Головна » Українська література

Краса, що вражає душу. Компаративний аналіз поезій П. Г. Тичини „Гаї шумлять”, Ф. Тютчева „Я знаю в праосені пору”

Мета: Розвивати вміння відчувати поезію, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття. Розглядати кольорову палітру віршів. Відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; поглиблювати вміння аналізувати поетичний текст, розвивати навички компаративного аналізу, творчу уяву, вміння працювати з літературою; виховувати любов до природи.

Обладнання: портрети П.Г.Тичини, Ф.І.Тютчева; картки; фонозапис музики П.Чайковського «Пори року: Червень. »; репродукція картини І.Левітана «Золота осінь»

 

Головна цінність поезій Тютчева – у живому, граціозному, пластично-тонкому розумінні природи.                         М.Некрасов

Дзвенять, мов арфа золота, незмовкні «сонячні кларнети»                       О.Новицький

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

Коли спілкуєшся з природою, душа переповнюється якоюсь загадковістю, таємничістю. Уява малює розмову квітів, дерев, птахів. Справжнім поетам вдається підслухати мову природи  і з допомогою поетичного слова передати всю її красу.

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку

Сьогодні ми познайомимося з поезіями двох видатних поетів: українця Павла Григоровича Тичини і росіянина Федора Івановича Тютчева. Щоб зрозуміти думки цих людей, познайомимося з ними ближче, спробуємо разом з ними відчути душу природи, її голос. В кінці уроку дамо відповідь на

Проблемне питання

Що поєднує творчість П.Тичини і Ф.Тютчева?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розмова з поетами

П.Г.Тичина

Місце, що дало мені силу жити і творити, - Чернігівщина, село Піски (показ на карті). 27 січня 1892 року народився я в багатодітній бідній родині дяка. Спочатку вчився в Новобасанівській початковій школі, а згодом у духовній Чернігівській семінарії, де дітям церковнослужителів дозволялося вчитися безплатно. Кажуть, що з дитинства був незвичайною дитиною: мав феноменальну пам'ять, Бог обдарував талантом співака, музиканта, художника. Любов до поезії прийшла пізніше, і виросла вона, мабуть, з любові до природи, рідної пісні, яку прищепила мати. Дуже любив грати на гобої, кларнеті, фортепіано, сопілці. Особливо пам’ятною для мене була зустріч з письменником Михайлом Коцюбинським, з яким познайомився, коли змальовував пейзаж. Довідавшись, що окрім малювання захоплююсь поезією, Михайло Михайлович запропонував завітати до нього на одну із літературних субот. Перед присутніми я прочитав поезію «Розкажи, розкажи, мені поле». Коцюбинський, почувши мій вірш, вигукнув: «Поет між нами». Така висока оцінка додала сили й енергії, віри в себе. Так в 1912 році в журналі «Літературно-науковий вісник» з’явилася перша публікація – поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?».

Ф.І.Тютчев

Я старший від свого колеги майже на 90 років. Народився 23 листопада 1803 року в сім’ї дворянина в маєтку Овстуг Орловської губернії (показ на карті). Батьки були люди освічені і заможні, тож забезпечили ґрунтовну і різнобічну освіту. Моїм гувернером був відомий свого часу перекладач С.Раїч, знавець класичної давнини та італійської літератури. Тож під його впливом ще в 14-літньому віці пробував і сам віршувати. В 1819 році вперше з’являється друком вільний переклад «Послання Горація». Навчаючись в Московському університеті захоплювався не лише літературою, а ще й історією, філософією, математикою, природничими науками. Я досить скромно оцінював свій поетичний хист. Тож, коли час від часу в московських журналах з’являлися мої вірші, то вони були підписані лише ініціалами «Ф.Т.».

Лише за ініціативою свого приятеля зібрав всі власні поезії в окремий рукопис з метою опублікування. Доробок було передано П.В’яземському, той показав його В.Жуковському та О.Пушкіну. Три великих поети були в захваті, і в пушкінському журналі «Современник» з’явилися друком 24 поетичні твори. Я дуже мріяв про особисту зустріч з О.Пушкіним, та через трагічну загибель генія російської літератури зустрітися не довелося. Та все ж заочна схвальна оцінка моїх віршів додала мені впевненості і снаги.

Виразне читання поезії «Гаї шумлять»  вчителем

Тичина надзвичайно любив свою рідну землю. Ця любов у нього була помножена на дане природою велике вміння бачити світ у всіх відтінках і тонах кольорів і звуків, як це бачать і чують лише найвидатніші художники і музиканти.

Щоб збагнути, наскільки багатим був внутрішній світ поета і наскільки зачаровано дивився Павло Тичина на красу рідного краю, зачитаємо одну з найперших його поезій «Гаї шумлять» 

Бесіда

-Яка картина постала перед вашими очима? (усне малювання)

-У чому автор бачить незвичайну красу? (підтвердження своїх думок цитатами з поезії)

-Чи названо кольори у вірші? А звуки? Які вони? Через які образи уявляються кольори?

-Які зорові і слухові деталі добирає поет? (гаї шумлять, дзвін гуде, тихий шепіт трав, хмарки біжать, неба край – як золото…)

-Яким уявляється вам ліричний герой вірша П.Тичини?

-Якби вам довелося передати красу рідної природи, про яку говорив П.Тичина, то які б гами кольорів переважали б на ваших малюнках? (зелений, голубий, жовтий)

-Як ви думаєте, що символізують такі кольори? (життя, любов, мрійливість, ніжність)

- Чим саме нас зачаровує вірш П.Тичини «Гаї шумлять»?

В цьому творі змальовано чудову природу рідного краю, але змальовано не як застиглу картину, а як змінний, динамічний, рухомий пейзаж. Ліричний герой відчуває естетичну насолоду від споглядання навколишньої краси.

Читання поезії учнями

а) Зробити партитуру тексту (визначення учнями довгих,коротких,середніх пауз, темпу,тону читання,логічних наголосів)

б) Колективне читання поезії учнями

- Читаючи поезію, вкладіть в інтонацію ті переживання й почуття, які захотілося авторові донести своїм читачам.

в) Читання ланцюжком по дві строфи

г) Прочитайте строфу із поезії «Гаї шумлять», у якій основне навантаження відведене кольору

Робота в групах

а)Визначити художні особливості твору:

Порівняння (купаючи мене, мов ластівку)

Епітети (шепіт трав голублячий)

Метафори (думки пряде, мріє гай)

б) Словникова мозаїка

Дібрати до поданих слів дієслова, вжиті в переносному значенні: хмарки, гаї, річечка

Прослуховування пісні «Гаї шумлять»

(сл. П.Тичини, муз.Г.Майбороди)

Гармонійне поєднання людських почуттів і краси природи, мажорний настрій притаманні цьому твору.

Композитор Г.Майборода зумів наповнити душу кожного поетичного рядка музикою.

Мабуть, не знайдеться людини, яка б забула ці слова, мелодію, у якої б не виникло бажання глибше пізнати світ образного слова П.Тичини. Звичайно, багато митців оспівували красу рідного краю, його велич, але, щоб зрівнятися з Павлом Тичиною, не кожен наважиться і зможе це зробити. Перша поетова збірка «Сонячні кларнети», що побачила світ у 1918 році, була дуже високо поцінована. На наступному уроці ми продовжимо знайомство з іншими поезіями із цієї збірки, і ви зможете повніше зрозуміти слова О.Новицького, які взяті епіграфом до уроку: «Дзвенять, мов арфа золота, незмовкні «сонячні кларнети».

Слово вчителя

-В чому виявився талант Тичини?

Тичина вмів оживити природу чи то за допомогою фарб і пензля, чи то барвами слова, чи музичними акордами. Особливу ж силу мало його поетичне слово – дивне поєднання думки, почуття і фантазії. Поета зачаровують звуки, рухи, гармонійно злагоджені і прекрасні. Простий звичний краєвид ніби оживає під пером митця. І це тому, що він володіє здатністю по-своєму бачити і відчувати світ, відкривати в ньому щось нове, ніким не бачене і не відчуване.

ІV. Хвилина відпочинку

Звучить фонозапис музики П.І.Чайковського «Пори року. Червень».

-Діти, уявіть себе хмаринками, ластівками, відпочиньте, пройдіть по класу, покружляйте, присядьте.

V. Продовження роботи над засвоєнням нового навчального матеріалу

Робота з епіграфом

Подумайте про те, на яку особливість поезії Ф.Тютчева звернув увагу російський поет М.Некрасов ( на її красу, витонченість, пластичність)

Слово вчителя

Тютчев прославився як майстер пейзажної лірики. Для його поезії характерним є використання символів, ніжних епітетів, тонке сприйняття природи. В його віршах немає чіткої грані між людиною та природою, вони неначе злиті. Це надає особливого філософського звучання тютчевським віршованим пейзажним замальовками.

3. Виразне читання вірша Ф.І.Тютчева «Я знаю в праосені пору»

Вчитель читає російською мовою, підготовлений учень – українською

4. Бесіда

- Яку картину ви побачили, слухаючи вірш? (усне малювання)

- Визначте тему вірша (зображення краси осінньої природи, замилування нею)

- Якою зображена осінь у вірші?

- Який настрій вірша? (спокійний, розмірений)

- Чи сподобалася вам поезія?

5. Робота в групах

 

Наведіть приклади прийому одухотворення природи в цьому творі.

Процитуйте рядки, в яких передається стан спочинку природи.

 

6. Робота на картках

а)Знайдіть художні засоби які використовує автор:

Епітети: (пора ясна, повітря чисте, день прозорий, марна борозна, стомлене поле)

Метафори: (вечір зве, серп гуляв, повітря захололо)

Порівняння: (павутиння, мов тонке волосся)

б) Усно дайте відповідь на запитання: Яка роль художніх засобів у поезії? (сприяють милозвучності, мальовничості мови, створюють переконливі образи)

7. Робота в парах

Виписати епітети із першої і третьої строфи і підібрати до них антоніми

Коротку - …довгу

Ясну - … темну

Чисте - … брудне

Прозорий - … тьмяний

3. перші - …останні

Прозора - …тьмяна

Тепла - …холодна

Стомлене - …відпочиле

Тихе - …шумне, голосне

Розгляд репродукції  картини І.Левітана «Золота осінь»

-Що зображено на картині?

-Знайдіть спільне в зображенні осені поетом і художником.

Як бачимо, красу природи можна зобразити різними засобами: словами, звуками, фарбами. Головне, щоб душа вміла побачити цю красу, відчути й зрозуміти її.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

-Подумайте, чи є щось спільного між віршами Тичини і Тютчева?

-Який настрій обох поезій?

-Якою зображена природа у поетів?

-Який спільний прийом  вони використовують. Доведіть на прикладах.

Висновок: для поетів характерним є олюднення природи, сприймання її як живої істоти. Цей прийом називається уособленням або персоніфікацією.

Словникова робота

( учні ведуть запис в зошитах)

Персоніфікація – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. Вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу.

3. Добери епітети

Гаї                                                                    Пора

Хмарки                                                            Повітря

Дзвін                                                                День

Думки                                                              Павутиння

Ниви                                                                Борозна

Ластівки                                                          Блакить

Трава                                                               Поле

Шепіт                                                              Небо

4. Гра «Поєднай поняття», які пов’язані у віршах

Блакить                   гуде із далеку                             Вечір                гуляв

Гаї                            біжать                                         Серп                 зве в далечину

Хмарки                    душу обвіяла                             Павутиння       захололо

Дзвін                        шумлять                                     Повітря            блищить

5. Складання кросвордів

Використовуючи слова поезій «Гаї шумлять», «Я знаю в праосені пору», скласти два кросворди «Тичина», «Тютчев».

Два учні працюють біля дошки. Для решти учнів:

6. Конкурс на кращого читця віршів

 Вибір журі за допомогою лічилки

«Іде весна! Іде весна!

Для тебе шле привіт вона!»

7. Експрес-інтерв’ю

 «Що таке краса? Як її розуміють поети»

«Які зорові і слухові образи в поезіях ви запам’ятали?»

8. Творча робота

Завдання: записати слова-асоціації, які виникають у вас від таких слів:

Праосінь, далечина, блакить, ниви-приливи, золото-поколото, музика

 

VІІ. Узагальнююче слово вчителя

І П.Тичина і Ф.Тютчев у свої поезіях якнайповніше зуміли передати своє бачення, відчуття, розуміння навколишньої дійсності. В більшості випадків – це звернення до образу природи, невід’ємною частиною якої є зорі, повітря, вода, рослини, люди… але чомусь ми часто забуваємо про те, як ставимось до природи. Озирнімося довкола себе. Чи обов’язково, повертаючись з прогулянки, нести цілі оберемки конвалій, дзвоників, пролісків. Бува, що й не донісши додому, викидають їх, бо зірвані квіти швидко в’януть. Звичайно, кожному, хто був у лісі чи на луці, хочеться назбирати квітів. Тільки не треба рвати їх багато. Дві три гілочки черемхи мають кращий вигляд ніж десяток. Кілька ромашок більше привернуть увагу, ніж цілий сніп. Зриваючи лісові квіти, ми нівечимо природу. Рослини прикрашають наше життя. Нас чарують своєю красою блакитний пролісок і тендітна ромашка. Ми милуємося нивою золотої пшениці, полем квітучого льону і поетичним словом, в якому оспівується, возвеличується земна краса, згармонізовано звук і колір, музику і живопис, що постають в нашій уяві.

VІІІ. Підсумкова бесіда

-З творчістю яких поетів ви познайомилися на уроці?

-У чому, на вашу думку, полягає виховне значення поезій?

- Дайте відповідь на проблемне питання, яке звучало на початку уроку: Що поєднує творчість П.Тичини і Ф.Тютчева?

(Цих поетів об’єднує любов до природи, тонке сприйняття її краси, бажання донести відчуття гармонії до читача з метою змусити замислитися його над сенсом власного життя Відчувається, що поети люблять природу, милуються її красою, спокоєм.

Та все ж для кожного поета є характерним своє бачення світу, окремих предметів, явищ, дій. Поезія Тютчева вражає своєю масштабністю, автор показує велич природи. В Тичини дивовижне відчуття злиття з природою ліричного героя твору.)

 

ІХ. Домашнє завдання (різнорівневе)

Виразно читати поезії Т.Тичини, Ф.І.Тютчева
Скласти свій варіант віршованих рядків за даним початком «Не бував ти у наших краях»
Доповнити речення на картці:  Тичина, мов алмаз, кожна грань його виблискує: поезія (він автор поетичних книжок), диригентство (керує хором-студією ім..М.Леонтовича), живопис (вчився малювати у художника М.Жука і сам має дещо із художніх робіт), музика (виконавська діяльність – грав на кларнеті, гобої, піаніно, - і композиторська, ще в семінарські роки сам писав музичні твори під псевдонімом Лялич)

4. Малюнки на тему «Краса рідного краю»

 

Використана література

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література 5-12 класи. За ред. Р.В.Мовчан. – К.:Ірпінь: Видавництво « Перун», 2005.
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Зарубіжна література 5-12 класи. За ред. Д.С.Наливайка. – К.:Ірпінь: Видавництво « Перун», 2005.
Мовчан Р.В. Українська література. –К.:Генеза,2005.
Волощук Є.В. Зарубіжна література. – К.:Генеза,2005.
Слоньовська О.В. Вивчення української літератури. 5 клас. Інтегровані уроки. – Х.:Веста: Видавництво «Ранок»,2005.
Усі уроки української літератури в 5 класі/ Упорядники Г.В.Дідик, К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид.група «Основа»,2006.
Чередник Л.А. Вивчення зарубіжної літератури. 5 клас. Х.:Веста: Видавництво «Ранок»,2007.


Теги: Власенко Т.Г., Тичина
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 373/11


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar