Головна » Українська література |
Мета: · розкрити історичну правду про Марусю Чурай за однойменним романом Л.Костенко та дослідити художні особливості роману у віршах, · активізувати пізнавально-дослідницьку діяльність учнів, · розвивати громадянську самосвідомість одинадцятикласників та формування здатності до групової та колективної праці. Завдання уроку: Освітні · формувати основні групи компетентностей: комунікативну, соціальну, творчу; · охарактеризувати образи головних героїв: Марусі Чурай, Гриця Бобренка, мандрівного дяка; · створити умови для комунікативного спрямування навчання; · залучити учнів до активної мовленнєвої діяльності шляхом використання інтерактивних технологій; Розвивальні · формувати практично необхідні знання, уміння, навички, раціональні прийоми мислення й діяльності ( аналіз, синтез, перенос знань, використання знань інших дисциплін та власного життєвого досвіду) · розвивати вміння лаконічно та послідовно висловлювати власну думку; · стимулювати нові морально – цінносні зміни у розвитку одинадцятикласників; Виховні · формувати життєво необхідні якості, а саме: відповідальність, самостійність, колективізм, патріотизм; · розвивати та вдосконалювати навички переконання співрозмовника, висловлювання думок і надання аргументів; · виховувати толерантне ставлення до співрозмовника.
Тип: урок-дослідження
Обладнання: портрети козаків-героїв, ілюстрації до роману «Маруся Чурай», картки для роботи в парах, таблиці для порівняльної характеристики персонажів роману, аудіо записи пісень на слова Марусі Чурай.
Хід уроку I. Організаційний момент. (1хв) 1. Привітання. 2. Формування робочого настрою. · З яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок? · Перевірте, щоб на парті у вас лежали текст твору «Маруся Чурай», зошити, щоденник, ручка. ІІ Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.(2хв.) Вступне слово вчителя Людина – унікальна, неповторна особистість, здатна переживати, вболівати, любити і ненавидіти. Суспільство, у якому ми живемо, повинно цінувати кожну людину. Цей принцип закладено в основу такого поняття, як гідність. Література – велике мистецтво, яке завдяки художнім властивостям слова зображує гідних людей, справжніх патріотів. Література відтворює дух часу, передає весь колорит епохи, відтворює події, які мали місце в історії, змалювати людей, які цю історії творили.
Епіграф (на дошці, на окремому аркуші) Ця дівчина не просто так, Маруся, Це - голос наш. Це - пісня. Це — душа. - Чи знайомі вам ці рядки? - Сьогодні на уроці ми розглянемо історичну основу написання Ліною Костенко роману у віршах «Маруся Чурай» це наша тема. Мета нашого уроку дослідити, чому Маруся Чурай стала головним героєм роману. Які моральні якості характеру Марусі були вищими, ніж у Грицька. Чому образ Марусі за інтелектуальністю перевищив образ мандрівного дяка. Визначимо роль митця в суспільстві. Запишіть тему та епіграф до уроку.
IIІ. Актуалізація опорних знань. 1) «Хвилина теорії». Продовжить речення: - Ліна Костенко є представником (шістдесятників). - З-під пера поетеси народився твір «Маруся Чурай на початку ( 80-х років). - Жанр твору «Маруся Чурай» (історичний роман у віршах). - Роман «Маруся Чурай» названий літературними критиками (енциклопедією середини 17 століття). 1)Пазл(4хв.) Вам треба скласти пазл, підібравши відповідність між початками речень та їх логічним закінченням так, щоб у нас вийшло слово «Проща»
- Про що вам говорить це слово? - Саме цей розділ стане основою для нашої роботи на уроці.
2)Альтернатива. (2хв) (Учні висловлюють свої думки до поставленого питання. Один учень узагальнює висловлене і дає відповідь на поставлене питання) · Чому Ліна Костенко обрала своєю героїнею Марусю, а не когось з героїв національно-визвольної війни 1648-1654 рр? ( - Ліна Костенко – поетеса шістдесятниця, якій були близькі теми національно-патріотичного характеру. Як письменниця епохи відродження національного самопізнання, їй була близька тема ролі митця і народу, повернення до історичного минулого українського народу. Легенди про Марусю Чурай жили в УНТ, їх розглядали письменники, драматурги в різні історичні часи. Ліні Костенко хотіла описати історію жінки-митця, бо вона теж жінка-митець, хотіла привернути увагу читачів через особисту трагедію жінки до трагедії України) - Хто зможе узагальнити вислухані версії і зробити короткий висновок? (Ліна Костенко обрала головною героїнею Марусю Чурай щоб показати становлення жінки-митця, яка, переживши особисту трагедію вболіває та переживає за долю України під час національно-визвольної війни 1648-1654рр.) 3)Висновок до етапу актуалізації. Художній образ, створений автором, розглядається через поєднання авторського художнього вимислу та історичної правди. Твір називається «Маруся Чурай», отже головний герой роману – дівчина Маруся та історія її життя. Але сюжет твору розгортається на тлі широкомасштабних історичних подій. Отже ми маємо з’ясувати, навіщо автор наводить факти з історії України і хто ж є справжнім героєм роману «Маруся Чурай».
IV. Вивчення нового матеріалу. 1) Робота в парах над розкриттям образів.(30хв) - Відомо, що главі «Проща» авторка відвела найбільшу частину в романі для передачі найтрагічніших подій. Ви дома розглядали уривки з цієї глави, зараз наше завдання визначити з цього уривку, які художні засоби використала Л.Костенко для розкриття образу Марусі та образу України в главі «Проща» і занести тези до таблиці. (всі учні письмово заповню графи таблиці, перший усно коментує відповіді з питань картки, другий перевіряє після всіх виступів зміст записів );
(після заповнення карток обрані учні зачитують тези до образу Марусі, до образу України). - Як змінились погляди Марусі на власну трагедію після «Прощі»? Яка цитата підтверджує її погляди? - Якою постає Україна в очах Марусі? Проблема історичної і художньої правди в змалюванні трагедії України.
Зразки карток, які отримали одинадцятикласники для роботи вдома. 1. Картка: опрацюйте уривок із розділу «Проща» від слів «Бо тут чим далі о ночівлю важче» і до «його спалили в мідному бику» Виділіть лексичні одиниці, що підкреслюють трагічне обличчя того часу. З якою метою авторка накопичує їх? Поясніть значення метафори: А у долині річки Солониці Слізьми покути висох солончак. Визначте мету, з якою Ліна Костенко використала в одному фрагменті події з різних історичних епох? Знайдіть у тексті й зачитайте вислів, котрий містить узагальнений погляд поетеси на українську історію. 2. Картка: опрацюйте уривок із розділу «Проща» від слів «Тримав усе оружною рікою» і до слів «Накрило місто чорне вороння». Дайте історичну характеристику діяльності Яреми Вишневецького? Навіщо цього героя використовує Л.Костенко? Схарактеризуйте настрій Марусі Чурай та мандрівного дяка в момент споглядання руїн. Зачитайте рядки, які підтверджують ваші висновки. Яку функцію в тексті виконує «душа Раїни», образ вороння? Як ви розумієте слова: «І, як пола подертої сутани, накрило місто чорне вороння»? Чому назва міста Лубни асоціюється для Чураївни з «вічним присмаком крові» на губах? 3. Картка: опрацюйте уривок із розділу «Проща» від слів «Зайшли в село. І моторошно, й дивно» і до «Господа є… Господаря нема». Виділіть художні деталі спустошення села. Які емоції викликає в Марусі Чурай споглядання села? Доведіть свої висновки текстуально. Поясніть значення метафоричного порівняння: Мов колодки, поцюкані в дровітні, Гіркі обличчя в борознах думок. Зробіть висновок про становище народу під час війни проти польських поневолювачів. 4. Картка: опрацюйте уривок із розділу «Проща» від слів «Тут од Лубен до самої Волині» і до «бо все ж Панфил, Григорій та Семен». Знайдіть у фрагменті динамічні та статичні образи. Визначте їхнє смислове навантаження. Які зорові картини у вас викликає вислів «козацьких тіл кривавий живопліт»? Доведіть, що він є частиною характеристики Яреми Вишневецького. Яким чином Л.Костенко показує величезний розмах лиха? 5. Картка: опрацюйте уривок із розділу «Проща» від слів «Уранці вийшли. Тиша серпанкова» і до «Сидить і жде наступних лихоліть». Яку функцію виконує опис природи в змалюванні національної катастрофи України? Зачитайте рядки, де виражене ставлення Марусі Чурай до Яреми Вишневецького. Як оцінює його поведінку Маруся? Знайдіть у тексті місця, де погляд Марусі Чурай спрямований в майбутнє України. Що бачить там героїня? 2) Робота в групах (18хв) Проблема нерівності душ ще одна проблема роману Ліни Костенко. Наше завдання визначити, у чому визначається нерівність душ Марусі та двох чоловіків, з якими звела її доля. Зараз ми розділимось на дві групи, І група буде досліджувати моральні якості Марусі як жінки, а ІІ – як патріотки своєї Батьківщини. (робота груп проходить під пісні Марусі Чурай) Завдання для 1 групи (за всю групу відповідає один учень, він оцінить діяльність всіх членів групи) Проблема нерівності душ Проблемні питання: Чому проста селянська дівчина Маруся моральними якостями була вища ніж козак Грицько Бобренко? Завдання для 2 групи. Навіщо Л.Костенко вводить в роман образ мандрівного дяка, і яку ідею несе собою цей персонаж? ( За всю групу відповідає один учень).
Питання для всіх учнів: Який образ Гриця чи мандрівного дяка є важливішим, щоб визначити основну ідею твору?
5) «Коло думок» - Маруся – жінка і Маруся – патріотка України (підібрати цитати до характеристики Марусі і розмістити їх навколо портрету Марусі Чурай таким чином, щоб цитати до образу героїні як жінки розміщувались зверху, я як патріотки - знизу ). (6хв) - Отже Маруся – справжня жінка і справжня патріотка України, про це говорять рядки роману (зачитуються рядки роману, які характеризують патріотизм Марусі) 6) «Мікрофон» (надається можливість кожному учневі висловити думку)(6хв) · Якби Маруся Чурай сказала, що вона - щаслива людина, чи Як ви вважаєте чи існувала Маруся насправді, чи це лише художній персонаж? 6) Висновок учителя до етапу уроку - Чільне місце у творі займає інша "вічна" проблема літератури — проб лема митця і народу, митця і суспільства. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що здобули всесвітню славу нашому народу. В часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні причини була ще слабо розвинута. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, його душею. Маруся Чурай — одна з них. За Ліною Костенко, вона мала своє розуміння завдань власної творчості, її суспільного значення. Як митець, як людина незвичайна, виняткова, вона відчувала і глибоко переживала різне ставлення до себе з боку сучасників — від щирого захоплення і любові до повного нерозуміння і навіть агресивності до себе як до людини, що є "не такою, як усі." В розмові я, сказала б, та не дуже, А в пісні можу виспівати все,— зізнається Маруся.
V Підсумок уроку.(6хв) Заключне слово учителя На основі спостереження, детального аналізу основної глави «Проща» роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» можна впевнено констатувати, що цей твір, створений на національному ґрунті, продовжує фольклорні й літературні традиції, у ньому письменниці пощастило скласти неповторну, глибоку, психологічну, героїчну й романтично наснажену пісню про історію легендарної поетеси й піснярки Марусі Чурай, реально відтворити події в Україні середини XVII століття, змалювати низку яскравих образів лицарів-звитяжників, які боролися за її національне визволення. Заземлюючись у рідний ґрунт, використовуючи історичний досвід рідного народу, письменниця проводить ідею невмирущості духовних цінностей народу, що надає її поетичним творам досить актуального звучання сьогодні, в час національного й культурного відродження України. 2. Оцінювання Протягом уроку учні проводять самооцінку за роботу над кожним етапом уроку. Вчитель таку таблицю заповнює сам, оцінюючи кожного учня
- Який настрій у вас на кінець уроку? VІ Домашнє завдання Виписати з роману 5—6 афористичних висловлювань. Напишіть міні-твір за темою «Роль митця в суспільстві» використовуючи знайдені афоризми.
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |