Головна » Українська література

Маркіян Шашкевич - письменник, священик, громадський діяч. Літературний портрет

Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом видатного українського письменника, громадського діяча, автора першої української  “Читанки”;вчити виразно читати і висловлювати власні міркування про  поезії митця; виховувати шанобливе ставлення до культури нашого народу та її творців, інтерес до представників літератури рідного краю;  розвивати дослідницькі навички, спостережливість, вміння робити висновки

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: виставка репродукцій портретів М.Шашкевича різних  художників,виставка літературних видань Шашкевича і про нього,  фотографії церков, у яких служив о.Маркіян

Очікувані результати: учні вмітимуть розповідати про життя Шашкевича, виразно читати поезії, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття

 

Епіграф: “Сей, котрий в Галичині до люду звернувся, був священиком,

              добрим...побожним священиком, - се наша слава...”

                                                                                    митр. Андрей Шептицький

 

Організаційний момент. Емоційна готовність до уроку
Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступне слово учителя                                                                                     

 Поет не залишив нам зображення свого обличчя. Лишилася тільки вічна загадка часу, як свідчення важкої долі української літератури і тернистої путі її світочів, як нерозкрита тайна, якою повиті ще з Біблійного завіту апостоли духу. Так мало статися з будителем України-Русі, що народові засвітилася  в спадок його безсмертна поетична душа.

Час, як джерельні води, що випливають із глибин рідної землі, лине нестримно і вічно. Ось уже й минув той день 8 листопада 2011р., коли прийшло у наш край 200-річчя М.Шашкевича — велике свято української нації. Сьогодні у вдячність йому засвітимо непогасну свічку пам”яті, бо сам він згорів молодим.

Якби я була художником, то спробувала би намалювати його портрет.

А сьогодні будемо шукати його образ у слові: хай вимальовується він мені з чистоти поезії, що пливла  з люблячого серця цього “сина Русі”; зі споминів його побратимів, яких він називав “юні други”; з його прибраного імені Руслан, яким він підписував свої вірші і яке розкрилось у назві першої ластівки національного відродження — збірці “Русалка Дністровая”; з сивого і завжди молодого голосу “Слова о полку Ігоревім”, яке він першим переклав українською мовою; зі світла першої в Україні читанки для діточок, з народної пісні, яка виколисала його душу, з духу будителя нації, який рідним словом виголосив слово Боже до свого народу з церковного амвону. То ж сьогодні кожен з Вас напише у серці портрет свого Шашкевича.

2. Працюватимемо за планом (Додаток 1)

Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

 Вчитель. Наші літературознавці-біографи розкажуть про життя Маркіяна Шашкевича. А доповнить їх автобіографічна поезія митця.

 

Читець.  Під горою, над рікою

               В нашім милім краю

               Там село моє рідненьке -

               Туди споглядаю.

               Там колодязь студененький,

               А дуб воду тягне,

               Там-то любо, там-то мило,

               Що аж серце в”яне.

               Під горбочком, при садочку

               Там моя хатина,

               А в хатині тато й мама, -

               Вся моя родина.

               Бо нема то краще в світі,

               Як отець і мати,

               Нема в світі милішої

               Понад рідну хату.

Біограф. Народився 6 листопада 1811 р. у селі Підлиссі Золочівського району. Батько його був священиком у с. Княже. Хата священика Романа Авдиковського, діда Маркіянового, стояла у найкращому місці с. Підлисся. Сім”я о. Семена і Єлизавети була велика. Крім Маркіяна, росло четверо синів — Микола, Антон, Осип, Захар і дві дочки — Марія та Юля.

Читець. Шуми, вітре, шуми, буйний,

              На ліси, на гори,

              Мою журну неси думку

              На підлиські двори.

              Підлисецька горо біла!

              Як тебе не бачу,

              Так ми тяжко, так ми сумно,

               Що трохи не плачу.

Вчитель. Доповніть розповідь про навчання майбутнього священика і письменника.

Учень. Вчився у початковій школі Золочева, потім у Бережанській гімназії. Майже в дитячі роки втратив батька. У 1829р. вступив до духовної семінарії у Львові, з якої був виключений за надуману недисциплінованість. Поновив навчання, і у 1838р. став священиком. Усе своє життя хотів бути добрим, Богу милим і щоб його любили люди.

Читець. Не хочу багатства,

              Ані грошей мати,

            Ні паном-бояром,

            Ні царем ся звати;

            Лиш добрий най буду,

            І Богу миленький,

            Най люблять мя люди, -

            Тоді я щасненький.

Вчитель. Хай пісня-душа явить нам образ поета.

Учень. Щасливої години прилетіла на білих ангельських крилах тиха колискова мелодія, або, як красиво написав отець-поет “Леліяльна пісенька”, ніжна мелодія якої виколисує для України наших любих дівчаток і хлопчиків.

 Учениця виконує пісню “Ой ходить сон коло вікон”.

Вчитель. І ходить ця леліяльна пісенька від хати до хати уже два століття, і леліє русалчиним голосом маленьких дітей, а разом з нею в хатоньці тепленькій над дитинонькою маленькою витає поетова душа і виколисує ваше ангелятке, щоб росло вам на радість. А Сон той добрий, як батько, а Дрімота ласкава, як мати, і поет подарував їм для імені великі букви, щоб вони являлися з казки як Ангели-Хранителі вашої дитини.

Співаймо цю пісеньку своїм дітям — і з любого українського слова вам всміхнеться в благословенну мить прекрасне лице поета.

А тепер розкажіть про перлини творчості Шашкевича.

Читець. А в отцю Маркіянові 

              Промовляв героїчний дух:

              Рідна мова у рідному краї-

              Це святе, це від Бога!

              Ми тут вічні,

              Ми тут дома.

              Хай красою питомою

              Цвіте український луг:

              Веснівка відродження

              Пробивала собі дорогу.

Пісня “Веснівка” (виконують дівчата).

Учень. За короткий період свого нелегкого життя о. Шашкевич зробив дуже багато. Ще зі студентських років з учасниками гуртка “Руська Трійця” збирав народну творчість. У 1833р. вони уклали перший рукописний збірник “Син Русі”, де помістили поезії Маркіяна і підготували альманах “Зоря”.Він не був виданий.

Учениця. У 1837р. видано “Русалку Дністровую” - “досвітню зіроньку”. Вона невеличка за обсягом — 153 сторінки малого формату. Але саме ця збірочка на  рівні з “Кобзарем” Шевченка була знана майже у кожній галицькій родині.   

Вчитель. Так мало відміряла отцю Маркіянові доля!... “Сійте, - казав, - а збирати будемо”. Що ви знаєте про священицьку діяльність о. Шашкевича?

Учень. Першим виголосив проповідь українською мовою в одній із львівських церков. Народу вірного ревнитель і будитель,

              Що із казальниці в забутому селі

              Підносив чашу Рідної Землі

              Під Господа святе благословення -

              І безіменним - людське дав імення.

              Бо ти з казальниці, мов із святих вершин

              Промовив кожному:

              “Ти не неволі син!” 

Учень. Змінював кілька разів місце священицької діяльності. Це були села Львівщини: Деревня, Гумнисько, Нестаничі, Новосілки.

Читець. Нестаничі. Дзвін “Маркіян”,

              Каштан, якому років двісті...

              Поет читав тут Божі вісті

              І мріяв, дивлячись на лан,

              На церкву, що тримала вись,

              Єднала серце й віру з Богом,

              За рідне слово, за дорогу

               У світ широкий він моливсь.

Учень. У Новосілках 7 червня 1843р. у віці  32 р. закінчив своє життя. У найглухіших селах Галичини, у мочаристій місцевості, в кінці життя осліп і оглух, хворий на сухоти... Однак і в таких умовах жив, служив, творив і ділився “часто посліднім своїм грошом” з убогими прихожанами.

Читець. У храмі людських душ — просвітник Маркіян.

               Церковних дзвонів спів величністю осанни

               І знов церковний дзвін. І знов шкільний дзвінок

               Доземний, мов поклін, несхитності урок,

               І “Читанки” рядки, і пломінь-альманах

               Неначе ластівки, мов свічка у руках.

               З казальниці — у світ, у книгу — з-під пера

               Будитель людських душ — Шашкевич Маркіян.

Учень. У 1838 — 1841 рр. о. Маркіян Шашкевич служив на парафії с. Нестаничі нашого району. Тут, як згадують жителі села, під каштаном біля церкви, що зберігся до сьогодні, писав свої поезії, тут переклав “Псалми Давидові”.

Вчитель. А тепер питання до художників. Що вам вдалося дізнатися про портрети отця Маркіяна?

Учень. Художники шукали для портрета поетове лице в слові — в споминах рідних і друзів письменника, в образі його сина Володимира, який був схожий на батька, і у власній уяві. За життя Шашкевича ніхто з тодішніх художників його не малював. На початку ХХ ст. галицький художник Іван Труш відтворив у живописі портрет о. Маркіяна на основі спогадів та схожої зовнішності його сина. Пізніше Шашкевича малювали художники Кравченко, Чабаник, Коваль, Левицький та ін. (показує репродукції портретів).

Учениця. Микола Устиянович так описує Шашкевича: “...був середнього росту, тонкої будови тіла і м”ягеньких рис лиця. Синє і сумнеє його око, юно-русе волосся і ніжність постави надавали його подобі щось дівочого. Високе його чоло було уже в молодості пописане плужком глибоких думок”.

Учень. “Маркіян Шашкевич був не мізерний і не грубий, ясноволосий, любий з лиця, симпатичний, люблений всіми. Сиві його очі робили любе вражіння” (за спогадами батька Анатоля Вахнянина).

Учениця. “Маркіян був чоловік середнього росту, щуплий, але меткий, волосся ясно-русе, очі сині, тужнії, носик невеличкий, кінчастий, лице худощаве виражало якусь тугу і болість. Сам був м”якого, доброго серця” (Яків Головацький).

Учень. Променем прозріння на дорозі в майбутнє став син Володимир, який був не тільки зовні схожий на отця, а світився його духом і жив помислами борця. Він мав 4 роки, коли помер батько, але саме син перейняв “огонь світоча і голос будителя нації”. Свідчення цьому — священичий сан і поетична збірка “Зільник”.

Читець. Батьку, рідний,соколоньку,

              Ти руський співаче!

               Та чи чуєш, яку ворон

               Пісню тобі кряче?

               Хоч раз зведи головоньку,

               Хоч раз обізвися,

               Щоб від голосу твоєго

               Вороги стряслися.

 

 Узагальнення вивченого

Бліц-опитування. Яким я бачу портрет о. Маркіяна?

 

Вчитель. А зараз кожен з вас намалює один штрих до словесного портрета Маркіяна Шашкевича. (відповіді учнів)

 

Підсумок уроку

 

Вчитель. Школа, вулиці

                 Імені Маркіяна

                 Монументи Поета

                 У Підлиссі і Львові,

                 Золочеві і Бережанах,

                 Римі і Вінніпезі

                Час від часу - видання творів

                (Переважно до ювілеїв).

                Це для належної шани багато чи мало?

                А спитаймо себе, як сповідуємо

                Шашкевичеві ідеали?

                Як сповняємо русини-українці

                Його заповіт?

                Чи досягли ми без Маркіяна

                За стільки літ, 

                Маючи, як він мовив,

                “Ум світлий, високий”,

                 Чи придумали ми якусь кару

                 Хоч однісінькому з яничарів,

                 Що рідної цураються,

                 А чужую полюбляють?

                 Чи принаймні

                 Уже подали ми

                 Друг другові руки

                 І прямуємо “разом к світлу.” Ні ж бо.

Читець. У Маркіяновому іменні -

               Віра прадідів, Батьківщина,

               Рідна мова, свій дім...

               Перед своєю совістю

               Кожен себе

               Спитаймо:

               А що в іменні

               Моїм?

Читець. Перед Шашкевича іменем

               Велико ми зобов”язані -

               Ти і я.

               З такими, як він,

               Зв”язані

               Незалежність,

               Державність,

               Наша вкраїнська сім”я.

               Такими,

               Як Маркіян Шашкевич,

               Стоїть нація!

Читець. Вдивляюся в обличчя Маркіяна,

              А думка вичиканює слова:

              Поклін тобі та всенародна шана,

              І щоби мисль твоя в віках жила

Пісня “Шашкевичів край”

Вчитель.  Над могилою поета, що на Личакові (показує світлину), застигла скорботна Жінка-Доля — чорна печаль, відлита з чорного металу. Зате вічним білим голубом витає над землею пісня поета — пречиста душа отця Маркіяна. А хто хоче побачити лице поета, хай вдивиться в святих соборах і церквах у лик праведника. То з вічності гляне в саму душу сам Маркіян Шашкевич.

 

Оголошення результатів навчальної діяльності
Домашнє завдання: вивчити (за бажанням) поезію Шашкевича (за вибором) напам”ять; написати коротке висловлювання “Пишу у серці образ Маркіяна...”

                                      

                                               ДОДАТОК 1

 

Життя як життя. І на той час-коротке.

(Велике життя, та вкорочений вік)

Він серце мав любляче, болісне,кротке

Русявий, прудкий молодий чоловік.

 

Хай пісня-душа явить нам образ поета

 

Не по-панськи абецадлом,

А своєю заговорим,

І постанемо над горем,

Будем цвіткою, ковадлом.

 

Так мало відміряла

Маркіянові доля!..

“Сійте, - казав, -

А збирати будемо”

 

Він проповідь до вірних скаже нині

По-українськи і звеличить нас

 

Ведуть стежки-дороги до Нестанич

Церковний дзвін скликає нас сюди...

Допоможи нам, отче Маркіяне,

Пізнати Бога і до нього йти

 

Душею вільний, сонячний лицем


Теги: Смаль Г.-М.І., Шашкевич
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 119/6


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar