Леся Українка. Життя та творчість. Лірика - Українська література - Авторські уроки та презентації - Розробки навчальних матеріалів
Головна » Українська література

Леся Українка. Життя та творчість. Лірика

Мета:

ознайомити учнів із життям і творчістю поетеси, допомогти усвідомити велич її життєвого подвигу;
розвивати навички сприйняття й засвоєння знань, роботи з комп’ютером, висловлення власних суджень із приводу порушених питань, зв’язне мовлення школярів, креативне мислення;
удосконалювати вміння групової роботи;
виховувати стійкість у життєвих труднощах, цілеспрямованість, прагнення до самоосвіти.

Обладнання: комп’ютерна презентація проекту про життя та творчість Лесі Українки (у програмі Power Point ), виставка книжок поетеси.

Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Теорія літератури: автобіографічні мотиви.

 

Хід уроку

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

У звичайному житті вона - слабосила дівчина. У літературі - титан духу, «дочка Прометея». Хто ж вона, Лариса Петрівна Косач, знана у всьому світі як Леся Українка? Про це ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці.

СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Гра «Вільний мікрофон»:

 Група «Кореспонденти»:

Що ви знаєте про Лесю Українку, її матір?
Які їхні твори ви пам'ятаєте з попередніх класів? Згадаймо, про що вони?  («Сосонка» О. Пчілки, «Мрії», «Як дитиною, бувало... », «Тиша морська»  Л.Українки)
Назвіть імена жінок-письменниць, відомих вам зі світової літератури? Чи багато їх? Чому?
Чи можна говорити, що Леся Українка здійснила життєвий подвиг? Аргументуйте свою відповідь.

Слово  вчителя:

 Іван Якович Франко писав у статті про Лесю Українку: «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої, хворої дівчини». І ще: «Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності... Її поезія - то огнисте оскарження того гніту сваволі, під яким стогне Україна».

 «Активне слухання»:

група «Біографи»:

Сама поетеса говорила:

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука,

Чи пісня й думка кволі?

Леся Українка цілком і повністю усвідомлювала високу місію митця - давати надію зневіреним, підтримувати в них силу духу, кликати до гідного людського життя:

Я на гору круту, крем'яную

Буду камінь важкий підіймать.

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

…Так, я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

У цих словах - уся Леся Українка. А допомагала вона своєму народові, рідним та близьким не лише полум'яним словом.

Усне повідомлення:
 а) група «Історики»:

 Ось список невеличкої частини її практичних діянь:

1)У 18 років організувала гурток молоді, який займався перекладом кращих творів світової літератури українською мовою.

2)У 19 років написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів», яку в 1918-му було видано як підручник для національної школи.

3)Матеріально підтримувала революційно-демократичну молодь.

4)Допомагала в останні години Сергію Мержинському, ставлячи під загрозу своє життя.

5)Брала участь у відкритті в Полтаві пам'ятника Івану Котляревському, написала  присвяту «На столітній ювілей української літератури».

6)Виконувала хатню роботу, підтримуючи матір та молодших сестер (коли хвороба відступала).

б) група «Бібліографи»:

Та все ж справою її життя, захопленням, покликанням і Божим даром була її поезія.

Як я умру на світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень.

І стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

Провідними мотивами поетичної творчості Лесі Українки були романтичність, волелюбність, оптимізм, переплетіння мрії та дійсності, гармонійне єднання людини з природою, людське щастя.

Презентація проекту «Життя і творчість Л.Українки» групи «Комп’ютерне бюро»  (у програмі Power Point)

№1

Надання учням тезисного друкованого варіанту слайдів.

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Група «Аналітичне бюро»

Завдання учням.

Поєднайте «непоєднуване»  в житті Лесі Українки:

Сила – слабкість  (фізична слабкість Лесі Українки і сила її духу).

Чоловіки – жінки (мужній голос поетеси звучав часто сильніше, ніж голоси багатьох поетів-чоловіків).

Невідвідування школи – висока освіта (Леся ніколи не відвідувала школи, займалася самоосвітою, досягла високого рівня).

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Гра  «Вільний мікрофон»

Група «Кореспонденти»:

- Продовжіть речення:

«Леся Українка для мене... »

«Мене на уроці зацікавили…»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знати біографію Лесі Українки; скласти план біографії за підручником, побаченими слайдами; виписати рядки з поезій, які здалися найцікавішими, найкрасивішими, наймудрішими; вміти усно їх коментувати.

 

 

Додаток до уроку 1

Народилася Лариса Петрівна Косач 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (Звягелі). Життя починалося в обставинах виняткових і складних. Дівчина росте в родинному колі, все сприймає через авторитети батька й матері. Це особливі авторитети, бо вони могли правити за приклад. Пошану до батьків діти бачили в близькому й далекому оточенні. Коли Лариса народилась, її спіткало лихо - мати заслабла на тяжку форму анемії, не могла годувати немовля. Тато переклав турботи про дитину  на себе. Усе своє життя він був особливо добрим і ніжним до Лариси. Сестра Ольга пояснює виняткову любов не тільки жалістю до хворої, але й поважнішими причинами: «Може, й тому, що він мав властивість скоро та влучно складати ціну кожній людині. Отже, певне, багато раніш за інших, навіть, за нашу матір, склав ту високу ціну Лесі, якої вона була варта». Батько знав напам’ять багато байок  Л.Глібова й гарно декламував дітям. У родині розповідали, що зовсім маленька Леся, коли ще не вміла читати, вивчила байку «Кущ та билина», декламувала її з особливим чуттям, а закінчення «Ох кущику, я на чужині...» проказувала із сльозами. Мати - відома письменниця Олена Пчілка - прищеплювала дітям любов і повагу до рідного слова, дбайливо ставилась до їхньої освіти, створила, як із гордістю казала Леся Українка, «літературну родину».

Дитинство Лариса провела у дружбі зі старшим на півтора року братом Михайлом. Вони були такі нерозлучні, що їх називали одним ім'ям: «Мишолосія». Початкові знання Леся й Михайло одержували дома: пізніше (1881-1883) дві зими жили в Києві: брат готувався до вступу в гімназію, а сестра вчилась у приватних педагогів разом із ним, за тією ж програмою, але встигала краще. Крім того, вона вчилась грати на фортепіано в дружини М. В. Лисенка - Ольги Антонівни. Лесина подруга з дитячих літ Варвара Йосипівна Дмитрук, малописьменна селянка, на схилі літ невимушено й достовірно згадувала про спільне дитинство:

«Понад сімдесят літ минуло з тих пір, а й досі бачу її ніби живу: худорлява лицем, із світло-русявими, догори зачесаними косами... Проста, сердечна. Коли хтось із дівчаток називав її «баришнею» чи «панною», одразу поправляла: «Не баришня і не панна, а Леся...Просто звіть мене Лесею». Цим ім'ям Лариса дуже пишалась, бо сама обрала його від п'яти років (раніше звалася Лосею),- воно було близьке й зрозуміле для подруг, нічим не виділялося в їх середовищі.

Із живої народної мови, з пісень, легенд та переказів Волині набиралась майбутня письменниця культури слова, мистецького сприймання світу. Найулюбленішими книжками Михайла та Лесі були томи трудів Чубинського  з казками та піснями, сербські народні думи в українському перекладі М. Старицького, міфи стародавніх греків, книжки про подорожі славетних мандрівників.

Лариса любила будь-яку роботу: на городі, в кухні, заходилась охоче біля пошиття, вишивки. Малою була дуже весела й любила співати й танцювати.

Літературна діяльність та художня майстерність Л.Українки

З 1878 року родина жила  в Луцьку. Там і почалася творчість, яка піднесла Лесю так високо вже з юнацьких років. А водночас сталося лихо. У січні 1881 року дівчинка пішла подивитись як святять воду, в неї промерзли ноги, і вона захворіла. Як пізніше виявилось, то була лиховісна недуга - туберкульоз кісток, хвороба тоді невигойна, з сильними болями. І хоч хвора була терпляча й зовні не піддавалась недузі, насправді ж зазнавала неймовірних мук, до того ж і страждань моральних.

Хвороба незабаром перейшла в руки, після операції Леся втратила можливість вільно грати на фортепіано, а їй часто здавалось, що мала від природи хист не лише виконавця, але й композитора. У зверненні «До мого фортеп’яно» (1890) вилився елегійний настрій розлуки зі світом музики:

 

То ж при тобі, мій друже давній, вірний,

Пройшло життя   дитячеє моє...

Як сяду при тобі я в час вечірній,

Багато спогадів тоді встає!

Коли я смуток свій на струни клaлa,

З'являлась ціла зграя красних мрій,

Веселкою моя надія грала,

Далеко линув думок легкий рій.

 

Дуже  рано в неї почав вироблятися міцний характер, формуватися світогляд, розуміння добра й зла. В автобіографічній поезії «Забуті слова» Леся Українка згадує, як семилітньою дівчинкою сиділа з юною революціонеркою, плела вінки та прислухалася до її співу. Червоні квіти перепліталися з палкими словами:

 

То знов зривалися слова палкі, ворожі,

мов грізні вироки всім тим, що кров лили,

в вінку палали кров'ю дикі рожі,

слова, мов квіти ярії, цвіли… 

І я забула їх, не пригадаю й слова

з тих наших довгих запальних розмов,

а тільки барва їх, мелодія раптова

тепер, як і тоді, мені бунтує кров …

 

Подібні “запальні” розмови з семилітньою дівчинкою вела Олена Антонівна Косач, батькова сестра. У 1878 році вона довго жила в родині Косачів. Її, ученицю акушерських курсів у Петербурзі, заарештували навесні 1879 року й вислали в Олонецьку губернію. Звістка про це дуже вразила й засмутила Лесю. Тоді було написано першого з відомих нам віршів «Надія» - поетесі ледь  минуло дев'ять років.

Це був час, коли ніхто не підіймався вже за свої переконання ні на ешафот, ні на кострище, коли людське життя стало важити більше, ніж людська честь. Це був час, коли поетичну легенду заступила проза щоденного життя, коли на зміну непокірливих дідів прийшли врівноважені внуки, що «садили картопельку», і котрим байдуже було, «... чиєю кров'ю ота земля напоєна, що картоплю родить».

З'явилась книга мало відомої тоді авторки з гордим найменням «Леся Українка». Показова та хвилююча історія цього псевдоніма. Почала називати себе Лесею з власної волі майбутня письменниця ще в зовсім юному віці, рішуче відмовившись від інших зменшувальних форм, що їх залюбки вигадували в Косачів. У журналі «Зоря» в 1884 році з'явились вірші «Конвалія» і «Сафо», підписані цим ім'ям. Воно стояло й під усіма подальшими публікаціями в періодиці. А коли виникла можливість видати книжку, то в листі до Івана Франка Лариса Косач, тепер уже цілком свідомо та ствердно, підписалась: «Щиро поважаюча Вас Леся Українка». Вона «себе вогнем спалила власним», не дочекавшись сподіваного моменту щастя. Тому була її поезія тугою за щастям, а не насолодою ним. Вона мріяла віддати себе цілу справі нації, «спалити молодість і полягти при зброї», але в тисячний раз справдилася на ній знана оповідка: немає пророків у своїй землі! Як і кожного поета-лірика, Лесю захоплювала тема природи,- їй присвячені цикли «Кримські спогади», «Зоряне небо» та інші. Улюблена пора року поетеси – весна.

Леся Українка завжди приділяла увагу композиції ліричного вірша, його архітектоніці. На вершинах розквіту ліричного таланту вона дала зразки злагодженості всіх компонентів структури твору. Кожен її вірш – це мистецька споруда. Характерні ознаки будови Лесиної поезій є чіткість, пафосність. Цілком новим у поезії 1895 – 1900 рр. був прийом драматизації лірики (“І все-таки до тебе думка лине ”, “ Грішниця ”, “ Іфігенія в Тавріді ”). Цей період у її творчій біографії був зростанням ідейно-художньої сили її поезій, громадсько-політичної дієвості.

Тривога, непевність, туга за великим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського «я» за чимось великим, що довго, придушене, таїлось на дні душі, вибухаючи раз на кількасот років, тоді, коли зачиналися нові розділи в історії. (“Л.Українка у спогадах”)

 

“…Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянуть іще раз на синій Дніпро,

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянуть іще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…”

(“Надія”, 1879 р.)

 

Юна Леся Українка, як і всі поступові поети 80-х років, проходила школу громадянської, з широким видноколом, поезії М. Старицького, який виступав від імені передової мислячої людини свого часу як собрат російської інтелігенції, послідовник некрасовської «музи гніву і печалі».

В тузі за моментом боротьби і подвигу писала вона в одній своїй поемі, з якою насолодою вона б «упилася щастям перемоги», але це упоєння їй не судилося.

Активно впливав на юну Лесю Михайло Петрович Дpaгоманов - материн брат. Він був політичним емігрантом, а тому контакти з ним були небезпечнимиНа початку 90-х років Леся Українка близько познайомилась із Іваном Франком та Михайлом Павликом, вела з ними жваве листування, зустрічалася особисто, бо родина Франка гостювала в Косачів, а Лариса Петрівна бувала у Львові. М. Павлик був у захопленні від молодої письменниці: «Ну, а Леся так просто ошоломила мене своїм образованьєм та тонким розумом. Я думав, що вона тільки в крузі своїх поезій, аж воно далеко не так. На свій вік це геніальна жінка. Тим більше жаль, що, бідна, не живе, а мучиться. Що би то чоловік дав, якби такій людині помогти. Та ба, на це мало і 3 богом битися! Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум та глибоке розуміння поезії, освіти та людського життя». (P.S. «геніальна жінка» мала «свого віку» не повних двадцять літ. З листа М.Драгоманова, 6 лютого 1891 року)

Леся Українка продовжувала традиції Шевченка,творила в епоху, коли розквітли таланти Франка та Горького, багато сприйняла від фольклору й масових революційних пісень, що в її часи набрали всенародної популярності.

Як дослідник і перекладач, Леся Українка прекрасно знала світову літературу від старогрецької й середньовічної італійської до сучасної польської, до Байрона й Гейне, Марії Конопницької та Ади Негрі. Усю цю величезну культуру слова поетеса засвоїла, усвідомила, використовувала у своїй оригінальній творчості.

Спираючись на суспільно-прогресивні ідеали, поетеса виступила співцем боротьби.

 Вставай, хто живий, в кого думка повстала!

Година для праці настала!

Не бійся досвітньої мли,

Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла. (“ Досвітні огні ”, збірка ”З вершин і низин ”,1891р.)

Із середини 90-х років письменниця близько познайомилась із робітничим рухом і через теоретичні праці, і практично - з діяльністю київських соціал-демократичних організацій.

У записці на ім'я начальника київської охранки сказано: «... перебувала в стосунках із особами, які притягалися при Київському губернському жандармському управлінні до дізнання в справі про Союзну раду київських конспіративних студентських організацій і земляцтв... І вела конспіративне листування».

 Відомостей про Ларису Петрівну Косач зібралося досить, щоб встановити таємний нагляд поліції, суворо забороняти ввезення зі Львова її книг. (А.І.Костенко “ Спогади про Л.Українку ”)

Леся Українка пройшла великий шлях перемоги духу над стражданням тіла й проявами буденності життя. Вона - донька фантазії, вона - Мавка, бояриня, Міріам, Долорес і вища Кассандра. Поетеса витворила свій світ - світ символів і символічних істот, убираючи в їхні образи свою предметність, не цураючись жіночого й людяного.

Не співайте мені сеї пісні,

Не вражайте серденька мого!

Легким сном спить мій жаль у серденьку,

Нащо співом будити його?

Її голосу не дочували за життя, і вона була в нім застрашаючо самотньою. Тією самотою, котру зносити можуть лише люди, повні глибокої віри в своє покликання. Але подібно багатьом трагічним постатям, умираючи, вона перемогла.

Всі, навіть духовні противники поетеси, що не зрозуміли її пророчого шалу й жорстокої правди, муситимуть скоріше чи пізніше зложити вінець із написом: «Ти переміг!» Через усе життя вона пронесла щит зі словами: "Contra spem spero!"("Без надії сподіваюсь! ")

 

Я на гору круту крем'яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

 

А от слова, сповнені розуміння свого покликання:

 

Тож підіте і скажіте,

Що поки я буду жити,

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити!

 

Невловима доля відвела цій одвічній мандрівниці зовсім небагато - сорок два роки буття, проте її творчий скарб залишається й досі до кінця незбагненним.

 

..І слово уста мої німії оживіло,

І я вчинила диво... Я збагнула,

що забуття не суждено мені.

Її зброєю була співуча мова, яка під руками майстрині ставала діалогом, що «душу рве і гнітить» мовою, а не мечем.

 

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

 

У перервах між приступами хвороби, часто лежачи в ліжку, вона писала свої натхненні твори, в яких лунали мужні заклики до боротьби, до світла. Нелюдські муки ніколи не викраїли з її вуст жодної скарги чи стогону:

Хто вам сказав, що я слабка,

Що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука,

Чи пісня й думка кволі?

Однак треба визнати те, що Леся. Українка була і є «дівою-войовницею» на загадковій кришталевій горі європейської культури, якої в нас практично ніхто і не знав окрім одинаків-ентузіастів.

Поетеса палко любила природу, любила її майстерне відображення в літературі. “Тільки що ходила в ліс споглядати красу осінньої природи…”, - пише вона в листі до брата. В іншому листі до О.Кобилянської зазначає: “У нашій літературі нема пейзажиста над Вас, і я не знаю, як готова цінити Вас за се, бо дуже люблю пейзаж у літературі. І завжди мені його бракувало в нашому письменстві”.

1 серпня 1913 року  в Грузії ( м. Сурамі ) померла Лариса Петрівна Косач.

Лариса Петрівна Косач була слабосилою тілом дівчиною, важко, навіть смертельно хворою жінкою, а духом і ділом “стала мужнім мужчиною бойової доби”.
Лариса Петрівна була патріоткою свого віку й піднеслась над ним, - поринула думами в минулі тисячоліття, полинула мріями в століття майбутні.
Леся була передовою українкою своїми ідеалами, навіть своїм іменем і ще тим, що ввібрала в рідну культуру весь світ і щедро віддала її всесвіту.

Зростає славою ім'я найвидатнішої поетеси українського народу, світова велич Лесі Українки!

 

Урок 2

Тема.  Леся Українка. Поезії «Хотіла б я піснею стати», «Ви щасливі, пречистії зорі».

Мета:

ознайомити школярів із поезіями циклів «Мелодії» та «Хвилини»;
допомогти учням краще усвідомити ідейно-художній зміст поезій Лесі Українки, її громадянські, мистецькі погляди, художню майстерність;
розвивати навички аналізу поетичних творів, їх виразне читання, здатність  нестандартно мислити;
удосконалювати вміння роботи з комп’ютером;
виховувати життєвий оптимізм, цілеспрямованість, гуманізм.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до її творів (морські краєвиди, зоряне небо, картини природи), аудіозапис романсу К. Стеценка «Хотіла б я піснею стати», пам’ятка «Як працювати в групі», комп’ютери.

 Тип уроку: урок сприймання й засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Теорія літератури: ліричний вірш, художній образ, художні засоби.

Хід уроку

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово.

Учитель: Високо в небі сяють ясні зорі. Вони щасливі, бо бачать усе на світі. Незмірні морські глибини, які криють у собі безліч таємниць. Але вища та глибша над усе - людська мрія, бо вона здатна осягнути і найвищі висоти, поринути в загадкові глибини, проникнути у найбільші таємниці Всесвіту. Ось такою мрійницею народилася Леся Українка. Незважаючи на своє кволе здоров'я, вона мріяла про досягнення миру й справедливості, гармонії в людському суспільстві. Осягнути світ цих мрій - наше завдання на сьогоднішньому уроці.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Бліц - опитування за змістом слайдів попереднього уроку:

яке справжнє ім’я Лесі Українки? Назвіть роки життя письменниці. (Лариса Петрівна Косач, 1871 – 1913);
яку байку вивчила Леся напам’ять ще маленькою? ( «Кущ та билина» Л. Глібова);
яке прізвисько було в Лесі та старшого брата Михайла в дитинстві? (Мишолосія);
із яких джерел набувалася майбутня письменниця культури слова? (  із живої народної мови, з пісень, легенд та переказів Волині);
назвіть характерні ознаки будови поезії Лесі Українки (чіткість, пафосність, використання прийому драматизації лірики (« І все-таки до тебе думка лине…»));
як називався перший вірш дев’ятирічної Лесі? («Надія»)
яка улюблена пора року Лесі Українки? (весна).

Поетичний вернісаж.

Зачитування рядків із поезій Лесі Українки, які найбільше припали до душі, їх коментування.

СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Виразне читання поезії Лесі Українки "Хотіла б я піснею стати" заздалегідь підготовленими учнями, прослуховування аудіозапису однойменного романсу Кирила Стеценка.
Словникова робота.

Сюю - цю; луна - відголос; хибким -  хистким, таким, що  хвилюється, знаходиться у неспокої; гучне - голосне, те, що шумить.

Обмін враженнями щодо прочитаного.
Заповнення таблиці.

Випишіть із вірша художні образи, доберіть цитати до них, дайте характеристику цих образів.

 

Визначення віршового розміру поезії.
Виразне читання вірша Лесі Українки «Ви щасливі, пречистії зорі...».
Словникова робота (за питаннями учнів).
Обмін враженнями щодо прочитаного.
Інтерактивна вправа «Ажурна пилка».

Робота по групах.


Створення буклету до поезії Л.Українки « Ви щасливі, пречистії зорі…»

(у програмі Publisher)

 

Група «Архіваріуси»:

підготувати інформацію про ім’я автора, назву, час, умови написання твору;
сформулювати основні мотиви поезії;
висвітлити провідну ідею віршу.

Орієнтована відповідь

Цикл «Хвилини». Рік створення — 1990. Поетеса оновлює образ зір, звільняє його від релігійної містики, робить засобом вираження світлих людських поривань і надій. Для Лесі зоря — це щирий співрозмовник або втілення завітних ідеалів. А зоряне небо — то «книга одвічна», що її захоплено читає той, «в кого серце у тузі та в горі». Поетеса дає зрозуміти, що її поривання до зір та взаєморозуміння йде від сердечної туги. Ідея твору — заклик до твердості духу.

 Група «Дослідники»:

схарактеризувати образи поезії, пояснити символи, розкрити їхнє значення у творі;

словесно відтворити колір вірша.

Орієнтована відповідь

За народною символікою, зорі — то діти сонця й місяця або запалені Богом свічки на честь народжених людей.

У християнстві зоря — символ оборони живих людей. Часто в поезії зоря символізує таку жадану, але нездійсненну мрію, нерозділене кохання. За іншими версіями, зоря може бути символом фантастичної машини, яка в змозі повертати навіть час. Так, прямо не говорячи про себе, Леся Українка дає зрозуміти, що її поривання до зір, розмова з ними й поважне взаєморозуміння йде від сердечної туги, від нерозважливого горя, що ними повниться серце. У тих її стражданнях загальнонародне тісно переплелося з особистим.

Картина А. Гайдамаки «Зоряний хрест» якнайточніше відображає колір поезії.

Група «Теоретики»:

проаналізувати художні засоби мови, їх роль у поезії;
визначити віршовий розмір, спосіб римування поезії.

Орієнтована відповідь

У ліриці поетеси зорі — переважно живі створіння, що, подібно людині, радіють і сумують, кохають і страждають. Тому найуживанішими образотворчими засобами у вірші виступає персоніфікація, а засобом вираження — риторичні фігури:

Ви щасливі, високії зорі,

Все на світі вам видко звисока;

Такі образи зір стають важливими засобами передачі настрою, виявлення причин душевного неспокою. З цією метою поетеса творить яскраві епітети ( «пречистії зорі», «високії зорі», «холоднії зорі»), порівняння («ясні, тверді, неначе з кришталю»).

Віршовий розмір—тристопний анапест.

Група «Літератори»:

висвітлити своє враження від поезії.

 Орієнтовані питання

Продовжіть фразу: «Мені здається, що вірш Лесі Українки "Ви щасливі, пречистії зорі..."...»
Мені сподобалося, як мій товариш  сказав про поезію Лесі Українки...
Найбільше мене захопив (мені сподобався) у Лесі Українки образ..
У своїх віршах поетеса займає... позицію.
Знайомство з поезією Лесі Українки наштовхнуло мене на думку про те, що...

№2 Група «Комп’ютерне бюро» за поданим іншими групами матеріалом виготовляє буклет у програмі Publisher.

КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання учням.

 Доповніть речення, обравши з поданих відповідну пару слів.

...Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Гнатюк, вітаючи Олену Пчілку з 25-річчям літературної діяльності, писали:

«Ви дали Укрaїнi перший... освіченої сім'ї, в якій... рідна українська мова і українська літературна традиція».

а) зразок... виділяється;

б) момент... робиться;

в) приклад... плекається;

г) стрибок... відзначається.

РЕФЛЕКСІЯ. ОЦІНЮВАННЯ.
Підсумок уроку 
Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять одну  з поезій, проаналізованих на уроці, намалювати сюжетний малюнок до неї.  

 

Урок 3

Тема. Леся Українка. «Давня весна».

Мета:

допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст поезії Лесі Українки;
розвивати креативні здібності учнів, пам'ять, навички декламування, аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власні судження;
учити використовувати на практиці знання роботи з комп’ютером;
виховувати любов до природи, естетичний смак.

Обладнання:портрет письменниці, ілюстрації  до творів, комп’ютери.

Теорія літератури: ліричний вірш, художні образи, художні засоби.

Тип уроку: урок сприймання і засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-дослідження.

Хід уроку

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Думки нашої поетеси постійно блукали високо-високо в небі між зір, у глибинах морських, а сама вона дуже часто опинялася в ліжку, прикута хворобою. Яку ж силу духу треба мати, щоб не зламатися, не впасти у відчай, знайти в собі сили підтримувати інших!

Тому дуже часто поезію Лесі Українки називають мужньою. Які ж радощі знаходила слабосила самотня дівчина, чим жила, де знаходила оптимізм? Про це ми поговоримо з вами на сьогоднішньому уроці.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

Декламування віршів із висловленням свого судження про них.

СПРИИНЯТТЯ И ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання поезії Лесі Українки «Давня весна».

2. Словникова робота за питаннями учнів.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Самостійна робота. Порівняльний аналіз поезій.

- Порівняйте за настроєм, змістом вірші «Хотіла б я піснею стати», «Ви щасливі, пречистії зорі... » із поезією «Давня весна», використовуючи комп’ютерну програму

 

№3 Довідка до проекту «Порівняльний аналіз поезій» (у програмі Power Point)

5. Захист власних проектів порівняльного аналізу поезій.

6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

(За допомогою інтерактивної вправи виводяться висновки попередньої роботи.)

Орієнтовані  відповіді

- Лірична героїня та ж, але не протиставляє себе природі, а гармонійно з нею співіснує, прагне віднайти джерела духовної сили.

- Художні образи перегукуються, додаються конкретні образи природи та образ волі.

- Художні засоби подібні, але в «Давній весні» відчувається більша метафоричність, емоційність та експресія (завдяки використанню окличних речень, заперечення).

- Ідеї близькі, але в «Давній весні» більш конкретизовані, з автобіографічними мотивами.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Завдання учням.
Визначте ключове слово, яке об'єднує всі ці означення.

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- Продовжіть речення.

«Було б добре, коли б весна принесла мені в дарунок..., тому що…»

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш Лесі Українки «Давня весна», визначивши його віршовий розмір, риму, художні засоби, намалювати асоціативні малюнки до поезії.

 

Урок 4

Тема. Леся Українка. «Давня казка».

Мета:

допомогти учням з'ясувати та засвоїти зміст поеми Лесі Українки;
розвивати навички виразного читання, аналізу ліро-епічного твору, висловлення власної думки щодо прочитаного;
удосконалювати вміння роботи з комп’ютером;
виховувати усвідомлення важливості формування й розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору, комп’ютери.

Теорія літератури: поема.

Хід уроку

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНQЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Вступне слово вчителя.

Як і кожного справжнього митця, Лесю Українку хвилювала проблема ролі поета й поезії в суспільстві, яку вона розкриває у багатьох творах, серед них і поема «Давня казка». Цей твір порушує багато питань, наприклад, у чому суть людського щастя, що таке вдячність. Гадаю, що ці ж самі проблеми хвилюють і багатьох із вас, адже не секрет, що кожен має своє уявлення про значення поезії в житті людини (важливе чи не дуже), про сенс життя, людське спілкування. Ці питання ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 Перевірка домашнього завдання.

1) Виразне читання та коментування поезії «Давня весна».

2) Аналіз твору, визначення віршового розміру, рими, художніх засобів та їх ролі.

СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Виразне читання уривків поеми Лесі Українки «Давня казка», коментар прочитаного.
Словникова робота. (Із застосуванням комп’ютера)

№4 (слайд 1-5) (у програмі Power Point)

Урода - краса, вродливість;сурма - труба; небоже - чоловіче; гостинець - подарунок;

задати гарту - дати прочухана, побити, покарати; діброва - дубовий гай, ліс; застава - загорожа, перепона, прикордонний пост, байку правиш - розповідаєш нісенітницю;химерний - дивний, вигадливий;.мандоліна - струнний музичний інструмент; серенада - любовна пісня; герольд - посланець; нетрі - гущавина, пуща; стольне місто - столиця; бусурманський - не християнський, іновірець; злидні - нужда, скрута, біднота; нарікання - скарги; вгамувати - притишити, заспокоїти; лютня - музичний інструмент; личить - годиться; талісман - річ, що, за повір'ям, приносить удачу, щастя; поміст - підлога, настил; пекло - місце мук, покарання; заміри - наміри, бажання; статки - достатки, багатство; маєтки - панські двори, власність; узнавать - визнавати; правий суд - правдивий, справедливий; турніри - змагання; рогатки - сторожові пости, які збирали податки (наприклад, за проїзд дорогою); ярмо - те, до чого кріпиться упряж худоби; у переносному значенні - важкий тягар; мури - кам'яні стіни; корінь цілій справі - причина, основа; хутко - швидко; знаднеє - привабливе; недуга - хвороба, неміч; потуга - напруження, сила; догана - осуд, нарікання; головою наложити - загинути; гадки - думки.

3. Обмін враженнями щодо прочитаного.

4. Евристична бесіда.

- Чому твір названий «Давня казка»? Яке значення тут має слово «казка» - фантастичний твір чи казання, розповідь, легенда?

- Який епізод найбільше вас вразив? Чому?

- Який художній засіб, прийом найпомітніший у поемі? (Антитеза.)

5. Гра «Знайдіть пару».

- Знайдіть пару в протиставленні.

Поет - (Бертольдо), пекло - (рай), землянка вогка - (хата на помості), мужичка - (пані), руки чорні - (рученька тендітна), мучилися - (втішався), гуляв у замку - (в ярмі стогнали), дарувати - (одбирати).

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Заключне слово вчителя (із використанням комп’ютера)

У часи Лесі Українки поширилася думка, що мистецтво, поезія доступні й зрозумілі далеко не всім. Тому й треба творити «мистецтво для мистецтва» («штуку для штуки»), для обраних, а не широкого загалу.    

І. Франко у статті про творчість Лесі Українки, аналізуючи «Давню казку», писав: «У наших часах, в часах загального рознервовання і екстравагації, у часах, коли скрізь лунає аж лящить поклик «штуки для штуки», аж чудно якось із уст поета почути такі тверезі та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. По її думці, поезія для маси робочого народу - потіха в горю, спочивок по праці, для кожного чоловіка - природний вираз розбудженого чуття і вищих змагань, для всієї громади - заохота в боротьбі і докір усякій нікчемності; для при гноблених вона - гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників - грізний месник ».

2. Запитання до учнів.

- 3 яким улюбленим художнім прийомом, ужитим Лесею Українкою в «Давній казці», перегукується спосіб висловлювання І. Франка?

2. Літературна гра «Так чи ні».

№4 (Слайди 6-7) (у програмі Power Point)

(Проводиться у формі літературного диктанту із взаємооцінюванням)

Поет був красивим і щасливим. (Ні.)
До оселі Поета постійно приходила молодь. (Так.)
Лицар Бертольдо був благородним та ввічливим. (Ні.)
Поет сказав, що має стільки багатства, що його стане й на лицаря. (Так.)
Бертольдо зацікавився й вирішив подружитися з поетом, (Ні.)
Граф визнав дивну силу слова. (Так.)
Поет допоміг лицареві завоювати серце вродливої донни Ізідори. (Так.)
Поет допоміг лицареві завоювати бусурманське царство, (Так.)
Бертольдо щедро нагородив поета. (Ні.)
Граф справді був спочатку гідний щастя - чинив справедливий суд, був лагідний до підданих. (Так.)
По далеких війнах граф привчився до грабунку. (Так.)
Поет вирішив стати наближеним до графа, щоб допомогти  трудящим полегшити їхню долю. (Ні.)

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- Продовжіть речення.

«Щодо проблеми вдячності, піднятій у творі Лесі Українки, я думаю...»

 

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Вивчити уривок із поеми напам’ять, індивідуальне завдання по групах:

Група «Аналітики»: висвітлити умови та час написання, тему та ідею поеми; сюжет твору.

Група «Теоретики»: з’ясувати поняття ліро-епічна поема, жанр поеми; навести приклади вивчених раніше творів цього жанру.

Група «Літератори»: проаналізувати художні особливості поеми «Давня казка».

Група «Дослідники»: скласти план порівняльної характеристики поета та Бертольдо.

 

УРОК 5

Тема: Леся Українка. «Давня казка». Образи та ідеї поеми.

Мета:

допомогти учням у визначенні проблем, головної думки твору, у складанні порівняльної характеристики героїв;
розвивати навички аналізу ліро-епічного твору, виділення головного та зв'язку із сучасним життям;
навчити висловлювати власні судження про свободу творчості, волелюбність людини;
 удосконалювати вміння роботи з комп’ютером;
виховувати почуття вдячності, людської гідності та толерантності.

Обладнання: портрет письменниці, ілюстрації до твору, комп’ютери.

Теорія літератури: поема, реальне й фантастично-умовне, художні образи, художні засоби.

Хід уроку

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя.

У Лесі Українки «казка давня», але вона пройшла випробування часом, її проблеми та ідеї актуальні й донині. По-перше, справжня поезія - пісня-порадниця людини. По-друге, не можна побудувати свого щастя за рахунок інших, роблячи когось нещасливим; по-третє, тільки особисто вільна людина може бути щасливою; по-четверте, не варто забувати про почуття вдячності. Видатний мистецький твір саме й відзначається своєю багатогранністю. Про грані чудової поеми Лесі Українки «Давня казка» ми поговоримо сьогодні на уроці.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Декламування уривків поеми напам’ять

№5 (у програмі Power Point) Слайд 5

Складання плану порівняльної характеристики образів поета та графа Бертольдо.

Орієнтовний план

1) Хто такі поет і Бертольдо.

2) Що є спільним в рисах характеру цих героїв.

3) У чому граф і Поет різняться:

а) у діях, вчинках;

б) ставленні до людей;

в) характерах.

4) Як розв'язується протистояння між героями?

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в парах. Складання за планом порівняльної характеристики героїв.

Орієнтовна розповідь учня.

Поет - проста за походженням людина, наділена поетичним талантом. Його пісні користуються популярністю в народі. Бертольдо - лицар, граф, людина високого соціального статусу.

Обоє героїв - молоді люди, розуміють силу слова, дотепні, гострі на язик, визнають красу почуття кохання (саме тому поет допомагає лицареві завоювати серце нареченої).

Якщо поет послідовний у своїх діях - добрий, щедрий, завжди на боці пригноблених, виступає проти несправедливості, волелюбний (відмовляється від «золотих кайданів» придворного поета), то Бертольдо  непослідовний, лихий та підступний, звик користуватися чужим.

Поет поважає людину і багату, і бідну, поки вона не чинить кривди іншим. Бертольдо ж зневажає простий люд, керується лише власними інтересами й вигодою.

Поет - спокійний, урівноважений, чесний, а граф - імпульсивний, підступний і невдячний. 3а Лесею Українкою, їх змагання тривало довго (бо в боротьбу вступили вже нащадки поета та нащадки графа) і триватиме доти, поки буде існувати нерівність та несправедливість.

Слово вчителя.

Відомий дослідник творчості Лесі Українки Олексій Ставицький пише: «В художніх образах «Давньої казки» утверджується ідея високого призначення і всеперемагаючої сили мистецтва. Поетові пісні допомагають володареві якоїсь казково-умовної країни графові Бертольдо здобути прихильність коханої, перемогти "бусурманського царя" і навести лад у своїх володіннях, а коли він забуває про свої обов'язки перед підданими й доводить країну до розрухи - обертаються грізною непереборною силою проти нього. Графські слуги кидають поета до в'язниці, "всі пісні його, всі гадки" годі замкнути в тюремних стінах. Вони стають грізною зброєю трудящого люду в «страшній затятій» війні за «правду нову».

№ 5 Слайд 2 (у програмі Power Point)

Група «Аналітики»

утвердження сили мистецтва, його високого призначення. Але не менш важливими є ідеї про вільну творчість, особисту свободу як необхідну умову нормального існування людини, про складову людського щастя, яка полягає в служінні народові, про людську гідність та вдячність.

Слово вчителя. Запитання та завдання учням.

1) Поема має досить серйозний зміст, містить важливі ідеї. А чи помітили ви в ній щось смішне? (Гра слів «божевільний» - «все у Божій волі», іронія «він робив походи довгі - від порога та до печі» та ін.)

№5 Слайд 4 (у програмі Power Point)

Група «Літератори»

Отже, характерною особливістю поетичного стилю «Давньої казки» є використання засобів комічного.

№ 5 Слайд 3 (у програмі Power Point)

Група «Теоретики».

Твір «Давня казка» Лесі Українки визначається за жанром як поема.

(6-й клас - М. Вороний «Євшан-зілля», 8-й клас - І. Франко «Іван Вишенський» )

Поема - ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

Даній поемі характерні всі ознаки цього жанру:

зображення подій і характерів переважно високого, героїчного змісту; єдність епічної розповіді та глибокої ліричності; піднесена, яскраво-емоційна мова; ліричні відступи;  наявність дійових осіб; докладність зображення подій та персонажів; тривалий час дії; віршована форма; середній обсяг

ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

№4 Слайд 8 (у програмі Power Point)

Гра «Літературний конструктор»

№3 Слайд 3,4

Галерея учнівських малюнків у слайдах «Творчість Лесі Українки очима дітей»

 

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

- Продовжіть речення.

«Твір Лесі Українки "Давня казка" актуальний до цього часу, тому що…»

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

Поет – борець за свободу, живий приклад служіння народові.
Чому добрий граф Бертольдо став жорстокою та жадібною людиною?
Словесний пам’ятник поетові.


Теги: Леся Українка, Паніна О.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1267/59


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar