Головна » Українська література

Моральні та суспільні проблеми, висвітлені у творі М. Куліша „Мина Мазало”

Мета: розкрити ідейний зміст комедії; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х  рр. у творі; охарактеризувати образи; розвивати аналітичне мислення та мовлення; виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього  націоналізму в суспільстві

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручники та хрестоматії з української літератури (11 кл.), підручники з історії (10 кл.), публіцистичні  статті про голодомор 32-33 років, фрагтенти української вишивки (ксерокопії зразків візерунків), робочі зошити

 

Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація:

бесіда з елементами розповіді:

-   чи задумувалися ви над значенням та походженням власного прізвища? Хто з вас може його пояснити? Зробимо огляд прізвищ учнів нашого класу.

(Учитель у співбесіді з учнями пояснює значення їх прізвищ)

-    про що нам можуть розповісти наші прізвища? (Про професію предків, їх звички, характер, особливості зовнішності, здібності й т.д.)

-    чи є чим пишатися?

-    що ж змушує людей змінювати прізвище? (Звісно, буває і таке: прізвище є немилозвучним, принижує його носія)

- чи є підстава для цього кроку в героя твору? Що означає його прізвище? (Корінь Маз- говорить про здібності предків до малювання ).

-  а він є винятком у своєму бажанні змінити прізвище?

-    що ж відбувалось тоді з людьми, з Україною, якщо люди зважувалися відмовитися від свого роду, коріння, нації?

- як бачимо, виникає стільки питань, що п’єса вже не є  такою простою, якою здається на перший погляд. То про що ж будемо говорити   на уроці?

-    як можна сформулювати тему уроку?

-    а завдання уроку?

 

III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку:

Отже, для повного розкриття цієї теми нам слід виконати наступні завдання:

-   розкрити суть суспільних процесів у тогочасній Україні;

-   виявити основні моральні і суспільні проблеми твору;

-   визначити творчий задум автора;

-   висловити своє ставлення до письменника та його твору.

(Перші два завдання визначають учні, третє й четверте - учитель)

 

IV. Вивчення нового матеріалу:

1)      робота над І завданням уроку:

 - коли написана п’єса? (1929)

-   що відбувалося в Україні того часу?

-   М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до цих змін  у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, М. Куліша називають провидцем за твір „Мина Мазайло”. Знайдіть висловлювання персонажів про українізацію.

 Робота в групах:

 - Чи  правий був письменник у своїх передбаченнях? Чи щирими були заходи й наміри  влади щодо українізації? Проаналізувати репліки дійових осіб комедії та документальні матеріали, зробити висновки.

 

І група – слова Мини Мазайла: 

 - Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади.

Новітня історія України.Частина перша: Підручник для 10 кл.загальноосвіт.навч.закл. / Ф.Г.Турченко. – К.: Генеза, 2002.

(стор. 241, 296)

 

ІІ група – слова дядька Тараса:  

 - Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю!

Мова і нація. / В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький. – Дрогобич; Видавнича фірма „Відродження”, 1994.

(стор. 200-201, пункти 7-8)

 

ІІІ група – слова Мокія:

 - Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто?

Новітня історія України.Частина перша: Підручник для 10 кл.загальноосвіт.навч.закл. / Ф.Г.Турченко. – К.: Генеза, 2002.

(стор. 279-282)

 

ІV група – слова тьоті Моті:

 - Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна...

Стаття  з інтернету:

Зросійщеність освіти в Україні в часи СРСР і сьогодні

В Україні дістав легалізацію процес т. зв. українізації  (офіційно -  з середини 20-х років). Попри те, що “українізація”  повсякчас відбувалася під акомпанемент червоного терору, її успіхи не можна не визнати вражаючими: вже на кінець 1927 року українською мовою вчилося 77 відсотків школярів, а на 1932 рік на 87,5 відсотків було зукраїнізовано пресу.

Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію “українізації”  у 1932-1933 роках було брутально припинено, а національне відродження - умертвлено й розстріляно. Мільйони виморених голодом українських селян, що становили основу нації, плюс 80 відсотків репресованих кадрів української культури - таким виявився підсумок “українізації”.

 Варто тут згадати “процедуру” перепису населення Кубані, що відбувався у 1924 році: нерідко під дулом пістолета український селянин мусив відповідати на запитання: “Ты русский или петлюровец?”  - і зрозуміло, що кількість тих, котрі записалися  росіянами, ураз зросла на сотні тисяч.  Варто зазначити також, що розуміння істинного підспуддя “українізації” виявлялося у декого з діячів української культури вже і в роки, коли вона набувала розмаху.

Вождь радянської імперії Сталін сформулює у своєму тості з нагоди святкування 20-річчя жовтневого перевороту : “І ми будемо знищувати кожного такого ворога, ми будемо знищувати увесь його рід, його сім”ю”. До речі, цей же вождь ніскільки не приховував того, з якою саме  метою було дозволене контрольоване більшовизмом “національне відродження”, що офійійно потрактовувалося як “розквіт націй”. Як говорив він на ХУІ з”їзді ВКП(б) (1930 рік), “треба дати національним культурам розвинутись і розгорнутися (...), щоб створити умови для злиття їх  в одну спільну культуру з однією спільною мовою”.

Численні факти засвідчують, що на “розгортанні” національних культур ( в першу чергу - української та білоруської як найближчих за мовою до російської) правляча кремлівська кліка поставила крапку вже на початку 30-х років.Так, у Постанові ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР від 14 грудня 1932 року вказувалося, що в ряді районів України “українізація” вийшла з-під більшовицького контролю та посприяла посиленню впливу “буржуазно-націоналістичних елементів. І влада терміново вжила потрібні заходи...

Порівняно з 1932/1933-м навчальним роком вже в наступному навчальному році кількість українських шкіл зменшилася в Україні на 270, а кількість російських зросла на 198.

 

V группа – слова комсомольців:

- Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й  не буде окремих приівищ.... А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все...

Українська література, 11 кл.: Підручник для серед.загальноосвіт.шк./ Р.В.Мовчан та ін.; За загал.ред. Р.В.Мовчан. – Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. (стор. 17) 

 

Зачитуються  цитати, робляться  висновки.

-   отже, чи щирими були заходи й наміри  влади щодо українізації?

Саме тому її пізніше називали “фальшивою”.

 - для чого потрібно знати історичні обставини, у яких писався той чи інший твір?  Яке завдання виконали?

2) робота над виконанням ІІ завдання:

-   як звичайні люди сприйняли ці процеси в Україні?

-   зробіть узагальнення: що можна сказати про суть суспільних процесів в Україні 20-х рр. ХХ ст.?

-   визначте зав’язку твору.

-   на які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища?

(Скорочення: т. М. – тьтя Мотя, М.М. – Мина Мазайло, К.М. – Килина Мазайло,

Р. – Рина, д.Т. – дядько Тарас)

 

т.М., М.М., К.М., Р.                                                Мока,  д.Т.

 

ЗА зміну пр.                                                            ПРОТИ  зміни пр.

прихильники рос. м.                                              прихильники укр. м.

філологічний конфлікт

 

суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща?
що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?
саме так, “краща” для кожного рідна мова.
таким чином, кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди?

(Патріоти)

- поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення?

- а що таке манкурт?

 перед вами витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

Запис на дошці:

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

 Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

 

Кого ж із героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте за допомогою цитат.

(т.М. – шовіністка; д.Т. – націоналіст; М.М. – манкурт);

а що можна сказати про Моку?
чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як поводиться із коханою дівчиною?

Інсценівка діалогу Мока – Уля

отже, автор  сміється над ним, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за укр.мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом)

зробимо висновок: які риси об’єднують цих героїв?

(Бездуховність, міщанство)

отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії?

( шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)

 

V. Узагальнення й систематизація знань:

Робота над виконанням III  і  IV завдань уроку:

- узагальнимо все сказане на уроці: що, на вашу думку, хвилювало письменника під час роботи над комедією? Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був його задум?

- отже, М.Куліш був творцем не комедій, а трагікомедій, адже занадто багато для звичайної комедії в його творі болю за власний народ.

На жаль, ще недавно про внесок М. Куліша в українську культуру було відомо дуже мало. А дату смерті до цього часу не визначили остаточно – відомо лише, що не стало Миколи Гуровича в один із днів між 27 жовтня та 4 листопада 1937 року. Прожив він лише 45 років (народився 1892р.).

На Україні традиційно символічно вшановують пам’ять людини рушником навколо портрета. Яким міг би бути цей рушник?

Хід виконання: спочатку кожен формулює відповідь самостійно; потім удосконалює разом із товаришем; врешті, до остаточного висновку приходить група.

 

VІ.Підсумки уроку:

Заслуховування відповідей учнів: виходячи до дошки, діти прикрашають портрет М.Куліша стилізованими елементами української вишивки, пояснюють свій вибір, застосовуючи свої знання про символіку квітів.

 

VIІ. Домашнє завдання:

 - підготуватися до контрольного твору за комедією М.Куліша “Мина Мазайло”


Теги: Шабанова О.Ф., Куліш
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 135/11


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar