Головна » Українська література

Літературне Придніпров'я. Проза Марії Дружко. Твір „Притча про ступку”

          Українській літературі у сучасній шкільній практиці належить особлива, духовна роль, бо це передусім мистецтво, а не наука. Щоб мистецтво слова допомагало підростаючому поколінню краще розуміти навколишній світ, спонукало до творчої реалізації, формувало культуру мовлення, давало можливість усвідомити себе особистістю, необхідно розширювати вибір оптимальних форм навчання, надаючи перевагу груповим формам роботи. Групова навчальна діяльність відкриває для учнів можливість реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань.

        Оскільки особистісно-зорієнтований підхід передбачає допомогу учневі і усвідомленні себе особистістю, у створенні умов для саморозвитку, то уміла організація групової роботи учнів максимально забезпечить реалізацію цих завдань.

         Проводячи уроки з літератури рідного краю, вчитель, оскільки його функції теж змінюються, організовує групову діяльність школярів таким чином:

готує дидактичний матеріал для роботи учнів у групах;
планує різні етапи уроку з використанням групових форм;
організовує зустріч з письменником (якщо це можливо) або ж відпрацьовує можливість узяти уявне інтерв'ю у письменника, продумує запрошення бути присутнім на уроці людини, чиї твори розглядатимуться під час заняття з літератури рідного краю;
керує роботою кількох груп одночасно;
відпрацьовує схему оцінювання знань учнів.

         Шкільна практика показує, що групова робота є доречною при роботі з літературними творами.

          Таким чином, спілкування з творчими людьми значно старшими за віком, чи ровесниками під час групової діяльності створює умови для розвитку критичного мислення, творчої самостійності, розуміння позиції іншої людини, оцінювання її. Групове, інтерактивне навчання створює позитивні умови для розвитку учнів, за яких сучасний учень відчуває свою індивідуальну значущість.

 

 

Мета:

ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменниці-землячки, зацікавити їх прозовою творчістю (оглядово);
спонукати виявляти ініціативність і самостійність; спонукати до роздумів про складність людського життя і доброту, яка робить його легшим;
акцентувати увагу на надзвичайно тонкі морально-етичні моменти;
поповнювати теоретико-літературні знання учнів новими відомостями;
виробляти вміння творчо використовувати здобуті знання;
розвивати вміння помічати в тексті художні деталі, працювати з текстом;
виховувати повагу до традицій, звичаїв, українського народу, любов до своєї малої батьківщини, інтерес до її літератури, гордість за рідний край.

  Обладнання: тексти твору, учнівські малюнки, опорні схеми методів “Мікрофон”, “ПРЕС”, “Незакінчене речення”, робочі сторінки “Тлумачний словник”, виставка “Українське декоративно-прикладне мистецтво” (ступка, товкачик, прядка, горщики, гребінець), електронна карта “Літературна Дніпропетровщина”, мультимедійний посібник “Нерозгадане диво Марії Дружко”.

    Епіграф уроку: “Життя — воно тому й життя, що вміє все: і страждати, і радіти...” 

                                                                        Олесь Гончар

Тип уроку: особистісно-зорієнтований урок з груповими формами роботи.

 

Випереджувальні завдання:

індивідуальна робота — прочитати твір Марії Дружко “Притча про ступку”
групова діяльність — робота 5 творчих груп, які виконували випереджувальні завдання
завдання для вчителя — запросити Марію Дружко на урок.

 

Хід уроку

 

І. З'ясувати емоційну готовність учнів до уроку.

   Технологія “Світлофор” (хвилина позитивного психологічного настрою).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

    “Незакінчене речення” - (усно)

Від зустрічі з прозою Марії Дружко я очікую...

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

     Вступне слово вчителя (електронна карта “Літературна Придніпровщина”)

 

         Дніпропетровщина — край багатих літературних традицій, колиска для справжніх талантів: Андріян Кащенко, Іван Манджура, Григорій Бідняк, Валеріан Підмогильний, Ганна Світлична, Микола Миколаєнко, Федір Ісаєв, Володимир Сіренко і багато-багото інших...

         І зараз ця прадавня земля дає силу і наснагу майстрам слова. Серед них — Марія Дружко — член Національної спілки письменників  України, лауреат літературних премій ім. О. Гончара та ім. В. Підмогильного.

         Сьогоднішній урок — зустріч з чудовою прозою нашої землячки. Сподіваюсь, що після уроку ви захочете більше дізнатися про письменницю.

 

Бесіда:

Що ви вже знаєте про письменницю-землячку?

Учень.

М.О. Дружко народилася 1 березня 1983 року в м. Дніпродзержинську. Закінчила з золотою медаллю школу, з відзнакою Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Автор 5 збірок віршових та прозових творів.

Вчитель.

А хотіли б дізнатися про письменницю більше? Вона у нас в гостях. Ви можете в кінці уроку задати їй запитання, які вас цікавлять. Ми запрошуємо Вас, Маріє Олександрівно, бути присутньою на нашому уроці.

ІV. Підготовка до роботи над твором.

Діти, яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати твір “Притча про ступку”, підготувати індивідуальні та групові завдання).
Чи всі прочитали твір?
Чи сподобався він вам?
Чим саме сподобався?
Чи легко було читати твір, чи все зрозуміли?
Запишіть 1 — 2 питання, які виникли у вас під час читання твору, задасте їх в кінці уроку Марії Олександрівні.

“Незакінчене речення”-2 (усно).

Прочитавши назву твору, я

     подумав...

     зрозумів...

     відчув...

Чому авторка назвала свій твір саме так?
А як би ви назвали?

Робота в групах. (клас поділяється заздалегідь на V груп.)

І група “Народознавці” (досліджували традиції української родини — демонструють ступку, товкачик, прядку, глечики, мисник). Висновок роблять учні.

“Притча про ступку” - ціла енциклопедія українського народного життя.

ІІ група “Художники” (демонструють свої малюнки на основі тексту твору).

ІІІ група “Літературознавці” (визначають тему, ідею, основну сюжетну лінію твору)

ІV група “Мовознавці” (утворюють інформаційне гроно до слова “життя”, визначають художні особливості твору — зачитують з тексту)

V група “Психологи” (аналізують поведінку ступки, характеризують образи Тимофія, баби Мотрі, використовуючи “Тлумачний словничок”, що є в кожній групі.

V. Робота з текстом твору.

Система запитань та завдань.

Чи багато у творі дійових осіб?
Від чийого імені ведеться розповідь?
Чи можемо назвати ступку одним із героїв твору?
Чому автор твору вибрав імена Мотря, Тимофій?

Ономастична хвилинка

Чи випадково авторка вибрала для героїв твору такі імена?
Зачитати з тексту уривок від слів “Та бували часи, коли баба Мотря подовгу не бралася за свою ступку — не мала чього затирати...”, до “Мотря затирала у ступці лободу...”
Подумайте, про які часи йдеться у цих рядках?

Ще 3 — 4 запитання.

Словникова робота.

Кожна група пояснює 3 — 5 слів з тексту (робочі сторінки роздруковані для кожної групи). Слова для пояснення: кутя, полин, мисник, ступка, постмодерн, характерниця, реставрувати та інші, що учні знайшли в тексті. Використовують “Тлумачний словничок”.

Робота в парах.

Дослідіть, яка перед читачем постає ступка у творі? (“Велика”, “глиняна”, “таємнича”, “з пишними боками”, і так далі.)

“Зазирніть у душу героя”

Як ступка почувала себе в музеї?
Чи сподобалось їй, що вона “історичний Експонат” (текст)?

Завдання-змагання.

Хто швидше і вдаліше доповнить речення (завдання для кожної групи на робочому столі).

1. Доброму скрізь....(добре) (І, ІІ групи)

2. Добре ім'я — найкраще ...(багатство) (ІІІ, ІV групи)

3. Добре діло роби...(сміло) (V група)

Перегляд малюнків учнів.

Який малюнок ви вважаєте найвдалішим? Чому?
Скажіть, чи дійсно творові “Притча про ступку” Марія Дружко надала українського історично-побутового колориту? За рахунок чого це так?

Використовується метод ПРЕС (учні користуються алгоритмом)

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад, ...

4. Отже, ...

VI. Підсумок уроку

Рефлексійне завдання: виразити свій настрій і враження від уроку прикметниками.

Які почуття викликав твір у вас?

Використовується метод “Мікрофон”.

Запитання до автора твору Марії Дружко.

Заключне слово вчителя.

Зверніть увагу на епіграф уроку.

“Життя — воно тому й життя, що вміє все: і страждати, і радіти...” Ці рядки Олеся Гончара вважає девізом свого духовного і творчого життя М. Дружко. А своїми творами вона закликає нас любити той край, де ми народилися, любити людей, допомагати іншим, бути милосердними, зберігати мову нашу рідну, українські звичаї  і традиції.

VII. Домашнє завдання (на магнитній дошці)

 

І рівень (4 — 6 балів). Усний переказ уривка, який найбільше вразив.

ІІ рівень (7 — 9 балів). Скласти план твору “Притча про ступку”; скласти сенкан до слова “життя”.

ІІІ рівень (10 — 12 балів). Написати міні-твір на одну із тем (на вибір).

1. Лист автору від читача.

2. Дозвольте запитати Вас, авторе.

3. Сторінки твору, що найбільше вразили.


Теги: Дружко, Хворостян Л.П.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 140/29


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar