Головна » Українська література

Григір Тютюнник. Повість „Климко”. Воєнне дитинство у творі. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Ідея самопожертви

Мета: дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті, її художні особливості; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

а) - розповісти про життєвий шлях Григора Тютюнника;

    - визначити жанр та вид епічного твору;

    - розповісти про життя дітей і дорослих на окупованій ворогом терирорії;

    - розкрити лексичне значення слів: дитинство, воєнне дитинство, війна, самопожертва;

    - переказати зміст повісті;

    - виділяти й виразно читати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір;

    - проводити паралелі між життям  автора і сюжетом твору;

    - висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;

    - знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;

    - проводити власні спостереження про уроки моральності у своїй родині, описувати їх та  аналізувати;

 б) - доводити думку про те, що необхідно кожній людині згадувати дитинство як пору, що сформувала її смаки, принципи та переконанння;

      - знати шляхи формування моральних цінностей людини;

      - виховати почуття відповідальності, здатність до співпереживання, до самопожертви, до виявіві милосердя;

 в)  - розвивати творчі здібності, естетичні смаки;

       - вміти  складати схеми, таблиці;

       - зв’язно висловлювати свої думки;

Обладнання: підручник для сьомого класу, тлумачний словник,ілюстрації учнів на тему "Обличчя війни", інтелектуальна "кулька", таблиці, папки учнів про Велику Вітчизняну війну, виставка книг різних письменників про воєнне дитинство, аудіозапис пісень "День Победы", "Священная война" (слова, музика ); презентація, виконана в програмі MS Power Point.

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.

Методи, прийоми та форми роботи:

організаційно – психологічний етап (бесіда) – 2 хв.;
етап перевірки домашнього завдання (комбінована бесіда, гра "Інтелектуальна кулька", складання табиці) – 3 хв.;
етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку (комбінована бесіда, пам’ятка-завдання, аудіозапис пісні, робота з тлумачним словником, результати соцопитування) – 7 хв.;
етап засвоєння нових знань (робота з текстом, з таблицею, презентація, спостереження над прочитаним, проведення асоціацій) – 20 хв.;
етап закріплення знань (саморефлексія – продовж речення) – 5 хв.;
етап оцінювання умінь і навичок  - 3 хв.;
домашнє завдання – 2 хв.;

 

Епіграф до уроку:

Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

Народне прислів’я

 

І. Організаційно – психологічний  момент.

ІІ. Етап перевірки домашнього завдання.

- Гра "Інтелектуальна кулька" (Учні відповідають на запитання, а один учень на даний етап роботи обирається писарем – складає таблицю відповідей)

1. Коли і де народився Григір Тютюнник? (5 грудня 1931 року в с.Шилівка Зіньківського району Полтавської області)

2. Як Григір переніс голод 1933 року? (Перестав ходити, сміятися й балакати)

3. Ким за професією був батько письменника і за що його заарештували? (Тесля. Нібито за те, що походив із багатої сімї. Але насправді за те, що він вечорами готувався до вступу в педагогічний інститут.)

4. Де і в кого жив Г. Тютюнник після ув’язнення батька? (У дядька Филимона на Донеччині.)

5. Де зустрів Велику Вітчизняну війну? (На Донеччині, у дядька Филимона.)

6. Чому і як Григір повернувся додому? (Дядька забали на фронт. Тітка залишилася з трьома дітьми на руках. Ішов пішки 200 км. )

7. Скільки Григору було тоді років? ( 11 років.)

8. Який урок виніс хлопець із тієї мандрівки? ( Найвищу мораль співчутливості до чужого лиха, переконався в надзвичайно щедрій душі українського народу.)

9. Зверніться до епіграфа. Поясніть його зміст.

ІІІ. Етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку.

1. Презентація теми та мети уроку ( Пояснення вчителя та робота учнів із таблицею, яка лежить на парті "Пам’ятка – завдання") (Слайд №1-2)

2. Яке ж визначення слова "війна" подає тлумачний словник за редакцією В. Бусела?  Війна – и, ж. 1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. 2. перен.стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимось; боротьба.

Війна між державами – вітчизняна війна -1812р., 1941 – 1945рр.

Війна між суспільними класами громадянська – 1918-1921рр. ( Слайд №3 )

3. Дослідження-інтерв’ю.  Що ваші близькі родичі говорять про війну?

Що ви про неї знаєте,  говорять ваші проектні роботи. ( Учитель звертає увагу на проектні роботи учнів.) ( Виставка проектів)

5. Яким лихом була війна для всього народу і говорить пісня "Священная война". Прослухайте її і дайте відповідь на запитання: що війна принесла людям? Про це говорять і ваші ілюстрації про війну.

6.  Погляньмо ще раз на тему нашого уроку. Яке центральне слово? ( Дитинство.)

7. Загляньмо разом  до записника Мудрої Сови. Яке ж значення має слово "дитинство"? (Бусел В. Т. Тлумачний словник. Дитинство – а, с. – Дитячий вік, дитячі роки. // Стан дитини до повноліття.).

8.  А яке означення є при цьому слові? ( Воєнне.).  Заглядаємо у словник:

Воєнний –а, е. Стосовно до війни, пов’язаний із нею.  ( Слайд № 4 )

 Отже, ми будемо говорити про воєнне дитинство. Чим воно відрізняється від звичайного?

ІV. Етап засвоєння нових знань

1. Про участь дорослих у війні створено багато книг, кінофільмів. ( Показ слайдів № 5). Бо дійсно вони кували перемогу.

2. А як же жилося дітям під час війни, чи брали вони участь у визволенні рідної країни від фашистсько-німецьких загарбників? ( Учитель показує слайди № 6-7 про участь дітей у війні.)

3. Ми знаємо також зі сторінок творів про війну, яку участь брали  в боротьбі за рідне місто із фашистами діти міста Харкова. ( Учитель показує слайди № 8-10)

4. Погляньте на виставку книг. Тут зібралися твори відомих вам  письменників. За допомогою художнього слова в них розповідається про воєнне дитинство. Серед цих книг я беру до рук повість Григора Тютюнника "Климко" ( Слайд №11 ), і ми розпочинаємо роботу над змістом цього твору.

5. Ваше завдання: під час колективного характеризування головного героя повісті Климка за таблицею №1 ( Слайд №12 ), що перед вами, вам потрібно заповнити дві колонки таблиці "Обличчя війни": 1-ша -  Добро, 2-а  - Зло. ( Слайд № 13 )

6. Відразу  запишемо домашнє завдання ( звертаю увагу на дошку ):

1.Скласти план характеристики образу Климка..

2.Написати твір на тему "Що захоплює мене в образі Климка".

3. Визначити художні особливості  повісті.

7. Перед вами на партах лежить таблиця, яка допоможе нам розкрити головні риси характеру Климка. (Таблиця № 1) (Слайд №12 ). Під час роботи з таблицею №1 і текстом не забувайте заповнювати колонки таблиці "Обличчя війни": Добро і Зло в зошитах. (Слайд №13 )

Робота за таблицею №1:

Риси

Цитати

Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий

"...Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної..." ст.167

Самостійний, гордий

"...Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг..."

Витривалий, терплячий

"...Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками..." "...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті..." ст.169

Товариський

"...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство..." ст.170, 173-174

Відповідальний

"...що. що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може..." ст.175

Милосердний

"...Климко видлубав із кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть..." ст.181

Кмітливий, сміливий

"...Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!" ст.181

Совісний, відповідальний, стійкий

"- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...." ст.183, 185

 

Отже,

Які ж риси характеру Климка розкрив автор?
Зачитайте першу колонку таблиці "Обличчя війни" – Добро, а потім другу – Зло.

 

Добро

Зло

люди не втрачають віру в перемогу справедливості;
допомагають одне одному, здатні до співчуття, до самопожертви;
добрі, привітні;
поріднилися через спільну мету;
чутливі до краси.

 

-війна, розруха;

-люди залишилися без даху над головою, без одягу, продуктів харчування;

-їх відправляють у неволю;

-вони зазнають принижень;

-дехто зраджує батьківщину, дехто намагається нажитися на людському горі.

 

Як ви думаєте, чому ж радянські діти, яких відтворено в образі Климка, не втратили морально-етичних норм поведінки у суспільстві? Що цим хотів нам сказати автор? Чи можна дати відповідь на це запитання епіграфом до уроку?
Яка ж головна ідея твору? ( Ідея самопожертви).
Як ви її розумієте? ( Самопожертва – и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради інших людей).
Чи такого кінця твору ви очікували? Чи закономірним було подібне в роки війни?
Як ви думаєте, чи потрібно давати тепер якийсь особливий статус, пільги людям категорії "діти війни"?
Як ви ставитеся до ветеранів, до людей, дитинство яких обпалила війна? (Показ слайду №14. Фотографії бабусів, дідусів – "діти війни" – учнів даного класу ).

(На даному етапі роботи учитель використовує розробку мультимедійного презентаційного проекту в середовищі Power Point для подання навчального матеріалу).

V. Етап закріплення знань (саморефлексія)

1. Чи ми, діти XXI століття, робимо все правильно стосовно таких людей? Складімо ж клятву-заповіт, що починається зі слова Буду…, для себе та для наступних поколінь, які ще далі віддалені від тих тривожних і жорстоких часів. ( Зачитують. На дошці прикріплюють свої роботи  під листівкою ( світлина Меморіалу Слави в Лісопарку). У цей час учитель вмикає музику – стук серця материнського, що на Меморіалі Слави в Лісопарку.)

VІ. Етап оцінювання діяльності учнів на уроці

 (Повернення до теми та мети уроку: які вміння й навички засвоєні учнями в процесі роботи на уроці. Звернення до епіграфу. Оцінки виставляються на всіх етапах уроку, коротко аргументуються)

Учитель: Отже, сподіваюсь, що  ви винесли уроки моральності, які не будете забувати в подальшому житті та звертатиметися до тієї сили, яка допомогла народові витримати найтяжчі випробування, - сили взаємодопомоги, доброти, дружби, милосердя. Бо, як сказав головний герой повісті І.Франка Захар Беркут, що "...ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас..."

Даваймо ж разом заспіваємо пісню "День Победы".


Теги: Бездітко Л.М., Тютюнник
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 441/41


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar