| Головна » Українська література |
Мета освітня: допомогти учням краще засвоїти ідейно-художній зміст твору, естетичне багатство тексту оповідання, його гуманістичну спрямованість; мета розвивальна: формувати навички аналізу малої прози на принципах етновідповідності; кордцентризму, проблемності, індивідуалізації; вдосконалювати вміння висловлювати власну думку з приводу прочитаного; вміння бачити і розуміти підтекст; мета виховна: плекати в душах старшокласників почуття людської гідності, емпатії, поваги до народної моралі, загальнолюдських духовних цінностей. Тип уроку: урок-дослідження Прийоми роботи на уроці: евристична бесіда, мозковий штурм, рольова гра в діадах «Маска», прийом «Скринька», складання уявного діалогу, незакінчене речення, проблемні питання, дискусійне обговорення.
Хід уроку Вступне слово вчителя. Чому стільки муки, горя та сліз додають інколи люди один одному та чому душа не завжди відкрита щирому співчуттю? Діти-сироти, позбавлені любові батьків і родинного затишку, живуть у жорстоких умовах суворої дійсності і донині викликають у нас, читачів, співчуття і переживання, захоплюючи благородством душі і самопожертви. Адже в основу сюжету дитячих оповідань Бориса Грінченка лягли переважно конкретні життєві випадки, учасником або свідком яких був сам автор.
І. Оголошення теми і мети уроку. Оповідання «Каторжна» недарма називають літературознавці психологічним. На прикладі героїні оповідання Докії, яка опинилася в екстремальній життєвій ситуації, письменник утверджує цінність споконвічних морально-етичних норм. За що?» — таке останнє запитання, з яким помирає Докія і яке рефреном повторює також автор, спонукаючи читачів замислитися. Саме про людяність і вміння залишатися не байдужим до чужої долі ми поведемо нашу розмову. І з точки зору літературознавства, психології, фольклористики спробуємо дослідити не лише художні особливості оповідання, а й протиріччя внутрішнього світу головної героїні, аби переконатися в гуманістичному пафосі, який несе цей твір.
ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.
Бліц-характеристика. Учні одержують максимально швидко записати поряд із назвою оповідання перше слово, що спало на думку. Обговорення назви оповідання. Мікрогрупа лексикографів (3-4 учні) одержали випереджувальне завдання дослідити етимологію та значення слова «каторжна». Учень 1. Слово «каторжна» похідне від «каторга» – запозичене з грецької мови – «галера, примусова праця», пов’язане з дієсловом – з гр. «заганяю; примушую; обмежую» (за «Етимологічним словником української мови»). Учень 2. Згідно із «Словником української мови», який уклав Б.Грінченко – «каторжний» – 1) употребляется как бранное слово – «злой, дурной». Учень 3. Маємо обґрунтування назви оповідання в самому тексті: «… вона була тоді справді каторжна, що її нічим не дошкулиш - ні словом, ні ломакою». Читання початку твору за ролями: (автор, батько, мачуха, хлопчик) від слів «Каторжна – так її всі звали» до слів «І так усі ».
Обговорення уривка. Проблемне запитання. - Чи й ви зустрічаєтеся в житті з такими фактами, коли дівчаток називають каторжними або іншими лайливими словами?
ІІ. Формування нових понять і способів дії.
Рольова гра в діадах «Маска» (до класу почергово заходитиме учень у масці, представляючись невідомим героєм «Каторжної») А щоб його упізнати, десятикласники ставитимуть запитання за змістом твору. Якщо героя впізнають, то вчитель запросить наступного. Після того, як буде впізнана Докія, разом з учнями робимо висновки.
Евристична бесіда. - Коли героїні відкрилася краса природи, довколишнього світу? - Чи справжніми були почуття Семена? - Що Докії здалося найобразливішим при намаганні з’ясувати стосунки з хлопцем? - За що вона любила Семена? Чи треба любити за щось? - Чи в ім’я цієї любові все дозволено? - Чому дівчата підпалюють або труять парубків, яких люблять
Учень-психолог. Як бачимо, маска байдужості Докії – це захист від «ляпасів» оточуючих. Самотність, страждання і відчай переповнюють життя героїні; оточення нав’язує їй свою волю, свою мораль і особистість мусить протидіяти. Однак протест Докія висловлює дещо пізніше. Героїня оповідання зірвала маску відлюдькуватості, коли покохала.
ІІІ. Застосування знань і формування вмінь та навичок.
Прийом «Скринька» Учитель пропонує школярам відгадати, який предмет знаходиться у скриньці. Підказка: він має відношення до загадки, записаної Б.Грінченком на Харківщині: «За лісом - пралісом червоні чоботи висять [6, с.248]». Відповідь: Кетяг калини. (десятикласники за бажанням смакують ягодою, роздивляються форму кісточки). Проблемне питання - А чому автор увів у художню тканину твору саме образ калини, а не верби чи іншого дерева? (Учні приходять до висновку, який сформулював мудрий народ у прислів’ї: «В калини, кажуть, материна любов і мудрість») - Знайдіть відповідне місце оповідання, яке асоціюється із цитованим прислів’ям. (учні зачитують: «… і нахиляла тоді до неї калинонька свої віти, і здавалось дівчинці, що то мати рідна руки до неї простягає…[8, с.917]».
Учень-фольклорист. У нашого народу існує безліч прислів’їв про калину: Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками. Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині. Існує повір’я в українців про те, що наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Зазвичай дітям, які ламали її цвіт, казали: «Не ламайте калину, бо накличете біду». Хто із персонажів оповідання «Каторжна» порушив віковий звичай? (учні цитують відповідний уривок твору) Як бачимо, мачуха завдала непоправної шкоди душі Докії, перетнула духовний зв’язок доньки й матері. Учень-літературознавець. Природа створила кісточку калини у формі серця. Кордоцентризм українця (сприйняття довкілля насамперед через серце) пов’язаний з нашим менталітетом. Автор твору не пише про це відкрито. Але головне завдання читачів – вміти побачити і зрозуміти прихований зміст, тобто підтекст.
Пошукова робота. Заповнення порівняльної таблиці
Пропоную вам зафіксувати пошукові матеріали у формі таблиці за питаннями: «За допомогою яких художніх засобів автор переконує нас, що Докія була сердечною людиною?»
(Зразок порівняльної таблиці)
З позиції «за» З позиції «проти» «… в неї не камінь у грудях був, а маленьке дитяче серденько [7, с.91]» «А проте її серце не зле було, воно вміло любити і придивлятися до чужого горя [7, с.94]». «Мабуть, у неї не серце, а камінюка була [7, с.91]».
- Так міг писати великий гуманіст, пломенисте серце якого вміщало болі всіх покривджених дітей. Питання на рефлексію. - А які почуття сповнили ваше серце, коли читали художній текст?
ІV. Узагальнення і систематизація набутого досвіду з теми.
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Чинники формування характеру головної героїні оповідання «Каторжна»: Сирітство, самотність Постійні сварки, образи мачухи Бідність, забитість, відсутність освіти Спадковість від рідної матері: мовчазна покора, природна доброта Налаштування мачухою дітей проти Докії Щоденна важка праця
Дискусійне обговорення:
- Чи тільки інші були винні в формування такого характеру Докії? Що вона сама могла зробити для себе й чому не зробила? - Що підштовхнуло Докію спочатку до злочину, а потім до подвигу? - Кого за типом характеру, умовами його формування нагадує Докія? (Чіпку з роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)
V. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.
Складання уявного діалогу із Докією з позиції сучасника.
Наприклад: «Докіє, нас роз’єднує більш як століття. Але я хочу прокласти місток до твоєї доби і запитати про…»
або «Незакінчене речення» - Коли я думаю про те, чому мачуха, батько, однолітки Докії були жорстокими, то… - Мене вразило в характері Докії те, що…
VІ. Домашнє завдання.
Творча робота на одну з тем: «Якби ви просто зразу одержали можливість щось змінити в житті Докії, що саме зробили б?» або «Уявіть собі, що у вас з’явилась можливість щось змінити в характері Докії. Якими б якостями ви її наділили?»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |