніколич; б) Домбровський; в) Штранцінгер; г) Пшилуський.

9. Який троп вжито автором у реченні: «Українське слово поволі приводить мене щораз більше до притомності »? (метафора)

10. Події у творі відбуваються під час:

а) революції 1917 року; б) Першої світової війни;

в) Другої світової війни; г) Голодомору 1932-1933 року.

11. Установіть правильну послідовність подій у творі: (В, А, Г, Б)

А Сабо хоче кинутись у безодню, але Домбровський його рятує.

Б Штранцінгер спалює свою скрипку.

В Домбровський пропонує, що хтось самовільно пішов на смерть заради врятування інших.

Г Автор мріє про Святий вечір зі своїм маленьким синочком і дружиною.


^ Осип Турянський «Поза межами болю»

1.    
Назвіть жанр твору «Поза межами болю»:


а) драма-феєрія; б) повість-поема; в) історична повість; г) пригодницький роман.

2. Хто з персонажів не належить до твору Осипа Турянського?

а) Радченко; б) Домбровський; в) Штранцінгер; г) Пшилуський.

3. Про кого з героїв твору сказано: «Його скрипка – це було все, що воєнна доля йому лишила»?

4. Котра із фраз персонажів твору не може вважатися афоризмом?

а) «Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дужчий міг жити» (Добровський);

б) «Самітна людина ніколи не може бути щаслива» (Сабо);

в) «Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме» (Ніколич);

г) «Люди не є злі.. не є добрі. Люди тільки нещасливі і - щасливі» (Штранцінгер).

5. Який троп вжито автором у реченні: «І спокійні ці хмари, як німе прокляття, непорушні, мов скелі, невблаганні, як доля»?

6. Що поділили між собою на обід товариші?

а) кусник цукру; б) 8 зернят соняшника; в) 2 сухарики; г) шматочок м’яса.

7. Хто з персонажів співав колискову синові?

8. Хто з героїв розповів, що, коли повернувся додому, то дізнався про зраду коханої дружини?

а) Ніколич; б) Домбровський; в) Штранцінгер; г) Пшилуський.
9. Який троп вжито автором у реченні: «Українське слово поволі приводить мене щораз більше до притомності »?
10. Події у творі відбуваються під час: а) революції 1917 року; б) Першої світової війни; в) Другої світової війни; г) Голодомору 1932-1933 року.

11. Установіть правильну послідовність подій у творі:
Осип Турянський свої філософські думки про перемогу життя над смертю вклав в уста Добровського: «Коли у тьмі і хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть ».
А Сабо хоче кинутись у безодню, але Домбровський його рятує.
Б Штранцінгер спалює свою скрипку.
В Домбровський пропонує, що хтось самовільно пішов на смерть заради врятування інших.
Г Автор мріє про Святий вечір зі своїм маленьким синочком і дружиною


Теги: Мариневич С.І., Турянський
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 2670/53


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar