Головна » Українська література

«Я вибрала долю собі сама…» (аналіз поезії Ліни Костенко)

Мета:    ознайомити учнів із життєписом Ліни Костенко на основі фактичного  матеріалу, спогадів, творів; допомогти пізнати духовний світ найбільшої  поетеси сучасності та її безкомпромісну громадянську позицію  художника слова; дослідити глибину філософської думки неперевершеної  майстрині; стимулювати дітей до роздумів над важливими життєвими проблемами, формувати високі естетичні ідеали; виховувати на прикладі особи поетеси в учнів людську гідність, мужність, силу духу.

Цілі.

Після проведення уроку учні

знатимуть: більше про шістдесятництво як літературно-мистецький процес; основні етапи творчої біографії Л.Костенко; ідейно-художні домінанти її поезій,зокрема, «Страшні слова, коли вони мовчать..», «Умирають майстри», «Українське альфреско».

умітимуть: назвати визначальні риси характеру поетеси; визначати риси творчої манери митця; з’ясувати роль художних образів у розкритті теми мистецтва у вищезазначених поезіях.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу(урок-дослідження)

Обладнання: світлини з життя поетеси, книжкова виставка її творів,  музичні аудіозаписи, презентація проекту.

Форми роботи: робота в групах, виразне читання, проблемний виклад, «спільний проект».

Випереджувальні завдання: робота над проектом «Доля людська…Яка вона?»(за життєписом Л.Костенко); окремі учні вивчають напам’ять поезії: «Доля», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», а також знайомляться з поезіями, де є образ долі («Ти знов прийшла, моя печальна музо», «Одгородила доля шматочок поля», «Ті, що народжуються раз на століття».

Міжпредметні зв’язки: історія, людина і суспільство, музичне мистецтво.

                                  Перебіг уроку

 Мотиваційний етап.

Учитель.        А що таке таке життя?

                        Чи те, що переждалось?

                        Чи все-таки життя –

                        Це те, що відбулось?

Ось ці філософські питання ставить Ліна Костенко в одному зі своїх віршів. Справді, життя…таїна…поезія життя…доля людська…Чи можуть співіснувати разом ці слова? На уроці ми спробуємо дати відповіді на ці питання, а також постараємось розкрити таємниці життя класика української літератури, геніальної поетеси сучасності. Намагатимемось роздивитися її долю зблизька. Поринувши у світ художнього слова, шукатимемо скарби, без яких не може існувати людство. Дізнаємось, хто творить сьогоднішню історію, у чому сенс людського буття, що таке етичні та естетичні цінності, щоб через багато літ наші нащадки змогли розпізнати на полотні світової культури неопалиму купину – незнищенну квітку, яку витворила своєю мужністю і вилеліяла любов’ю неперевершена майстриня, котра написала:

                    Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

                    І, може, це і є моя найвища сутність.

Ці рядки і будуть епіграфом до нашого уроку(учні пояснюють своє розуміння цих слів).

·        Цілевизначення та планування.

 

                                      План-конспект уроку

І. Дитячі роки Л.Костенко.

1. Ржищів – містечко, славне історією.

2. Вплив батька на формування світогляду поетеси.

3. Жорстока доба сталінізму. Репресії.

4. Дитинство, « вбите на війні…».

ІІ. Юність поетеси.

1.Навчання в Київському педагогічному  та в Московському літературному інститутах.

2. Літературне середовище, в якому народжується перша збірка «Проміння землі».

3. «Талановитий поет  з великим майбутнім». Збірка «Вітрила»(1958 )

ІІІ. «Хрущовська відлига».

1.Гуманістичне кредо шістдесятництва: «Мандрівки серця»(1961)

2.Застійний період у творчості: доля «Зоряного інтегралу» та «Княжої гори».

3.Ходіння над прірвою(участь Ліни Костенко у суді над В. Чорноволом).

4.Шістнадцятирічне мовчання.

 ІV. Завершення періоду духовної еміграції.

1.У світ виходять перли: «Над берегами вічної ріки»(1977), «Маруся Чурай»(1979), «Неповторність»(1980), «Сад нетанучих скульптур»(1987), «Бузиновий цар»(1987), «Вибране»(1989), сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна»(1993), «Берестечко»(1999).

V.Літературні надбання сучасності. «Записки українського самашедшого» -  перший опублікований прозовий роман видатної поетеси.

VІ.Визнання  таланту генія.

1.Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

2. Лауреат Шевченківської премії та премій Фундації Антоновичів(США), імені Петрарки(Італія), імені Олени Теліги.

VІІ. Риси індивідуального стилю.

VІІІ. Філософізм поезій «Страшні слова, коли вони мовчать», «Умирають майстри», «Українське альфреско».

Опрацювання навчального матеріалу.

Учениця читає поезію «Доля»

Осмислення почутого.

◘ Як Ліна Костенко ставиться до Долі?

◘ Чи можна виділити рядки, що є девізом поетеси?

◘ У яких ще поезіях зустрічаємо образ Долі? Що можна сказати про ліричного героя?

◘ А які ж події позначилися на долі поетеси?

Учні детально розповідають за схемою, яку зробили в межах проекту та дотримуючись плану уроку(додаток В)

Учитель. ◘ Як ці події вплинули на формування характеру Ліни Костенко?

 ◘ Яка визначальна риса характеру поетеси? Чому?                 

  ◘ Чи коли-небудь відмовлялася вона від задуманого?

  ◘ Чого вчить кожного з нас своїми діями?

  ◘  Як це характеризує поетесу?

А ось спогади доньки про Ліну Костенко як жінку, матір(учениця у ролі Оксани Пахльовської, її розповідь супроводжує вальс ♫ із кінофільму «Мій лагідний і ніжний звір):

«Сімдесяті. У цей час на руках у мами – маленьке дитя, мій молодший брат Василько, який зіпнеться на ніжки і почне говорити в роки маминого літературного небуття. Це мужність мами як жінки – народити дитину в розгул чуми. Це правічний інстинкт роду – віра в перемогу життя і його неперервність.

      Вона завжди мені каже: найголовніше – це діти і робота.

      У мами свій метод виховання – свобода особистості. Вона дуже раділа, коли мій брат ще зовсім дитям писав чарівні вірші, а потім зайнявся театральними дійствами. Вирішила: буде режисером. Але коли він підріс і сказав, що буде математиком, вона тільки віддала належне його рішучості і самостійності.

    Дітьми ми були дуже вредні. Рід у нас крутий. Але завжди знали одне правило:хоч яку шкоду зробиш, - все нічого. Одного не можна – брехати – ні іншим, ні собі. Основа маминих стосунків з нами і зі світом: довіра і надійність. І ще одне: серед тих, хто захоплюється маминою мужністю. Дуже мало хто по-справжньому вміє розуміти в ній ніжну жінку з могутньою енергією любові, віри і витонченості, аристократизму почуття».

Учитель. ◘ Які штрихи до портрета поетеси додали спогади дочки?

Роздумом про людську долю є поезія «Українське альфреско».

Після прочитання твору учні відповідають на запитання:

◘ Чому така назва вірша?

Словникова робота: альфреско – фреска, виконана водяними фарбами по

                                     сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом.

◘ Які фольклорні образи-архетипи використовує поетеса? Що вони символізують?(учні заповнюють таблицю)

          Образи-архетипи

           Символічне значення

   шлях, дорога

    життя

  біла хата

    затишне родинне гніздо

  дід і баба

    осердя роду

  діти

   живий зв’язок між поколіннями

  курочка ряба

   світлий, затишний світ

  лелека

   оберіг родинного затишку

◘ Кому дід і баба дарують свою ласку і любов? Чому?

◘ Як ви розумієте слова: «Остання у світі казка сидить під образами»?

◘ Який настрій вірша? У чому ви вбачаєте трагізм ситуації?

◘ Яка найвища сутність людини? Як розуміє сутність буття Ліна Костенко?

Відповіді на ці два останні питання учні продемонструють слайдами із проекту «Доля людська…Яка вона? (додаток С)

Учитель. Творчість Ліни Костенко – надзвичайно цікавий феномен.Адже йдеться про те, як вона могла досягнути глибин національної ідентифікації ліричного героя? У ній поєднується витончений ліризм, ніжність і сталевий характер. Поетеса своєрідна, оригінальна. І належить до тих, які своєю творчістю розширюють художній діапазон. У її творчості помічаємо і те традиційне, що йде від Шевченка, Франка, і всі атрибути шістдесятництва, а головне – людина – понад усе:

                   Я сповідую віру,

                   у якій оточують німбом

                   не святих,

                   не пророків,

                   а просто щасливих людей,

і те, що належить лише їй:

◊ глобальність мислення( хоча це ознака поезії шістдесятництва, проте оновлює форму вірша на рівні звукопису, композиції);

◊ геніальна простота(поетичне мовлення максимально наближене до розмовного, вживає спеціально суржик, побутовізм деталей, уміє актуалізувати слова і тому не потребує поетизмів);

◊ емоційність, ліризм, мелодійність;

◊ образність, афористичність рядка;

◊ інтелектуалізм, філософізм, увага до досвіду історії;

◊ вишукана форма;

◊ точність життєвих деталей.

   ◘ Скажіть, які письменники звертались до теми мистецтва, ролі слова в житті суспільства, відповідальності митця перед Богом та людьми? Наскільки важливою є ця тема?

 Декламую напам’ять поезію Л.Костенко «Умирають майстри»(це відгук на величезні втрати в українській поезії – пішли з життя М.Рильський, П.Тичина, А.Малишко).

◘ Хто такі графомани? Кого поетеса мала на увазі під образами «безпардонних проноз», «метушливої бездарності»? Наскільки влучними є ці образи?

◘ Як ви вважаєте, чи існує проблема «графоманства» сьогодні?

◘ Яку вагу має слово в житті людини?

Учитель. В усі часи світ рятує Слово. Поетичними текстами лікують людей. У стародавніх цивілізаціях поезія супроводжувала важливі для історії народу процеси: народження і смерть, війна і мир, ритуальні свята й наукові відкриття.

Про те, що поезія є неповторним явищем духовного життя української нації, пробуджуючи благородні, світлі почуття,  переконливо говорить і Л.Костенко.

 (Підготовлений учень читає напам’ять «Страшні слова, коли вони мовчать…»)

Після цього учні здійснюють ідейно-художній аналіз вірша:

1.Жанр(ліричний вірш)

2.Вид лірики(філософська)

3. Мотив(роздум про суть мистецтва, призначення слова в житті людства)

4.Віршовий розмір(п’ятистопний ямб)

5.Римування(перехресне)

6.Художні засоби(епітети, метафори, антитеза)

● Закріплення вивченого матеріалу.

«Є скарби, допоки їх шукають…»

шукають…

 

Учитель. Упродовж уроку ми з вами шукали скарби Л.Костенко. А тепер спробуймо розкрити їх таїну і скласти «спільний проект»

  

● Підсумок уроку.  Двома рядками…( по черзі висвітлюються на дошці)

     Отже, ви мали змогу переконатися, що Л.Костенко – одна з небагатьох, котра слідом за Шевченком може повторити: «Ми чесно йшли, у нас нема зерна неправди за собою…».

● Оцінювання.

● Домашнє завдання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять поезію «Страшні слова, коли вони мовчать», дібрати і записати афористичні висловлення з віршів поетеси(не менше 5)

За бажанням: написати міні-твір «Доля…Яка вона?»


Теги: Костенко, Петришак І.Р.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 2415/33


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar