Головна » Українська література

Марія Пригара. Розповідь про письменницю. „Побратими”, „Козаки” - вірші про історичне минуле”

Мета: навчальна  – ознайомити учнів із творчістю відомої письменниці й цікавими для вивчення віршами М.Пригари про козаків;

виховна – виховувати інтерес до історії батьківщини, шанобливе ставлення до минулого нашого народу, сприяти вихованню сміливості, гордості, відваги;

розвивальна – розвивати вміння висловлювати свої думки щодо засвоєного матеріалу, вдосконалювати навички виразного читання й усного малювання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми уроку: розповідь учителя, бесіда, словникова робота, виразне читання, усне малювання, презентація життєвого та творчого шляху письменниці,самостійна робота учнів, індивідуальне самонавчання.

Обладнання та наочність: портрет письменниці, виставка її творів, тексти віршів, мультимедійна презентація, ілюстрації та репродукції картин.

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво.

Попередня підготовка учнів до уроку(індивідуальна робота):

підготувати учня-словникаря до пояснення незрозумілих слів;
підготувати 1-2 учнів до виразного читання другої частини поезії «Побратими» («Ой повійте, вітри низовії»).

 

Проблемне питання: «Чому та людина, яка береже минуле і вміє шанувати сучасне, зможе побудувати майбутнє?»

 

Епіграф: «Людське безсмертя з роду і до роду

                   Увись росте з коріння родоводу

                   І тільки той, у кого серце чуле,

                   Хто знає, береже минуле

                   І вміє шанувать сучасне,-

                   Лиш той майбутнє

                   Вивершить прекрасне»

                                                                  (Л.Гавриленко).

 

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда за питаннями (виявлення знань, здобутих на уроках історії України та української літератури).

Що ви знаєте з історії України про козацтво, Запорозьку Січ, побут і звичаї запорожців?
Хто з українських письменників звернувся до теми козацтва?
Який твір про козаків написав І. Нечуй-Левицький?
Які нові знання про запорожців ви отримали, вивчивши фантастичну казку «Запорожці»?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми і мети уроку.
Обговорення проблемного питання та ознайомлення з епіграфом уроку.

III. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Творчість талановитої української письменниці, перекладачки Марії Пригари користується широкою популярністю серед дітей.

Кращі її твори по праву посідають чільне місце в українській дитячій літературі, входять до активного фонду улюблених книжок, на яких виховувалось не одне покоління.

Мультимедійна презентація життєвого та творчого шляху Марії Пригари. (Додаток №1).

(Презентація супроводжується розповіддю вчителя про письменницю.)

Народилася Марія Аркадіївна Пригара 20 лютого 1908 року в Москві в родині службовця, а зростала на Криворіжжі в середовищі гірників, що видобувають залізну руду, краї, де живуть легенди про славетних запорозьких козаків.

Наприкінці 60-х років саме в цих краях археолог і поет
Б. Модзолевський при  розкопках кургану Товста могила знайде безцінні скіфські скарби, якими  будуть захоплюватися всі музеї світу.

Названий батько часто водив Марію на тисячолітній курган, на вершині якого стояла кам’яна половецька  баба, і звідти було видно всі навколишні кургани. А вечорами часто читав для доньки «Кобзар» Шевченка, розповідав про цікаві події з історії краю. Пройдуть роки, і славетне героїчне минуле рідного народу буде відтворене М.А.Пригарою в повістях, оповіданнях, віршах для дітей, і, що особливо важливо, відтворене за мотивами українських народних дум.

З 1928 року пише винятково для дітей.

1945-1950 займає посаду заступника редактора журналу для дітей «Барвінок».

Літературна творчість. Збірки:

1929 рік «Весна на селі»;

1935 рік «Челюскінці»;

1947 рік «В горах»;

1956 рік «Казки»;

1962 рік «Містечко чудес»;

1966 рік «Козак Голота»;

1977 рік «Надвечір’я»;

1988 рік «Михайлик – джура козацький».

3.Словникова робота.

Перед  читанням віршів М.Пригари учень-словникар здійснює пояснення слів, що можуть викликати в учнів нерозуміння ними твору.

(Додаток №2).

4.Опрацювання поезії М.Пригари.

1.1 Виразне читання вчителем тексту «Побратими» (I ч.).

Завдання перед читанням вірша.

Чому авторка назвала поезію «Побратими»? Хто такі побратими?

1.2 Обмін враженнями від прочитаного.

Які почуття викликало у вас слухання поезії?

1.3 Читання учнями вірша «Побратими». (Додаток №3).

Завдання перед читанням.

Де знаходяться козаки і чому?

1.4 Аналіз тексту, що ґрунтується на евристично-пошукових дослідженнях.

Що ви можете сказати про форму вірша? (Схожий до народної думи).

Теорія літератури: дума – великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту.

Визначте основну думку твору.
Коротко передайте сюжет.
Дайте власну оцінку вчинкові Івана.
Чому саме так вирішив долю Васюти козак? Як би ви діяли в такій ситуації.

1.5 Художній аналіз вірша. (Додаток №4).

2.1Виразне читання поезії «Побратими» ( II ч. « Ой повійте, вітри низовії»).

Читає заздалегідь підготовлений учень.

Що об’єднує частини вірша «Побратими»?

2.2 Повторне читання вірша.

а) Робота в групах.

I група визначає тему, сюжет, кульмінацію, значення твору.

II група визначає художні засоби мови та їх роль у вірші.

III група усно малює картини до прочитаного.

б) Перевірка роботи. Обмін думками.

Якими рисами характеру наділяє М.Пригара козаків у вірші «Побратими»?

5. Самостійна робота учнів. Вірш «Козаки».

а) Читання мовчки.

б) Бесіда за прочитаним.

Яка головна думка твору?
Зачитайте уривок із тексту, куди прямували козаки, з якою метою?
Як ви розумієте рядки:

«Підпливли, побачили: людина!

Десятьма руками підхопили.

Не питали, зразу догадались:

«Це ж утік з неволі, неборака!»

Який художній прийом використовує письменниця, щоб показати взаємодопомогу, співчуття, людяність козаків?
Зачитайте рядки, в яких ідеться про мрію козаків.

в) Усне малювання портретної характеристики козака.

Яким ви уявляєте козака? Опишіть його.

г) Співставлення усної портретної характеристики із картинами та ілюстраціями митців-художників.

Мультимедіа. Репродукції картин та ілюстрацій («Запорожці на Дніпрі», «Запорожці», репродукція картини Петра Ткаченка).

Додаток №5.

Висновки.

г) Конкурс на краще виразне читання вірша «Козаки» або його уривків, дотримуючись основних вимог до читача. (Додаток №6, п.2,3,4,5,9.) Закріплення вивченого матеріалу.

1.Бесіда за питаннями.

З якими творами ми сьогодні познайомились?
Що в них є спільного і чим вони різняться? Обґрунтуйте.
Які позитивні риси ви визначили б в образі козаків?
Якими джерелами користувалася  авторка під час написання віршів?
Чому Марію Пригару ми називаємо письменницею рідного краю?
Чому ми зараз читаємо і вивчаємо твори, присвячені давньому минулому?

Обговорення суті епіграфа та проблемного питання до уроку.

 

V. Домашнє завдання.

1. Прочитати вірш Марії Пригари «Прадід».

2. Знайти у словнику значення слів: «чоло», «мурза», «сук», «бори», «довіку».

3. Виписати з поезії епітети, пояснити їх вживання.

4. За бажанням намалювати ілюстрації до вірша.

5. Підготуватися до заключного уроку за темою « Історичне минуле нашого народу».

 

Додаток №2

Словникова робота (коментувальний аспект)

байдаки – великі човни, на яких плавали по річках і навіть морю; козацький човен (чайка);

стерничий – той, хто здійснює управління судном;

лахмани – лахміття;

наруга – насмішка, глузування, знущання;

кайдани – залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах;

билина – стебло трав’янистої рослини;

заячати  - закричати  (про птахів);

кошовий – отаман, вибраний або призначений загалом (радою) козацького війська;

бусурман – про людину іншої віри, уживається як лайливе слово;

сириця – недублена  шкіра, оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною; сирицевий ремінь;

неборак – людина, дії якої викликають співчуття;

звідусюди – з усіх боків, з різних місць.

 

Додаток №3

 

Вірші про козаків-запорожців

 

ПОБРАТИМИ

Ой Махмуде, чорний, бородатий!

Ти, либонь, на розум небагатий:

Між невільниками ходиш стиха,

А не бачиш коло себе лиха.

Бо не чуть тобі, як опівночі

Веслярі приковані шепочуть.

Що один із них — козак із Січі,

А другий — Іван — козак із Дону.

Вже Івану смерть глядить у вічі:

Не втекти, не вирватись додому!

Ледве руки зводить він закуті,

До кісток сирицею обдерті:

— Побратиме,— шепотить Васюті,—

Хай хоч ти врятуєшся від смерті!

Я ключа ховаю у лахманах:

Відірвав у турчина од в'язки.

Одмикай, як здужаєш, кайдани

Та проси, козаче, в моря ласки!

Може, ще й поп'єш з Дніпра водиці,

А мені уже не пити з Дону...—

Вщухли в хмарах білі блискавиці,

Щось у хвилю хлюпнуло солону.

 

* * *

Ой повійте, вітри низовії,

Угамуйте в морі чорториї!

Степовії вітри та дніпрові,

Поможіть доплисти козакові!

Ще ж він, молод, в світі не нажився,

Ще братів залишив у неволі!

Сивий місяць з-поміж хмар пробився,

Ходять хвилі, наче вівці в полі.

Йдуть і йдуть отари звідусюди:

Ані ліку в морі їм, ні впину.

Козакові забивають груди,

Підкидають в морі, мов билину.

Він уже насилу воду горне,

Кожну мить чека собі загину.

Коли бачить — щось навпроти чорне:

То принесло море деревину.

Ухопивсь — полегшало на серці,

А ще смерть стоїть перед очима.

На одчай козак із морем б'ється,

Спомина свойого побратима.

 

КОЗАКИ

То не гуси налетіли в плавні,

Не лебідки білі заячали —

То човнами козаки преславні

З синього дніпрового лиману

У широке море випливали.

Вже ген-ген залишився

Уже й хвиля хвилю перебила.

За човнами плескоту не чути,

Тільки весла зводяться, мов крила.

Кошовий в поході отаманить,

Козакам гукає на помості:

— Струсонем за бороду султана!

У Царгород завітаєм в гості!

Там гуляйте, братчики, до рана:

Хоч і трон з короною виносьте!

А чого попереду стерничий

Поглядає пильно з-під долоні?

Чути — чайки жалібно кигичуть:

Щось у морі мріється на всонні.

Враз байдак за хвилею полинув,

Веслярі ударили щосили.

Підпливли, побачили: людина!

Десятьма руками підхопили.

Не питали, зразу догадались:

«Це ж утік з неволі, неборака!»

Козаку в кайданах не стогналось,

А отут не витримав — заплакав.

Ворухнув закляклими руками,

Де від пут лишились чорні рани.

...І мов грім загув над байдаками:

— Отаке нам чинять басурмани!

Як над братом стерпіти наругу —

Краще не вертатися додому!

— А веди нас, батьку, на катюгу!

Козаки гукають кошовому.

Кошовий похмурим оком глянув

І махнув правицею без слова.

...Та й помчали розбивать кайдани!

Тільки хвиля стелеться шовкова...

 

Додаток №4

Художній аналіз вірша

За допомогою яких художніх засобів автор досягає яскравості, виразності зображуваного?
Знайди епітети, метафори. Визнач їх роль у тексті.
Для чого письменниця  використовує речення з емоційним забарвленням?
Яку роль відіграє у вірші природа?

 

Додаток №5 та 6

 

Основні вимоги до читця

Образно мислити, а відтак емоційно збуджуватися.
Швидко переключатися з одного емоційного стану в інший.
Відчувати музику мови.
Читати чітко, виразно, добре поставленим голосом.
Захоплюватися, але не втрачати відчуття міри.
Бути переконаним у слушності виголошуваного.
Постійно вдосконалювати техніку читання.
Мати постійний зоровий контакт з аудиторією.
Міміка має сама виникнути з почуттів автора.
 Жести  - доречні.
 Поза, манери  - стримані й невимушені.
 В одежі – елегантність поєднання з простотою.


Теги: Домбровська В.О., Пригара
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 778/33


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar