Головна » Українська література

Євген Гуцало. Турбота про світ природи - неодмінна риса гуманної, гідної поведінки особистості (за оповіданням «Лось»)

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, змістом його оповідання, навчати виділяти та пояснювати в оповіданні найбільш вражаючі фрагменти, давати власну оцінку зображуваному; розвивати  навички виразного читання, уміння переказувати; сприяти вихованню любові до  світу  природи і людини в ньому,  добра та милосердя.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет письменника, індивідуальні картки, ілюстративний матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор

Методи роботи: метод «Гронування», «Незакінчене речення», метод «Кольорова феєрія», «Мікрофон», метод «Вибери сам»

Епіграф:

Природа — вічний зразок мистецтва,

а найвизначніший та найблагородніший

предмет у природі — людина.

     В. Бєлінський     

     Природа не храм, а майстерня,

і людина в ній працівник.

     І. Тургенєв

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

гімназії № 9

м. Кіровограда

Дуняшенко Наталія Василівна

Хід уроку:

Організаційний момент
Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя: Велике щастя для людини  - користуватися благами природи, насолоджуватися ïï красою. Здавалося б, життя скрiзь прекрасне. Але звiдки ж тодi береться жорстокiсть,  бездушнiсть, пiдлiсть? Охороняти лiси, гаï, сади - зелене багатство нашоï краïни закликає нас вiдомий украïнський письменник Євген Гуцало.

Повідомлення теми та мети уроку  (Слайд № 1, 2)

Поясніть епіграфи (Слайд № 3, 4)

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

 

Народився…
Закiнчив…
Працював…
Автор поетичних книжок,  збiрок, оповiдань, повiстей, романiв…
 Лауреат премiï…
Виразне читання оповідання (с.201-208)
Завдання випереджального характеру

Виступи біологів: (Слайд № 6, 7)

 

Рід ссавців, найбільший представник родини оленевих.

Довжина тіла самця до 3 м, висота в загривку до 2,3 м, довжина хвоста 12—13 см; маса 360—600 кг, самки дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом м'який шкірястий виріст (т. зв. «сережка»), що досягає 25—40 см. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі.

У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою (особливо виразна лопатоподібна форма у якутських і американських лосів); їхній розмах досягає 180 см, маса — 20—30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді — грудні і ходить без них до квітня — травня.

Всього на Землі — близько півтора мільйонів. Приблизно половина загальної популяції лосів живе у Росії, приблизно 730 тисяч особин.

 

      Підберезники ростуть у березових чи змішаним з березою лісах і в перелісках з червня по жовтень. Капелюшок плоско-опуклий. Верхня сторона капелюшка буває ясно-сіра, жовтувата чи темно-бура, майже чорна, знизу біла, з віком сіріє. М'якоть капелюшка біла, при зламі довго не темніє. Існує різновид підберезника, у якого м'якоть на зламі рожевіє. Ніжка сірувато-білого кольору з темними лусочками, у молодих грибів вона порівняно товста, але з віком витягається.

Виступи географів: (Слайд № 8, 9)

 

Заповíдник  – територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Заповідники виділяються як унікальні пам'ятки історії і культури, живої і неживої природи. В Україні перебувають під охороною держави. Найвідоміші з них: Асканія-Нова, Канівський, Карпатський, Луганський, Поліський, чорноморський, Український степовий, ялтинський гірсько-лісовий… Головні функції українських заповідників — збереження флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин. Заповідники використовуються і як бази наукової пропаганди охорони природи.

 

Тайга (слово монгольського походження) — це біом хвойних лісів помірного та частково субарктичного поясу Північної півкулі. Тайга займає більшу частину Канади, Швеції, Фінляндії, Норвегії, та Росії (особливо Сибіру), частину Аляски, північно-східного Китаю, крайній північний схід Естонії, а також деяких районів на крайній півночі Монголії та основну територію штатів Орегон та Вашингтон (США) і Шотландії, і є найбільшим суходільним біомом.

Окрім хвойних рослин, в тайзі зустрічаються (але не грають основної ролі в біоценозі) і дрібнолисті листопадні дерева — такі як береза, осика, вільха та верба; в основному листопадні дерева зустрічаються в регіонах, де не спостерігаються найнижчі притаманні території тайги зимові температури.

Найпівденніші ділянки тайги можуть включати в себе такі дерева як дуб, клен та в'яз, розпорошені серед хвойного лісу (такі риси характерні для тайги в північному Казахстані).

 

4. Бесіда за змістом твору:

1.     Що вас найбільше вразило в оповіданні «Лось»? Чому?   

2.    Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Поясніть свою відповідь, посилаючись на текст.

3.    Чому лось потрапив в ополонку? Як він поводився у воді?

4.    Які художні засоби використав Євген Гуцало для опису поведінки

лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?

5.    Знайдіть у творі місця, де описується, як хлопчики врятували

лося. Які почуття переживали діти?

6.    Знайдіть у тексті портрети братів і дядька Шпичака. Як автор

ставиться до цих персонажів? Підтвердіть свою думку словами з

твору.

7.    Що переживав і думав Шпичак після від'їзду братів? Чим зумовлені ці переживання? Чи справді дядькові стало шкода лося?

8.    Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися м'ясом, віддати роги? Як ви діяли б на їхньому місці?

5. Робота в групах

Перша група: Характеристика образу лося (Метод «Гронування»)

(Слайд № 10)

 

-         Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя;

-         Лось був старий і бувалий самець;

-         Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати…Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава. Що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини;

-         Намагався поводитися обачно…сили поступово покидали його; він поводився смирно;

-         Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме; лось виявився дужий і життєлюбний.

Робота біля дошки:

Завдання: Дослідити кардіограму ((від кардіо... і «...грама») графічне зображення діяльності серця за допомогою приладу кардіографа) почуттів лося: від знайомства читача з ним до рокового пострілу

Нащулив вуха           Тривога в крові           Шкура на грудях здригнулася

Тріщання пробудило в ньому неясний  страх            Лось завмер

              В його очах появився  ніжно-золотавий полиск

Знову захвилювався, знову насторожився,                  очі набрякали

 а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати               кров’янистим смутком

горіли червоним розпачем           його очі засвітилися тямою           він зітхнув на повні груди

Друга група: Характеристика хлопчиків та дядька Шпичака (Слайд № 11)

Заповни таблицю: Тема та ідея оповідання (Слайд № 12)

 

IV.           Закріплення вивченого матеріалу

1.    Доповніть речення потрібними словами (Метод «Незакінчене речення»):

1.    Лось був старий самець, уже звик до..., в який потрапив із тайги.

2.    Коли лось ступив на..., то під ним приглушено торохнуло, і річка

затріщала.

3.    Молодший брат сказав: «Дивись, он... купається!»

4.    Щоб врятувати лісового красеня, хлопці розширили... і прорубали доріжку до берега.

5.    Діти спочатку й уваги не звернули на..., але коли лось упав на

сніг, вони зрозуміли, по кому стріляли.

6.      Але діти все ще не вірили, що... мертвий, а тому уважно приглядалися, щоб не проґавити тієї миті, коли ворухнеться, щоб звестись на ноги.

2. Розгадайте кросворд: (Слайд № 13)

Запропонуйте формулу взаємин людини та природи:

ЛЮДИНА + ПРИРОДА = … (ключове слово)

1.     Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)

2.     В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)

3.     Якою була весняна крига? (зрадливою)

4.     По що приїхали хлопці? (по хмиз)

5.     Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)

6.     Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)

7.     Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)

8.     Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)

 

     V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод «Мікрофон»:

-         Що ви відкрили нового для себе в цьому оповіданні?

-         Які висновки ви зробили для себе?

Метод «Кольорова феєрія»: (Слайд № 14)

На дошці намальоване дерево, на гілки якого потрібно прикріпити стіки у формі листочків (враження від проведеного уроку)

Вчитель: Отже, збереження фауни i флори залежить вiд людини, ïï совiстi. Ставлення людини до природи  - це мiрило людськоï моралi. Справжня любов до рiдноï землi повинна бути не лише споглядальною, а й активною, дiєвою, спрямованою на захист i примноження багатства рiдного краю.

V.               Домашнє завдання

Метод «Вибери сам»: (Слайд № 15)

1.                Намалюйте ілюстрації до твору, прокоментуйте їх.

2.                Написати твір-роздум на тему: «Що потрібно для того, щоб роги лося щовесни зеленіли, наче «розложистий кущик»?

3.                Спрогнозуйте кінцівку оповідання, уявивши, що в творі не з’явився дядько Шпичак.

Бібліографія:

1.     Євген Гуцало /Дивосвіт “Веселки”: Антологія літератури для дітей та юнацтва: В 3-х т. Т. 3. – К., 2005. – С. 259.

2.     Євген Гуцало //Історія української літератури ХХ століття: В 2-х кн. Кн. 2. – К., 1998. – С. 318-322.

3.     Євген Гуцало //Кодлюк Я.П., Одинцова Г.С. Розповіді про письменників. – Тернопіль, 2003. – С. 25-26.

4.     Морозюк Н.Ф. Філософія добра і зла в оповіданнях Євгена Гуцала /Н.Морозюк //Укр. літ. в загалноосвіт. шк. – 2006. - № 8. – С. 29-31.

5.     Савчук Н. Руйнація інстинкту материнства в оповіданнях Євгена Гуцала /Н.Савчук //Укр. мова та літ. – 2006. – № 16. – С. 11-13.

6.     Шевченко А. Феномен Євгена Гуцала /А.Шевченко //Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 22-24

7.     Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: „Основа”, 2010.- 88 с.


Теги: Гуцало, Дуняшенко Н.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1179/42


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar