Мета: допомогти глибше усвідомити ідейно – художні  особливості твору, розвивати навички, вдумливого,  виразного читання ліро – епічних творів,  характеристики образів, співвідношення із сучасністю  давноминулих подій; виховувати почуття  патріотизму, вірності Батьківщині.

Тип уроку: пояснення нового матеріалу.

Форма уроку: урок – діалог.

Обладнання: портрет М. Вороного та інших письменників –  емігрантів, ілюстрації, композиція “ Рослини –  символи”, “Літопис минулих літ”, Конституція  України.

Епіграф:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

Хід уроку:

Організаційний момент.

Пояснення нового матеріалу.

Слово вчителя. У блакитному небі над нашим селом ми часто бачимо, як кружляють священні птахи – лелеки. З давніх – давен ми знаємо, що лелеки приносять щастя і добро. Я впевнена, що не тільки в нашому селі можна побачити лелечу сім ю, лелечі гнізда, а і в інших селах і містах України. Це говорить про те, що ми, українці, дійсно щасливий народ. Адже живемо у вільній, незалежній державі 20 років. А наближали ці дні мужні, вірні сини нашої Батьківщини. Це Б. Хмельницький, І. Сірко, М. Грушевський, Т. Шевченко, Леся Українка та багато інших. До цієї плеяди належить і М. Вороний, із творчістю якого ми і починаємо знайомство.
Повідомлення теми і мети уроку.
Бесіда:

Розкажіть, що вам відомо про життя і творчість М. Вороного?

Повідомлення. Команда “ Дослідники” (випереджувальне завдання)

Хто такі емігранти? Назвіть прізвища поетів – емігрантів. ( демонстрація портретів ).

Розкажіть про історичну основу поеми “ Євшан –

 зілля “.

Гра “ Сюжетний ланцюжок “ ( переказ змісту поеми ).

Слова вчителя. Автор не лише надав зворушливого, поетичного звучання давній легенді, а й переосмислив її в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставляться до свого рудного краю.

Бліц – турнір.

Звідки автор узяв історичний факт про полоненого

 сина половецького хана?

Як малий половчанин потрапив до Володимира

 Мономаха?

Як жилося хлопцеві у князя?
Як почував себе старий хан, батько хлопчика?
Кого хан вирішив послати по сина?
Яким чином хан порадив посланцеві розбудити пам’ять юнака?
Як поставився хлопчик до слів посланця від батька, половецького хана?
Кого і що саме побачив хлопчик, коли понюхав євшан – зілля?
Що вирішив хлопчик під впливом спогадів?
До кого із заключним словом звертається автор поеми?

Повідомлення. Команда “ Юні натуралісти”. ( підготували

 композицію “ Рослини – символи”, розповідають

 про лікарські властивості рослин ) – випереджувальне завдання.

6.Гра “ Мікрофон”:

Як ти вважаєш, чому ханський хлопчик залишився байдужим до розповіді про горе батька і до пісень, які почув?
Розкажи про переживання і думки юнака, коли він відчув пахощі євшан – зілля? Які слова відтворюють зміну в настрої хлопця? Зачитати.

 Команда “ Художники” ( демонструють ілюстрації до

 поеми ) – випереджувальне завдання.

Зістав епіграф до поеми з висловлюваннями юнака. Що в них спільного? Яка головна думка твору?
Перечитай епілог. Розкажи про гіркі роздуми і переживання поета, використовуючи при цьому слова і вислови з поеми.
Які почуття, роздуми збудила в тобі ця поема?

Листівка – побажання українцям ( індивідуальна робота )

Чи перегукуються давно минулі події, описані в  поемі, з сучасністю? Спробуй висловити власне  почуття патріотизму.
Які риси характеру бажає батько виховати в синові? А які з цих рис ти сам хотів би мати? (записи в зошиті ).

Зачитати прислів’я і приказки про патріотизм:

 Всюди добре, а вдома найліпше.

 Рідний край – земний рай.

 Команда “ Юні письменники” читають міні – твори, в яких пояснюють зміст даних прислів’їв. (випереджувальне завдання)

Читають статтю підручника “ Зауваж” ( ст. 45 )

Слово вчителя. Патріотом є той, хто пам’ятає своє минуле. ( Ілюстрація “ Родовідне дерево” ). А тепер гляньте на цю ілюстрацію. Що ви на ній бачите? Дерево, сильне, могутнє. Що станеться з деревом, коли його зрубати під корінь? А тепер уявіть, що це не дерево, а ваш рід. Молоді листочки – це ви, гілочки – ваші тата, мами, стебла – бабусі й дідусі, а корінь – це ваш прарід. Так як дерево не може жити без кореня, так і людина без пам’яті про своїх предків, про свій народ. Їй немає звідки черпати сили для життя.

 Отже, кожному з нас дав сили для життя наш народ. Це наше коріння. І, відірвавшись від нього, ми, звичайно, не зможемо жити повноцінним життям. Отже, пам’ятай те, що людина, яка відірвалася від свого народу, зневажила його, його історію, його пам’ять – а це пам’ять поколінь - завжди приречена на загибель, як дерево, яке втратило своє коріння. Народ без пам’яті, без минулого, без історії легко поневолити, як фізично, так і морально, він не зможе себе боронити. Йому легко нав’язати чужу мову, чужі звичаї, чужі пісні...

 Чи житиме наш народ, чи зникне з лиця землі залежить від нас з вами, від того, як ми зуміємо зберегти свою мову, культуру, свій дух. Тож не даймо всохнути родовому дереву нашого народу.

- Зачитати листівку – побажання українцям

Підсумок уроку. Побажання вчителя. Запам’ятайте:

 Людське безсмертя з роду і до роду

 Увись росте з коріння родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

 Хто знає, береже минуле

 І вміє шанувать сучасне, -

 Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

Що вам запам’яталося сьогодні на уроці?
Який вид роботи на уроці найбільше сподобався?

Завдання додому.

Теги: вороний, Петухова Н.І. Навчальний предмет: Українська література Переглядів/завантажень: 1283/274

Завантажити (39.5 Kb)

• М. Вороний „Євшан-зілля”
• Біографічний проект „Микола Вороний. Життєвий і творчий шлях поета”
• Усвідомлення національної гідності, вірності Батьківщині за поемою М. Вороного «Євшан-зілля»
• М. Вороний „Евшан-зілля”
• Микола Вороний «Євшан-зілля»