Головна » Українська література

Література рідного краю. Обрядові краплини рідного села

Мета. Систематизувати та узагальнити знання учнів про  народну пісню, її   різновиди і призначення; розвивати  пам’ять, логічне та образне мислення, формувати   пізнавальний інтерес; ознайомлювати дітей з культурною спадщиною рідного краю, допомагати вивчати традиції, звичаї, обряди рідного села; виховувати почуття патріотизму, любов і повагу до фольклору – духовної спадщини нашого народу.

Форма роботи. Інсценізація,виконання пісень, виразне читання поезії, відтворення обрядів рідного села.

Обладнання. Святково прибрана зала в українському стилі,   великий вінок з різнотрав’я, виставка книг-пісенників, декорації,коровай на українському рушнику.

                                                                   Вінок сплітаю із звичаїв рідного краю

   Учениця. Добрий день у нашій хаті,

                  Будьте здорові, будьте багаті.

                  Хліб ясниться в хаті,

                   Сяють очі щирі,

                   Щоб жилося по правді,

                   Щоб жилося в мирі.

Учень.      Балачок зайвих ми до вас  не маємо,

                  Словом щирим,піснею народною,

                  Хлібом-сіллю гостей зустрічаємо.

        (учні короваєм на вишитому рушнику зустрічають гостей)

 

    Звучить пісня «Зеленеє жито, зелене…»

 

Учитель. Дорогі діти! Всі ми з вами добре знаємо, що традиції і звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному минулому.

;

                 В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї батьків, карається людьми і богом. І він блукає по світу, як блудний син, ніде не може знайти собі притулку.

                  Людина з’явилася на світ маленькою,безпомічною… Хто навчить її робити перші кроки? Хто допоможе її стати здоровою і розумною, чесною і кмітливою?

                       Звичайно, народна мудрість. Це ж ніжна мамина пісня над колискою, це іграшка, виготовлена руками тата, це бабусина чарівна казка і дідусева бувальщина.

  Тож сьогодні ми поговоримо про легенди, звичаї та обряди нашого села – Великі Бубни

  Запитання для учнів:

         Повторення відомостей про календарно-обрядові пісні.

Що таке фольклор?
Що таке календарно-обрядова поезія?
Які цикли календарно-обрядових пісень ви знаєте?
Пісні якого циклу найбільше виконують у вашій родині?

(відповіді учнів) 

 

  Учитель. А зараз учні 9 класу продемонструють обряд благословення

          новонародженої дитини на життя, який існував у нашому селі. Цей  обряд розповіла мені моя бабуся.

        (Інтер’єр української хати. На столі вишитий вінок з квітами, хліб на вишитому рушникові. Дитину заносять на весільній сукні матері. Батько бере в руки пшеничний вінок з квітами, торкається ним голови дружини і кладе на хліб. Запалює свічку і звертається до образів)

   Батько. Буду вдячний тобі, коли обережеш здоров’я, а дитя наділиш могутністю своєю. (дитя омивають свяченою водою, подають батькові ) Нехай сили небесні  й земні бережуть тебе.(підносить дитя до свічки) Ось промінчик вогню, щоб сила в тебе була, (повертається до вікна)  От вікно, щоб видно далеко було,бо якщо людина на землю прийшла, то зірка на небі зійшла.(вклоняється на чотири боки) Мати Земле, благослови дитя на життя,на здоров’я,на мудрість роду нашого! 

    Мати. А  під подушечку я тобі покладу ніж, ножиці, хусточку з корінням любистку, маківки – це родинні обереги.

 

Учитель. Всі ви знаєте, що коли дитина засинала, то їй мама, бабуся співали колискову.

           Учні співають колискову. 

        Який звичай існував у нашій місцевості, коли перший раз купали дитину?

Учениця. У нашій місцевості існував звичай класти у першу купіль дитини ароматичні рослини, промовляючи при цьому бажання:

                              Готуй, мамо, троє зіллячок:

                              Перше зіллячко – барвіночок,

                              Друге зіллячко – любисточок,

                              Третє зіллячко – васильочок.

                              Барвіночок – для дівочок,

                              Любисточок  - для  любощів,

                              Васильочок  - для запаху.

Учитель. Діти, запрошую вас взяти участь у конкурсі-грі «Ми веселі травознаї»(робота в групах)

        Завдання перше: серед різнотрав’я засушених рослин ви повинні відібрати лише ті, що використовуються для купелі хлопчика або для дівчинки.

       Завдання друге:що означають ці трави?

                 Відповіді учнів.

          1.Трави для купелі хлопчика підбирали так:

       а) любисток(щоб любили чи краще ив чи був красивий);

      г) чорнобривець(щоб був чорнобровий чи високого зросту).

        2. Трави для купелі дівчинки:

      а) ромашка(щоб була рум’яна та біленька);

     б) калина(щоб була красива та щічки були червоні);

     в) любисток(щоб була люб’язна та щоб всі любили);

     г) м’ята(щоб було міцне здоров’я і щоб пахло волоссячко);

     д) барвінок(щоб очі були гарні, щоб була щаслива).

            2 учениці виконують колискову, яку співали їм мама, тато, бабуся.

        « Мамина пісня».

  Учитель. Діти, ви добре попрацювали над цим завданням. А виконати   його вам допомогли книги з нашої бібліотеки.

               Скажіть мені, а хто з українських поетів писав колискові.

            ( Відповіді учнів: Леся Українка, О.Олесь, А.Малишко,   М.Рильський, М.Підгірянка, І.Жданова та ін..)  

           Хто є центральним образом у колискових?   

          Які художні засоби використані у колискових?(пояснити)

            (Відповіді учнів: пестливі слова, анафори, рефрени, звертання, повтори)

    Гра «Мікрофон»

               Назвати ласкаві слова, якими зверталася до вас мама, бабуся, тато, дідусь.(звучать відповіді учнів)

 Учитель. Діти, а чи знаєте ви прислів’я, загадки про сон?

 Учні дають відповіді на поставлене запитання.

             (Без рук, без ніг, а всіх кладе в постіль.

             Що можна бачити із заплющеними очима?

             Що у світі наймиліше?

            Що людині найсолодше?і т.д…)

 Учитель. А хто з вас дізнався про звичаї та обряди свого рідного села Великі Бубни?

 Учениця. Принесла я вам розповідь про обряди молодості моєї бабусі.

              Під час Зелених свят вшановували дерева та рослини: тополю, дуб, явір, вільху, а також м’яту, лепеху, чебрець, деревій, материнку. А зараз ці юні дівчата разом зі мною відтворять дуже цікавий обряд, який виконували в сиву давнину в нашій місцевості. Перед зеленою неділею, в четвер дівчата йшли в поле, в ліс, на луки і плели там, співаючи, віночки. Дівчатка, покажемо, як це було.

     (У класі прибраний зелений куточок. Дівчата розходяться по класу, по черзі вигукуючи:                                                                                              

1 дівчинка: Мій віночок із квітів калини буде, щоб я була здоровою, красивою, щасливою!

2 дівчинка: А я сплету віночок із полину, щоб захищав мене від підступних русалок!

3 дівчинка: А мій веде з чебрецю, щоб ніколи не хворіла, ясному сонечку завжди раділа!

4 дівчинка: А мій буде з незабудок, щоб була розумною, мала добру

         пам'ять.

5 дівчинка: Не плетіть з петрушки, бо русалка скаже: «Ти моя душка!»

      (Дівчата, зібравши пучечки квітів, сходяться до купи і співають)

                    Ой, зів’ю вінки та на всі святки,

                    Ой на всі святки, усі празники,

                    Бо в саду весна розвивається,

                    Дочка батенька дожидається.

 

                    Ой, мій батечку, мій голубчику,

                    Ти прибудь сюди хоч на хвилечку,

                    В мене в тинові під ворітеньки

                    Синє море розливається.

 

                    Ой не море розливається –

                    Пани-гетьмани з’їжджаються.

Учениця. Дівчата, чи вже досить наплели вінків?

Всі.          Досить!

Учениця.  Тож ходімо віншувати наших шанованих гостей.

Всі.          Ходімо!

1 дівчинка: Даруємо вам вінок, як символ пошани і поваги!

2 дівчинка. А цей віночок захистить ваших синів і дочок!

3 дівчинка: А цей віночок вам, як символ мужності і стійкості! 

Учениця. Молодці, дівчата, що підтримуєте наш давній звичай   вшановувати вінком людей на знак особливої пошани.

Учитель.  Діти, а які пісні літнього календарного циклу ви ще знаєте? Заспівайте.              

    (Учні виконують жнивну пісню «Ой на горі жита много») 

Учитель. Час невпинно мчить вперед. Чим менше залишається на землі      старожилів, тим важче дізнаватися про минуле рідної землі. Тому, дорогі діти, поки живі наші дідусі й бабусі, поспішайте записувати їхні розповіді, легенди, щоб залишити їх у спадок нашим нащадкам. А зараз давайте послухаємо легенду про наше село.

                         Легенда про Святу криницю 

      Їхав собі з поля додому чоловік. По дорозі підібрав жінку з дитятком на руках. Стомлена та знесилена вона задрімала на возі. Чоловік, поганяючи волів, ненароком вдарив жінку батогом. Вона болісно зойкнула, але не проронила ні слова. Чоловік вибачився, і вони поїхали далі. Невдовзі він задрімав, а прокинувшись, жінки не знайшов поруч.

      Приїхавши додому, він розповів про свою пригоду. Наступного дня дітлахи побачили біля панського саду під деревом ікону з зображенням жінки з дитиною. Зібрався гурт людей, серед яких був той чоловік, який підвозив жінку. Саме її обличчя було зображено на іконі.

     Ікона була освячена попом та залишена в церкві. Старожили говорять, що образ цієї жінки послужив написанню ікони Тихвінської Божої Матері бродячим художником, яка сьогодні знаходиться в церкві нашого села.

       Миряни вирішили на тому місці, де була знайдена ікона, побудувати храм, а криницю, біля якої була жінка з іконою, стали називати Святою через цілющі властивості її води.

        І до сьогодні вічним струменем б’є з-під землі поблизу села Великі Бубни водиця. Та, якою ось вже не один десяток років поспіль насолоджуються люди і в спекотний полудень жаркого літа, і ранньої весни перед Великоднем, чи в тріскучі морози різдвяних свят. Будь-якої пори ця вода дає людині здоров’я і наснагу, пробуджує найщиріші почуття до рідної землі, отчого краю. Вона лікує людей фізично і морально.

        Тут біля цього святого місця кожному хочеться бути і чемнішим, і благороднішим. Навіть розмову ведуть тут тихо, статечно, поважно та ввічливо.

         І подумалось: скільки ще на Сумщині таких чистих, незамулених джерел і душ людських? Цілюще і вічне джерело природи нашої ще довго радуватиме кожного, хто зупиниться біля нього, нап’ється, чистої, як сльоза, пам’яті, джерельної води – крові земної. Дивись, і на цілу краплю світ стане добрішим!

Учитель. Діти, погляньте, у нашої Катрусі глечик. Давайте запитаємо, що в ньому?

 Учениця.  Як ви думаєте, що знаходиться у цій посудині?

                     ( Відповіді дітей) 

     А хто з вас був біля Святої криниці? А хто куштував  цілющу воду?

                    Цю воду скуштувати кожному годиться,

                    Затамувати спрагу до пуття.

                    Старі й малі – бажають всі напиться,

                    Для кожного цілюще те пиття.

 (Всі присутні переглядають  презентацію про перебування дітей біля Святої криниці та набирання води)

              А ще, коли хтось гляне на вас «поганим оком», то слід умочити пальці в цілющу воду і злегка збризнути собі личко. Ця вода додасть вам сил, наснаги, життєвої енергії, подарує вам вроду та захистить від нечистої сили.

             Прийміть на згадку цілющу воду із нашої Святої криниці.

             Нехай вона вас оберігає від усього лихого.

        (Діти роздають гостям святу воду)

Учитель. Які календарні цикли не згадали?

Учні розповідають про календарно-обрядові пісні зимового циклу.  

     (Виконання колядок, щедрівок)

        Ось і закінчилась наша народознавча година.  Я впевнена, що  ви всі залишили у своєму серці краплину любові до народної пісні, до обрядів, звичаїв і традицій свого села.

                  Нехай буде весело у вашій оселі,

                  Хай в вас родить жито, пшениця, всяка пашниця.

       (Звучить пісня « І в вас, і в нас хай буде гаразд…»)      


Теги: Українські пісні, Болотіна Л.В., обряди
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1508/188


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar