Головна » Українська література

Іван Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя». Любовна тема у творчості поета, автобіографічність

Мета:

- допомогти  учням  відчути  красу, художню  довершеність  любовної лірики  поета; розкрити  світ  почуттів  і  пристрастей, створений  поетичним  словом  великого  майстра;

- розвивати  навички  виразного читання,  аналізу  ліричних  творів;

- виховувати  усвідомлення  того,  що  любов – найвеличніше  із людських  почуттів, яке  необхідно  берегти  й  цінувати.

Обладнання:

портрет  письменника, виставка  збірок  творів,  ПК, презентація  уроку, аудіозапис  пісні  «Ой ти,  дівчино,  з горіха  зерня…», дидактичний  матеріал.

Тип  уроку:

комбінований.

Теорія літератури:

лірика,  ліричний  герой, художні засоби, віршовані  розміри, алегорія.

 

Хід уроку

Епіграф

Любов – це кара, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.

П. Сорока

 

І. Організаційний  момент

ІІ. Перевірка  знань учнів

         1. Фронтальне  опитування

Творчість  якого поета  ми вивчаємо?

Орієнтовна відповідь

Ми  вивчаємо творчість  Івана Яковича  Франка - одного  з  найвидатніших  письменників  кінця  ХІХ  -  початку  ХХ століть.

Що ви  можете сказати  про І.Франка?

Орієнтовна відповідь

Титаном  праці, видатним  письменником, ученим, публіцистом, видавцем, літературним  перекладачем, активним громадським діячем був Іван Якович  Франко. Письменник  мав  великий  дар – вміння  промовляти  не  лише до своїх  сучасників,  а й  до наступних поколінь.

Орієнтовна відповідь

Відомий літературний критик  Сергій Єфремов  пише про  Франка: «Нема,  напевне,  тієї ділянки  літературної, до якої не  доклав  Франко рук  своїх,  якої б не  збагатив  своєю працею. І  скрізь  він  визначався  з гурту  своїм  яскравим талантом  та  кипучим  темпераментом,  скрізь ставив  рідний  народ  підставою своєї діяльності, добро  народне – метою, розум, науку – шляхом  до мети».

Які  поетичні  збірки  створив  І. Франко?
1876 р. –  «Баляди і розкази»;
1887 р.  -  «З  вершин  і низин»;
1896 р. – «Зів’яле листя»;
1898 р. – «Мій  Ізмарагд»;
1900 р.  – «Із  днів  журби»;
1906 р. – «Semper  tiro»;
1911 р. – «Давнє і нове»;
1914 р. – «Із  літ  моєї молодості».

2. Слово  вчителя.

         Свою  творчу  діяльність   письменник  розпочав  поезією, яка посідає значне  місце  в  його  творчості,  вражає  глибиною  і  багатством  ідей, широким  колом  тем і  сюжетів, різноманітністю  форм.

ІІ. Мотивація  навчальної  діяльності  школярів

Слово  вчителя.

         Кохання,  вічна його загадка, різні  відтінки  людських  стосунків  завжди  були  в  центрі  уваги  поезії. Скільки  чарівних  віршів, що  вражають  щирістю  та  глибиною  почуттів, збагачують  нашу  душу, написано  поетами різних часів  і  народів. Не оминув  цієї  теми  й  Іван Франко,  сотворивши  поезії  надзвичайної  і  світлої  сили.

         Михайло  Коцюбинський  захоплено  писав: «Це  такі  легкі,  ніжні  вірші, що, читаючи  їх,  не знаєш  кому  оддати  перевагу: чи  поетові  боротьби,  чи  поетові-лірикові, співцеві  кохання  і  настроїв».

ІІІ. Презентація  епіграфа, теми  й  мети  уроку

(На  моніторі  комп’ютера  висвічується  тема, мета  уроку. Слайд 1, 2)

         Чомусь  так  складається, що  поетів найчастіше  надихає  не  щаслива,  взаємна  любов,  а  нещасна,  нерозділена. Саме  під впливом  страждань «солодкої  муки»  від  кохання  без  відповіді  народжуються  незрівнянні,  щирі  поетичні  рядки.

         Так  було  й  у  Франка. Його  особисті  почуття,  настрої  вилилися  у  збірку  «Зів’яле  листя».  

V. Опрацювання  теми  уроку

Слово вчителя

         Лірична драма  Івана  Франка «Зів’яле  листя»  вийшла  в світ  у  1896 році. Вона об’єднала поезії  переважно з сумними, журливими  мотивами. В ній  оспівуються  глибокі  почуття  палкого, але  нещасливого  кохання. Збірка написана  в  однин   з   найважчих  періодів  життя  поета. Жорстоке переслідування польською  та  українською  буржуазією, третє  ув’язнення, недопущення  викладання  у  Львівському  університеті – всі  ці болючі удари  затьмарили  душу  поетові, викликали сумні  мотиви  в його творчості. Появі  цих мотивів  сприяло і  те,  що  поет  не був  щасливий  в особистому  житті.

У який період життя письменник створив збірку?

Орієнтовна відповідь

Збірку  «Зів’яле  листя»  під  заголовком  «Лірична  драма»  Іван  Франко створював  протягом  десяти  років з 1886  по  1896 рр. Вона    складається  з трьох частин (так  званих жмутків), у  яких  розкривається  глибока  душевна  трагедія  ліричного  героя, викликана  важкими  обставинами  громадського  та  особистого  життя,  зокрема, неподіленим  коханням,  звідки  й  назва  збірки  «Зів’яле  листя»  як  художній  образ  втрачених  надій,  задавленого  в душі  великого  почуття.

Відомо, збірка «Зів’яле  листя» має декілька розділів. Прошу назвати їх.

Орієнтовна відповідь

          Збірка  «Зів’яле  листя» складається  з  таких  розділів:

І. «Перший  жмуток»  позначений  здебільшого  весняним, життєстверджуючими  мотивами  «молодої любові», присвячений  оспівуванню  кохання, та    з’являються  перші  нотки  смутку. Ліричний  герой  починає  розуміти,  що  його  кохання  не взаємне, але  з  серця  не  зникає  образ  коханої. Герой  марить  своєю обраницею, у  його  душі  світлі  хвилини  чергуються  з  темними, надія – з  відчаєм.

ІІ. «Другий  жмуток» містить  перлини  інтимної  поезії. Це поезія  літа,  спогадів  про  весну  кохання, настроїв,  туги  й  розлуки. страждання  героя  набувають  загального  характеру.  Почуття  песимізму  і  печалі  дедалі  зростають.

ІІІ. «Третій жмуток». Ліричні  поезії  цього  розділу – пекельні  переживання  поета,  викликані  жорстокими  умовами  життя  та  нещасливим  коханням,  що  довели  його  до  відчаю. Розповідаючи  про  муки свого  нерозділеного  кохання,  герой  ніби  розриває  жмуток  за  жмутком,  розкладає  зів'яле  листя своїх  пісень,  щоб  воно  щезло  безслідно. Ліричний  герой  осягає  увесь  біль  нерозділеного  почуття. Це  найсумніший  «жмуток». Нещасний  закоханий  прощається  зі  своєю  помічницею – піснею,  в думках – з  коханою,  з  самим  життям.

         Недаремно  Іван  Франко  дав  збірці  підзаголовок  «Лірична драма». Три  «жмутки» - це  три  події, зміст  яких – життя,  нещасливе  кохання  ліричного  героя. Конфлікт  дуже  напружений: адже  тричі  йому  «являється  любов»,  і  втретє  він  зайшов  так  далеко, що  зневірився  у  всьому,  прокляв  життя  й  поклав  йому  край.

VІ. Основний  зміст  уроку

 Слово  вчителя.

         Не слід ототожнювати  ліричного  героя  поезій із  автором. Автобіографічні  мотиви  посідають  у  збірці  чільне місце,  але  це  не означає, що  її  героєм  слід  бачити  самого  поета. Митець   має  право  на певні  художні  узагальнення,  домисел. Душа  ліричного  героя  «Зів’ялого  листя»  ніжна,  але  безвольна.

         У  передмові  до  збірки  Франко  зазначив,  що  основою  для  неї  послужив  щоденник  самогубця – колишнього  його  приятеля.

 У терцині  «Тричі  являлася  мені  любов»,   поет  відкриває  душу,  цей  твір  є  автобіографічним.

Про  що  ж  йдеться  в  цій  поезії?

Орієнтовна відповідь

(На  моніторі  комп’ютера  портрет  Ольги Рошкевич. Слайд 3)

         В  одному  з  листів  Іван Франко розповів  про  свої  переживання,  що лягли  в  основу  ліричної  драми: «Ще  в  гімназії  я  влюбився   був  у  дочку  одного  руського  попа  Ольгу  Рошкевич… Наша  любов  тяглася  10 літ, батьки  зразу  були  прихильні  мені, надіючися, що  я зроблю  блискучу  кар’єру, але  по  моїм  процесі  1878-1879 рр.  заборонили  мені  бувати  в  своїм  домі, а  в  1880 р. присилували  панну  вийти  заміж  за  іншого… се  був  для  мене  великий  удар…» Саме   їй  присвятив  перші  рядки  поезії:

Тричі  мені  являлася  любов,

Одна  несміла, як  лілея, біла,

З зітхання  й  мрій  уткана,  із  обнов

Сріблястих,  мов  метелик,  підлетіла.

Купав  її в рожевих  блисках  май.

На  пурпуровій  хмарі  вранці  сіла.

І  бачила  довкола  рай  і  рай!

Вона  була  невинна, як  дитина,

Пахуча,  як  розцвілий  свіжо  гай.

Орієнтовна відповідь

(На  моніторі  комп’ютера  портрет  Юзефи  Дзвонковської. Слайд 4)

         «Пізніше  я  познайомився  з  двома  руськими  поетесами, Юлією  Шнайдер  і  Клементією  Попович, але  жодна  з  них  не  мала  на  мене тривкого  впливу. Більше  враження  зробила  на  мене  знайомість  з  полькою, Юзефою  Дзвонковською. Я  хотів  женитися  з  нею,  та  вона  чуючи  в  собі  початки  сухот, відправила  мене,  і в  кілька  рік  пізніше  вмерла як  народна  вчителька».

Явилась  друга – гордая  княгиня.

Бліда,  мов  місяць,  тиха  та  сумна,

Мене  рукою  зимною  вона

Відсунула  і  шепнула  таємно:

«Мені  не  жить,  тож  най  умру  одна».

         Тією  гордою княгинею  була  Юзефа  Дзвонковська.

Орієнтовна відповідь 

(На  моніторі  комп’ютера  портрет  Целіни  Журовської. Слайд 5)

Явилась  третя – женщина  чи  звір?

Глядиш  на  неї – і  очам  приємно,

Впивається  її  красою  зір.

Та  разом  страх  бере,  душа  холоне

І  сила  розпливається  в  простір.

         «Фатальне  для  мене  було  те,  що  вже  листуючись  з  моєю  теперішньою  жінкою  Ольгою  Хоружинською, я  здалека  пізнав  одну польську  панночку  і  закохався  в  неї. Отся  любов  перемучила  мене  дальших  10  літ. Це  була  панночка – Целіна  Журовська».

         Франко  почував  себе  несміливим, ні  постаттю,  ні красою,  не  міг  їй  заімпонувати, його  розуму  дівчина  не  бачила,  творів  не знала   і  не  його  слави бажала,  а  маєтку,  якого  у  Франка   не  було… Целіна  вийшла  заміж  за  поліційного  комісара. Це  кохання  принесло  поету  найбільших  страждань.

(На  моніторі  комп’ютера  портрет  Франка  і його  коханих  жінок. Слайд 6)

         - Що  відомо  про  дружину  І. Франка? (Слайд 7)

Орієнтовна відповідь

Ольга  Хоружинська була  вірною помічницею дружиною      І. Франка. Помагала йому в літературній роботі. Поклавши дітей спати, йшла в його кімнату і там вони обговорювали, опрацьовували і планували нові видання. Вона жила його життям, була його дорадницею й підтримкою. Її посвята випливала з любові до мужа, чого не можна сказати про Івана Франка, що «не серцем її вибирав і одружився з нею не з любові». «Вершини своєї слави Франко досяг не без допомоги своєї дружини, жінки дуже інтелігентної, яка постійно думала, щоби Франкові „вдома жилося добре“.

 Орієнтовна відповідь

Від самих початків їхнього подружнього життя Ольга Франко не змогла стати для свого мужа ні музою, ні могутнім джерелом натхнення. Причин для родинної трагедії було багато. Матеріальні недостатки, хатні злидні, щоденні турботи, вороже ставлення до Ольги з боку найближчих співробітників мужа й частини суспільства, що ставилися до неї ще з більшою неприязню, ніж до самого Франка  — все це зломило нещасну жінку.  Ольга була непересічною особистістю, жертвенною доброю помічницею свого мужеві, зразковою матір'ю і активною учасницею суспільного життя. Її належить почесне місце серед жіноцтва того часу.

         - А   хто  може   відповісти  на  таке  запитання:  «Чи  пов’язані  Франкові  вірші  з  народною  творчістю?»

Орієнтовна відповідь

         Любовна,  інтимна  лірика  вражає  своєю  силою  і  глибиною.  І. Франко  підкреслює  зв’язок  поезії  з  народною  творчістю,  в  якій  він черпає  натхнення. До  таких творів  належить  передусім  написані  в  стилі  народних  пісень    поезії  «Зелений  явір,  зелений  явір», «Ой ти,  дівчино,  з горіха  зерня…»,  «Червона  калино,  чому  в  лузі  гнешся», «Ой  ти  дубочку  кучерявий», «Ой  жалю  мій,  жалю», «Оце  тая  стежка»  та інші.

         Видатний  український  композитор  Микола  Лисенко  звертався  до  поезій  цієї  збірки  й  поклав  на  музику  деякі  з  них.

         Олександр Корнійчук  у  статті  «Великий  Каменяр»  зазначає,  що  «ліричні  вірші  Франка  з циклу  «Зів’яле  листя»  стоять  на  рівні  шедеврів  світової  поезії.

2. Слово вчителя.

         Ряд поетичних творів  передає  силу  і глибину  почуття кохання. Зараз  ми  розглянемо  поезії, що ввійшли до збірки  «Зів’яле  листя».

Робота  за  підручником.

         Виразне  читання  поезії  «Ой ти,  дівчино,  з горіха  зерня…».

4. Словникова  робота. Обмін враженнями.

         - Давайте  прослухаємо  аудіозапис цієї  пісні  на  музику  А. Кос-Анотольського

5. Бесіда.

         - Що  зображує  автор  у  цій  поезії?

Орієнтовна відповідь

         У  поезії  „Ой  ти,  дівчино,  з  горіха  зерня...”  Франко  зображає  красу,  яка  чарує  душу  в  пристрасно  закоханого  у  неї  ліричного  героя, будить  у  ньому  невгасиме  почуття  любові:

Ох,  тії  очі,  темніші  ночі,

Хто  в  них  задивиться,  й  сонця  не  хоче!

Як  описує  поет  кохану?

Орієнтовна відповідь

         Створюючи  поетичний  образ  коханої,  поет  захоплюється  її  красою, проте,  як  і  в  народній  традиції,  протиставляє  ніжній  дівочій  вроді  запальний  характер.

Орієнтовна відповідь

         Очі  коханої  кращі  від  сонця, вони  запалюють  серце  пожаром. У  кожному  слові  поет  відтворює  драматизм  палкої  любові  героя  ліричної  драми. Для  нього  мила, яку  він втратив  є  водночас  радістю  і  горем. Невгасима  любов    ранить  його  серце:

Тебе  видаючи,  любити  мушу

Тебе  кохаючи,  загублю  душу.

         - Чи  сподобалася  вам   пісня, якщо  так,  то чим?

Орієнтовна відповідь

         -Так. Пісня  мені  сподобалася, особливо  протиставлення, які  використав  поет,  дотримуючись  народних  традицій: «серденько – колюче  терня», «слово  остре, як  бритва».

Орієнтовна відповідь

         Мені  сподобався  образ горіхового  зерня,  який  є  не  лише  оригінальним,  він  викликає  зорові, дотикові  асоціації.

Яка  тема  вірша?

Орієнтовна відповідь

         Ліричний  герой  проголошує  свою  приреченість  вічно  любити  байдужу  до  нього  дівчину  і  вічно  страждати  від  цього.

         - А  які    ще    знаєте поезії, що  пов’язані  з  народною  творчістю?

 «Червона  калино, чого  в лузі  гнешся?»

Орієнтовна відповідь

Вірш   «Червона  калино, чого  в лузі  гнешся?» написаний  у  формі  діалогу  з  використання  запитань  і відповідей. Щира  і вродлива  дівчина  подана  в  образі  калини, покохала  молодого  парубка (його  образ  символізується  з  дубом), який  кепкує  над  дівчиною-сиротою, бо  він багач. Калина  не  боїться  грому,  не  хизується  своїм  цвітом,  вона лише  бажає світлого щастя,  яке  на  жаль  їй  не  судилося.

«Ой ти, дубочку кучерявий»

«Зелений  явір, зелений  явір»

         - А зараз  переходимо  до  аналізу  поезії  «Чого являєшся мені  у сні?».

Учень.

         Декламує поезію  напам’ять.

6. Обмін враженнями  щодо  прослуханого, словникова  робота.

         - Що  змальовано  у  поезії?

Орієнтовна відповідь

         У  вірші  змальовано  складний  внутрішній  світ  закоханої  безнадійно  людини, де  спогади  про  зародження  кохання, його  руйнацію  приходять  до  ліричного героя  уві  сні,  але  тим  сильніше  він  страждає,  прокинувшись. у  поезії  «Чого  являєшся  мені  у  сні?»  життя  і  сон  протиставляються  ліричним  героєм: в  житті  кохана  ніколи  і  не  погляне  на  юнака,  а  у  сні  вона  не  зводить  своїх  чудових  і  ясних  очей  з  нього. страждання  зробило  з  ліричного  героя  поета. Усі   ці  пісні – це  «ридання  голосні».

         - Якою  постає  кохана  дівчина  поета?

Орієнтовна відповідь

         Дівчина  жорстоко  обійшлася  із  ліричним  героєм, вона, знаючи  про  його  почуття, згордувала  ним,  ніколи  не  посміхнеться  й  не  озветься  до  нього  і  навіть  уві  сні  продовжує  мучити  його. герой  щиро  кохає  свою  милу, глибокі  переживання  він  висловлює  в  сумних  піснях:

Моє  ти  серце  надірвала

Із  нього  визвала  одні

Оті  ридання  голосні – пісні.

         - Як  побудований  цей  твір?

Орієнтовна відповідь

          Побудова  речень  органічно  пов’язана  зі  змістом. Вони  переважно  короткі – запитання  або   вигуки,  але  двічі  автор  удається  до  великих  поширених  речень.  Вірш  побудований  у  формі  монологу  ліричного героя.

         - Чим  закінчується  поезія?

Орієнтовна відповідь

         Завершується  ця  поезія   ліричним  зверненням  до  своєї  зіроньки  коханої   з  проханням  з’явитися  хоч  уві  сні,  дарувати  радість  і  оживляти  його  стомлене  серце, замість  того, щоб  проганяти  це видіння,  він  закликає: «О, ні  являйся  зіронько  мені  хоч  в  сні!», бо  кохання, яким  би  воно  не  було, - це  все  одно  дар,  це  щастя.

8. Робота  за  підручником. Виразне  читання  поезії   «Безмежнеє поле  в  сніжному  завою».

Учень. 

         Виразно  читає  поезію  «Безмежнеє  поле  в  сніжному  завої»

9. Обмін  враженнями  щодо  прочитаного. Еврестична  бесіда.

         - Яке  враження  створює  вірш,  його  ліричний  герой?

Орієнтовна відповідь

         Ліричний  герой  страждає,  прагне  будь-що  вирватися,  втекти від  болю,  страждань, які  йому  завдає  світ. Можливо  це  нерозділене  кохання,  несправедливість  з  боку  суспільства,  можливо, ще  якісь  причини.

         - На  що  вказує  прохання  ліричного  героя  «Ох  дай  мені  обширу  й  волі»?

Орієнтовна відповідь

         Це  прохання  вказує  на  суспільну, громадську  причину  страждань.

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 8)

Замітка до шкільної газети “Франко – співець кохання”
Твір-мініатюра “Кохання – щастя чи “в’язниця, Бог від якої заховав ключі?”
Напам'ять “Чого являєшся мені у сні?”

VІІІ. Закріплення    матеріалу

1. Пошуково-дослідницька  робота  в  групах.

І  група. Досліджує, у  якому  значенні  сприймається  перша  строфа  вірша  «Безмежнеє  поле  в  сніжному  завою» - прямому,  переносному  чи  алегоричному? Розшифруйте  алегорії,  якщо  вони  є.

ІІ  група. Визначає  та  записує  емоційні  стани,  їхню  послідовність  за  строфами  вірша  «Чого  являєшся  мені  у  сні?»  та  визначає  віршований  розмір  поезії (один  учень  виконує  на  дошці).

ІІІ  група. Виконує  тестові    завдання  на  комп’ютерах.

2. Презентація  роботи  в  групах.

І  група.

Перша  строфа  вірша  «Безмежнеє  поле  в  сніжному  завою»  сприймається  в  алегоричному  значенні.

         Алегорія – інакомовлення,  у  якому  узагальнене  передається  за  допомогою  конкретного  образу.

         Алегорії: поле – життя; сніжний  завій – життєві  труднощі,  скрутні  обставини; кінь – надія,  думка,  мрія,  життєвий  стрижень,  оптимізм.

ІІ  група.

         Біль, страждання – образа, докір – прощення – біль як  радість.

         Схвильованість,  переживання  ліричного  героя  відтворені  змінним  ритмом  поезії,  який  утворюється  чергуванням  різноскладових  рядків: від  двоскдадових  до  дев’ятискладових.

         Вірш  написаний  4-стопним  ямбом.

ІІІ  група. Оголошує  результати  тестових  завдань.

ІХ. Підсумок  уроку

1. Слово  вчителя.

         Прослухано  багато  поезій  з  інтимної  лірики  І. Франка, чимало  сказано  й  про  самого  автора  та  його  збірку. А  тепер  подумайте  і  дайте  відповіді  на  питання.

         - Визначте    тему  та  головний  мотив,  що  об'єднує  всі  поезії  «Зів'ялого  листя».

Орієнтовна відповідь

         Вічний, як  природа, пошук  людиною  гармонії  у  своїй  душі – так  можна  визначити  тему  ліричної  драми  «Зів’яле  листя».

         Головним  мотивом,  що  об'єднує   всі  твори  книжки   є  перебіг  внутрішнього  життя  закоханої  людини  від  зародження  почуття  до  його  краху.

         - Які  враження  справила  на  вас  збірка  «Зів’яле  листя»?

Орієнтовна відповідь

         Лірична драма  Франка  обпікає  вогнем  пристрасей, болем  нерозділеного  кохання,  дарує  естетичну  насолоду. Коли  читаєш  її, то  відчуваєш  через  які  страждання  й  випробування  пройшов  великий  Каменяр,  що  був  людиною  тонких  і  багатих  почуттів. Кожен  рядок  збірки – це  частка  душі  поета,  це  іскра  великого,  найчистішого  почуття,  що  схвилює  будь-яке  людське  серце.

         - Свідченням  чого,  на  вашу  думку,  є  вірші  збірки  «Зів’яле  листя»:  слабкої  волі  чи  сили  духу?

Орієнтовна відповідь

         Хоч  в  історію  України  І.Франко  увійшов  як  гордий  і  непохитний  „вічний  революціонер”, Каменяр  суспільного  ладу, «Зів’яле  листя»  пропонує  побачити  в  ньому  звичайну  людину  з  її  любов’ю,  сумнівами,  безнадією  і  сподіваннями.

         Великий  Франко  не  побоявся  видатися  слабким,  бо  він  - такий  самий,  як  і  ми  всі. Він  довіряє  читачам  найбільші  таємниці  своєї  душі,  не  остерігаючись  осуду. Хіба  можна  назвати  це  сбабкістю? Це – ознака  духовної  сили,  на  яку  здатен  не  кожен. Франко  нам  довіряє,  наче  найближчим  друзям,  бо  знає:  люди  смертні,  вічним  є  кохання – і  щасливе, взаємне,  і  стражденне,  нерозділене.

         - Яким  постає  перед  нами  ліричний  герой  збірки?

Орієнтовна відповідь

         Ліричний  герой  драми – це  людина  з  ніжною,  вразливою  і,  разом  з  тим,  багатою  душею  та  сильним  характером. Ніщо  йому  не  страшне: ні  життєві  бурі  та  незгоди, ні  наклепи  й  переслідування. Герой  драми  гордий,  він  не  хоче  просити милостині  в  коханні,  тому  всі  свої  болі  і  страждання  „у  серці  здавлює  на  дні”.

         2. Інтерактивна  вправа  „Мікрофон” (Слайд 9)

Продовжіть   речення.

- Урок  мені  сподобався  (не  сподобався) …

- Я  зрозумів (зрозуміла), що  поезія …

- Вірші  Івана  Франка,  на  мою  думку …

Х. Оцінювання

Заключне слово вчителя.

Іван  Франко  був  великою  людиною,  яких  нечасто  народжує  земля. Його  ім’я  наш народ  називає  серед  найуславленіших  імен  багатовікової  історії  України. З-поміж  інших  слів  ми  говоримо  про  нього – геніальний. Він  є  для  нас  школою  мудрості,  самовідданої  праці,  громадянської  обов’язковості  перед  власним  народом. А  ще  його  називають  академією  в  одній  особі. Найповніше  видання  його  творів  в  Україні – 50  томів,  але  все  написане, напевно, не  вміститься  і  в  100  томах (виставка).

 «Зів'яле  листя» - одна  з  найкращих  збірок  інтимної  лірики  в  українській  літературі. Ці  хвилюючі,  написані  кров'ю  серця  рядки,  Іван  Франко  наповнив  не  тільки  своїми  почуттями,  а  й  усім  тим,  що  є  в  нашій  мові  найніжнішого,  найсердечнішого. 

Що  таке  кохання?
У  чому  воно  проявляється?
Чи  рівноцінні  слова  «любити»  і  «кохати»?
Як  можна  перевірити  справжнє кохання  чи ні?

         Стародавня  легенда  про  кохання  говорить,  що  колись  Бог  роз'єднав  людину  на  дві  половини. І  з  того  часу  під звуки  зачарованої  скрипки  шукає  одна  половина  іншу, коли  половини  не  знаходять  одна  одну  і  не  з'єднуються,  то  скрипка  плаче  сумно-сумно. Тож бажаю, щоб ви обовязково знайшли свою половинку і були щасливими…


Теги: Деркач Т.І., франко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1382/190


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar