Головна » Українська література

Лірична драма Івана Франка „Зів’яле листя” - шедевр інтимної лірики

МЕТА:  з'ясувати біографічні моменти в творчості Франка,  проаналізувати     поезії збірки  «Зів'яле листя», щоб ще раз  доторкнутися до найпрекраснішого із людських почуттів –  кохання.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, родинні фотографії, слайди, вишитий      

                             рушник, свічки.    

Форма проведення:  ЛІТЕРАТУРНЕ КАФЕ 

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

   Урочисто прибрана класна кімната. На дошці записано:

Лірична драма Івана Франка «Зів'яле  листя» - шедевр інтимної лірики

       1.Вступне слово вчителя.

   Сьогодні ми з вами проводимо урок у  ФОРМІ ЛІТЕРАТУРНОГО КАФЕ. Я обрала саме цей метод, тому що, на мою думку, він передбачає можливість  вільно спілкуватися, висловлювати власні враження від прочитаного, використання матеріалу документальної, наукової та художньої літератури. І сподіваюсь, що наша співпраця буде плідною і приємною.»

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Учитель читає вірш: (на фоні слайда могили Каменяра)

     Я бачив дивний сон. Немов передо мною

    Безмірна та пуста, і дика площина,

    І я, прикований ланцом залізним, стою

    Під височенною гранітною скалою,

    А далі тисячі таких самих, як я…

2.    «Мікрофон»:

А). Кому належать ці слова?  (Іванові Франкові)

         « СЛАЙД –  ПОРТРЕТИ ФРАНКА »

Б).Що ви можете сказати про цього  письменника?     

В). Чи можна цей вірш назвати програмним  віршем творчості   

       Франка? Чому?   

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Вступне СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

   Ми здебільшого знаємо Франка як відомого борця за долю народу, його вірші були до останнього подиху віддані боротьбі, праці для людей.

Я син народу,

що вгору йде.

Мій поклик -

праця, щастя і свобода…

 

  Праця була титанічна, за свободу боровся,а чи мав щастя? Звичайне людське щастя? Чи хотіли б ви про це поговорити? І для чого це нам треба знати? Чи лише з цікавості?

2.Виклад нового матеріалу:

  Отже ми і визначили з вами тему нашого уроку:(« СЛАЙД – ТЕМА »)

     Лірична драма Івана Франка «Зів'яле  листя» - шедевр інтимної лірики

Записуємо  тему УРОКА (поки учні записують тему, вчитель оголошує мету уроку:    з'ясувати біографічні моменти в творчості Франка, проаналізувати поезії збірки  «Зів'яле листя», щоб ще раз доторкнутися до найпрекраснішого із людських почуттів – кохання).

 

Жанр твору « Зів'яле листя» – лірична драма.

 Слайд «словникова робота»             

То ж пригадаємо матеріал з теорії літератури, що таке драма і що таке лірика?       

  4.Словникова робота:

 ДРАМА – літературний твір, для якого характерні серйозність конфлікту й глибокі переживання персонажів.

ЛІРИКА – один з літературних родів, в якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок.

    Слайд з епіграфом

                   Кохання – це в'язниця,

                  Бог від якої заховав ключі.

                                             Петро Сорока.

  Судячи з епіграфу, можете ви сказати, чи щасливим був Іван Франко в коханні?  (НІ)

Тому і збірка має символічну назву «Зів'яле листя».

 Слайд з деревом

     Як зелені листочки з'являються навесні, щоб радіти і радувати, щоб продовжити життя, так навесні життя людського – в юності, зустрічає людина своє перше кохання. Але чому ж листя зів'яле?

     Збірка має 3 розділи – жмутки «охапки».

  Ніби жмутки листя опалого підносить коханій свої вірші поет.

Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея біла,

З зітхання й мрій уткана,із обснов

Сріблястих, мов метелик підлетіла…

Явилась друга – гордая княгиня,

Бліда, мов місяць,тиха та сумна,

Таємна й недоступна, мов святиня

Мене рукою зимною вона

Відсунула і шепнула таємно:

« Мені не жить,тож най умру одна!»

Явилась третя – женина чи звір?

Глядиш на неї - і очам приємно,

Впивається її красою зір…

5.Питання до класу

    Хто ж ці жінки, яким присвячені такі ніжні вірші?      

 6.Робота у групах:

   Зараз ми з вами познайомимоcя зі збіркою Івана Франка « Зів'яле листя ». А розпочнемо це знайомство з роботи в групах.

(вчитель роздає завдання. Декілька хвилин).              

   Перше кохання! Воно – окраса юності, найяскравіші її сторінки, хоч не завжди щасливе,але вже тільки його поява –  велике щастя.

 

Про перше кохання Івана Франка нам розкаже    І-група

«На слайді опадає листок і відкривається фото Ольги Рошкевич»

  Учень читає  «Чого являєшся мені у сні.»- потім другий розказує про Рошкевич.

    Кохання до Ольги Рошкевич Іван Франко проніс через все життя. Але явилась друга жінка в житті поета –гордая княгиня.

 Ким же вона була?

 

На це питання нам відповість ІІ-група.

 «На слайді опадає листок і відкривається фото Юзефи Дзвонковської»

 Учні розказують про Юзефу Дзвонковську.

Учитель:

   Вірші Франка настільки легкі, красиві та мелодійні,що деякі з них перетворилися на пісні, одну з яких, присвячену саме Юзефі Дзвонковській ми з вами зараз і послухаємо 

Звучить романс «Ой ти дівчино,  з горіха зерня».

 

Учитель:

    Кохання! Воно існує, мабуть відтоді, як на землі з'явилася людина. Тема кохання – чистого, благородного почуття – вічна тема в літературі.

    ІІІ-група нам розкаже про третє кохання Івана Франка.

   « На слайді опадає листок і відкривається фото Целіни Журавської».

  Учень читає вірш «Матінко моя…»

     Іван Франко у збірці створив узагальнений  образ жінки. Він то підносить її до неба, то кидає в глибоке провалля. Поет пише:

                        Ти - мої радощі, ти – моє горе.

                        Тебе видаючи, любити мушу

                        Тебе кохаючи, загублю душу.

   Вона то «біла лілея, тиха і сумна», то «гордая княгиня», зваблива і непокірна. Перед нами не три особи, а силуети однієї жіночої постаті. В одному образі, як в усмішці Джоконди, безліч відтінків гордості і гіркоти, непорушності і звабливості.

 

Учень читає вірш:

  «Розвівайтеся з вітром, листочки зелені».

  «Слайд: опадає листок і відкривається фото дружини».

  Молодість є молодість. Час лікує. І доля нагородила Івана Франка вірним супутником і другом. Може Бог береже нас, посилаючи нам випробування – чи були б Юзефа чи Целіна вірними помічниками, як була Ольга Хоружинська? Вихована, з прекрасною освітою, вона їде за своїм Іваном в Карпати.

    Іv-столик розповість нам про дружину письменника.

        

7.Робота за схемою «Дерево життя»       ( на дереві залишаються квіточки з іменами дітей, листя немає).

8.Слово вчителя:

Від цього шлюбу як плід кохання народилося  четверо дітей:

Андрій, Тарас, Петро, Ганна, але доля його дітей склалася надзвичайно важко.     

                     Ґронування:

( побудувати «грону  з іменами нащадків і розказати про їхню нещасливу долю, завершити розповідь на оптимістичній ноті ).

9.Розповідь про нащадків І. Франка.

     Знаємо, що стражданнями і переживаннями супроводжувалось і життя Франка: семирічною дитиною втратив батька і сімнадцятирічним юнаком - матір; триразове ув`язнення, перше з яких у час університецьких студій, провали на виборах до галицького сейму, цькування за окремі статті, епілепсія найстаршого сина, що призвела до його смерті, божевілля дружини, важка, успадкована від матері, невилікована хвороба, яка причиняла нестерпні болі, самотність в останні роки життя. Здавалося б, чаша терпінь, призначена йому, випита до дна без залишку для нащадків. Та де там!

    Найстарший син Андрій помер за два місяці до закінчення університетських студій. Другий син Тарас, хоч і прожив довге життя, до „помазанчиків" долі не належав. Ні його самого, ні жодного з його трьох дітей не спіткала доля їхніх близьких, бо ніхто з них не був ув`язнений. Але не багато „успішними" і легшими, принаймні морально, складались їхні долі.

     Найстаршу дочку Тараса, переслідували тривалий час за її переконання, а звідси й висловлення, що йшли в розріз з програмою партії на злиття мов, тобто програмою на денаціоналізацію українців. Спочатку виключення з партії, потім зняття з роботи, в кінці - слідство, яке закінчилось „ покаяним листом", який підписала, і бойкотом друзів та співробітників інституту, куди була повернена на роботу...

   Третій син Петро закінчив українську гімназію у місті Львові та хімічний факультет політехніки.  Як головний пластовий  організатор у Галичині перед Першою світовою війною не раз бував на Тернопільщині, зокрема на Теребовлянщині. Співпрацював із товариством «Січові Стрільці». Від 1918 року перебуває в лавах Української Галицької Армії (УГА), учасник боїв за Львів. За наказом Д. Вітовського був призначений командантом( командиром ) Летунського відділу, і як референт летунства при Державному Секретаріаті Військових Справ бував у містах Тернопіль і Бережани. У 1920 році авіаційні частини під командуванням Франка базувалися у Теребовлі. Від 1923 року працює вчителем руханки (фізкультури)  в гімназії у м. Коломия (нині Івано-Франківська обл.), водночас викладає хімію в Українському таємному університеті у Львові. 1929 року він організував таємний гурток пластунів, за що польська влада звільнила його з роботи. За радянських часів з 1932-1936 рр. П. Франко працював у науково-дослідному інституті в м. Харкові. Від 1939 року призначений  деканом товарознавчого факультету Львівського торгово-економічного інституту. Загинув за невідомих обставин. Його, тоді депутата Верховної Ради УРСР, учасника Народних зборів, декана Львівського торгово-економічного інституту, директора Літературно-меморіального музею І. Франка, а до того ж й письменника, журналіста і перекладача, силоміць „ евакуювали " зі Львова 28 червня, якраз, коли йому сповнився 51 рік. Тепер відомо, що ешелон, в якому його було «евакуйовано», нікуди не прибув.

Цікаво, що нащадків по лінії Петра, його обох дочок також не обійшла лиха доля. Старша дочка Віра була в 1939- 41 рр. працівником музею Франка. Від нього за два місяці до початку війни вона одержала відрядження до Відня, щоб привезти докторський диплом І.Франка. І цей факт зіграв фатальну роль в її житті. Недовго довелося Вірі милуватись рідним містом. У вересні її арештують, далі суд трійки з вироком 5 плюс 3 і відправка на шахти Воркути. Звідти повернулася з двома дочками без засобів на життя. З важкими зусиллями знову стала на ноги.

        Молодша її сестра Іванна, яку звали Асею, була матір`ю п`ятьох дітей і померла від важкої недуги лімфи.

   І нарешті, наймолодша дочка Ганна. До березня 1939 року життя її минало цілком благополучно. Жила в селі Довге на Закарпатті, яке входило до складу Чехословаччини. Чоловік був добрим лікарем, мав пристойні заробітки, які дозволяли сім`ї утримувати двох синів на навчанні у Швейцарії. Єдиною її турботою була хвора мати, яку приїздила навідувати, перетинаючи кордон. Після потоплення в крові угорськими окупантами першої української держави на Закарпатті Карпатської України - почалось, як писала вона, її одісея. Сім`я була інтернована і переїхала до Відня, її чоловік - Петро Ключко працював там лікарем туберкульозної лікарні, не приймаючи німецького громадянства. Ця лікарня була розташована на території, яка потрапила в радянську зону окупації.

    На третій день після капітуляції фашистської Німеччини в кабінет Ключка зайшли без стуку у двері двоє енкаведистів і показали йому ордер на арешт, забравши пана доктора з собою. Після того тривале, поетапне, звичайно, під конвоєм, переправлення його з Відня до Львова, переважно пішки. Через чотири місяці він, виморений в тюремних камерах, зсинцьований, з відбитою печінкою і вибитими зубами, опиняється у львівській тюрмі „ на Лонцкого". Єдиним звинуваченням проти нього було те, що працював лікарем у військовому шпиталі при Директорії і евакуювався разом з цим шпиталем.

       Нелегко склалося життя синів Ключка - Тараса і Мирона. Тарас з чотирнадцяти років хворів епілепсією, що з`явилася у нього як ускладнення після кору. Ця хвороба не дала йому права одержати диплом лікаря, хоч повний курс навчання в медінституті (тобто університеті) в Грацу він пройшов. Працював службовцем. Не пощастило йому в сімейному житті ні з жінкою, ні з єдиним сином. Жінка довела його до передчасної смерті, ненадовго, правда, переживши його, а син зійшов на манівці наркоман і волоцюга.

    А в Мирона, якому довелося довго працювати на виснажливій фізичній роботі викорчуванні лісу, а потім так само довго вже з дипломом „інженера лісництва" „вибиватись в люди". Єдина дочка, розумна і красива дівчина, після нещасного випадку стала калікою і пересувається в колясці. Таким чином, родовід Франка по лінії дочки, дійшовши до правнуків, на них і обривається.

    Зате багато нащадків по лінії Петра, хоч і його обох дочок не обійшла лиха доля. Старша дочка Віра була в 1939 41 рр. працівником музею Франка. Від нього за два місяці до початку війни вона одержала відрядження до Відня, щоб привезти докторський диплом І.Франка, про яку ми вже згадували, повернулась із ув`язнення з двома доньками, а її сестра Іванна (Ася), що померла від тяжкої недуги, мала п`ятьох дітей.

         

       Рефлексійна анкета:

(Протягом 3 хвилин учні заповнюють анкети).

 

Рефлексійна анкета

На заняттях я

дізнався…
зрозумів…
навчився…

 Найвищий мій успіх – це …

Найбільші труднощі я відчув…

Я не вмів, а тепер умію…

Я змінився …

На наступному занятті я хочу…

 

Вчитель:

Я обов'язково проаналізую ці анкети і врахую всі ваші відповіді й побажання у процесі підготовки до  наступних уроків.

            Рефлексія психологічного стану:

(Учням видаються «листочки» різних кольорів, і вони обирають і показують один з них)

Слово вчителя:

   Ми доторкнулися до найтендітнішої сторінки творчості Каменяра. Якими б фарбами ви намалювали свої почуття і враження від збірки?

  Я бачу, що в класі домінує … колір, а це означає,що незважаючи на те, що тема нещасного кохання Івана Франка і трагізму долі нащадків поета доволі сумна,  але вона не викликала у вас негативної або песимістичної реакції, отже кохання, навіть нещасливе, все одно стає окрасою нашого життя.

 

Висновок:

   Очевидно, трагізм життя і злощасність доль багатьох із нащадків Франка не були запрограмованими генетичним фондом чи якимось «фатумом», а вписувалися в обставини епохи.

  Хотілося б, щоб хочаб для його правнуків та праправнуків супровідними в їх житті були «ясні зорі і тихі води», цього хочеться побажати і для всього українського народу, і для нас з вами.


Теги: франко, Денисенко Г.А.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 266/26


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar