Головна » Українська література

Миколчині історії (за твором сучасної української письменниці Марини Павленко)

Мета уроку:

         На прикладах змісту  повісті   донести до свідомості учнів, що доброта — найкраща риса характеру людини.  Поглибити   поняття  «добро» та «милосердя».   

         Розвивати зв’язне мовлення, спостережливість,  уміння аргументовано дискутувати, використовуючи художні тексти, власний життєвий досвід,

         Виховувати в учнів бажання творити добро, здатність боротись проти зла.
Тип уроку: урок-дискусія (морально-етична проблематика). 
Засоби навчання:  мультимедіа; паперові носії інформації (фотографії письменниці,  виставка книг  М.Павленко)

 

ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Вступне слово вчителя

         Наш урок сьогодні буде побудований на протиставленні.  Все живе на землі живе за цим принципом: ніч   -   день,  тепло – холод, світло – темрява. Життя триває у тісному зв’язку боротьби та єдності протилежностей. Але все ж таки є поняття, притаманні лише світу людини.

         Люди забули про своє земне призначення  - творити добро, любити ближнього свого, як  самого себе. Забули про існування універсального  морального  правила:  "Не роби іншому того, чого не бажаєш собі".

         Проблему добра і зла можна розглядати в різних областях:  історії, філософії,    природі  -  але ми зупинимося на темі  добра  і зла   в сучасному  світі.  Це найбільш  поширена тема для розмірковування про те, що ж все- таки є добром і злом, з точки зору  сучасного  суспільства.

         Для кожного з нас добро і зло символізує абсолютно різні речі. Для когось перевести бабусю через дорогу – єдине добро всього життя. А для когось побудувати безкоштовну школу для дітей сиріт – дещиця у незліченній низці добрих справ. Злом багато хто вважає вживання алкоголю, куріння, нецензурну лайку. Хтось вважає  це способом життя.

         Сьогодні на уроці нашим провідником буде талановита письменниця  - Марина Павленко та її повість  «Миколчині пригоди»

Група  «Літературознавці» підготувала повідомлення:

Марина Павленко народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського

району Львівської області. Закінчила Уманський державний педагогічний інститут (нині — університет) імені Павла Тичини. Кандидат педагогічних наук, доцент. 
      Викладає сучасну українську літературу на кафедрі української літератури та народознавства Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. 

 

Головний герой її повісті – Миколка, звичайний хлопчик з неблагонадійної родини.

Давайте з’ясуємо, що це за дитина, яка вона, чим живе, про що мріє?

 

Позитивні риси  (Учні наводять приклади)

Негативні риси (Учні наводять приклади)

Не палить

Приклади з тексту:

Вітчим насильно вчить Миколку палити, вважаючи, що це - добре і в цьому вбачається  виховання.

 

Вдається до мілких крадіжок

Приклади з тексту:

Поцупивши з двору Товстухи  котячу їжу, Миколка з Найдою  ласують рибою. Ця нова розвага  дає їм змогу часом трохи підживитись.

 

Кмітливість

Щоб прокормити себе Миколка  разом з Найдою збирають пляжки та здають їх, гроші витрачають на продукти для обох.

Вдається до пустощів

Миколка вирішив розважитись, розігравши Товстуху.  Зробивши з гарбуза та старого пальта опудала, схожого на Вітчима, приносить його на подвір’я жінки.

Порядність

Створивши власний  «бізнес», хлопчик промовляє: «Головне, що чесно!».

Отримавши образу від Чікси, Миколка навіть не намагається їй відомстити.

 

Небажання вчитись

Розуміючи, що у нього немає підтримки з боку батьків, а сенс життя  - просто вижити в світі про науку немає й мови.

«…нащо той гурток, якщо взутий ходиш, а сліди – босі?»

Допитливість

Після розповіді вчительки про війну, Миколка вирішує відвідати поле за селом Війтівкою, де були страшні бої, щоб знайти напівспалений танк.

 

«Нічийному» хлопчику Миколці разом з його вірним псом Найдою  життя відвело місце на вулиці. Ця повість розкриває нам тільки невеличку частину  «вуличного» життя. На прикладі малого Миколки, якого віднесли до  «брудних», «небезпечних», «заразних»  можна зрозуміти, що  й серед таких дітей є  добрі, самовіддані, щирі й розумні, ось тільки немає нікого, хто б помітив у них усі оті гарні риси. Мало хто хоче дружити  з «такими». Але ж  кожен з нас вартий уваги й любові. На жаль, ці риси Миколка знаходить не в близьких людях а в єдиному створінні   -  у  вірному собаці Найді.

 

Складаємо цитатну характеристику Найди

Опорні питання:

Як з’явився Найда в житті Миколки?
Як відноситься Найда до Миколки7
Від чого застерігає Найда Миколку?
Про яке майбутнє для Миколки Мріє Найда?

Учитель: красу Миколчиної душі та його непросте життя читачі бачать очима відданого хлопчикового друга пса Найди.

Як ви  вважаєте, чи всі риси характеру   Найди є суто  собачими?

Якими «людськими» рисами наділила авторка  вірного друга Миколки?

 

Характерні риси собаки

Людські якості

Допомагає шукати їжу

Найда бере участь при ловлі риби, при збиранні пляшок на базарі.

Аналізує  вчинки Миколчиних батьків-п’яниць, Товстухи та Літньої жінки

Демонструє перед однокласниками добру виучку

«…це породистого викинь на Вулицю – і наступного дня здохне. А цей і в воді не  потоне, і в вогні не згорить!»

Коментує першу закоханість друга і його перші поетичні спроби.

«Може, вона таки непогана, та Катька?»

«Що ж, вірші – це навіть непогано!»

 

Обороняє себе та Миколку від ворогів

Якщо чужаки – хлопці будуть ображати Миколку  Найда «вмить  їм штани  полатає»

Шукає нагоди виставити на посміховище Чіксу

«… жодна з  придуманих кар не вдавалась доречною.Одна – занадто м’яка, інша – надто велична як для нікчемної Чікси»

 

 

Мріє про  своє майбутнє  та Миколки.

«… Миколка з Найдою будуть охоронцями, а не нападниками»

 

         Учитель: весь світ, який оточує Миколку  байдужий до нього. Навіть вчителька особливо не цікавиться тим, чому прогулює дитина школу. Миколка сам  вирішує, коли йому там з’являтись: «Хай там як, а час, Найдо, засвітитись на уроках! Бо училка задавить!». Скільки ж повинна пережити дитина, щоб вибрати вулицю своєю домівкою! За лускою грубості, невихованості, зухвальства у переважної більшості бездоглядних і безпритульних дітей, сховані вразлива душа, що сподівається на чудо, віра у справедливість, в романтику пошуків щастя.

 

Проналізуємо  оточення Миколки та його вплив на дитячу душу     (Схема)

 

Учитель:  але ж  у більшості байдужість породжує зло. Чому ми не піклуємося про наших ближніх? Чому ми не можемо допомогти, коли нас просять? Чому ми відмовляємося? І які наші відмовки? Немає часу, дуже кваплюся, вибачте, немає коли… А насправді? Це просто БАЙДУЖІСТЬ. Навіщо я буду допомагати, якщо ніхто не бачить? Для чого подавати милостиню, якщо мені з цього немає ніякої вигоди? Якщо мені погано, то і нехай комусь погано буде. У глибині душі багато хто так і думає… 

         Побачивши людину, яка просить милостиню, говоримо собі: «а він прикидається», «сам винен». А як насправді? Ми навіть не намагаємося зрозуміти, не хочемо вникнути у суть проблеми, нам байдуже. 

Давайте пройдемося ще раз по тексту та пошукаємо відповіді на питання.

 

Чи породила байдужість зло в серці Миколки?

Чи зненавидів він світ?

Чи мстився він своїм образникам?

 

Ні, Миколка, напрочуд, не став злим,ненависним. Навіть пес спробував помститися  за свого друга за образливі слова Чікси. Миколка зміг утриматися, пережити перші почуття та залишитися ДИТИНОЮ.

 

Оточення Миколки                               (Схема)

(робота з текстом)

 

Робота в групах

1. Завдання для обох груп

        Знайдіть зі змісту оповідання протилежності, протиставлення:

 

Об’єкти

 Ймовірі відповіді

Миколка та Найда

Товстуха та Анхвіса

Вітчим Вітчима з його пляшками й «друзями» 

«Літня» жінка

Школа з Чужими хлопцями

Миколка та Найда

Катька

Схожа на Барбі Чікса

 

Учитель: прокоментуйте, будь ласка, що спільного та відмінного  в протилежних парах: Миколка та Найда – Товстуха та Анхвіса.

Учні: Миколка та Найда  живуть у Халабуді, не маючи елементарних умов для  існування – Товстуха живе з Анхвісою в теплому, наче казковому, чистенькому та охайному  будиночку.

Іх об’єднують справжні, чуйні відносини, бажання піклуватися, берегти один до одного.

За великою мірою кожна пара по-своєму самотня, оточуючим байдуже, як вони живуть.

2.

 Завдання для першої групи:

Запах — важливий маркер, адже оповідь ведеться від імені пса. Як асоціюється запах з:

 

Об’єкти

 Ймовірі відповіді

Хлопці – чужаки

«Від них пахне  домашніми пиріжками й новим шкіряним взуттям»

Вітчим – чужак

«Від нього несе часником, цигарками і перегаром»

Школа – чужак

«Вона тхне Миколчиними почервонілими вухами й зауваженнями в щоденнику»

Чікса

«…чимось солодким, хоч не цукерками»

 

Завдання для другої групи:

Об’єкти

 Ймовірі відповіді

«Літня» жінка

«Жінка їз запахом яблук»

Товстуха

«…всякі домашні харчі разом із тим самим пральним порошком»

Катька

«Наскрізь пропахла школою, вона помішана на уроках»

Мама

Нічим. «Миколчину маму й справді варто шукати»

 

Обговорення дискусійної теми:

 

 Милосердя -  щиросердність, співчуття,готовність робити добро всякому, любов на далі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти,інваліда,тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

                                                                           (Тлумачний словник В.І. Даля)

Поясніть даний вислів.

 

         Підсумок уроку

         Кожен з нас створений, щоб творити добро. І тому сьогодні все ж таки людство приходить до усвідомлення необхідності жити за законами взаєморозуміння, взаємоповаги, терпимості. То ж слід лікувати тіло й душу. А ще  вашому поколінню слід опанувати науку добра. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину й розрадити в біді — це в характері нашого народу. Краса людини не може бути без добра.

 

Старих дубів сумне рипіння

 Тоді звучатиме, як спів,

 Коли ти, сповнений терпіння,

 Чекаєш безнадійно слів

 Од тих людей, кому довірив

 Найпотаємніші думки

 І аж до крові стерту шкіру

 Своєї правої руки,

 Не боячись пилку отрути

 І вічних мандрів пилюги, -

 О Боже мій, чому не чути

 Ніде нікого навкруги?..

 Лиш скрип дубів, як шум прибою,

 Але без музики і слів,

 На мить розважить душу грою

 Із вітром дужих стовбурів.

(Віктор Кучерук)

 

Імя Миколай з древньогрецької означає « переможець народів». Але так хочеться сказати, що хлопчик Миколка  повинен стати просто переможцем – поганого відношення родини до себе,  негативного впливу з боку  вулиці. І є надія, що хлопчик все ж таки дочекається чарівного подарунку від Святого Миколая,  мама нарешті зрозуміє, що саме в Миколці сенс її життя, а  доля у сміхнеться хлопчику, і станеться ДИВО …….


Теги: Павленко, Ігнатченко І.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 854/41


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar