Головна » Українська література |
Мета: розкрити ідейний зміст комедії; з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х рр. у творі; охарактеризувати образи; розвивати аналітичне мислення та мовлення; виховувати патріотизм та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві Тип уроку: урок засвоєння нових знань Обладнання: підручники та хрестоматії з української літератури (11 кл.), підручники з історії (10 кл.), публіцистичні статті про голодомор 32-33 років, фрагтенти української вишивки (ксерокопії зразків візерунків), робочі зошити
Хід уроку: I. Організаційний момент II. Актуалізація: бесіда з елементами розповіді: - чи задумувалися ви над значенням та походженням власного прізвища? Хто з вас може його пояснити? Зробимо огляд прізвищ учнів нашого класу. (Учитель у співбесіді з учнями пояснює значення їх прізвищ) - про що нам можуть розповісти наші прізвища? (Про професію предків, їх звички, характер, особливості зовнішності, здібності й т.д.) - чи є чим пишатися? - що ж змушує людей змінювати прізвище? (Звісно, буває і таке: прізвище є немилозвучним, принижує його носія) - чи є підстава для цього кроку в героя твору? Що означає його прізвище? (Корінь Маз- говорить про здібності предків до малювання ). - а він є винятком у своєму бажанні змінити прізвище? - що ж відбувалось тоді з людьми, з Україною, якщо люди зважувалися відмовитися від свого роду, коріння, нації? - як бачимо, виникає стільки питань, що п’єса вже не є такою простою, якою здається на перший погляд. То про що ж будемо говорити на уроці? - як можна сформулювати тему уроку? - а завдання уроку?
III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку: Отже, для повного розкриття цієї теми нам слід виконати наступні завдання: - розкрити суть суспільних процесів у тогочасній Україні; - виявити основні моральні і суспільні проблеми твору; - визначити творчий задум автора; - висловити своє ставлення до письменника та його твору. (Перші два завдання визначають учні, третє й четверте - учитель)
IV. Вивчення нового матеріалу: 1) робота над І завданням уроку: - коли написана п’єса? (1929) - що відбувалося в Україні того часу? - М.Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до цих змін у суспільстві, намагався про них розповісти. У драматичному творі це було можливим тільки через висловлювання героїв. До речі, М. Куліша називають провидцем за твір „Мина Мазайло”. Знайдіть висловлювання персонажів про українізацію. Робота в групах: - Чи правий був письменник у своїх передбаченнях? Чи щирими були заходи й наміри влади щодо українізації? Проаналізувати репліки дійових осіб комедії та документальні матеріали, зробити висновки.
І група – слова Мини Мазайла: - Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади. Новітня історія України.Частина перша: Підручник для 10 кл.загальноосвіт.навч.закл. / Ф.Г.Турченко. – К.: Генеза, 2002. (стор. 241, 296)
ІІ група – слова дядька Тараса: - Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було... Попереджаю! Мова і нація. / В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький. – Дрогобич; Видавнича фірма „Відродження”, 1994. (стор. 200-201, пункти 7-8)
ІІІ група – слова Мокія: - Хто стане нищити двадцять мільйонів одних лише селян українців, хто? Новітня історія України.Частина перша: Підручник для 10 кл.загальноосвіт.навч.закл. / Ф.Г.Турченко. – К.: Генеза, 2002. (стор. 279-282)
ІV група – слова тьоті Моті: - Та в „Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш, як про українізацію сказав: все це туман, чорний туман, каже, і все це минеться. І я вірю, що все оце минеться. Зостанеться єдина, неподільна... Стаття з інтернету: Зросійщеність освіти в Україні в часи СРСР і сьогодні В Україні дістав легалізацію процес т. зв. українізації (офіційно - з середини 20-х років). Попри те, що “українізація” повсякчас відбувалася під акомпанемент червоного терору, її успіхи не можна не визнати вражаючими: вже на кінець 1927 року українською мовою вчилося 77 відсотків школярів, а на 1932 рік на 87,5 відсотків було зукраїнізовано пресу. Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію “українізації” у 1932-1933 роках було брутально припинено, а національне відродження - умертвлено й розстріляно. Мільйони виморених голодом українських селян, що становили основу нації, плюс 80 відсотків репресованих кадрів української культури - таким виявився підсумок “українізації”. Варто тут згадати “процедуру” перепису населення Кубані, що відбувався у 1924 році: нерідко під дулом пістолета український селянин мусив відповідати на запитання: “Ты русский или петлюровец?” - і зрозуміло, що кількість тих, котрі записалися росіянами, ураз зросла на сотні тисяч. Варто зазначити також, що розуміння істинного підспуддя “українізації” виявлялося у декого з діячів української культури вже і в роки, коли вона набувала розмаху. Вождь радянської імперії Сталін сформулює у своєму тості з нагоди святкування 20-річчя жовтневого перевороту : “І ми будемо знищувати кожного такого ворога, ми будемо знищувати увесь його рід, його сім”ю”. До речі, цей же вождь ніскільки не приховував того, з якою саме метою було дозволене контрольоване більшовизмом “національне відродження”, що офійійно потрактовувалося як “розквіт націй”. Як говорив він на ХУІ з”їзді ВКП(б) (1930 рік), “треба дати національним культурам розвинутись і розгорнутися (...), щоб створити умови для злиття їх в одну спільну культуру з однією спільною мовою”. Численні факти засвідчують, що на “розгортанні” національних культур ( в першу чергу - української та білоруської як найближчих за мовою до російської) правляча кремлівська кліка поставила крапку вже на початку 30-х років.Так, у Постанові ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР від 14 грудня 1932 року вказувалося, що в ряді районів України “українізація” вийшла з-під більшовицького контролю та посприяла посиленню впливу “буржуазно-націоналістичних елементів. І влада терміново вжила потрібні заходи... Порівняно з 1932/1933-м навчальним роком вже в наступному навчальному році кількість українських шкіл зменшилася в Україні на 270, а кількість російських зросла на 198.
V группа – слова комсомольців: - Ми, члени КСМУ, обговоривши питання про прізвище взагалі, принципово подаємо таку пропозицію: ми переконані, що за повного соціалізму поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища. Можливо, що й не буде окремих приівищ.... А просто так, що кожний член великої всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого нумера, і все... Українська література, 11 кл.: Підручник для серед.загальноосвіт.шк./ Р.В.Мовчан та ін.; За загал.ред. Р.В.Мовчан. – Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. (стор. 17)
Зачитуються цитати, робляться висновки. - отже, чи щирими були заходи й наміри влади щодо українізації? Саме тому її пізніше називали “фальшивою”. - для чого потрібно знати історичні обставини, у яких писався той чи інший твір? Яке завдання виконали? 2) робота над виконанням ІІ завдання: - як звичайні люди сприйняли ці процеси в Україні? - зробіть узагальнення: що можна сказати про суть суспільних процесів в Україні 20-х рр. ХХ ст.? - визначте зав’язку твору. - на які групи поділилися представники родини після новини про можливу зміну прізвища? (Скорочення: т. М. – тьтя Мотя, М.М. – Мина Мазайло, К.М. – Килина Мазайло, Р. – Рина, д.Т. – дядько Тарас)
т.М., М.М., К.М., Р. Мока, д.Т.
ЗА зміну пр. ПРОТИ зміни пр. прихильники рос. м. прихильники укр. м. філологічний конфлікт
суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща? (Патріоти) - поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення? - а що таке манкурт? перед вами витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять. Запис на дошці: Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть. Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості. Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності. Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.
Кого ж із героїв комедії можна вважати патріотом? Висловіть свою думку, аргументуйте за допомогою цитат. (т.М. – шовіністка; д.Т. – націоналіст; М.М. – манкурт); а що можна сказати про Моку? Інсценівка діалогу Мока – Уля отже, автор сміється над ним, а не схвалює. Чому? (Його боротьба за укр.мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом) зробимо висновок: які риси об’єднують цих героїв? (Бездуховність, міщанство) отже, які моральні проблеми суспільства висміює автор у своїй комедії? ( шовінізм, націоналізм, манкуртство, бездуховність)
V. Узагальнення й систематизація знань: Робота над виконанням III і IV завдань уроку: - узагальнимо все сказане на уроці: що, на вашу думку, хвилювало письменника під час роботи над комедією? Що він хотів сказати своїм читачам? Яким був його задум? - отже, М.Куліш був творцем не комедій, а трагікомедій, адже занадто багато для звичайної комедії в його творі болю за власний народ. На жаль, ще недавно про внесок М. Куліша в українську культуру було відомо дуже мало. А дату смерті до цього часу не визначили остаточно – відомо лише, що не стало Миколи Гуровича в один із днів між 27 жовтня та 4 листопада 1937 року. Прожив він лише 45 років (народився 1892р.). На Україні традиційно символічно вшановують пам’ять людини рушником навколо портрета. Яким міг би бути цей рушник? Хід виконання: спочатку кожен формулює відповідь самостійно; потім удосконалює разом із товаришем; врешті, до остаточного висновку приходить група.
VІ.Підсумки уроку: Заслуховування відповідей учнів: виходячи до дошки, діти прикрашають портрет М.Куліша стилізованими елементами української вишивки, пояснюють свій вибір, застосовуючи свої знання про символіку квітів.
VIІ. Домашнє завдання: - підготуватися до контрольного твору за комедією М.Куліша “Мина Мазайло”
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |