Головна » Українська література |
Мета заняття: ознайомити студентів із творчістю митця; подати відомості про жанр, композицію, особливості соціально-побутової повісті; з’ясувати актуальність проблематики твору; вчити студентів висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народну мораль та етику; сприяти вихованню основних рис національного менталітету, моральних норм; компетенції адаптації у сучасному світі. Тип заняття: формування національної компетенції, вивчення нового матеріалу. Міжпредметні зв’язки: етнографія, мистецтво, українознавство. Внутрішньопредметні зв’язки: теорія літератури (поняття про соціально-побутову повість, засоби гумору і сатири); Методи і прийоми, форми роботи: активне та інтерактивне навчання, діалог «студент-учитель», метод пошуку художньої істини, гранування, самостійна робота.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП. Забезпечення емоційної готовності до заняття. ІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ. Повідомлення теми, мети заняття. Мотивація (Студенти записують тему і план заняття). І.С. Нечуй-Левицький → «всеобіймаюче око України» найкращий прозаїк Актуалізація опорних знань студентів. Інтерактивна бесіда. Розповісти про дитячі та юнацькі роки письменника. Додаткове проблемне запитання: Чому письменник не продовжив династію священиків? Додаткове пошуково-дослідницьке запитання: Чим вас вразив останній період життя письменника? Історія написання повісті «Кайдашева сім’я». 1878 р. опубліковано у львівському часописі «Правда» 1887 р.автор видав друге в Києві, дещо змінивши початок і розв’язку Зміст повісті. * «Сміх – велике діло: він не віднімає ні життя, ні маєтку, але перед ним винуватець – як зв’язаний заєць» (М. Гоголь) * «Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про селянство» (М. Рильський) Твір має точно вказане місце, де відбуваються події. Село Семигори, так майстерно виведене митцем у повісті, було авторові майже рідне. У дитинстві і в юності він тут навіть деякий час жив у родичів, був знайомий з багатьма семигорськими ровесниками. Кайдаші мали своїх прототипів: сім'ю Мазурів з цього ж таки села, яка прославилася постійними бійками і колотнечею. Виличне прізвище Мазурів – Кайдаші – письменник і подарував своїм літературним героям. Хата заможних Мазурів стояла на кутку Солоному, коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили у Семигорах й свати Мазурів – багаті Довбиші. «Метод пошуку художньої істини» (обговорення найважливіших епізодів повісті). Лаврін і Карпо розмовляють про дівчат. Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів, визначити, котрий із них добріший, сердечніший, гуманніший? Чому? (Добріший Лаврін, бо про кожну дівчину говорив позитивно, у кожній знаходив щось гарне) Хто був главою в сім’ї? (Кайдашиха) Чому? Добре це чи погано? (Добре, бо Омелько випивав, не мав такого авторитету, як Маруся, був слабовольним) Повторити, що таке повість, особливості повісті
МАТЕРІАЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ Повість – це епічний твір про багато подій із життя героїв, що займає проміжне місце між оповіданням і романом. «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – сатирична соціально-побутова повість. Соціально-побутова повість – це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні соціальних подій. Студенти з’ясовують, які засоби гумору використав автор у творі. Опори: Гумор – доброзичливий сміх Іронія – прихована насмішка або лукавство Сатира – викривальна насмішка, недоліки Сарказм – зла, в’їдлива насмішка Висновок: Повість «Кайдашева сім’я» майстерно поєднує засоби гумору і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку. Пообразна характеристика героїв План « схема « цитата (Самостійна робота студентів) ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП Контрольний тест у вигляді літературного диктанту Повість складається із дев’яти частин, сюжет у них розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги «рухають» сюжет твору, розкриваються характери героїв. Домашнє завдання Усна розповідь про життєві віхи Панаса Мирного.
І.С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ «КАЙДАШЕВА СІМ’Я» Літературний диктант
1. Жанр твору Соціально-побутова повість 2. Тема повісті Життя українського села в пореформену добу (ІІ половина ХІХ ст.) на прикладі однієї родини 3. Рік написання повісті 1878 4. Яку дівчину в дружини вибрав Карпо? Мотрю, з заможної родини, серце з перцем 5. Як до сварок між невісткою і свекрухою відносився Омелько Кайдаш? Намагався помирити спочатку 6. До кого у Бієвці їздила Кайдашиха на оглядини? До Балашів 7. Визначте кульмінацію твору Сутичка між Мотрею і Кайдашихою, коли свекруха позбулася правого ока 8. Чому Маруся Кайдашиха поїхала на розшуки Мелашки? Відчула свою вину 9. Хто прожив довге і тяжке трудове життя? Омелько Кайдаш 10. У чому проявляється обмежений світ Кайдаша? У забобонах, у п’янці 11. Чому Карпа обрали за десяцького? Він був гордий і жорстокий, «добрий буде сіпака…» 12. Що вас приваблює в образі Лавріна? Веселий, роботящий, добрий 13. Хто був заводієм сварок в сім’ї? Кайдашиха 14. Який образ автор змальовує з теплотою, з любов’ю? Образ Мелашки 15. У чому типовість персонажів? Так жила не одна сім’я Кайдашів
ОЦІНЮВАННЯ 9 відповідей – 4 балів 10 відповідей – 5 балів 11 відповідей – 6 балів 12 відповідей – 7 балів 13 відповідей – 8 балів 14 відповідей – 9 балів 15 відповідей – 10 балів
ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ ПАНАС МИРНИЙ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»
1. Яке слово є складовою частиною псевдоніма Панаса Яковича Рудченка і міста, де він народився? Мирний Миргород Мир 2. Назвіть перший друкований твір Панаса Мирного. Оповідання «Лихий попутав» 3. Хто, окрім Панаса Мирного, писав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Його брат – Іван Рудченко, псевдонім Іван Білик 4. Де і коли вперше був надрукований цей роман окремою книжкою? У Женеві, 1880 р. 5. Хто послужив прототипом образу Чіпки? Розбійник Василь Гнидка 6. Які розділі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»мають заголовки-прислів'я? «Сон у руку», «Наука не йде до бука», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі» 7. Чи був Чіпка кріпаком? Ні, не був. Чіпці минуло 17 років і відмінили кріпацтво 8. Хто з героїв роману «…повидовбував очі з образа, щоб Бог не бачив, як він хліб їстиме»? Чіпка 9. Хто з героїв роману «… до багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда», хоч сам вийшов із бідноти? Грицько 10. Хто з героїв «… виявляв готовність «пустити півня» панові, якщо він забере в дворові діда Уласа? Підпасич Чіпка 11. Часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивляться» Грицько 12. Хто з героїв роману намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя, накладає на себе руки? Галя, дружина Чіпки 13. «А й дитина вийшла на славу? Повновиде, чорняве, головате, розумне. Тільки якесь невеселе, вовкувате, тихе». Чіпка в дитинстві 14. Хто з героїв роману мав чотири прізвища? Чіпчин батько: у пана Польського – Іван Вареник; на Дону – Притика; повернувшись у Піски – Остап Хрущ; а в рекрутах – Хрущов 15. Хто з героїв роману з молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена? Мотря Варениченко 16. Хто з героїв роману «…ні високого, ні низенького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі … Оце й уся врода. Одне тільки в ньому неабияке – дуже палкий погляд, бистрий як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і дух міцнів разом із якоюсь хижою тугою…» Чіпка Варениченко
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |