Головна » Українська література

Літературна кав’ярня «Шістдесятники» з української літератури в 11-му класі

Мета: навчити школярів характеризувати один із найяскравіших етапів літературного процесу ХХ ст. в контексті суспільного розвитку, а також визначити соціальні, психологічні та політичні витоки національно-визвольного руху 60-х років і місце письменників у цьому русі; засобами художнього слова виховувати патріотичні почуття, формувати високі ідеали.

Обладнання: електронна презентація, записи пісень, уривок з кінофільму «Карнавальна ніч», вибрані твори поетів-шістдесятників.

                       Хід засідання:                            

І. Учитель української літератури.

Вітаємо Вас, шановні гості нашої літературної кав’ярні! Сьогодні наша зустріч присвячена буремним 60-м рокам ХХ ст.

 Шістдесяті роки – це доба суцільних парадоксів, доба злетів та падінь. Трохи відчинив свої двері залізний занавіс, тому з Європи через посередництво країн соцтабору в нашій державі з’явилося багато нових речей, поняття моди, але продовжували залишатися невилазні злидні, побутова невлаштованість, безправ’я для простого  працюючого люду, який був переможцем у ІІ Світовій війні та в короткий термін відбудував повністю зруйновану державу.

 Отож давайте разом зануримось у ту епоху, влаштовуйтеся зручніше, давайте поміркуємо, як жили люди у нашій державі за 60-х? Що їли, вдягали, чим цікавилися? Слово надається дослідникам.

ІІ. Дослідник 1.

Уявіть собі, у 60-ті роки ХХ ст. у всіх гастрономах соки наливали у склянки з конусоподібних посудин з краниками унизу.

На вулицях  з’явилися автомати, які за 2 копійки бризкали тобі на голову порцію «Трійного одеколону».

 В трамваях, замість кондуктора, стояли автомати з проїзними квиточками, яких ти міг відмотати собі з величезного рулону скільки завгодно, хоч 100 м.

Дослідник 2.

Це була доба, коли по вулицях їздили мотоциклісти на «Явах», «Іжах» та автомобілісти на «Москвичах-401» та «горбатих» «Запорожцях», але ці «залізні коні» були предметами заздрощів більшості населення, бо придбати таку чудо-техніку всі бажаючі не мали ані коштів, ані можливостей. 

Це були часи, коли кінотеатри були заповнені ущерть, бо ще не транслювали по телебаченню набридливі серіали, та й телевізори були далеко ще не у всіх.

Дослідник 3.

Це була епоха «високих технологій», коли перша людина полетіла в космос і всі марили небом, а в реальному житті звичайним  земним людям не вистачало деревини та цегли, щоб збудувати собі будинок.

Це були часи, коли за слухання «Голосу Америки» сусіди могли настукати на тебе в міліцію, а за довжину волосся чи ширину штанів, що не відповідали стандартам радянської ідеології, виганяли з роботи.

Дослідник 4.

Тенденції світової моди в Радянському Союзі вважалися аморальними. Ефектом справжньої бомби, що розірвалася, стала міні-спідниця (на 15-20 см вище колін), яка з’явилася у наших модниць в 1964 році майже одночасно із західними красунями. Цей ансамбль доповнювався капронами тілесного кольору з швом ззаду посередині, щоб видовжити ноги.

 Загалом в середині 60-х років виникла мода на високих, струнких, худих дівчат, яку започаткувала топ-модель Твіггі.

В тому ж 1964 році дівчата в нашій державі почали носити штани, що шокувало не менше, ніж міні.

А чоловіки носили звужені штани донизу до 16-18 см, нейлонові сорочки білі, чорні костюми та болоньї плащі.

Дослідник 5.

Середня зарплата робітника була 100 крб. Здається, що на них можна було купити багато ласощів. Так, морозиво фруктове коштувало 7 коп., молочне – 9 коп., вершкове – 13 коп., пломбір у шоколаді – 22 коп. Шоколадні цукерки або бомбонки  коштували не дорожче 40-50 коп., напій «Лимонний» - 10 коп., «Лимонад» - 13 коп.

Існували ціни і на продукти, які мало хто куштував, та придбати їх можна було хіба що  у Москві. Наприклад, банани коштували 1крб.10 коп., ананаси – 2 крб. 30 коп., чорна ікра – 22 крб.50 коп., червона ікра – 6 крб.50 коп.

Але типовою картиною початку 60-х років були черги за хлібом з кукурудзяного чи горохового борошна, купівля за рецептом від лікаря на молочних кухнях 100 г сиру чи  трішки молока.

На вулицях можна було зустріти робітників чи службовців із акуратними латками на колінах чи рукавах, а символом того часу стала бабця із клумаком на плечах та босими ногами.

Дослідник 6.

Разом з тим, це були часи стиляг, яких хапали на вулиці дружинники і патлатим обрізали волосся. А на танцях, хто танцював «неправильно», виводили за межі танцмайданчиків.

 Символом духовної боротьби в 60-ті була гітара шестиструнна (іспанська), але наше вітчизняне виробництво випускало семиструнні гітари, тому сьому струну просто-таки безжально видирали. Гітара вважалася коренем усякого зла, слово гітарист стало синонімом до слова хуліган.

У цей період у СРСР з’явилося поняття бардівська культура. Подумати тільки, які імена виникли на небосхилі музичної культури: Б. Окуджава, О. Галич, Ю. Візбор.

Учитель української літератури.

А до нашої  кав’ярні завітав хлопець з гітарою, який якраз нагадує представника молоді саме тих часів, які з рюкзаками та гітарами їхали зі своїх домівок за «туманом и за запахом тайги» в далеку Сибір, на будівництва, шукаючи пригод, свободи та романтики. І там після виснажливої роботи, часто побутової невлаштованості, нехитрої вечері наступали години музичного спілкування з гітарою в колі друзів біля приємного багаття. Отож, одну з таких пісень ми сьогодні почуємо.

Хлопець під гітару виконує пісню “Давайте восклицать».

ІІІ. Учитель української літератури.

-  Що таке шістдесятництво? Які були історичні передумови виникнення шістдесятників?

Дослідник 7. 

Шістдесятництво – соціокультурний рух опору тоді ще радянської України, започаткований  у 60-х роках ХХ століття. Друге українське відродження ХХ століття, регенерація національної еліти. Поштовхом для виникнення стали такі чинники:

1953 р. – смерть Сталіна;  генсеком стає М. Хрущов; 1956 р.  – ХХ з’їзд КПРС, на якому було засуджено «культ особи» Й.Сталіна і проголошено курс на десталінізацію; 60-ті роки в усьому світі -  час великих збурень і духовних рушень, пора нестримного оновлення мистецтва (авангардизм в літературі, малярстві, скульптурі; зародження рок- і поп- музики).

В Україні хрущовська відлига викликала в молодої інтелігенції бажання дошукатися свого національного кореня. Дитинство цього покоління припало на роки війни, фашистської окупації, тяжкої повоєнної відбудови. У підлітків, для яких книжка була рідкістю, складався особливий романтичний потяг до пізнання й науки. До того ж ці підлітки не зазнали обережності й страху через політичні утиски сталінізму. Тому вони більше чекали від майбутнього, легше сприймали все нове. Митці, відчувши послаблення ідеологічного тиску, починають відходити від партійних приписів, канонів і шаблонів «соцреалізму»  і починають творити нове мистецтво, багато в чому відновлюючи й творчо розвиваючи здобутки періоду «Розстріляного відродження» та нової зарубіжної літератури, у своїх нових творах ставлять раніше заборонені  теми та проблеми, освоюють нові форми зображення художньої дійсності.

Головне — вони були молодими, сміливими і несли надії на краще. 

Учитель української літератури.

 - Хто такі шістдесятники?

Дослідник 8. 

Шістдесятники — це покоління творчої молоді початку 60-х років XX ст., сформоване в період тимчасової лібералізації суспільного життя в СРСР у 1956-1964рр.

 Представники шістдесятництва:

Поети – Д. Павличко, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський,

 Б. Олійник.

Прозаїки  – Є. Гуцало, В. Дрозд, В.Шевчук, Г.Тютюнник.

Літературні критики  – І.Світличний, І.Дзюба,  М.Коцюбинська.

Художники та графіки – О.Заливаха,  А. Горська,  В. Зарецький.

Кіномитці й театральні діячі – С.Параджанов, Ю.Іллєнко, Л.Танюк, І. Миколайчук, Л. Кадочникова.

Композитори – В.Сильвестров, Л.Грабовський,  М. Скорик, В.Івасюк

ІV. Учитель української літератури.

Колись Євген Маланюк сказав такі слова:

Коли в нації вождя немає,

Тоді вожді її – поети…

Хай ці слова послугують сьогодні епіграфом. Тоді виникає проблемне питання: чи здатні митці впливати на долю країни, змінювати її і як ви оцінюєте їх громадянську позицію? На це питання ми дамо відповідь в кінці нашої зустрічі.

Говорити про 60-в як про покоління непросто: вони всі різні, але нам слід осягнути їхні злети та падіння. На тлі цієї доби чітко вирізняються силуети поетів В. Симоненка, Д. Павличка, І. Драча, Б. Олійника, Л. Костенко; прозаїків – В. Дрозда, В. Шевчука, Є. Гуцала, Г. Тютюнника; художників – А. Горської, О. Заливахи,  В. Зарецького; композиторів – В. Сильвестрова, Л. Грабовського, Л. Дичко, М. Скорика, В. Івасюка; кінорежисерів – С. Параджанова, Ю. Іллєнка; акторів – І. Миколайчука, Б. Ступки; критиків – І. Світличного, М. Коцюбинської, І. Дзюби. Так якими вони залишилися у пам’яті українців?

1) Яскравим метеором промайнув на небосхилі нашої літератури Василь Симоненко. Всього 28 літ йому відміряла доля. Як багато він написав і як мало встиг за ці роки. А між датами життя і смерті в нього – напівголодне воєнне дитинство, навчання в університеті, журналістська робота, слава і визнання, погрози і наклепи, напади і побої, справжні друзі і сім’я, а також завжди нетлінна поезія.

Читання учнем напам’ять вірша «Ти знаєш, що ти людина?»

2) А зараз поговоримо про Дмитра Павличка, у душі якого назавжди переплелися два кольори – червоний і чорний. За народними уявленнями, червоне – любов, чорне – ненависть. Так що ж нового привніс Павличко?

Д. Павличко – «син простого лісоруба, гуцула  із Карпатських  гір» - твердий, непокірний, упертий, пристрасний, і така сама його поезія. Поет полюбляє зіткнути протилежності, бо від їх удару народжується іскра правди. Його позиція: «Не слухай ніколи середини, друзям  вір, а ворога пали». Але чи можна знати напевне, хто – друг, а хто – ворог, де – добро, а де – зло? Раніше Павличко відповідав: добро – Ленін, комуністична партія, вороги – релігія, український буржуазний націоналізм. Його поезії це підтверджували.

Але прийшов час прозріння  і Павличкові довелося з високої трибуни каятися. Ось такі рядки в 1993 році Павличко напише:

Не був я, Господи, безбожним,

Але носив раба тавро,

Во ім’я правди словом ложним

Сквернив свої уста й перо.

Кормив я власним серцем звіра,

Щоб Україну менше жер,

І честь моя – страшна офіра –

Кричала, ставши на костер.

Не будьмо надто суворими суддями до поета, а будьмо просто мудрими, бо навчитися у Павличка можна багато чого. Його поезія прекрасно лягає на музику, зокрема пісня «Два кольори» була справжнім українським хітом 60-х років, та й зараз не втратила своєї актуальності, та сприймається сучасниками як народна.

Звучить пісня  «Два кольори».

3) Ви хочете полинути прямо до сонця? Ми це легко можемо зробити, окрилені словом Івана Драча. Саме так живий класик І. Драч – великий сонцепоклонник і син космічної доби, продовжувач традицій літератури і вічний шукач нових форм, дитя свого часу, який захоплювався здобутками людського розуму і перший, хто зреагував на аварію на ЧАЕС, бо стала вона для нього особистою драмою (син Драча як ліквідатор наслідків катастрофи, отримав високу дозу випромінення, та й загинув через рік по тому). І. Драч першим ще в 1986 році послав прокляття комуністичній системі. Але це буде пізніше, а в 60-ті роки він написав вірш «Протуберанці серця», отож послухаємо його.

Учень читає напам’ять вірш «Протуберанці серця».

4) Поряд з іменем І. Драча завжди стоїть ім’я Бориса Олійника, так само живого класика, засновника Українського фонду культури, академіка Національної академії наук України, громадського діяча, який занурюється до болю простої людини, проблем країни. Адже він зупинив будівництво промвузла в Каневі, що загрожувало Шевченківському комплексу, він виступив проти зведення мосту через Хортицю, через пресу заблокував будівництво АЕС в Криму і під Чигирином та каналу Дунай -  Дністро, через який би пішов в Україну весь бруд Європи.

А найголовніше – це письменник, який почав писати й друкуватися ще в шкільному віці, а зараз за його плечима понад 40 книжок. Багато його поезій покладено на музику і, в першу чергу, це поезії про матір. Це й не дивно, бо Олійник – дитина важких воєнних років, батько якого загинув на фронті, тому його матір тяжко працювала, щоб прогодувати сім’ю. Поет у своїх віршах із вдячністю згадує і свою матір, і вшановує подвиг тисячі інших матерів. Тому послухаємо його «Пісню про матір», що стала народною.

Звучить «Пісня про матір».

5) Бути поетом, лицарем духу – завжди нелегко, бути жінкою при цьому – складніше вдвічі. Ліну Костенко називають жінкою з чоловічим характером, бо дуже часто їй доводилося діяти і творити всупереч обставинам, людям, ідеологіям. Але вона ніколи не нарікала на свою долю. Саме це і є ознакою її сили:

Я вибрала долю собі сама,

 І що зі мною станеться,

У мене жодних претензій нема

До долі, моєї обраниці.

Як говорить сама поетеса, моральний максималізм у її характері є рисою, успадкованою від предків. Їй у житті часто доводилося робити вибір: піти на компроміс із совістю чи залишатися до кінця вірною своїм моральним переконанням. Вона вибрала останнє, і тому замовчала на довгих 16 років. У Львові ходить на суди, кидає квіти політв’язням, їй крутять руки, вона оголошує голодовку, маючи при цьому двоє дітей на руках.

Зараз, вийшовши із добровільного мовчання, вона пише про проблеми сьогодення, Чорнобиль, милосердя, красу і любов. Вам, вступаючим у пору сімнадцятиріччя, буде повністю зрозумілим цей вірш Л. Костенко.

Учень читає вірш «Світлий сонет».

Ближче познайомитися із яскравими особистостями 60-х рр., їхньою самобутньою творчістю ми зможемо на наступних уроках з української літератури.

V.  Учитель української літератури.

А зараз з’ясуємо, як 60-ті роки позначилися на письменниках Одещини.

Хрущовська « відлига» зачепила  і Одещину, хоч із значним запізненням. Пояснюється це тим, що після сталінських репресій 30-х років у Одесі залишилось усього 7 письменників, що писали українською мовою. Троє з них загинули на війні. На час смерті Сталіна в Одесі було всього 3 україномовних  письменники. Та вже за короткий період « відлиги» встигли заявити про себе й  зайняти своє місце в літературі такі талановиті українські поети як Борис  Нечерда, Станіслав Стриженюк, Валентин Мороз, Віталій Березінський, Анатолій Глущак, Олекса Різників, Галина Могильницька, Олег Олійників. Сьогодні ми зупинимося на творчості Г.А. Могильницької.

Дослідник 9. 

Галина Могильницька -  талановита поетеса, публіцистка,викладач, науковець. Писати вона  почала ще в школі, потім – навчання в ОДУ, де була членом обласного літературного об’єднання, організовувала  новорічні колядування.

Через дружбу з Н. Строкатою - Караванською потрапила до розряду «українських буржуазних націоналістів» та на заслання більше, ніж на 20 років до села в Миколаївській області, де не полишала творчої діяльності. Авторка двох поем, 4-х поетичних  збірок, безлічі методичних посібників для учителів української мови та літератури, а ще трьох науково-популярних книг з історії Української Церкви та російсько-українських міжцерковних відносин, що перекладені в Канаді англійською мовою.  Зараз — викладач Одеського обласного інституту  вдосконалення учителів.

Більшість віршів  Галини Анатоліївни прозорі й світлі, вони дихають ніжністю, свіжістю, добротою та обов’язково  любов’ю.

Учень читає вірш «Ввійди в мій сон – глибокий, як криниця»

Ввійди в мій сон — глибокий, як криниця,

Й прозорий — як осіннє джерело...

В стрункому небі — стрункокрилі птиці

І літо — струнко так перецвіло.

Так струнко все:

Від осені — до мислі!

Так світло все:

Від неба — до рядка!

Ясна зоря у дні мої зависла,

І доля — світлочола і струнка.

 

Не скаржусь, не виню, не нарікаю...

Живу, мов птах — на повний розмах крил!

Ні болю, ні жалю, ані розкаянь,

Лиш спогадів невикричаний крик.

                              Та й ті поволі крилонька напружують

І розтають в імлі, як журавлі.

...Летить крізь час, крізь відстань і відчуженість

Моя любов в журавки на крилі.

 

Ген відліта, струнка і гордолиця, —

Не дорікай, не клич і не вини...

Лиш в сон ввійди,

Як входять у світлицю,

І тихо-тихо

Двері зачини...

 

Тести

1) Відома фраза, що стала афоризмом чи навіть гаслом: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети» належить

А. Є. Маланюку                                 Б. В. Симоненку

В. Л. Костенко                                   Г. І. Драчу

2) Хто з поданих літераторів не належить до шістдесятників?

А. Д. Павличко                                  Б. Л. Костенко

В. В. Симоненко                                Г. Ю. Яновський

3) Установіть відповідність між портретами та прізвищами поетів - шістдесятників

                     

1                          2                     3                     4                            5

[drach]      [(8 січня 1935 - 13 грудня 1963)]                                

 А. Л. Костенко                                  Б. Д. Павличко

 В. І. Драч                                       Г. В. Симоненко

4) Народною піснею літературного походження  не є:

А. «Два кольори»                               Б. «Пісня про матір»

В. «Протуберанці сонця»                  Г. «Лебеді материнства»

5) Установіть відповідність між рядками творів та їх тематикою:

 А. Народ мій є! Народ                              1. Любов до рідної землі.

      Мій завжди буде!

      Ніхто не перекреслить

      мій народ!  

Б. Поки геній стоїть,                              2. Прояви суспільного життя,

    витираючи сльози,                                       моральність утвердження

    метушлива бездарність                          неповторності особистості.

    отари свої пасе                                     

В. Все одно милішої нема                          3. Народ, вітчизна - як               

     за оцю утрачену                                          найважливіші цінності.

    й ледачу, за байдужу,

    осоружно, за …

    землю цю.

Г. Неначе дерево безлисте,                         4. Протест проти стандартизації

    стоїть моя душа в полях                              особистості.

 

6)  А. О рідне слово, хто без тебе я?                      1. Порівняння.    

          Німий жебрак, старцюючий бродяга…

Б. Одійдіте, недруги лукаві!                                     2. Антитеза.

   Друзі, зачекайте на путі!

  Маю я святе синівське право

  З матір’ю побуть на самоті

В. Є в коханні і будні, і свята,                                  3. Риторичні вигуки і звертання.

    Є у ньому і радість, і жаль,

   Бо не можна життя заховати

  За рожевих ілюзій вуаль

Г. І у батьків, які на полі ратнім                              4. Градація.     

   Ділили хліб, мов долю у бою

  Відкрилися старі солдатські рани,

  І заболіли в смерті на краю

7) Установіть відповідність між поетичним афоризмом та його автором:

А. «Як пощастило дівчинці в сімнадцять…»                   1. Д. Павличко

Б. «Червоне – то любов, а чорне – то журба…»             2. В. Симоненко

В. «Ти знаєш, що ти людина?»                                          3. Б. Олійник

Г. «Посіяла людям літа свої літечка житом…»             4. Л. Костенко

8) З ким із поетів - шістдесятників найбільше співпрацював композитор О. Білаш?

А. Л. Костенко                                            Б. Д. Павличком

В. Б. Олійником                                       Г. І. Драчем. 

VІ. Учитель української літератури.

На початку нашої зустрічі ми поставили проблемне запитання: чи здатні митці впливати на долю країни, змінювати її і як ви оцінюєте їх громадянську позицію?  Тому дайте відповідь на нього. Відповіді учнів. Учитель їх систематизує. Підсумовуючи сказане, ми можемо визначити провідні ідейні мотиви 60-в ХХ ст.:

1. Протест проти ідеологічного тиску на митця.

2. Любов до рідної землі, без якої життя втрачає смисл.

3. Гнівне викриття сваволі чиновників, бюрократів, обивательщини, догматизму, лакейства.

4. Утвердження неповторності кожної особистості.

5. Органічне злиття народнопісенного начала з інтелектуальним, філософським.

6. Переосмислення ролі митця в суспільстві. 

VІІ.  Підсумки.

Учитель української літератури.

Світ шістдесятників  - парадоксальний і контрастний, але у них була віра, що є і буде жива Україна. Вам же, молодому поколінню, слід навчитися розрізняти добро від зла, правду від брехні. Вірте у справедливість, чесність і порядність. Не йдіть проти себе. Не бійтеся сказати, що думаєте. Беріть з собою у життя прекрасне мистецтво шістдесятників. Бо вони в свій час прийшли до істини, істина – це вільна Батьківщина, рідне слово, демократичне життя, свобода слів і дій, а також любов.

У кінці 60-х рр. ХХ ст. на музичну арену України  виходить прекрасний композитор  Володимир Івасюк, який прославився своїми хітами далеко за межами України. Його візитною карткою стала пісня «Червона рута», яка користується незмінною популярністю досі. Отож, співають усі!

Звучить пісня  «Червона рута».


Теги: Грицькова Н.Ф., література 60-х
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 264/17


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar