Головна » Українська література

Леся Українка. «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»

МЕТА: ознайомити учнів з життєвою долею Лесі Українки ( дитинство, роль родини у її вихованні); проаналізувати художні особливості поезій «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»;

розвивати  культуру мовлення, увагу, уміння виразно читати поетичні твори, узагальнювати;

виховувати почуття пошани до творчості Лесі Українки,  стоїчні риси характеру (мужність, цілеспрямованість, наполегливість), прищеплювати інтерес до власної праці.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер, диск із презентацією, мультимедійний проектор, картки.

 

ХІД УРОКУ

 

І.Організаційний момент.

Гра «Знайомство».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

1. Які видатні українські письменники вам відомі?

2. Що ви вже знаєте про Лесю Українку?

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.

 Леся Українка народилася  на чарівній Волині у дворянській сім’ї. Леся була другою дитиною (усього дітей було шість).

     Мати Лесі Українки – відома українська письменниця  й громадська діячка Олена Пчілка, займалася вихованням дітей. Батько, юрист за освітою, - високоосвічена, культурна людина з давнього козацького роду, був людиною лагідною і правдивою.

    У сім’ї панувала атмосфера поваги до народних звичаїв і традицій, до української культури.

    У дитинстві Лариса була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові Михайлу Драгоманову. Ларису по – домашньому кликали Лося, а в п’ять років вона попросила, щоб її називали Лесею. Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки Л. Глібова, казки О. Пушкіна. А коли вже навчилась читати, то улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи, книжки про дивовижні подорожі мандрівників.

Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом, їх навіть називали спільним ім’ям Мишолося. Вони вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких людей.

     Зростали діти серед чудової волинської природи з синіми плесами озер і предковічними сосновими борами. Таємнича природа і багаті фольклорні традиції волинського краю щедро напували багатющу уяву Лесі. Почувши від матері про лісову мавку, русалок, потерчат, одного разу посеред ночі втекла в ліс і, перемагаючи страх, усюди шукала цих предивних істот. Звичайно. Нікого не побачила, тільки налякалася.

    Леся любила співати і танцювати. У Колодязному, де довгий час проживала родина Косачів, біля їхньої садиби в неділю ввечері часто збиралися дівчата поспівати. Дівчинка непомітно підсяде до гурту і тоненьким голосочком підтягує пісні.

     Коли Лесі було десять років, вона тяжко захворіла на туберкульоз кісток. Через хворобу вона не могла вчитися в школі. Довелося їй розпрощатися з улюбленим інструментом – піаніно. Спочатку Леся вчилася в приватних вчителів, а далі здобувала знання самостійно. За короткий час майбутня письменниця досконало опанувала загальноосвітні предмети, вивчила десять мов. Вона добре знала музику, малярство, світову літературу.

    Літературну діяльність почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвячений тітці «Елі», котра була заслана у Сибір за політичні погляди.

 

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

 

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну,

 

Поглянути ще раз на синій Дніпро,

Там жити чи вмерти, мені все одно.

 

    Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія», у чотирнадцять років вона із братом Михайлом видала переклад «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя українською мовою. А для своєї молодшої сестрички Леся написала підручник з історії стародавнього світу.

    Любов до літературної творчості Леся Українка пронесла  через усе життя. Чим же полонила поетеса душу читача? Чому її твори читають дорослі і малі? Відповідь на це питання ви знайдете, коли ознайомитеся з її творами.

А почнемо ми це знайомство з вірша «Як дитиною, бувало…».

 

2. Аналіз поезії Лесі Українки «Як дитиною, бувало…».

    1) Виразне читання поезії вчителем.

    2) Виразне читання поезії учнями.

    3) Обмін враженнями від поезії.

    4) Словникова робота.

         Епіграма – злобний вірш, що висміює якусь особу.

    3) Бесіда за питаннями для обговорення змісту поезії:

        - На скільки частин можна поділити вірш?

        - Унаслідок чого героїня твору страждає?

       - Чому на запитання «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних  стражданнях?

       - А ви вмієте терпіти тоді, коли це важко?

       - Які риси вдачі ліричної героїні виявляються у першій частині вірша?

       - Які зміни відбуваються з ліричною героїнею у другій частині?

       - Як ви вважаєте, яка тема цієї поезії?

         (болючі переживання поетеси з приводу власного здоров’я; намагання         героїні боротися через силу з хворобою.)

       - Яка основна думка поезії?

          (Тільки сильна духом людина здатна подолати будь – які труднощі.)

 

    4) Слово вчителя.

        Для виразності поезії важливе значення мають художні засоби.

        - Які ви знаєте художні засоби?

        - Що таке епітет?

        - Що таке метафора?

        Звірте свої відповіді з визначенням, які подано у словнику. 

    5) Аналіз художніх засобів твору

       Завдання: визначте, до яких художніх засобів належать подані слова і впишіть до відповідної колонки.

         Злий жарт; «біль доходив», епіграма гостра, злобна; «зірватись має…епіграма».

 

Епітети

Метафори

Злий жарт

«біль доходив»

Епіграма гостра, злобна

«зірватись має…епіграма»

 

    Ось ми і проаналізували поезію Лесі Українки «Як дитиною, бувало…».

А які життєві уроки можна взяти з вірша Лесі Українки?

(Тільки сильна духом людина здатна подолати будь – які труднощі.)

 

3. Слово вчителя.

Ви, мабуть, вже втомилися. Отже, фізкультхвилинка.

 

Ми з- за парт мерщій встаєм,

Лінькам волі не даєм,

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки вбоки

І зроби чотири кроки.

Птахи наші прилетіли,

Ми за парти тихо сіли.

 

4. Слово вчителя.

   На початку нашого уроку ми говорили про подорожі. Леся Українка багато подорожувала у зв’язку з хворобою. Лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом.

   Влітку 1888 року Леся їде до Одеси на лікування. Цілющі грязі щойно відкриті на Хаджибейському і Куяльницькому лимані були рекомендовані для лікування. Тим більше, що в Одесі жила сім’я Михайла Федоровича Комарова, з якою сім’я Косачів була у дружніх стосунках уже давно.

   Отже, Леся Українка приїхала в Одесу на вулицю Поштову 25 (нині Жуковського), де мешкала родина Комарових. Зараз на цьому будинку висить меморіальна дошка.

   Леся подружилася із старшими дочками Михайла Комарова Маргаритою і Любою.

    А ще Леся просто закохалася в море і дуже хотіла здійснити морську подорож. Її мрія здійснилася, вона відправилася у подорож до Акермана.

    А знаєте, Леся побувала і в нашій місцевості. Вона лікувалася у Хаджибейській грязелікарні. Леся поселилася в центральному будинкові курорту. Цей будинок містився в середині парку, що вважався в Одесі та її передмістях найкращим, а палкі одесити запевняли. Що другого такого немає в світі.

   Леся приймала ванни, купалася в Хаджибейському лимані. Плавати Леся вміла й любила. Здоров’я її того літа значно покращилося.

   А ще вона побувала в Криму і написала цикл віршів «Кримські спогади», який присвятила своєму братові Михайлу.

    Вірш, над яким ми будемо працювати, належить до цього циклу.

 

5. Аналіз поезії « Тиша морська».

    1) Виразне читання поезії вчителем.

    2) Виразне читання поезії учнями.

        - Яку картину побачила лірична героїня через віконце?

       - Чи завжди на морі буває тиша?

       - Як у поезії описано чарівність руху човника по морю, осяяному    сонцем?

       - Про що свідчить бажання героїні вирушати в морську подорож?

       Чи любите ви подорожувати? Чому?

     3) Робота в парах.

          1) Визначте тему твору.

               2)Схарактеризуйте образ ліричної героїні твору.

               3) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 1- й строфі поезії.

               4) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 2- й строфі поезії.

               5) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 3- й строфі поезії.

               6) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 4- й строфі поезії.

               7) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 5- й строфі поезії.

               8) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 6- й строфі поезії.

               9) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 7- й строфі поезії.

              10) Визначте художні засоби (епітети, метафори) у 8- й строфі поезії.

              11) Знайдіть повтори у тексті поезії.

VІ. Закріплення.

6. Слово вчителя.

Робота у групах.

А тепер запрошуємо відвідати віртуальний музей Лесі Українки.

Завдання: створіть віртуальний музей Лесі Українки. Розкажіть, якою ви уявляєте цю кімнату. Які предмети в ній знаходяться?

1) Кімната спогадів.

2) Кімната смутку.

3) Робочий кабінет.

4) Кімната роздумів.

 

7.Гра «Розшифруй рядки вірша».

   У цій грі зашифровані рядки з вірша Лесі Українки з циклу « Кримські спогади» - «Грай, моя пісне!..», які можуть бути епіграфом до всієї вільнолюбної творчості поетеси.

   (Читати від позначеного кружечка за лініями навкоси через один).

 

 VІІ  Підсумки.

Рефлексія.

На сьогоднішньому уроці ми багато говорили про видатну особистість – Лесю Українку. Дайте, будь ласка, відповіді на такі питання:

 

1. На сьогоднішньому уроці я відкрив (відкрила) для себе …

2. Чому твори Лесі Українки читають дорослі і малі?

 

VІІ  Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять поезію «Як дитиною, бувало…».


Теги: Добжанська Л.В., Леся Українка
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 961/37


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar