Головна » Українська література

Образ Роксолани в повістях Остапа Назарука та Сергія Плачинди

         Мета: дослідити, як події історичної доби XVI ст. зображені у творах  обох письменників, звертаючи увагу на розв’язанні проблеми кохання і служіння народові на прикладі героїні; зосередити увагу на окремих деталях характеристики образу Роксолани; розвивати вміння висловлювати власні думки і відстоювати їх; аналізувати прочитане та сприяти розвитку творчих здібностей учнів.

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: портрети О.Назарука та С.Плачинди, учнівські портрети Роксолани, географічна карта світу, картки, фрагменти кінофільму «Роксолана»

Хід уроку

Запис на дошці: «Роксолана – зрадниця, відступниця чи патріотка?»

І. Перевірка домашнього завдання.

(Учні отримують картки із запитаннями, дають на них відповіді, здають на перевірку)

Коли і де народився О. Назарук? (31 серпня 1883р.в м. Бучач на Тернопільщині)
Яку кар’єру пропонували талановитому студентові? (блискучу політичну кар’єру)
Що таке УСС і яка участь О. Назарука у цій організації? (Українські Січові Стрільці, письменник став літописцем того воєнного часу, звитяги, подвигів Січових Стрільців)
Чому письменник змушений був деякий час жити поза межами України? (після втрати державності  УНР він емігрував до Відня)
Коли і де вперше вийшла друком повість «Роксоляна»? Кому письменник присвятив цю повість? (У 1930р. в м. Львові, присвячена українським дівчатам)
Зі скількох частин складається повість «Роксолана»? (з 18 частин)
Жанр повісті «Роксоляна»? (історична повість)
Назвіть героїв повісті (наречений Стефан Дропан, Роксоляна, її батьки, Сулейман Пишний, подруга Ірина, циганка, кізляр-ага, син Селім та ін)
Де жила Роксолана до нападу татар, і яке в неї було ім’я?        (у м. Рогатин. Настя Лісовська)
Яка тема твору ? (зображення історичних подій XVI ст., відтворення поетичного образу Роксоляни, її переживань, викликаних спогадами про страждання України, рідний Рогатин)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Письменник О. Назарук, якому боліла доля українського народу, шукав відповідь на питання: чому історія України є найтрагічнішою. Митця приваблювала тема історичного минулого України, тому з-під пера письменника вийшли такі твори як « Князь Ярослав Осмомисл», « Проти орд Чингізхана» і «Роксоляна». Напередодні ви отримали завдання випереджувального характеру:

І група – історики: дослідити події історичної доби XVI ст., зокрема, період з 1520 по 1566рр, коли Османською імперією правив  Сулейман Пишний. Також звернути увагу на інформацію про Настю Лісовську, яка стала дружиною Сулеймана.

ІІ група – географи: відстежити шлях Насті Лісовської від Рогатина до Стамбула, показати це на карті.

ІІІ група – написати портрет Роксолани (2-3 учні).

ІV група – дослідники версії  О.Назарука: прочитавши повість             О. Назарука «Роксоляна», довести чи спростувати думку: «Роксоляна – зрадниця, відступниця».

V група – дослідники версії С. Плачинди: «Чи можна вважати Роксолану людиною, яка вболівала за Україну і допомагала їй?»

Завдання усім учням на уроці: Продовжіть речення: «Я не хочу, щоб сьогоднішній урок закінчувався, і ми не визначилися в тому, що …» (це метод «незакінченого речення». Кожен учень має висловити свою думку, закінчивши речення. Таким чином перед дітьми ставиться завдання на урок).

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Виступи представників від груп.

А. Історики (працювали з комп’ютером, шукали інформацію у мережі Інтернет)

1-ий учень. Події, описані у повістях О. Назарука та С. Плачинди цілком відповідають історичній епосі. У ІІ половині XVI ст. турки підкорили Крим і татари за підтримки турецького султана здійснювали спустошливі напади на українські, польські й російські землі.

Крім Криму, турки захопили Вірменію, Грузію, Сирію, Єгипет, Аравію з давнім містом арабів Меккою.

2-ий учень. У результаті турецьких завоювань утворилася Османська імперія. Військові сили турок-османів набагато перевищували армії європейських країн. Найбільшої могучості Туреччина досягла під час правління Сулеймана Пишного (1520 – 1566). Не підкорявся цей правитель нікому, крім своєї жінки Роксолани, «невольниці з руської країни», котру любив аж до її смерті.

3-ій учень. Як зазначав О. Назарук, Роксолана – історична особа. Це насправді так. Але чи була це саме та Настя Лісовська з Рогатина, чи ні?

О. Назарук стверджує: «Воля Божа видвигнула якраз в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу постать світової історії тїєї епохи. Тою жінкою була Анастасія Лісовська, дочка священика. Про сю наймогутнішу з тодішніх жінок, про радісну, веселу, повну енергії Настю Лісовську, знану в історії під іменем Роксолани, й написана ця повість»

4-ий учень. Я хочу доповнити попередній виступ, бо знайшов ось яку інформацію. Польський поет-історик Самуїл Твардовський та граф  Станіслав Ржевульський підтверджують, що Роксолана народилася і виросла в сім’ї рогатинського священика. Яке її хрещене ім’я та прізвище – не знають. За словами сучасників, зокрема європейських послів до Стамбула, у Туреччині бранку з Русі звали Гасекі Хуррем-Весела Султанша або Росса, Руса, Роса.

Настею Лісовською рогатинську попівну нарекли письменники. Це домисел, що не спирається на жодне достовірне джерело.

Учитель: Будемо дотримуватися думки, що Анастасія Гаврилівна Лісовська (народилася біля 1506 року – померла біля 1562 року) була дочкою священика Гаврили Лісовського з Рогатина, потрапила у полон до татар. Легенда свідчить, що це нещастя трапилося напередодні весілля Анастасії.

- Діти, а що означає ім’я Роксолана?

5-ий учень. Роксолана – означає «українка», адже дівчат із України турки називали роксоланами.

Б. Географи.

1-ий учень. Який же шлях довелося пройти юній Роксолані? Вона повторила гірку долю своїх земляків. Зв’язаних бранців із Прикарпаття зазвичай вели Волоським шляхом, через Молдавію у Кримське Ханство, на найбільший невільницький базар у місті Кафа (сучасна Феодосія). Звідти галерами товар – гарних молодих полонянок – переправляли у Стамбул і за великі суми золотих дукатів продавали в гареми тамтешніх високопоставлених чиновників. (показує шлях на карті)

5-ий учень-історик. Таким етапом у столицю Османської імперії, напевне, потрапила і Роксолана. Невідомо, за яких обставин вона стала перед очі Сулеймана, але, очевидно, полонила його якимись особливостями своєї краси, великим розумом, ніжністю та веселою вдачею, за що удостоїлася імення Радісної (Веселої) Султанші.

Учитель: А як у повісті описано першу зустріч Роксолани та Сулеймана Пишного? Прочитайте і прокоментуйте. (Українська література.  8 кл., Київ «Освіта» 2008р. с.292)

(Учні знаходять уривок, зачитують його).

Учні: Між Роксоланою і Сулейманом виникло почуття кохання.

Учитель: Справді, сталося диво дивне. Сулейман щиро покохав Роксолану, ліквідував султанський гарем, поодружував своїх численних жінок з офіцерами турецької армії та чиновниками, а сам залишився з єдиною дружиною Роксоланою.

В. Художники демонструють портрети Роксолани.

1-ий учень. Серед науковців немає єдиної думки з приводу того, яке з дев’яти нині відомих портретних зображень Роксолани є документальним, бо кілька з них -  уявні. Академік Агатангел Кримський свого часу зауважив, що Роксолана не належала до традиційного типу азіатських  красунь, у яких повинні бути жагучі очі, наче чорні оливи, та розкішно огрядна постать. Тому, напевне, багатьом Роксолана видавалася негарною, однак «граціозною, невеличкою на зріст». При цьому ніхто з жінок не міг зрівнятися з нею розумом і веселою вдачею.

2. Усне малювання образу Роксолани з використанням цитат (учні шукають цитати до образу)

- «Настуня зімліла в своїй шлюбній сукні з вінком на голові і впала на порошній дорозі.»

- «Вона така гарна, що я раджу якнайскоріше вивезти її з Бахчисараю до Кафи.»

- «Біле, як ясмин личенько Настуні..»

-«А біля нього їхала в арабськім вовнянім бурнусі, у критій колясі улюблена жінка завойовника, прекрасна Роксолана Хуррем, «серденько серця Сулеймана»

3. Слово вчителя.

Ви прочитали обидві повісті «Роксоляна» О. Назарука і «Роксолана» Сергія Плачинди. Перед нами постає нелегке завдання визначити, хто з авторів краще змалював образ Роксолани, дав повну характеристику образу як дружини Сулеймана, так і державної діячки того часу. А ще нам треба дати відповідь на запитання: «Роксолана – зрадниця, відступниця чи патріотка?»

4. Виступ учнів ІV групи.

1-ий учень. Дружина Сулеймана Пишного, як свідчать її сучасники, була надзвичайно розумною, знала кілька мов, якими вільно спілкувалася з послами інших держав, листувалася з правителями Польщі, Венеції, Персії. Вона давала слушні поради самому султанові, була світською людиною.

Швидко заволодівши серцем Сулеймана,ставши його дружиною, Роксолана разом із чоловіком правила імперією, брала участь у воєнних походах. Про це, зокрема, йдеться у розділі ХVІІ «Джігад».

2-ий учень. Здається малоймовірним той епізод у повісті О. Назарука, в якому розповідається про те, як Сулейман і Роксолана відвідали християнський Афон. Тим більше, що  Роксолана зреклася християнської віри і прийняла іслам. Назвати Роксолану зрадницею важко, адже побутує думка, що сама вона домоглася від Сулеймана обіцянки, що він ніколи не вирушить в Україну воєнним походом. Це патріотичний вчинок, але в повісті О. Назарука ці дії Роксолани не знайшли відображення.

3-я учениця.  З повісті О. Назарука я зрозуміла, що Роксолана діяла підступно і жорстоко по відношенню до інших дружин Сулеймана, його дітей, а також підданих. У розділі ХІV «… А червона крівця на рученьках твоїх …» розповідається про те, як Роксолана руками Сулеймана знищила Агмед-башу і Гассана. Її можна виправдати за ці криваві вчинки, бо ворогів у неї було достатньо і їй треба було захищатися, випереджаючи їх на крок.

4-ий учень. І як висновок нашої групи: автор О.Назарук у повісті «Роксоляна» слабо висвітлив патріотичні ідеї Роксолани стосовно рідного краю, України.

Він більше уваги звернув на змалювання Роксолани як жінки-дружини та людини, яка кривавими заходами знищила усіх синів Сулеймана, таким чином забезпечивши владу своєму сину Селіму. Ала назвати її зрадницею ми не можемо.

Вчитель: Послухаємо думки учнів V групи.

Виступи учнів V групи.

1-ий учень. У повісті С. Плачинди образ Роксолани змальований повніше, особливо, коли  мова йде про патріотизм героїні.

Наприклад, у ІX розділі розповідається про втечу трьох галер з невільниками. «Роксолана в душі святкувала велику перемогу. Більше місяця готувала вона втечу своїх земляків. Ще ніколи  так швидко не мчали галери по воді – веслярі вже не були раби, і сили їхні подесятерилися.»

2-ий учень. У повісті С. Плачинди Роксолана змальована як умілий дипломат. Вона допомогла іспанцям випросити у Сулеймана миру. Це було вперше в історії Туреччини, коли жінка султана приймала дипломатів і впливала на рішення падишаха. Цей епізод свідчить про неабияку далекоглядність і розум Роксолани.

3-ий учень. А як уміло Роксолана відмовила Сулеймана йти походом на Москву через Україну. «Та хіба Україна може піти на угоду з турками: уяви, що лишиться від козацької держави, коли по ній, по її полях, луках, селах і містах протопчеться мільйони воїнів на конях? Лишиться сама пустеля.»

Після такої промови Сулейман відповів Ібрагиму-баші: «Ні! На Україну ми йти не будемо. Я слово дав. Підеш на Польщу і Литву.»

Саме в цьому епізоді розкрито високий патріотизм Роксолани, її бажання допомогти рідній землі.

Наш висновок: Роксолана – щира патріотка своєї землі, своєї України.

Учитель: Ми прослухали інформацію обох груп. На основі почутого, прочитаного складаємо колективну характеристику образу Роксолани.

План.

І. Роксолана – Видатна постать XVI ст.

ІІ. Походження Насті Лісовської.

ІІІ. Зовнішність.

ІV. Риси характеру героїні:

рішуча і винахідлива;
весела (хуррем) і оптимістична;
здатність до прийняття мудрого рішення;
вміння боротися з ворогами;
патріотка своєї землі;
стійко сприймає життєві труднощі;
рішуча і наполеглива у досягненні мети.

Унікальна жінка з України.

Учитель. Ми можемо стверджувати, що Настя Лісовська, Роксолана, Хуррем, - це патріотично налаштована, талановита й сильна духом українка, якою захоплювався Сулейман, і якою повинні захоплюватися й ми.

IV.  Перегляд фрагментів кінофільму «Роксолана».

V. Підсумки уроку.

а) Продовжіть речення : «Я не хочу, щоб сьогоднішній урок закінчувався і ми не визначилися в тому, що…

(учні пишуть на аркушах, здають учителю, який зачитує відповіді учнів)

б) Оголошення оцінок

VI. Д/з. Написати твір-роздум «Якою я уявляю цю жінку-правительку.»

Дібрати матеріал щодо характеристики образу Сулеймана.


Теги: Плачинда, Назарук, Нестеренко А.М., Роксолана
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 344/19


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar