Головна » Українська література

Лірична драма „Зів’яле листя” - шедевр інтимної лірики Івана Яковича Франка

Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра; виховувати інтерес до поетичної творчості І.Франка, шанобливе ставлення до інтимних почуттів людей.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

розповідати про збірку інтимної лірики І.Франка «Зів’яле листя»;
пояснювати зміст терміну «жмуток»;
пояснювати, чому свою збірку І.Франко визначив як «ліричну драму»;
визначати зв'язок творчості й особистого життя автора;
виразно читати поезію І.Франка;
визначати проблематику, художні особливості твору.

Методи і прийоми:

словесні: бесіда, розповідь;
інтерактивні: робота в групах;
практичні: робота з текстом;
наочні: робота з картками.

Обладнання. Портрет І.Я.Франка, виставка творів, тексти поезії, хрестоматії, картки із завданням.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф до уроку: «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувств і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв»(М.Коцюбинський).

Орієнтовний план проведення уроку

1.Організаційний момент. 1хв.

2.Актуалізація опорних знань(бесіда). 3хв.

3.Мотивація навчальної діяльності. 4хв.

4.Сприйняття та засвоєння нових знань. 30хв.

5.Узагальнення знань.2хв.

6.Етап оцінювання. 3хв.

7.Домашнє завдання. 2хв.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. На попередніх уроках ми ознайомилися з життєвим шляхом Івана Франка. Кількома словами сформулюйте відповіді на запитання:

Який він, Іван Франко?
Який внесок в українську літературу зробив письменник?
Як ви розумієте слова «ліричний», «драматичний»?
Хто такий ліричний герой?
Що таке цикл творів?

Отже, те, що нам може знадобитися на сьогоднішньому уроці, ми пригадали. Працюємо далі.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Спробуйте уявити осінь...Яка вона? Чи завжди тепла, яскрава, сонячна?

А буває холодна, волога, сумна... Вітер зриває жовте листя з дерев і кидає нам під ноги. Падають листочки на мокру від дощу, а може, й від сліз землю. Можливо, на таких листочках закарбовані найпотаємніші, найніжніші порухи поетової душі, які лягли на папір і стали віршами, що склали збірку «Зів’яле листя».

Подивіться на епіграф до сьогоднішнього уроку. Це вислів М.Коцюбинського. Як характеризує письменник ліричні твори Івана Франка?

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо розібратися в магічній силі слів кохання І.Франка, а допоможуть нам у цьому «жмутки любові і болю», які виникли під впливом особистих почуттів до жінок, яким віддав своє серце І.Франко. Про О.Рошкевич, Ю.Дзвонковську, Ц.Зигмунтовську ми вже дещо дізналися, прочитавши твір Р.Горака «Тричі мені являлася любов…».

Поезії І.Франка допоможуть нам пізнати автора як простого, звичайного чоловіка, з його болями і життєвими негараздами, з його чистою, відкритою до людей душею, з його великими і світлими почуттями, що звуться любов’ю, а також уявити думки, співпереживання ліричного героя.

ІV. Сприйняття та засвоєння нових знань

Учитель. Важко знайти в літературі подібну поетичну розповідь про страждання змученої душі людини, яка зазнала нещасливого кохання. Збірка «Зів’яле листя» побачила світ 1896 року. Вона складається з трьох частин, так званих «жмутків» (циклів), що складаються із «зів’ялих листочків» (віршів).

Автор назвав збірку ліричною драмою, хоча, власне це була драма його життя. Звернемо погляд до таблиці і пригадаємо ознаки, які властиві драмі і ліриці.

Драма

драматичний конфлікт;
художнє відтворення подій повсякденного життя;
закінчення драми найчастіше нещасливе для головного героя;
викриття і засудження недоліків у характері персонажів.

Лірика

висока емоційність, схвильований тон розповіді;
зображення людини через відтворення її переживань;
інтенсивне використання образотворчих засобів.

Як ви гадаєте, який твір можна вважати ліричною драмою?

Взагалі, драма Франка – унікальне явище. У своїй передмові він пише: «Герой оцих віршів, той, хто в них виявляє своє «я», – небіжчик. Був се чоловік слабої волі та буйної фантазії. Йому властиві поривання до праці, до життєвої активності, але само реалізуватися вони не можуть. Він все ж таки спромігся на рішучий вчинок: наклав на себе руки». Отож «драма» – це передача віршами «духовного настрою» героя.

А тепер звернімося до «жмутків», їх розуміння та аналізу. І працювати ми будемо в групах, які досліджуватимуть певний «жмуток» і спробують скласти мовленнєві портрети ліричного героя та жінки, яку він кохав.

 

Робота в групах.

1.Інструктаж та організація роботи в групах.(Учні отримують завдання на картках).

1 група.

Опрацювати перший «жмуток», прочитавши вірші «Не знаю, що мене до тебе тягне», «За що, красовице, я так тебе люблю», «Раз зійшлися ми случайно», «Не надійся нічого», «Безмежне поле в сніжному завію», «Як на вулиці зустрінеш», «Привид», «Епілог». Дати відповіді на запропоновані запитання та зробити висновок.

2 група.

Опрацювати другий «жмуток», прочитавши вірші «Зелений явір, зелений явір», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Я не тебе люблю, о ні», «Чого являєшся мені…», «Що щастя? Се ж ілюзія», «Хоч ти не будеш цвіткою цвісти», «Сипле, сипле, сипле сніг». Дати відповіді на запропоновані запитання та зробити висновок.

3 група.

Опрацювати третій «жмуток», прочитавши вірші «Вона умерла! Слухай!...», «Не можу жить, не можу згинуть», «Тричі мені являлася любов», «Надходить ніч…», «Матінко моя ріднесенька!», «І ти прощай! Твого ім’я», «Самовбійство – се трусість», «Отсей маленький інструмент». Дати відповіді на запропоновані запитання та зробити висновок.

2. Звіти груп.

 

1-а група.

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана, із снов

Сріблястих, мов метелик, підлетіла.

Скільки поезій увійшло до першого «жмутку»? (20 поезій)
Які вірші увійшли до цього циклу?
Чи довго автор створював цей «жмуток»? (Впродовж семи років: 1886 – 1893)
В якій поезії відображено ідейний зміст «жмутку»? (У вірші «Безмежне поле…»)
Які риси притаманні ліричному герою?
Від чого прагне звільнитися вершник? (Від нерозділеного почуття).
Чим підкреслений образ самотності головного героя? (Зимовим холодом).
Які епітети і метафори використовує автор? (Поле безмежне, поле чисте, болі нестерпні, біль лютий, біль серце розриває).
В чому полягає помилка ліричного героя? (Від себе не втечеш).
Завершується перший «жмуток» поезією «Епілог». Чому, на вашу думку поезія має таку назву? (Ліричний герой змирився з втратою коханої, але зберіг в серці кохання).
Хто була ця лілея? (Це була Ольга Рошкевич, донька одного руського панотця. У 1874р. І.Франко познайомився з нею. Драма їхнього кохання була типовою для того часу. Вони кохали одне одного. Але... У 1877 році Франка було заарештовано. Отець Михайло, батько Ольги, наполягав на розриві їхніх стосунків. Тому вона залишила родину, але все-таки вимушена була вийти заміж за богослова Володимира Озаркевича. Дізнавшись про одруження Ольги Франко дуже захворів.)
В якій поезії є опис зовнішності Ольги Рошкевич? Прочитайте виразно вірш. Знайдіть рядки, які описують її. (Вірш «Привид»).

Капітан групи робить висновок.

 

2-а група.

Явилась друга – гордая княгиня...

Скільки поезій увійшло до першого «жмутку»? (20 поезій)
Як довго створювався цей жмуток? (1895р.)
Які вірші увійшли до другого «жмутку»?
Прочитати виразно вірш « Червона калина, чого в лузі гнешся». Які два образи є найголовнішими у творі? (Калина і дуб).

Якою ви уявляєте калину в цій поезії? (Мужньою, яка не боїться ні бурі, ні грому, прагне духовного багатства життя).

Які ще слова-образи є в цій поезії? Що вони символізують? Які символи взаємопов’язані? Чому?
Чому ліричний герой вірша «Ой ти, дівчино, з горіха зерня » каже: «Ти мої радощі, ти моє горе...»? (Бо вони передають нещасливе кохання. Воно горе, бо почуття юнака не знаходить взаємності, відгуку в серці дівчини, але воно і щастя, бо не може не бути щасливим той, хто любить.)

Виразно прочитати вірш «Чого являєшся мені у сні?». Із скількох частин складається ця поезія?
Як ви думаєте, чому І.Франко не написав просто снишся? (Бо не просто сон, а сон незвичайний, який його глибоко зворушує, бо сниться йому та, від кого залежить його щастя. Вона, як матеріалізована мрія, являється у сні.)

Яким почуттям пройнятий цей вірш? (Він трагічний, але далекий від песимізму).
Хто ж була ось ця горда княгиня? (У 1883 році Франко був у Станіславі і познайомився там з Юзефою Дзвонковською. Ця вродлива, розумна дівчина справила на Франка сильне враження. Він покохав її. Мало того, він вирішує, що після Ольги Рошкевич Юзефа саме та жінка, яка може бути його дружиною. Франко звернувся до її матері, просячи руки, та отримав відмову. Він пояснював це аристократичним походженням, гордістю дівчини. Однак згодом з’ясував причину відмови дівчини: вона була хворою на сухоти).

Капітан групи робить висновок.

 

3-я група.

Явилась третя – женщина чи звір?

Які вірші увійшли до третього «жмутку»? Скільки їх? (20 віршів)
Як довго писав їх автор? (1896р.)
До кого звертається ліричний герой перед тим, як убити себе? У якій поезії? (До матері у вірші «Матінко моя ріднесенька»).
Які три недолі він успадкував від матері? (Він успадкував «серце м’яке», «хлопський рід», «горду душу, що нікого не впустить до свого нутра, мов запертий огонь сама в собі згора»)
Чому ліричний герой вирішив накласти на себе руки? (Його душа безмежно страждає і він хоче визволитися від цього болю. Він втратив віру навіть в безсмертя душі і хоче повного спокою.)
Якою ж була та жінка, що кохання до неї призвело до такого психологічного стану ліричного героя? У якому вірші ми можемо відшукати портрет цієї жінки? (У вірші «Тричі мені являлася любов». «Глядиш на неї – і очам приємно, впивається її красою зір. Та розум страх бере, душа холоне..»).
Які епітети і порівняння з’являються у цій поезії? (Іскри – яркі, страшні, солодкі, мелодійні; женщина – звір; дух мій – у сіті птах; страх бере – душа холоне).
Про яку жінку говориться в третьому «жмутку»? (Це була Целіна Журовська, в яку І.Франко був закоханий багато літ. Він сам писав про неї так: «Я пізнав одну панночку польку і закохався в неї. Отся любов перемучила мене дальших десять літ...» На початку 1890 р. Целіна виїхала зі Львова, а за декілька місяців у газеті «Львівський кур’єр» з’явилося оголошення про одруження панни Журовської. Франко вирішив, що мова йде про Целіну. Але у 1896 році вона знову з’являється у Львові. Була неодруженою, але невдовзі взяла шлюб із Здіславом Зигмунтовським.)

Капітан групи робить висновок.

 

V.Узагальнення знань

Робота з епіграфом уроку.

– Як ви розумієте слова М.Коцюбинського? Прокоментуйте цей вислів на основі опрацьованого на уроці.

VI. Етап оцінювання

Оцінюється діяльність учнів на уроці.

VIІ. Домашнє завдання


Теги: франко, Денисова Л.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 544/22


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar