Головна » Українська література

Іван Франко „Захар Беркут”. Проблематика твору

МЕТА: узагальнити вивчене про повість І.Франка “Захар Беркут”; cпираючись на зміст, розглянути основні проблеми, порушені у творі; визначити їх актуальність у наш час; значення повісті для виховання молодого покоління; підготуватись до написання контрольної роботи; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, у процесі аналізу використовувати художній текст; виховувати патріотичні почуття, силу волі, стійкість, любов до рідного слова; сприяти збагаченню духовного світу учнів

ОБЛАДНАННЯ: підручник, художні тексти, ілюстрації до твору

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційна частина (запис дати, теми уроку).

 

П. Повідомлення мети уроку.

 

Ш. Вступне слово вчителя.

Епіграфом до уроку будуть слова славного сина України Василя Симоненка, який загинув, відстоюючи право народу жити у вільному суспільстві:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

За кращу долю українського народу боровся усе своє життя наш земляк Іван Франко. Він безмежно любив свій край, пишався мужніми предками, які зупинили монголо-татарську навалу і зуміли відстояти свою землю.

Усе це яскраво зображено у творі, який ми вивчали упродовж кількох уроків. Саме у повісті “Захар Беркут” Іван Франко звертається до таких важливих у всі часи і у всіх народів проблем: до пошуків ідеалу людини, вождя та прообразу справедливого суспільства.

І сьогодні, як ніколи, цей твір І.Франка є актуальним, бо настав той момент, коли, як казав у творі Захар Беркут, слід звертатись до уроків минулого, щоб сьогодні менше пролилося крові і сліз.

 

ІV. Актуалізація опорних знань.

Учитель. До яких саме подій звертається Іван Франко у творі?

(До подій ХШ століття, коли громади були сильними і могли дати відсіч і боярській сваволі, і силам природи, і монголам.)

Учитель. З якою метою був написаний твір?

(Щоб показати взірець боротьби проти ворога, проти несправедливості.)

Учитель. Коли був написаний твір? Розкажіть про історію його написання.

(У кінці 1882 року у журналі “Зоря” був оголошений конкурс на кращу історичну повість. Усього за 6 тижнів (і то вечорами) Іван Франко у Нагуєвичах, де перебував через матеріальну скруту, написав цю повість і одержав третю премію).

Учитель. Визначте жанр твору Івана Франка.

(Це героїко-романтична історична повість.)

Учитель. Дайте визначення повісті.

Учитель. Де відбуваються події, описані у творі?

(Вони відбуваються на Стрийщині поблизу гори Зелемень.)

Учитель. Яка тема твору?

(Зображення боротьби тухольської громади проти монголів.)

Учитель. Якими джерелами користувався Іван Франко, коли писав твір?

(Використовував скупі дані з Галицько-Волинського літопису, в якому говориться про напад монголів на Південну Русь, використовував численні легенди і перекази.)

Учитель. Як погруповані персонажі? Чому саме так?

(На принципі антитези, тобто протиставлення. З одного боку – Захар Беркут, Мирослава, Максим, тухольці – охоронці інтересів народу; з другого –  Тугар Вовк  і нападники.)

Учитель. А зараз головні герої твору звернуться до вас, читачів.

 

V. Інсценізація.

ЗАХАР БЕРКУТ

Мені звиш 90 літ. Маю 8 синів, - наймолодший – Максим. Сад, пасіка, ліки – се моя робота. “Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Коли він стане для інших тягарем, а хісна не приносить вже їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт”. Ці слова – золота нитка в моєму житті. Замолоду, покинувши дім, я пішов вчитися лікувати. Вивчився цієї професії в монаха Акинтія, побував у багатьох місцях. Тепер я живу серед молодого покоління й бачу плоди своєї діяльності. Батьківщина, громада для мене – все.

 

ТУГАР ВОВК

Я славний боярин Данила Романовича – Тугар Вовк. Найдорожче для мене – це моя єдина дочка Мирослава. Жив я колись при дворі князя, та в битві з монголами над річкою Калкою став я зрадником Батьківщини: передав ворогам план битви, складений руськими князями. Звинуватити в зраді мене не могли, бо не було доказів, але вже не довіряли. Тому я попросив князя дарувати мені землі Тухольщини, щоб назавжди залишити княжий двір. Коли тухольці відмовилися коритися, це мені не сподобалося. Я почав займати силоміць громадські ліси, луки, поля. Між мною і тухольцями почалась війна. Щоб помститись непокірній громаді, я привів своїх колишніх союзників – монголів, які табором стояли поблизу Тухольщини. Деколи я усвідомлював, що чиню не по совісті, але розумів, що вороття нема – занадто далеко я зайшов у своїй помсті й амбіціях.

 

МИРОСЛАВА

Я Мирослава – дочка Тугара Вовка. Виросла я в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. Я росла вільно, виховання в мене чоловіче. Я в батька одна дочка, втратила при народженні матір. Коли я підросла, батько навчив мене володіти зброєю, зносити всякі невигоди й небезпеки. І чим більші труднощі мені зустрічались, тим краще проявлялась сила мого рішучого характеру. Коли батько перейшов до монголів, став зрадником, серце моє було розбите, я стала до боротьби з ворогами разом з тухольцями і коханим Максимом.

 

Я молодший син славного старійшини тухольської громади – Максим. Після того, як на полюванні я врятував життя Мирославі, між нами зав’язалась щира дружбу, а згодом і кохання. Безмежно люблячи свій народ, ненавидячи ворога, я сам не бажаю рятувати своє життя ціною тисячі жертв, які зазнав би і мій народ, і народи сусідні. Але, мабуть, Бог, охоронець тухольської громади Сторож і святе Сонце захотіли, щоб я лишився живим і разом з Мирославою і громадою продовжив справу батька.

 

VІ. Робота над проблемами.

Учитель. Які проблеми порушено у творі?

Любов до рідної землі, патріотизм.
Зрада.
Суспільний устрій, громадянський обов’язок.
Влада.
Виховання, стосунки батьків і дітей.
Кохання.

 

Любов до рідної землі, патріотизм.

Учитель. Що таке патріотизм? Хто такий патріот? Як ви розумієте значення цих слів?

Учитель. Кого із героїв твору можна назвати патріотами?

(Захара Беркута, Мирославу, Максима, тухольців.)

Учитель. Доведіть, що Захар Беркут – патріот. У чому полягає його патріотизм?

(У служінні народу, громаді; він турбувався про єдність громади, захищав її інтереси, був ініціатором прокладання тухольського шляху, зумів об’єднати громаду у боротьбі проти монголів.)

Учитель. Чому Захар Беркут радив не лише відбити напад монголів, а знищити їх?

Учитель. Пригадайте епізод, коли Тугар Вовк прийшов до Захара Беркута з пропозицією обміняти Максима на вихід монголів на чолі з Бурундою. Чому не погодився на це Захар Беркут? Навіть громада просила його про це.

Зачитайте відповідь Захара Беркута.

Учитель. За яких обставин проявляється найсильніше патріотизм Захара Беркута, любов до народу, жертовність?

(Коли Бурунда замахнувся на Максима і хотів убити його, Тугар Вовк знову пропонує обмін Максима на уже тільки Бурунду і кількох монголів. Громада просила, Мирослава ридала, а Захар Беркут був твердий у рішенні, хоч серце обливалось кров’ю. Він сказав, що хай краще гине син, ніж має хоч один ворог піти живим. І як відповідь ворогам Захар Беркут власноруч посилає метавкою камінь туди, де були монголи і полонений син.)

Учитель. Знайдіть і зачитайте рядки із твору, які свідчать про любов Максима до своєї землі.

Учитель. Розкажіть, як поводив себе Максим у бою з монголами коло будинку Тугара Вовка?

Учитель. Як Максим потрапив у полон? Які думки, почуття переповнювали його?

Учитель. Яку пораду дав полонений Максим щодо оборони Тухлі? (Він передав її через Мирославу.)

(Не зупиняти ворога, а загнати його у кітловину і там розбити або виморити голодом).

Учитель. Що почував Максим тоді, коли горіло його село, його хата?

Учитель. Як Мирослава поставилась до Тухольщини?

(Вона милувалась цим краєм, її цікавило минуле, вона захоплювалась легендами, які їй розповідав Максим.)

Учитель. Зачитайте рядки із твору, які свідчать про це.

Учитель. В яких епізодах проявляється патріотизм Мирослави?

(Мирослава радила батькові піти на громадські збори; вона з повагою ставилася до простого народу. Коли Мирослава дізналась про зраду батька, вона перейшла на бік народу. Мирослава допомагала тухольцям. Вона прийшла на «Ясну Поляну», де зібрались громадські збори, і передала план Максима, попросила Захара Беркута бути її батьком. Вона вчила тухольців робити метавки, плоти, відкидати драбини з ворогами,щоб уникнути отруєних стріл. Щоб урятувати Максима, вона запропонувала віддати перстень, але той відмовився взяти його.)

Учитель. Чи тільки заради Максима все це робила Мирослава?

Учитель. Розкрийте питання: патріотизм тухольців.

(Рідний край – це усе для них, це земля батьків, це Сторож як охоронець рідного краю, це Сонце як Бог, що дає життя. Усі як один безстрашно стали тухольці на захист рідної землі від монголів, не боялись смерті.

 

2. Зрада.

Учитель. Кого у творі можна назвати зрадником?

Учитель. Чи одразу ми дізнаємось, що Тугар Вовк зрадник? Коли на нього лягає тінь підозри?

Учитель. Що спонукало Тугара Вовка вдруге зрадити свою Батьківщину?

(Ненависть до простого люду, жадоба помсти, збагачення, жага влади. А все це обіцяв ворог.)

Учитель. Як Бурунда ставиться до Тугара Вовка?

(Він не довіряє йому, ставиться з підозрою, особливо після того, як монголи потрапили у пастку, з якої не було виходу.)

Учитель. Чому розлючений Бурунда назвав Тугара Вовка подвійним зрадником?

(Тому що думав, що Тугар Вовк зрадив не лише свій народ, а також і його, завівши монгольське військо у пастку.)

Учитель. Як зреагував на ці слова Тугар Вовк? Чому вони його так вразили?

(Мабуть, уже тоді він відчув, як це ганебно бути зрадником.)

Учитель. Чи можна стверджувати, що Тугар Вовк заплутався?

Учитель. Який вихід він шукає?

Учитель. Чи можна припустити, що Тугар Вовк, коли це буде йому вигідно, зрадить і монголів?

Учитель. Тугар Вовк – зрадник. Це беззаперечно. А як цей зрадник поставився до пропозиції Максима показати вихід, фактично до зради Максима?

Учитель. Чому автор не дав змоги вижити Тугарові Вовку?

(Засуджується зрадництво.)

Учитель. Які погляди на зраду в дочки Тугара Вовка Мирослави?

(Мирослава благала батька не йти до монголів, не чинити зради. Коли Тугар Вовк прийшов до Захара Беркута на переговори, Мирослава благала батька залишитись із громадою, але Тугар Вовк зробив свій вибір не на користь народу.)

Учитель. Які погляди на зраду в Захара Беркута?

(Він вважає, що зрада – найбільша ганьба. Недарма, коли йому принесли звістку, що син загинув у бою з монголами, він зрадів, бо Максим виконав свій обов’язок перед громадою. Коли ж Мирослава сказала, що він живий, Захар Беркут засумував, бо ганебно здатися у полон, а ще гірше стати зрадником.)

Учитель. Ми знаємо, що Захар Беркут не хотів обміняти сина на вихід монголів із кітловини, бо вважав це зрадою сусідніх громад, а чому він не погодився, як радив хтось із громади, обміняти Максима, а потім обманути Бурунду?

(Він вважав, що ганебно зраджувати слово, дане навіть ворогові.)

Учитель. Які погляди Максима на зраду?

Учитель. Як Максим, який перебував у полоні, поставився до слів Тугара Вовка, що він, Максим, може бути вільним, якщо захоче?

Зачитайте відповідні рядки із твору.

Учитель. Як ви розумієте слова Максима, сказані Тугарові Вовку: «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі.»?

Учитель. Чому Максим погодився показати таємний вихід? Невже це була зрада Максима?

Учитель. Чи легко було йому це зробити?

(Ні, він не хотів бути зрадником навіть в очах зрадника.)

 

3. Суспільний устрій і громадянський обов’язок.

Учитель. Як було організовано життя в Тухлі?

Що робив для громади Захар Беркут? Як громада ставилась до нього?

Учитель. У чому сила громади?

Учитель. Символом чого був ланцюг? Як пояснює громаді його значення Захар Беркут? Зачитайте відповідні рядки.

Учитель. Яка роль громади в організації оборони краю від нападу монголів?

(Усі на копних зборах вирішили зупинити монголів, не дати їм нищити інші громади; всі як один хоробро стали до боротьби, а інші громади слали підмогу.)

 

Учитель. Зачитайте останні слова Захара Беркута.

Учитель. Чому громада перемогла монголів?

Учитель. Що пророкував громаді Захар Беркут? Чому? Чи інші громади були такими ж сильними, як і тухольська?

Учитель. Чи справдились пророкування Захара Беркута?

Учитель. Яким бачить ідеальне суспільство Захар Беркут?

 

Влада.

Учитель. Як Пета висловився про порядки в Русі? Зачитайте.

Учитель. Чи мав рацію Пета?

Учитель. Які погляди на владу в Захара Беркута і Тугара Вовка?

Учитель. У чому бачить зміст життя Тугар Вовк?

(Влада, багатство, вищість над народом.) Зачитайте його висловлювання.

Учитель. Чому Тугар Вовк вважає, що влвда в тухольській громаді належить Захарові Беркуту?

Учитель. Як ви думаєте, чиї інтереси повинна відстоювати влада?

 

Виховання, стосунки батьків і дітей.

Учитель. Розкажіть про виховання Мирослави.

Учитель. Чи завжди вона погоджувалась із батьком?

(Ні, прикладом може бути епізод полювання, суперечка про заміжжя, перехід на бік тухольців.)

Учитель. Чи любила батька Мирослава?

Учитель. Чи легко їй було змиритися із тим, що він зрадник?

Учитель. Яким батьком був Тугар Вовк?

Учитель. Розкажіть про виховання Максима.

Учитель. Хто був прикладом для нього у житті?

Учитель. Чи зможуть Максим і Мирослава продовжити справу Захара Беркута?

 

Кохання.

Учитель. Розкажіть про стосунки Максима і Мирослави. Якими вони були?

Учитель. Що було перешкодою до їхнього одруження?

Учитель. Чому батько Мирослави радше хотів, щоб донька загинула у лапах звіра, ніж стала Максимовою?

Учитель. У чому Тугар Вовк бачив щастя дочки?

Учитель. Як ви думаєте, чи можна кохання ставити в залежність від соціального стану, майна?

Учитель. Як Захар Беркут ставився до їхніх стосунків?

VП. Підсумок.

Учитель. Яка ж провідна думка твору, тобто його ідея? Чиїми вустами вона виголошена?

Учитель. Чи потрібний цей твір сучасним читачам, чи цікавий їм?

Учитель. Чого навчає нас?

Учитель. Чи є актуальними проблеми, порушені у ньому? У чому їх актуальність?

 

VШ. Виставлення оцінок.

 

IХ. Домашнє завдання: підготуватись до контрольної роботи.

 

Х. Заключне слово вчителя.

Останні слова Захара Беркута: «Щаслив, кому судилося жити в ті дні! Се будуть гарні дні, дні весняні, дні відродження народного!» Тож, можливо, ми з вами і є тими щасливцями, кому судилося жити в ці прекрасні дні.

Ви – майбутнє України. І яким воно буде, залежить саме від вас.

Я думаю, що пісня, яка зараз прозвучить, не залишить нікого байдужим. Вдумайтеся в її зміст.

 

Звучить пісня гурту “Мандри” “Не спи, моя рідна земля».


Теги: франко, Пришляк Н.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 2655/51


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar