Головна » Українська література

Микола Вороний «Євшан-зілля»

Мета. Ознайомити учнів з найважливішими сторінками  життя письменника, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», сприяти розвитку навичок вдумливого, виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору;

  розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття та спостереження;

  виховувати пошану до рідного народу, розвивати почуття патріотизму та національної свідомості, інтерес до пізнання історії свого народу, його духовно-творчої спадщини.

Цілі.

Учні знатимуть: зміст, тему, головну думку, визначення понять «поема», «ліро-епічний твір».

Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати уривки з поеми, визначати особливості літературного твору, визначати своє ставлення до прочитаного, до рідного народу, країни.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво.

Формування надпредметних компетенцій: ціннісносмислової, пізнавальної, комунікативної, читацької, творчої, соціальної.

Методи, прийоми і форми роботи: робота в групах,  випереджувальні завдання, словникова робота, гра «Хто найуважніший?», вибіркове читання, дослідницька робота, метод «ПРЕС…»

Здоров’язбережувальний аспект: активізація органів слуху, зору та уваги, навчальна релаксація.

Теорія літератури: ліричний герой, ліро-епічний твір, поема.

Обладнання:  портрет М.Вороного, ілюстративний матеріал, слайди, аудіо- записи, тлумачний словник

 

Епіграф:                                              Виростай, дитино, й пам’ятай:

                                                            Батьківщина – то найкращий край!

                                                                                           Д.Павличко

Перебіг  уроку

І.Організаційний момент.

Пролунав дзвінок веселий,

Всіх покликав на урок.

Щезли втома, лінь, розмови,

Починається урок!

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

Учитель:Доброго дня, любі діти!  Приємно вас бачити такими красивими, зосередженими, схвильованими. Якими ви хочете сьогодні бути на уроці? (Відповіді дітей). І я бажаю вам бути старанними, уважними, активними, щоб наш урок був цікавим і плідним!

(Звучить пісня у виконанні Катерини Бужинської  «Україна – це ми»)

- Що спільного між рядками пісні і епіграфом уроку? (Наша Батьківщина –це Україна)

Нехай ці рядки подарують нам гарний настрій та надихнуть на плідну роботу на уроці.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

1. Бесіда.

-Що для нас, українців, має велике значення в житті? (Родина, пісні, рослини-символи)

-Які рослини-символи вам відомі?

Учитель:   Вічні будьте, калина й верба,

                  Мальви і ружі, як спогад про матір стареньку.

                  Дух полину хай будить у нашій душі

         Пам’ять про рідну Вітчизну-неньку.

Тема нашого уроку теж пов’язана з непримітною запашною степовою рослиною. На цьому уроці ми познайомимося з творчістю письменника Миколи Вороного, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля».

IV. Опрацювання  навчального матеріалу

Домашнє завдання ви виконували за групами:

- біографи

- етимологи

- історики

- етнографи і фольклористи

Ви отримали завдання випереджувального характеру. Як ви з ним впоралися, ми побачимо в процесі роботи на уроці.

1. Життєвий і творчий шлях письменника

Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної нитки-радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного? Про це вам розкажуть біографи (коротка розповідь).

2.Вивчення поеми «Євшан-зілля»

Вдома ви знайомилися із текстом поеми М.Вороного «Євшан-зілля».

-Що надихнуло письменника до написання поеми? Про це розкажуть історики.

(«Євшан-зілля М.Вороного написано на основі легенди з «Літопису руського». Ця легенда привертала увагу багатьох митців, зокрема І.Франка. Ось кульмінаційний фрагмент із неї: «Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче – дай йому понюхати зілля, що зветься євшан». Той же не схотів вернуться, ні послухати. І дав йому зілля, і той, понюхавши  і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бити». І прийшов він у землю свою». Микола Вороний творчо використав основний мотив легенди).

-Що це за зілля таке євшан?

Етимологи. Слово «Євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень.

1.Євшан-зілля (полин) – символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини.

2.Євшан-зілля – степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово «полин» нерідко поєднується зі словом «яд». Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином.

 3.Словникова робота

Читаючи твір, вам зустрілися слова, значення яких ми з’ясуємо зараз.

Небога – бідолашний

Зацурали – занедбали

Гудець – співець і музикант

Ясир – полонені

Блукати манівцями – ходити без дороги

Твар – обличчя

Байрак – яр

Принада – привабливість

Шатер – намет

 

4.Виразне читання поеми «Євшан-зілля» (Читання ланцюжком)

Цікавинка-відпочинок: гра «Хто найуважніший?»

а) Хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником? (гудець)

б) Що нагадувало страшну хуртовину, «Страшні Перуна громи»? (пісні гудця)

в) Кого половецький юнак назвав коханою? (Волю)

 

5.Бесіда за текстом з елементами вибіркового читання

- Назвіть основні образи-персонажі у творі. (Князь Володимир Мономах, ханський син, половецький хан, гудець, українці)

- Щовизнаєте про князя Володимира  Мономаха?( Володимир Мономах –руський князь, жив в кінці ХІ-поч.ХІІ ст., мудрий політик, освічена людина, у 1103році очолив похід на половців і здобув перемогу, взяв у полон 12 половецьких князів. Після цього походу Україна мала спокій на 50 років).

- Знайдіть і зачитайте рядки, в яких описано, як потрапив до Києва син половецького хана?

- Чому хан звертається по допомогу саме до гудця?

- Хто  не міг забути хлопчину? Знайдіть відповідь у тексті.

  

6. Аналіз тексту

- Чому Вороний взяв епіграф до свого твору слова з давнього літопису? (Автор створює атмосферу давнини, загадковості. Літопис переносить нас у минуле)

-Яка тема твору? (Життя ханського сина у покояхВолодимира Мономаха; повернення юнака в рідний край за допомогою євшан-зілля)

-Назвіть основну думку твору. Які рядки це підтверджують?

-Як побудовано твір? Розділіть її на частини.

(Експозиція: критика тих, хто забув свій рідний край.

Зав’язка: ханський син потрапив із ясирем до Володимира Мономаха; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути сина на Батьківщину.

Кульмінація: хлопець згадав свій рідний край за допомогою євшан-зілля.

Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу, його прагнення допомогти українцям збагнути, що найдорожчі, найсвятіші почуття для кожної людини – любов до рідного краю, пам’ять про свій рід і народ.)

- У якій частині переважає розповідь про події? (зав’язка)

- У якій роздуми, переживання, сподівання ліричного героя? (розв’язка)

7. Дослідницька робота (Теорія літератури)

- Які роди літератури ви знаєте? (лірика-передача емоцій,вираження; епос – розповідь, зображення; драма)

- До якого роду віднесемо даний твір?

(Досліджуючи, робимо висновок, що поема відноситься до епічного твору, тому що має розгорнутий сюжет, композицію, зміст (розповідь про життя головних героїв).  Також можна сказати, що поема відноситься до ліричного твору, тому що написана у формі вірша, текст поділений на строфи, є рими та ритм. Отже, дослідивши, твір «Євшан-зілля» має ознаки як епосу так і лірики, тому є ліро-епічним твором.

- Цей твір названо ліро-епічною поемою.

Поема– це великий віршований, ліро-епічний твір, у якому зображено важливі, яскраві події, виражено їх сприйняття та оцінку.

8. Метод  «ПРЕС…»

- Доведіть, що твір М.Вороного «Євшан-зілля» це ліро-епічна поема

1) Я  вважаю, що…

2) …тому що…

3) наявні ознаки епосу…

4) ознаки лірики…

5) отже…

V.Закріплення знань

1.Бесіда

- Який художній образ може бути символом України у творі?

- Чим відрізняються слова батьківщина і Батьківщина? (батьківщина –це майно, що переходить від батьків, а Батьківщина – це країна, в якій ти народився)

- Який життєвий урок ми намагалися засвоїти, читаючи історію про юнака-половця?

- Хто такі патріоти?

- Чи всі сучасники Вороного були патріотами?

- А ми з вами?

2. Прислів’я і приказки про Батьківщину

- А зараз слово мають етнографи і фольклористи, які  підготували і зачитають прислів’я і приказки про Батьківщину, про любов до неї.

VІ. Підсумок уроку

Слово вчителя

- Діти, любіть   Україну, бо вона наша Батьківщина, плідно працюйте, майте почуття національної гідності й гордості, бо ми – українці!

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі

Де ж найбільший на землі народ,

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:

- Правда, все я бачу з висоти

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща, де вродився ти.

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина – то найкращий край!

 

VІІ.Домашнє завдання.

1.Стисла розповідь про життєвий і творчий шлях М.Вороного.

2.Скласти сенкан до слова «Батьківщина».

3.Записати терміни у зошити, вивчити їх.

4.Скласти письмово 6 тестів до змісту поеми.


Теги: вороний, Бабій О.Г.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1092/41


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar