Головна » Українська література

І. С. Нечуй-Левицький „Кайдашева сім’я”. Чи сміються Кайдаші?

Мета заняття: ознайомити студентів із творчістю митця; подати відомості про жанр, композицію, особливості соціально-побутової повісті; з’ясувати актуальність проблематики твору; вчити студентів висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народну мораль та етику; сприяти вихованню основних рис національного менталітету, моральних норм; компетенції адаптації у сучасному світі.

Тип заняття:

формування національної компетенції, вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки:

етнографія, мистецтво, українознавство.

Внутрішньопредметні зв’язки:

теорія літератури (поняття про соціально-побутову повість, засоби гумору і сатири);
етнографія (побут українців ІІ половини ХІХ ст.); психологія (характер і тип темпераменту);
українська мова (лексикологія і фразеологія).

Методи і прийоми, форми роботи:

активне та інтерактивне навчання, діалог «студент-учитель», метод пошуку художньої істини, гранування, самостійна робота.

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

Забезпечення емоційної готовності до заняття.
Створення позитивного настрою, побажання успішної роботи.

ІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ.

Повідомлення теми, мети заняття. Мотивація (Студенти записують тему і план заняття).
Узгодження цілей заняття із студентами.
Гронування

І.С. Нечуй-Левицький → «всеобіймаюче око України»

найкращий прозаїк
неперевершений майстер слова
тонкий знавець народного побуту українців
автор історичних романів
публіцист
фольклорист
історик-літературознавець
перекладач Біблії українською мовою
«великий артист зору
видатний майстер реалістичної прози

Актуалізація опорних знань студентів.

Інтерактивна бесіда.

Розповісти про дитячі та юнацькі роки письменника.

Додаткове проблемне запитання:

Чому письменник не продовжив династію священиків?
З якої причини приховував свої ранні твори від ровесників та батьків?
Розкажіть про письменницьку майстерність І.С.Нечуя-Левицького.

Додаткове пошуково-дослідницьке запитання:

Чим вас вразив останній період життя письменника?
Чи зазнав Іван Семенович родинне щастя?
Чому І.Франко назвав Нечуя-Левицького «колосальним всеобіймаючим оком України»?

Історія написання повісті «Кайдашева сім’я».

1878 р. опубліковано у львівському часописі «Правда»

1887 р.автор видав друге в Києві, дещо змінивши початок і розв’язку

Зміст повісті.
Оцінка повісті літературознавцями (на дошці)

* «Сміх – велике діло: він не віднімає ні життя, ні маєтку, але перед ним винуватець – як зв’язаний заєць»

(М. Гоголь)

* «Жодна література світу, скільки мені відомо, не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям, твору про селянство»

(М. Рильський)

Твір має точно вказане місце, де відбуваються події. Село Семигори, так майстерно виведене митцем у повісті, було авторові майже рідне. У дитинстві і в юності він тут навіть деякий час жив у родичів, був знайомий з багатьма семигорськими ровесниками.

Кайдаші мали своїх прототипів: сім'ю Мазурів з цього ж таки села, яка прославилася постійними бійками і колотнечею. Виличне прізвище Мазурів – Кайдаші – письменник і подарував своїм літературним героям. Хата заможних Мазурів стояла на кутку Солоному, коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили у Семигорах й свати Мазурів – багаті Довбиші.

«Метод пошуку художньої істини» (обговорення найважливіших епізодів повісті).

Лаврін і Карпо розмовляють про дівчат. Чи можемо ми, аналізуючи діалог братів, визначити, котрий із них добріший, сердечніший, гуманніший? Чому?

(Добріший Лаврін, бо про кожну дівчину говорив позитивно, у кожній знаходив щось гарне)

Хто був главою в сім’ї? (Кайдашиха) Чому? Добре це чи погано? (Добре, бо Омелько випивав, не мав такого авторитету, як Маруся, був слабовольним)
Як ви розумієте той епізод, коли п’яний Омелько пізно повертається додому, мало не топиться в бочці з водою в сінях, а вся рідня регоче над п’яним? Чи можна так робити?
Кайдаші були заможні. Хто в цій сім’ї заробляв гроші? (Батько, адже був прекрасним стельмахом)
Чи можна було знущатися з годувальника сім’ї так, як це змальовано у повісті?
Проаналізуйте залицяння Карпа до Мотрі. Чи є в їхніх стосунках ніжність, ліризм, романтичність? (Ні)
Чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими? (Це грубі натури, у яких завжди бере верх розрахунок)
Чи можна простити Кайдашисі, що вона переклала всю роботу на Мотрині плечі?
Коли і чому заплакала Мотря? Чи знайшла вихід із ситуації? (Заплакала, коли Кайдашиха купила їй поганий одяг, але довго не журилася, одягла на Храм дівоцький)
Проаналізуйте факт побиття Карпом старого батька. Як зреагував на вчинок сина Омелько?
Що відчував після бійки Карпо? А Мотря?
Чи допомагали Довбиші будувати хату молодятам?
Хто її будував?
Чи справедливою була Мотрина «віддяка» старим?
Чому Мотря не дозволила Кайдашисі бавити дитину вдень, а вночі вдавала, що спить і не чує, що дитя плаче? (Таким чином заставляла стару робити всю роботу вдень, а вночі ще й бавити дитину).
Проаналізуйте перше побачення Меланки і Лавріна. Порівняйте їхню любов з Карповою та Мотриною.
Який засіб сміху використовує автор, коли зображує, як Кайдашиха їде до Балашів? (Гумор, доброзичливий сміх).
Як ви розцінюєте той факт, що заможна Кайдашиха дозволила Лаврінові одружитися з убогою Мелашкою? Чи можемо ми в даному випадку сказати, що Маруся була доброю матір'ю, хотіла синові добра і щастя?
Чому Кайдашиха так тяжко заповзялася на молоду невістку? (Боялася, щоб та не уподібнилася Мотрі).
У чому полягала "святість" баби Палажки? Проаналізуйте цей образ?
Як сприйняла Кайдашиха те, що Мелашка пропала? Чи зреагувала би так Мотря, якби пропала її невістка? Чи йшла би шукати в Київ? Про що не свідчить?
Як ви розумієте слова Омелька, що діти загнали його «на піч»? (Почали самі господарювати, не слухаючись батька). Хто саме з синів це зробив конкретно? (Лаврін). Чия вина більша: Карпова, який вдарив батька, чи Лаврінова, який заставив старого зрозуміти, що той уже не є господарем власного майна?
Як справляли похорон Кайдаша? Скільки днів після цього сім'я жила в мирі? Як ви розцінюєте таку поведінку?
Чому Кайдашиха назвала себе «сиротою», розповідаючи, як її ображають діти?
Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір в ставок? Як ви це розумієте?
Чи однаково ставилася Маруся до внуків від Лавріна і внуків від Карпа? Про що це свідчить? Як Мотря налаштовувала своїх дітей проти баби? Подумайте, чи виростуть ці діти порядними людьми?
Який епізод твору викликав у вас співчуття до Мотрі, а не до Кайдашихи?
Чому твір характеризують, як «сміх крізь сльози»?

Повторити, що таке повість, особливості повісті

 

МАТЕРІАЛ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Повість – це епічний твір про багато подій із життя героїв, що займає проміжне місце між оповіданням і романом.

«Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – сатирична соціально-побутова повість.

Соціально-побутова повість – це художній твір, у якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні соціальних подій.

Студенти з’ясовують, які засоби гумору використав автор у творі.

Опори:

Гумор – доброзичливий сміх

Іронія – прихована насмішка або лукавство

Сатира – викривальна насмішка, недоліки

Сарказм – зла, в’їдлива насмішка

Висновок: Повість «Кайдашева сім’я» майстерно поєднує засоби гумору і сатири, викликає не тільки сміх, а й серйозні роздуми, змушує кожного глянути на себе збоку.

Пообразна характеристика героїв

План « схема « цитата

(Самостійна робота студентів)

ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП

Контрольний тест у вигляді літературного диктанту
Композиція твору

Повість складається із дев’яти частин, сюжет у них розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен.

Саме діалоги «рухають» сюжет твору, розкриваються характери героїв.

Домашнє завдання

Усна розповідь про життєві віхи Панаса Мирного.
Прочитати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Обов’язково І розділ)
Ілюстрації до твору.

 

І.С. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ «КАЙДАШЕВА СІМ’Я»

Літературний диктант

 

1.                             Жанр твору

Соціально-побутова повість

2.                             Тема повісті

Життя українського села в пореформену добу (ІІ половина ХІХ ст.) на прикладі однієї родини

3.                             Рік написання повісті

1878

4.                             Яку дівчину в дружини вибрав Карпо?

Мотрю, з заможної родини, серце з перцем

5.                             Як до сварок між невісткою і свекрухою відносився Омелько Кайдаш?

Намагався помирити спочатку

6.                             До кого у Бієвці їздила Кайдашиха на оглядини?

До Балашів

7.                             Визначте кульмінацію твору

Сутичка між Мотрею і Кайдашихою, коли свекруха позбулася правого ока

8.                             Чому Маруся Кайдашиха поїхала на розшуки Мелашки?

Відчула свою вину

9.                             Хто прожив довге і тяжке трудове життя?

Омелько Кайдаш

10.                        У чому проявляється обмежений світ Кайдаша?

У забобонах, у п’янці

11.                        Чому Карпа обрали за десяцького?

Він був гордий і жорстокий, «добрий буде сіпака…»

12.                        Що вас приваблює в образі Лавріна?

Веселий, роботящий, добрий

13.                        Хто був заводієм сварок в сім’ї?

Кайдашиха

14.                        Який образ автор змальовує з теплотою, з любов’ю?

Образ Мелашки

15.                        У чому типовість персонажів?

Так жила не одна сім’я Кайдашів

 

ОЦІНЮВАННЯ

9 відповідей – 4 балів

10 відповідей – 5 балів

11 відповідей – 6 балів

12 відповідей – 7 балів

13 відповідей – 8 балів

14 відповідей – 9 балів

15 відповідей – 10 балів

 

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

ПАНАС МИРНИЙ «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»

 

1.                             Яке слово є складовою частиною псевдоніма Панаса Яковича Рудченка і міста, де він народився?

Мирний

Миргород

Мир

2.                             Назвіть перший друкований твір Панаса Мирного.

Оповідання «Лихий попутав»

3.                             Хто, окрім Панаса Мирного, писав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Його брат – Іван Рудченко, псевдонім Іван Білик

4.                             Де і коли вперше був надрукований цей роман окремою книжкою?

У Женеві, 1880 р.

5.                             Хто послужив прототипом образу Чіпки?

Розбійник Василь Гнидка

6.                             Які розділі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»мають заголовки-прислів'я?

«Сон у руку»,

«Наука не йде до бука»,

«Козак – не без щастя, дівка – не без долі»

7.                             Чи був Чіпка кріпаком?

Ні, не був.

Чіпці минуло 17 років і відмінили кріпацтво

8.                             Хто з героїв роману «…повидовбував очі з образа, щоб Бог не бачив, як він хліб їстиме»?

Чіпка

9.                             Хто з героїв роману «… до багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда», хоч сам вийшов із бідноти?

Грицько

10.                        Хто з героїв «… виявляв готовність «пустити півня» панові, якщо він забере в дворові діда Уласа?

Підпасич Чіпка

11.                        Часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивляться»

Грицько

12.                        Хто з героїв роману намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя, накладає на себе руки?

Галя, дружина Чіпки

13.                        «А й дитина вийшла на славу? Повновиде, чорняве, головате, розумне. Тільки якесь невеселе, вовкувате, тихе».

Чіпка в дитинстві

14.                        Хто з героїв роману мав чотири прізвища?

Чіпчин батько:

у пана Польського – Іван Вареник;

на Дону – Притика;

повернувшись у Піски – Остап Хрущ;

а в рекрутах – Хрущов

15.                        Хто з героїв роману з молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена?

Мотря Варениченко

16.                        Хто з героїв роману «…ні високого, ні низенького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі … Оце й уся врода. Одне тільки в ньому неабияке – дуже палкий погляд, бистрий як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і дух міцнів разом із якоюсь хижою тугою…»

Чіпка Варениченко


Теги: Нечуй-Левицький, Рижук Л.Ф.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 5145/233


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar