Головна » Українська література

К. В. Мотрич „За таїною неба”

Мета: ознайомити учнів із творчістю письменниці К.В. Мотрич, визначити ідейно-тематичну спрямованість оповідання «За таїною неба», охарактеризувати образи головних героїв твору. розвивати вміння виразно читати художню літературу і осмислено сприймати її зміст, грамотно висловлювати свої думки. виховувати любов до літератури, читання, шанобливе ставлення до минулого нашого народу

Обладнання: портрет письменниці, оповідання «За таїною неба», видання «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-33 рр. в Україні. Черкаська область.», виставка книг та періодичних видань, присвячених темі голодомору, мультимедійна презентація, словнички, таблиця «Характеристика дійової особи».

 

Хід уроку

I. Вступна частина

   1. Організаційна і нервово-психологічна підготовка учнів до уроку

         1.1. Привітання.

         1.2. Створення ситуації успіху.

- Бажаю вам доброго настрою, оптимізму, успіхів на уроці.

         1.3. Слухання церковних дзвонів.

         1.4. Проблемне питання після слухання дзвонів.

– В яких випадках звучить церковний дзвін?

   (Церковний дзвін звучить на великі релігійні свята, під час різноманітних церковних обрядів, панахиди за померлими, загиблими.)

          1.5. Узагальнення вчителя

Діти, сьогодні наш урок буде тісно пов'язаний з трагічними сторінками нашої історії.

    2. Перевірка виконання домашнього завдання з одночасним повторенням вивченого раніше

          2.1. Словникова робота

   Пояснення слів, що можуть викликати в учнів нерозуміння.

      Геноцид – фізичне винищення народу.

    ЦК ВКП(б) – Центральний комітет Всесоюзної Комуністичної Партії (більшовиків).

      РНК – Рада Народних Комісарів.

      НКВС – Народний Комісаріат Внутрішніх Справ.

         2.2. Фронтальна репродуктивна бесіда (виявлення знань, здобутих на уроках літератури та історії України).

   а) Яке завдання ви отримали на урок  літератури?

   При підготовці до уроку ми повинні були прочитати оповідання К. Мотрич «За таїною неба», пригадати відомості про Голодомор в Україні 1932-33рр.

   б) Що сказано в Законі України «Про Голодомор 1932-33 рр. в Україні»?

   У першій статті Закону чітко визначено: Голодомор 1932-33 рр. в Україні є геноцидом Українського народу.

   У статті 2 підкреслено: публічне заперечення Голодомору 1932-33 рр. визначається наругою над пам’яттю мільйонів жертв, приниженням гідності українського народу і є протиправним.

   в) Які причини Голодомору в Україні вам відомі?

Орієнтовні відповіді кількох учнів

   Одна з перших причин голодомору в Україні – це насильницький, непродуманий перехід до колгоспної системи. У селян примусово відбирали землю, коней, худобу, знаряддя хліборобської праці. Вони переставали бути господарями, бо не могли розпоряджатися ні своєю землею, ні зібраним урожаєм. Хлібороби з діда-прадіда, ставши колгоспниками, перетворювалися на безправних наймитів.

   Сильно вдарила по селу кампанія розкуркулювання. У селі визначалися «куркулі» - міцні господарі, на яких трималося сільське господарство.

   У найзаможніших забирали все майно, а їх виселяли до Сибіру. Менш заможних виселяли в межах області. Таким чином, панувати почав не міцний господар, а селянин – безземельник, який працювати вмів значно гірше.

   До кожного села спеціальними розпорядженнями доводили план – скількох «соціально – небезпечних елементів» ув’язнити, розстріляти чи вивезти до Сибіру, скільки забрати хліба, знищити запасів продуктів.

   В 1932 році хлібозаготівельна кампанія досягла апогею. План був настільки великий, що в селян забирали не тільки зерно, а й іншу сільськогосподарську продукцію. У колгоспи виїжджали продзагони, які займалися «хлібоза   г) Який закон видав Й. Сталін 7 серпня 1932 року?

   7 серпня 1932 року Й. Сталін видав закон, прозваний у народі «законом про п'ять колосків». За ним, голодних дітей, яких ловили за збирання колосочків, засуджували до 10 років ув’язнення, дорослих могли й розстріляти.

   3. Підготовка до основної частини

         3.1. Вступне слово вчителя

   В українське село прийшов голод, який досяг свого піку навесні 1933 року, закінчився наприкінці літа. Найжахливіша ситуація склалася у березні – червні, коли в селян після суворої зими не залишилося ніяких продовольчих запасів. Упродовж 22 місяців селянам не видавали хліба на зароблені трудодні.

   Вичерпавши останні запаси продовольства, доведені муками голоду до відчаю, люди почали вживати як їжу усе, що можна й неможна було їсти. Спочатку їли кішок, потім собак, навіть щурів і мишей, потім кропиву, лободу, листя дерев. У селах стояла моторошна тиша: ні співів півнів, ні лаю собак, ні гомону людей. Одним із наслідків голоду стало трупоїдство та людоїдство.

   Почалася масова смертність. Були села, жителі яких вимерли повністю. Ховати мертвих було нікому, на це в живих не вистачало сил. Тому часто ховали своїх близьких на городах і погребах. По селу їздив візниця, якому було доручено збирати трупи й вивозити на кладовища, де була викопана велика яма, куди скидали мерців, а іноді ще й живих.

   Приречене на голодну смерть українське селянство могло врятуватися по інших краях, де не було такого масового мору. Наприклад в центральних районах Росії, Білорусії, на Уралі.

   Та ЦК ВКП(б) і РНК видавали постанову про заборону видачі довідок на виїзд, продаж селянам квитків, на пересилку поштою продуктів родичам із інших місцевостей. Майже до 60-х років селяни не мали права виїзду із села без дозволу місцевої влади, права на пенсійне забезпечення. Україна була оточена військами НКВС, які ловили втікачів і повертали назад у село. Ці всі факти підтверджують спланованість геноциду.

   Дехто переконує, мовляв голод був не лише в Україні, а в Поволжі, на Північному Кавказі, Зеленому Клину. Цей міф ще в 1933 році спростував лікар-окуліст, колишній член Центральної Ради від селянства Памфіл Блонський із м. Звенигородки, який в листах до Чехословацької та Китайської секцій Комінтерну переконливо довів, що голод був за межами України у тих місцевостях, де масово проживали українці. І це був геноцид українства.

   Водночас із винищенням українського селянства уряд більшовиків розгорнув боротьбу проти діячів української освіти, науки, мистецтва. Митців, учених, діячів держави та церкви, вчителів, лікарів, які були незгідні з діями партії більшовиків, заарештовували, висилали до Сибіру, ув’язнювали. Багатьох було розстріляно.

   Навесні 1931 року Наркомат постачання УСРР, виконуючи директиви уряду та партії, скасував порядок централізованого постачання хліба вчителям, інтернатам, систему гарячих сніданків для школярів. Також було прийняте рішення припинити продовольче постачання в ті регіони, які не справляються з планом хлібозаготівень готівлями». Відбирали все, навіть насіннєві та страхові фонди.

Серед сільського вчительства став ширитися голод. Учитель змушений був жебракувати, найматися на чорну, фізичну роботу.

   4. Узагальнення вступної частини

         4.1. Розповідь учням про наслідки Голодомору в Україні 1932-33 років.

   Геноцид українського народу, заподіяним сталінським радянським режимом, знищив тільки за офіційно встановленими даними 7 000 000 осіб на Україні, 150 000 осіб на Черкащині, 7 321 особу на Шполянщині.

         4.2. Мультимедійна презентація наслідків Голодомору в Україні 1932-33 років в Україні (фотоматеріали).

         4.3. Творча фізкультхвилинка: запалювання свічки та хвилина мовчання в пам'ять про жертв Голодомору.

   5. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

   На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вести розмову про Голодомор в Україні 1932-33 років, познайомимося з творчістю нашої землячки, відомої української письменниці К.В. Мотрич, проаналізуємо ідейно – тематичну спрямованість, художній зміст оповідання «За таїною неба», охарактеризуємо образи головних героїв твору.

   К.В. Мотрич зросла на благодатній Шполянській землі. Пройшла шлях від простої сільської дівчини до відомої письменниці, журналіста.

II. Основна частина

1. Первинне ознайомлення учнів з темою

Розповідь учителя та учня про життєвий та творчий шлях Катерини Мотрич (з мультимедійною презентацією)

Народилася Катерина Вакулівна Мотрич у важкі післявоєнні роки, а саме 30 листопада 1947 року в селі Васильків Шполянського району Київської області (зараз Черкаська область) в сім’ї колгоспників.

Дівчинці йшов восьмий рік, коли вона прийшла в перший клас Васильківської середньої школи. Любов до книги, читання виховувала в дітей перша вчителька Парамонова Ніна Олександрівна. Катерина Мотрич була здібною ученицею. Любові до українського слова, рідної мови навчала учнів невгамовна та вимоглива вчителька української мови та літератури Тушинська Антоніна Карлівна. Уже в той час творчі роботи учениці Катерини Мотрич були позначені слідами таланту, твори писала на 12 і більше сторінок.

Середню школу закінчила в 1966 році. За особливі успіхи в навчанні була нагороджена золотою медаллю. В цьому ж році вступає до Київського Державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. За роки навчання на факультеті журналістики зміцнів її талант.

Після закінчення університету Катерина Мотрич працювала журналістом в газеті Київщини «Молода гвардія», в літературних столичних журналах. В літературній праці їй допомагав чоловік Михайло, теж літератор. В них часто гостюють відомі письменники, що теж позначається на творчості письменниці

З невеликих, але цікавих новел склалася перша книга письменниці, яка має просту і сонячну назву «Соняхи» (1978 р.). потім з’являються нові книги. Серед них безперечно визнані «Політ журавлів над нетолоченими травами», «Час найкоротшої тіні» (1982 р.), «Перед храмом любові і болю» (1989 р.), роман «Досвіток» (1987 р.), «Звізда полин» (2000 р.), роман «Ніч після сходу сонця» (2002 р.), збірка «Почайна» (2007 р.)

Зараз письменниця перебуває у розквіті творчих сил. Сподіваємося, що з-під її пера з’явиться ще не один чудовий твір, який буде хвилювати серця людей.

   2. Всебічний аналіз теми

         2.1. Ідейно-тематичний аналіз тексту оповідання К. Мотрич «За таїною неба».

   а) Евристична бесіда з елементами пошукової діяльності.

Яка тема оповідання «За таїною неба»?

   Тема: зображення життя українського селянства під час Голодомору в Україні 1932-33 рр.

Яка ідея твору?

   Ідея: відновлення історичної справедливості; засудження злочинних дій тоталітарного режиму СРСР спрямованих на організацію голодомору в образі Федора Соломахи.

Яка основна думка твору?

   Основна думка: «… щоб любили Бога і не грішили, бо на небі кожен має по заслузі».

До якого жанру відноситься твір?

   Жанр: оповідання.

         2.2. Бесіда з теорії літератури

     -    Який жанр художньої літератури називається оповіданням?

   Оповідання – невеликий за обсягом прозовий твір, у якому йдеться про певні важливі події життя, пригоди одного або кількох персонажів.

   3. Виконання пробних вправ або завдань з ціллю уточнення корекції одержаних знань.

         3.1. Робота в групах.

   Завдання: визначити елементи композиції в оповіданні.

       а) Інструктаж перед виконанням завдання.

    I група визначає експозицію, зав’язку, розвиток дії.

    II група визначає кульмінацію, розв’язку.

       б) Самостійна робота учнів.

       в) Звіт груп.

   Експозиція: показ картин українського села навесні 1933 року, відліт Соломіїної душі до «небесної України».

   Зав’язка: зустріч Соломії з Федором; обіцянка помсти Федору Розвиток дії: розповідь про життя Федора та його сім’ї.

   Кульмінація: народження та життя Наталки.

   Розв’язка: відкриття «таїни неба» Соломією.

         3.2. Аналіз таблиці «Характеристика дійової особи».

         3.3. Характеристика образу Соломії.

   (Соломія – сільська жінка, яка помирає від голоду, з безкровним обличчям, з глибоко запалими очима, з висохлими темними руками на животі, у якому ще вчора згасло життя; турботлива жінка, мати; ненавидить Федора Соломаху за його злодіяння перед народом; відродилася в образі Наталки, щоб вчинити за велінням неба земний суд над Федором).

         3.4. Характеристика образу Федора.

   (Федір – сільський хлопець, з діда-прадіда конокрад, комнезамівець, який в ім’я революції трощив усе, що кидало бодай тінь на неї. Не милував ні старого, ні малого. Влітав до хати, і коли чув запах тіста, заливав вогонь, а діжу вивертав на долівку. Пантрував ночами, обнюхував кожне дворище, трощив груби, печі, розпорював подушки, перини і добував хліб.

   Не вірив ні в які дива, вірив лише в комуністичну партію, богохульствував, зривав хрести на церкві й дзвони, бив ікони, сміявся з розмов про безсмертя душі.

   Федір вважав, що все його життя – то служіння правді і справедливості. Брав участь у Великій Вітчизняній війні, боровся за колгоспний лад і вірно служив партії Леніна – Сталіна. Його портрет прикрашав районну Дошку пошани.

   Після війни – боявся помсти померлих людей. Дуже любив свою десяту дитину – Наталку, ридав за нею).

       3.5. Робота над змістом оповідання (вибіркове читання уривків твору з характеристикою образів Соломії та Федора).

   Запитання для вибіркового читання:

Чого не було в весняному плині життя?
Знайдіть і прочитайте опис зовнішності Соломії.
Що повідомила душа Соломії своєму чоловікові?
Який наказ привіз Федір Соломаха із волості?
Знайдіть рядки, де говориться про вчинки і поведінку Федора.
Як помстився він Соломії за своє залицяння?
Що сказала Соломія Федору перед смертю?

   4. Осмислення вивченого

       4.1 Продовження роботи над вивченням художнього змісту оповідання «За таїною неба». Фронтальна репродуктивна бесіда:

Скільки дітей народжувалося і померло у Федора?

   Від першого шлюбу з Ганною народилися і померли хлопчик і дівчинка. Від другого шлюбу з вдовою Василиною – семеро дітей.

Який віщий знак отримав Федір?

   З’явився до нього хтось у білому і проказав: «Битиму тебе десять разів».

Що говорили люди про смерть дітей?

   Що заробив кат у Бога, те й має. Скільки люду виморив душогуб, скільки янголів погубив.

Яка душа відродилася при народженні Наталки?

   Соломіїна душа відродилася при народженні Наталки. Вона прийшла за велінням неба вчинити над Федором суд земний.

Чим дивувала Наталка дорослих людей?

   Наталка дивувала людей своїми розмовами. Невеличке дівча нагадувало старим і літнім людям картини із давно минулих літ.

Що нагадала Наталка Андрієві?

   Наталка нагадала Андрієві про поховання дітей біля хати, про весільний рушник та ікони з якими вінчалися, про зміни в хаті, заховані в домівці обручки.

Яку таїну відкрила Соломія Андрієві?

   «Щоб любили Бога і не грішили, бо на небі кожен має по заслузі…»

Яку таїну відкрила Соломія Федору?

   «Покайся, грішнику, бо муки твої ніколи не скінчаться».

   5. Узагальнення набутих знань

          5.1. Виконання тестів (з використанням комп’ютера).

       1. Коли народилася К. Мотрич?

                 а) 1945 р.;

                 б) 1947 р.;

                 в) 1950 р..

       2. Яку професію опанувала в університеті?

                 а) літератор;

                 б) політолог;

                 в) журналіст.

        3. Як називається перша збірка письменниці?

                 а) «Соняхи»;

                 б) «Досвіток»;

                 в) «Звізда полин».

     4. Твір «За таїною неба» - це:

               а) оповідання;

               б) роман;

               в) оповідання.

     5. Скільки дітей народилося й померло у Федора?

               а) 5;

               б) 9;

               в) 7;

     6. Яка душа відродилася з народженням Наталки?

               а) Соломіїна;

               б) її матері;

               в) її батька.

     7. Що відродилося на надвір’ї у Андрія?

               а) дерево;

               б) трава;

               в) джерело в криниці.

     8. Які літери були вишиті на весільному рушнику Соломії?

               а) «С» та «А»;

               б) «А» та «В»;

               в) «С» та «В».

     9. Як звати другу дружину Андрія?

               а) Христина;

               б) Мотря;

               в) Василина.

      10. Що впустила Соломія під час вінчання?

               а) обручку;

               б) рушник;

               в) ікони.

      11. Що заховала Соломія під долівку?

               а) гроші;

               б) обручки;

               в) рушники.

      12. Яку таїну відкрила Соломія Федору?

               а) не грішити;

               б) покаятися;

               в) не красти.

          5.2. Перевірка тестів і оголошення оцінок.

III. Заключна частина

   1. Пояснення виконання диференційованого домашнього завдання.

   Підготувати розповідь про Степана Бендюженка; прочитати, вміти аналізувати ідейно-художній зміст його поезій «Осінь», «Зима», «Ластівки на клуні», «Україно, тебе співаю!».

   Для другої групи учнів: вивчити поезії «Осінь», «Зима», «Україно, тебе співаю!» напам’ять.

   2. Підбиття підсумків роботи учнів.

          2.1. Похвала учнів за активну участь.

          2.2. Визначення найактивніших учнів.

   3. Аргументоване оцінювання учнів.

           3.1. Оцінювання окремих учнів.

           3.2. Мотивація оцінювання учнів.

   4. Приведення організму дитини в спокійний стан. Створення психологічного настрою на відпочинок.

   Слухання музики П.І. Чайковського «Пори року».

   5. Організоване закінчення уроку.

Читання вірша учителем:

 

                    Пролунає дзвінок,

                    Вийдіть з класу всі тихо,

                    Відпочиньте, пограйтесь –

                    На урок не спізняйтесь


Теги: Матіка О.В., Мотрич
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 307/18


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar