Головна » Українська література

„І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку” (за оповіданням Є. Гуцала „Дух кропу”)

Мета: у результаті творчої співпраці вималювати образ головного героя оповідання, з’ясувати, які речі  викликали радість у дітей повоєнного періоду; розвивати вміння давати оцінку власним бажанням, словам, вчинкам; виховувати людину, залюблену у світ.

Обладнання: фотоколажі «Життєві радощі дітей повоєнного періоду», «Життєві радощі сучасної дитини», надписи на дошці « Людину роблять людиною яскраві  спогади дитинства» (народна мудрість), «Досягне вершини той, хто знає, чому радіти»(Сенека)

Тип уроку: урок позакласного читання

Форма уроку: урок - діалог

                                                  Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

На попередньому уроці,діти, ми з вами вивчали творчість письменника, про якого А.Шевченко сказав: «Він буквально спалював себе за письмовим столом. Писати – творити – це був природний стан його душі й розуму». Про кого мова? Так,про Є.Гуцала.
Назвіть,будь-ласка, найвідоміші твори Є.Гуцала.
Який фільм знято за мотивами гуцалівських творів?
Чому автора називають письменником – вітаїстом?

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель: З періодом дитинства в кожної людини асоціюються певні спогади. Я попрошу вас на хвилинку закрити очі й згадати, чим пахне ваше дитинство.

Учні: - Шоколадом; - бабусиними ватрушками; - йогуртом; - ліками; - солодким сном; - молочною кашею; - дитсадком…

Учитель: А я знаю одну людину, якій дитячі роки пахнуть кропом. Хочете познайомитися з цією людиною? Тоді швиденько схиляємося над оповіданням Є.Гуцала «Дух кропу».

ІV  Повідомлення теми, мети уроку

 V Організація безперервної пошукової діяльності учнів

Учитель: Якими рядочками починається оповідання?

Учні: «Не все те забулось, що було змалку».

Учитель: А скажіть, шановні, чому люди найчастіше згадують саме дитячі роки, а не якийсь інший період життя?

Учні:  - Коли ти маленький, про тебе всі дбають, це приємно.

У дитинстві ти наївний, щиро віриш у різні оповідки. З роками це втрачається. Шкода.

Учитель: Головний герой оповідання «Дух кропу»… Хто він?

Учні: Це дорослий чоловік, який згадує свої дитячі роки. Звичайно, нам хочеться ототожнювати його з автором.

Учитель: Що особливого в спогадах дорослого чоловіка?

Учні: - Вміння відтворити з великою любов’ю реалії давно прожитих років.

Не просто з любов’ю, а силою таланту. Хочеться взяти пензель і малювати.
Все прочитане ми яскраво сприймаємо зором, як і маленька дитина,коли пізнає світ.

Учитель: І що б ви намалювали на своєму полотні? (пропонує їм фарби й великий аркуш паперу)

Учні: Спершу – соняшники. «Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз,пахуче, припорошене жовтим пилом,проросле пелюстками, - світиться й золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі – всі соняшники сміються, веселі, але водночас по – доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди до нього». Скільки світла, жовтого кольору!

Згодом – гарбузи, що «завойований простір відзначають високим зірчатим цвітом, цілими вогняними сузір’ями..» Жовтий колір переходить в оранжевий.

Нарешті – маки. «І як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку,стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки».

Учитель: Хто з вас виростав тежсеред такої краси, як герой оповідання Є.Гуцала?

Учні: Ми, діти великого міста, виростаємо серед інших реалій. Ми не можемо сказати, що ніколи не бачили маку чи соняшників, проте, повірте, вони не викликають у нас такого захоплення. Треба бути дуже світлою людиною, щоб відчувати сильний зв'язок з природою.

Учитель: Про кого з теплом згадує герой твору?

Учень: Про найближчих родичів. Саме від них він перейняв манеру поведінки й спілкування. Цитую: «Килина (бабуся) завжди стежила,щоб їли спокійно, не поспішали,щоб під ложку підставляли кусень хліба, щоб із миски не вигрібали гущу, не виловлювали м’яса,щоб за столом не теревенили,не крутились, не штовхались, а їли вдумливо, розумно й гідно».

Учень: «Баба сердилася,коли зривали барвінковий цвіт. Вона взагалі не могла примиритися з тим, що квітку зривають. Хоч би яка ця квітка не була – чи чорнобривці,чи ружі,чи звичайнісінькі калачики, чи настурції,чи лісові  дзвоники, чи ромен».

Учениця: «На кожному клаптику землі у неї щось родило, кожен клаптик землі цвів і плодоносив. Були в неї буряки кормові, які вона згодовувала свині, були буряки червоні, які різалися в борщ, а були й цукрові, котрі можна було спекти в гарячому вугіллі  й з’їсти замість делікатесу. Сіяла баба квасолю кругленьку й невелику, білу; сіяла також рябеньку, од якої і суп і борщ здавалися немов веселіші, проте найбільше їй подобалася довгаста велика квасоля – ряба або просто біла, яку було і з стручка приємно вилущити, і в пригоршні потримати».

Учитель: У чому хлопчик знаходить радість?

Учениця: У простих і звичайних речах. «Чудові літні малосольні огірки! Перекладені в макітрі або в горщику листям хрону, закладені кропом, попроштрикувані ножем, вони квасяться, набираються міцності,-  і такі ж смачні,коли їси уперше посеред літа! А особливо, коли з молодою картоплею, а особливо, коли картопля полита не старою, а щойно зібраною сметаною! Вся хата тоді просочена запахом хрону, і лоскоче в ніздрях терпкувато – дурманний дух кропу, і таке враження, ніби поруч з тобою за столом сидить сама радість і також ласує й не може наласуватися малосольними огірками»

Учитель:  А чи змогли б ви так радіти малосольним огіркам?

Учениця: Ні. У нас інші радощі: чіпси, йогурти, шоколадки, енергетичні напої.

Учитель: До якого місця в  дворі хлопчик ставився з особливим пієтетом?

Учень: Нам це здається дивним, але до погреба. «В одному кутку лежать гарбузи. Біля них – буряки, морква, і під самісіньку стелю сягає гора картоплі. Стоять діжки з квашеною капустою, з яблуками,з огірками, з помідорами. І над усіма запахами панує дух кропу, якими перекладені огірки, і трохи слабкіший – запах шабельних листків хрону, який також упокоївся в діжці поміж огірками… Лежать біля діжок із солінням тверді та дзвінкі головки капусти, і коли торкнешся до котрої, то листя невдоволено, ніби аж погрозливо порипує. Причаїлася, задрімала редька.»

Учень: Хлопчик відзначає: «Приємно вскочити у погріб глибокої осені або зимою». Більшість із нас на прохання мами щось дістати з погреба лише б відмахнулись

Учитель: Як герой ставиться до матері? Знайдіть у тексті рядочки на підтвердження власних думок.

Учень: Герой згадує матір з великою любов’ю, він пам’ятає кожну деталь її обличчя, натруджені руки, схилену постать, намагається згадати її думки. «Про що думає мати? Про те, що отакою ж павутинкою бабиного літа  одсріблюється її життя, чи пригадує себе дівчиною,котра вперше вийшла в поля і мало не захлинулася од радості,пробудженої життям та чебрецевим простором, од відчуття полинової волі, од зачудування волошкою, котра зазирнула  в очі вічним поглядом? Чи думає про те, як у війну несла з Овечачого в Самгородок своїх дітей, несла вночі, провалюючись по коліна в мокрий сніг,несла,закушуючи до крові губи, несла, ковтаючи сльози, свій цвіт і своє майбутнє?»

Учитель: Чи можна сказати,що ставлення дітей до матері на сьогодні не змінилося?

Учениця: На мій погляд, змінилося. Дуже часто наші репліки починаються словом «хочу», тон вимогливий, примхливий, мало тепла  й ласки ми даємо своїм батькам.

Учитель:  Чому,на вашу думку, оповідання називається «Дух кропу», а не, скажімо, «Запах кропу»?

Учень: Дух -  це єство, найсуттєвіше. Через багато років  герой намагається згадати його і відтворити на папері. Спогади пронизані світлою радістю.

VІ  Підсумки уроку

Учитель: От і збігла остання хвилинка уроку. Що лишилося у вашій душі після прочитаного?

Учень: Ми трішки критично поглянули на себе, з’явилася думка, що радіти треба простим речам, бути вдячними Богу за кожну хвилину прожитого життя.

 

VІІ Домашнє завдання. Написати творчу роботу на тему «Дитинства світ – світ казки і добра»


Теги: Гуцало, Антипова Л.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 121/8


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar