Головна » Українська література

Леся Українка „Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми й мотиви твору

Мета: засвоїти зміст твору; продовжити формувати вміння роботи з текстом; вчити грамотно послідовно  висловлювати  думку; дослідити порушені проблеми.

Розв. мета: розвивати логічне мислення, вміння коментувати прочитане та висловлювати власні судження; учити майстерності виразного читання.

Вих. мета: виховувати почуття пошани до мистецького таланту поетеси Лесі Українки та високі моральні якості в учнів: щирість, ненависть до зла й несправедливості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування вмінь з елементами нестандартного підходу.

Обладння: портрет Лесі Українки, текст твору,малюнки до твору, презентація із мультимедійним забезпеченням про родину Л.Українки

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

-з якої родини Леся Українка?

- з родини волелюбних  прогресивних, революційно настроєних людей.

-з ким у дитинстві товаришувала Леся Українка?

- малі Косачі дружили з дітьми із бідняцьких родин, адже батьки хотіли, щоб вони навчилися шанувати свій народ.

- Світ поділяється на добро і зло. Одні письменники, такі як Іван Франко, Тарас Шевченко захищали інтереси простої людини, а письменники реакційного напрямку вірили і закликали до протилежного:

- мистецтво повинно існувати для розваги( тобто мистецтво для мистецтва);

- історію вершать царі, королі, володарі трудящих;

- гнобительський лад непорушний.

Учитель:

Оце тлумачення ми на уроці або доведемо, або спростуємо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

У мене ще виникає питання?

З якою метою вивчається дана тема або твір?

- творчість Лесі Українки велика і могутня. Своє життя вона присвятила народові.    Проблеми, які піднімала у творах, були актуальними не тільки на той час, а й до сьогодні:

- єднання людини з природою, яка впливала на настрій хворої поетеси;

- возвеличення прагнення людиною творити красу і дорувати щастя людям.

- А хто може подарувати радість людям? - поет.

Учитель:

- своєю поемою “Давня казка” Леся Українка дала гостру відсіч носіям цих теорій

- а як саме, це ми повинні дослідити на уроці.

Отже,   учитель повідомляє тему, мету та завдання, поставлені на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань.

ІV. Сприймання і первинне усвідомлення матеріалу.

Отже, темою нашого уроку є:

-Леся Українка “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини.Проблеми й мотиви поеми

Метою уроку є

- засвоїти зміст твору; уміти грамотно і послідовно висловлювати власну думку;

 набувати умінь роботи з художнім текстом;досліджувати проблеми і мотиви, порушені в поемі; вчитися виразного читання.

Учитель:

Перш ніж розпочати роботу, ми створимо такі групи:

          літератори                  критики

       дослідники                 художники (правда, група малочисельна)

У вас представників кожної із груп було окреме завдання, так і спільно прочитати зміст. Маю надію, що серед нас нема таких, хто б не причитав.

Надаємо слово представникам двох груп: літераторам і дослідникам.

- Яка історія створення поеми “Давня казка”?

-Що змусило поетесу написати твір?

На поставлене питання дає відповідь група дослідників.

Давню казку Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Саме з листування між Лесею та її братом Михайлом ми дізналися про те, що Леся Українка читала завершену вже поему на засіданні гуртка “Плеяда” з певним тріумфом (продемонструвати ілюстрацію).

Твір вперше був опублікований у Львівському журналі “Життє і слово” за 1896 рік. Саме тут друкував свою статтю Іван Франко, у якій він наголошував, що українська інтелігенція дуже далека від народу і що деякі українці не працюють для добра народу. А також Іван Франко зазначив, що “Давня казка”- одна з найкращих і найхарактерніших ознак   нашої нової  літератури. Дослівно І. Франко писав так: “Кругом лунає, штука для штуки” (тобто, мистемистецтво для мистецтва, тобто, мистецтво потрібне тільки для розваги), аж чутно якось із уст поета чути такі тверді та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. Для пригноблених вона - гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників - грізний месник.

А ще Іван Франко звернув увагу на одну найхарактернішу  рису твору.

Дослівні слова Івана Франка:

“І ще одна характерна риса поеми - її гумор. У Лесі Українки дотепер ми не зауважували гумору. Поема “Давня казка” вся, від початку до кінця, держана (тобто витримана) в легкім, гумористичнім тоні.”

Учитель:

- Отже, Іван Франко зосередив увагу на питанні, яка роль відводиться поету в суспільному житті.

- Чи повинен він бути трибуном?

- Яке його місце в суспільстві?

- Яку значимість має його творчість?

Робота над змістом

- Скільки розділів має поема?

- складається з чотирьох розділів.

- Назвати героїв твору

- поет і граф Бертольдо.

- Про що поетеса говорить на початку твору?

- поема починається коротким вступом, у якому Леся Українка звертаючить дочитачів говорить, що вона розповість давню казку.

-  А насправді?  - поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

Питання до дослідників

- Що у творі нагадує вам про казковість, які елементи казки?

Дослідники:

- від казки - зачин твору (зачитати) ;

- події відбуваються в давноминулі часи, у якійсь невідомій країні.

Учні зачитують цитати з тексту.

Може б, хто послухав казки?

Ось послухайте панове!

Тож коли хто з вас цікавий,

Сядь і слухай давню казку,

А мені, коли не маврів,

То хоч бубликів дай в'язку.

Десь, колись, в якійсь країні,

Де захочете, там буде,

Бо у казці, та ще в віршах

Все можливо, добрі люди.

Відповіді учнів:

- поет у творі зустрічався три рази з лицарем Бертольдом, що характерне число три для казок;

- три дороги розійшлися вліво, вправо і прямо, коли Бертольдо їхав на війну;

- троє лицарів було: Бертольдо, Карлос, Гвідо;

- три рази Бертольдо обіцявся нагородити, віддячити поетові за його пісні:

                            перший       -     під час зустрічі у діброві,

                            другий         -     після складеної пісні Ізідорі,

                            третій           -    після війни.

Учитель:

Отже, дослідники довели, що у творі є ознаки казки, але, звичайно, це розповідь про реальні події, характерні часові поетеси.

І розділ (робота над текстом)

Учитель:

Починаємо роботу над змістом.

- хто такий  поет?

- чи був він самотнім?

- чому не був самотнім?

Ні, він не був самотнім, бо до нього приходила молодь, вона шанувала його, адже він писав для них  пісні, які давали народові потіху, розвагу, пораду.

Учитель:

- Послухаймо  інсценізацію уривку твору у виконанні учнів  (рольова гра).

- Яку оцінку ви дасте відтвореним подіям?

- Чванливий нероба Бертольдо глузує з поета, але сам поет духовно багатий, а головне вільний.  

Учитель:

- Що доповнить художник саме по цьому малюнку?

- Коли поет, узявши мандоліну, заграв і заспівав, то в лицаря Бертольда вирвалися слова:

”Що за дивна сила слова?”

Так, я вільний, маю бистрі

Вільні думи — чарівниці,

Що для них нема на світі

Ні застави, ні границі.

                 Все, чого душа запрагне,

                 Я створю в одну хвилину.

                 В таємні світи надхмарні 

                 Я на крилах думки лину.

                                       Скрізь гуляю, скрізь буяю,

                                       Мов той вітер дзівнкий в полі.

                                       Сам я вільний і ніколи

                                       Не зламав чужої волі.

Отже, який мотив звучить у словах поета?

- Звучить мотив про велику силу художнього слова!

ІІ розділ (робота над змістом)

- Якою метою з'явився Бертольдо в хаті у поета?

- Як поет відгукнувся на проблему лицаря?

- Чи віддячив лицар поетові?

- Який мотив звучить?

- велика сила пісні художнього поетичного слова;

- роль пісні в житті окремої людини.

ІІІ розділ(робота над змістом)

- Яке лихо несподівано настало?

- спочатку вдало, але потім військо стомилось та й місто було неприступним, тому серед воїнів почалось незадоволення, яке могло скінчитись плачевно для Бертольда.

- Хто і як врятував Бертольда з його військом?

- співці заспівали пісню поета, запалили бойовий дух серед воїнів і перемогли в бою.

Учитель:

- Слово надаємо художникам: (прочитати малюнки)

- у походах в чужих землях вояків підбадьорювала пісня, допомогла вона й тоді, коли втомлене й зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, хотіли його вбити, або примусити припинити війну.Але співці вгамували військо, запаливши дух перемоги.

Учитель:

Отже, знову Леся Українка підкреслює роль художнього поетичного слова, яке лунає з уст поета, не байдужого до долі народу

ІV розділ (робота над текстом)

Учитель:                                              

- Як після війни повів себе Бертольдо у своїй країні?

- грабував народ, бо звик це робити на війні.

- Що ж трапилось в країні?

Про це нам повідомить учень,прочитавши уривок напам’ять.

А ви, прослухавши уривок, скажіть, який характерний засіб використала Леся Українка?

- поетеса   використала    антитезу.

- Аби поет не складав бунтівних віршів, що Бертольдо запропонував йому?

- запропонував поетові стати придворним співцем.

- Що ж на це відповів поет?

- Який же мотив звучить у цьому уривку?

- поет з гідністю відмовився від “золотих кайданів” і слави з панських рук, залишився вірним народові. Це людина волелюбна і смілива. Не схиляється перед владою і силою пана, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо. Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею.

- У чому щастя людини?  У багатстві та розкоші чи бути вільним, коли тебе поважають, коли ти приносиш користь людям?

Метод “ мікрофону “ або дискусія.

Учитель:

- який кінець має казка?

- народ повстав і вбив пана. Та залишився молодий нащадок, який продовжує будувати тьюрми і гнобити людей. Між нащадками графа і поета продовжується боротьба, яка неминуче закінчиться перемогою народу.

Отже, як підсумок, учні визначають тему та ідею твору.

Тема: Зображення боротьби трудящих проти поневолювачів та роль і місце поета у визволенні народу від гніту.

Ідея: уславлення поета, який захищає інтереси народу і засудження жорсткості, жаги до збагачення.

Учитель:

- Як поетеса досягає розкриття даної теми?

- За допомогою яких художніх засобів?

                                 Робота в парах

*антитеза ( протиставлення )  у пісні про Ізідору;

                                                   розкіш проміняв на походи;

                                                   пісня про відважного лицаря;

*інверсія ( непрямий, зворотний порядок слів);

- залунала гучна сурма (с.137);

- у ярмі стогнали люди(с. 138);

- розливався людський стогін;

- та була у нього пісня(с. 134) і не був поет самотнім;

- попереду їхав лицар(с. 135);

- їде лицар в самотині, вдома гроші я забувся;

*фразеологізми

- золотих не хочу лаврів, краще смерть, ніж вічний сором;

- спіймати вітра в полі, маю я багатства стільки, його й на тебе стане;

- задам тобі я гарту;

*епітети, уїдлива іронія:

пісня про мужика і пана;

пісня про лжегероя;

*метафори - час летів, пісні ідуть по людях;

- довгим ящиком руйнував ворожі міста;

- сонечко червоне заховалось за діброву;

- принесли поету ті запросини веселі;

- я не хочу слави з рук його приймати;

- розливався людський стогін;

*лексика — граф, графство, герольди, лицарі, серенада, королева, донька,мури замку, лютні, придворний стрілець.

Підсумок уроку:

 Які ж проблеми порушено?

- роль митця в суспільстві;

- служіння музі й народові;

- суть людського щастя;

- засудження війн заради збагачення;

- любов до народу.

Д/З 1.Вивчити напам'ять один з уривків, які прозвучали на уроці.

2. Виписати цитати до образів поета і графа.


Теги: Галета Л.М., Леся Українка
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 709/21


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar