| Головна » Українська література |
Мета: ознайомити учнів з лірикою поетеси, осягнути особливості її творчої манери; розкрити світ почуттів , створений поетичним словом поетеси, навчати школярів з'ясовувати світоглядні позиції автора за його творчістю; розвивати виразне читання, уміння аналізувати поезії, образне мислення і творчі здібності, навички дослідницької роботи, уміння висловлювати власні міркування з приводу порушених проблем у творі; виховувати повагу, любов до особистості митця, поцінування поетичного слова. Тип уроку: урок - презентація. Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, робота у групах, дослідницькі повідомлення, складання схеми. Обладнання: портрет Ліни Костенко, збірки творів поетеси, фільм з висту-пом Ліни Костенко та співачки О.Богомолець, слайди з фотографіями , пейза-жами, ілюстраціями поетичних збірок. Епіграф: Любіть тваринку і травинку, І сонце завтрашнього дня Л.Костенко
Випереджувальні завдання групам учнів. «Біографам» Ознайомити учнів з біографією поетеси та її творчим спадком. «Дослідникам» Дослідити походження назви збірки поезій «Річка Герокліта» «Літературознавцям» Підготувати повідомлення про розділи книги; підготуватися до аналізу поезій. «Декламатирам» Вивчити поезії Л.Костенко та підготуватися до декламування. «Художникам» Підготували красиво оформлені заголовки до розділів книги.. Перебіг уроку (На мультимедійній дошці портрет Ліни Костенко, де написано, що 19 бе-резня день народження Ліни Костенко, під час розповіді про поетесу порт-рети постійно змінюються). Учитель: Cьогодні ми відчинимо двері у дивовижний світ , світ художнього слова видатної української поетеси Ліни Костенко. Ліну Костенко знають і люблять мільйони людей не тільки в Україні , а й далеко за її межами. Наш сьогоднішній урок -- це своєрідна презентація книги, яка вийшла у 2011 році. Але перед тим, як пройти квітучим садом поезії Ліни Косте-нко, прошу пригадати, які твори поетеси ви вивчали раніше на уроках української літератури. Учні відповідають на запитання. («Кольорові миші») - Що за дивна назва? Про що ця поезія? (Диптих «Крила», «Чайка на крижині») Що таке диптих? - Що об’єднує ці вірші? Учитель: Американський літературознавець Джордж Луцький назвав Ліну Косте-нко «царицею поезії в Україні». Але «цариця» насправді є невтомною трудівницею, а провідною рисою її характеру є скромність. Послухай-те, що говорить про себе письменниця.
( Демонстрація відео з виступом Ліни Костенко на творчому вечорі в Харкові). Учитель: Життя Л.Костенко стало прикладом боротьби за свою сомобутність, бо-ротьби з пристосуванством, сірістю, примітивністю. Про нелегкий жит-тєвий шлях поетеси нам розкажуть наші «біографи», які озвучать дати з біографії поетеси, та події, пов’ язані з цими датами. (На мультимедійній дошці спроектована презентація, яку підготували учні) «Біографи» розповідають про життєвий та творчий шлях поетеси. Учитель: Ліна Костенко – людина- легенда. (На мультимедійній дошці фотографії Л.Костенко різних періодів життя «Жінка, яка стала легендою», звучить музика) У її творчості чути голос віків. Історія і сучасність пов' язані пам' яттю, пам' яттю про античних поетів і філософів, про видатних українців, про страшні лихоліття війни, свідком якої вона була. Поезія Ліни Костенко – незміряний степ народної душі. Доля України, її дочок і синів, нашої рід-ної мови, матінки – природи найбільше хвилюють поетесу. Учитель: «Річка Геракліта»… Чому саме така назва у цієї книги? Про це нам розкажуть наші дослідники. (Учні розповідають про назву книги) 1-й учень: - Звичайно, Річки Геракліта як такої у природі немає. Але тим більше вона є. Тим більше — вона скрізь. Міфологічні грецькі ріки були епічно однозначні. Лета — ріка забуття. Стікс — ріка смерті, де. Але і в ті фатальні ріки не можна було вступити двічі. Для нас же — людей глобального світу і хао-тично збурених проблем — це ще менш можливо. Річка Геракліта — це по-чуттєвий вимір космічного Часу. Це космічний Час, заломлений крізь пам'ять людини. «Усе було на світі позавчора. В зіницях Часу предковічний лід», --каже поетеса, але ми здатні розтопити цей лід нашою пам'яттю, нашими по-чуттями. 2-й учень: Українська Річка Геракліта — це ще той Стікс: з її хвиль проступають дзвони потонулих церков і цілі потоплені села, там лежать замулені ула-мки бомб Другої світової війни, там зачаїлися розчинені радіонукліди. Уздовж багатьох загиблих річок — «очерети із чорними свічками». Різні це ріки і їхні імена — хоч де б ці річки були розкидані по Україні, по сві-ту і в нашій пам'яті, — по-різному ми щоразу вступаємо в їхні хвилі. 1-й учень: Це може бути річечка дитинства Леглич і ріка народу — Дніпро зі зруй-нованими порогами, це історичні Стугна і Альта, це знищені технологією європейські ріки, з яких тікають ластівки, це священне Кастальське дже-рело в ущелинах Парнасу і це Прип'ять, над якою завис вертоліт як пте-родактиль. Це Рейн, над яким більше не співає Лореляй. Це взята в бетон річка Либідь, це річки, перегороджені загрозливими дамбами, це спотво-рені річки зі зміненими руслами. Це Арно, до якої молиться ренесансний художник. Це давньокиївська Почайна — «Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна», — але саме в цій уже неіснуючій річечці хрестили киян. І це метафізичний Дунай, водами якого пливуть «чорні лебеді часу з лебединої пісні-сторіч». А над ріками живими і мертвими — здійнятий над планетою смичок «страшного скрипаля»: він грає «реквієм річок» (На мультимедійній дошці відео -- розбурхана хвиля, яка поглинає все на своєму шляху) (Учні «літературознавці» опрацювали 4 розділи книги та підготували по-відомлення про кожний розділ. Після кожного виступу «літературознавців» декламатори читають вірші та колективно аналізують ) Перше повідомлення. Символічно, що чотири розділи-цикли цієї книжки мають такі назви: «Осі-нні карнавали», «Сліпучий магній снігових пустель», «Весна підніме келихи тюльпанів», «Що в нас було? Любов і літо». Персоніфіковані образи природи постають чарівниками, музиками... Друге повідомлення. Природа — жінка, яка має чотири обличчя, в кожному з яких прочитується інше: весна –це юність, що проглядає крізь багатоліття, літо – це молодість, а далі осінь – зрілість людини і сивина зими. У поетичній збірці Л.Костенко поєднуються людська емоція та природна стихія. Тому образ Жінки постає значно багатшим за наше астрономічно-планетарне життя. І поезія має чоти-ри обличчя. (На мультимедійній дошці осінні пейзажі, які постійно змінюються). Робота в групах. (Кожна група презентує один розділ книги: художники підготували красиво оформлені заголовки розділу, декламатори читають вірші. Представники інших груп аналізують ці вірші). Учень: Перший розділ книги називається «Осінні карнавали». (Декламування вірша «Красива осінь вишиває клени») Учитель: Осінь - улюблена пора року багатьох поетів. Ця різнобарвна, яскрава пора року заколисує теплою тишею, шелестом падаючого листя. У пейзажній ліриці Ліни Костенко ідейною домінантою стає філософ-ський мотив: осінь у природі - це підсумок життя, коли час пожинати плоди своєї праці, озирнутися й оцінити пройдений шлях: "Оце і є усі мої права. Уже й зникає сонце за горбами - сад шепотів пошерхлими губами якісь про-щальні золоті слова..." Світ природи в сприйманні Л.Костенко – олюднений, а часто людяніший. Саме про це йдеться у вірші «Шипшина важко віддає плоди» . (Декламування вірша «Шипшина важко віддає плоди») Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. Вона кричить: — Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава. Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина так мене просила! Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. І просто осінь щоб була красива. Запитання до учнів. - Що непокоїть авторку у ставленні до природи? ( Люди винищують природу заради збагачення, через безглузді експеримент-ти, не замислюються над тим, що буде далі, їм байдуже, що буде після них). - Чи тільки шипшина промовляє: «Людино підожди!». Хто ще закликає людину схаменутися? (Сама природа, бо в ній все взаємопов' язане.) (Декламування вірша «Калина міряє коралі») Калина міряє коралі а ти летиш по магістралі Життя — це божевільне раллі Питаю в долі а що далі? Запитання до учнів. Чому виникає таке питання у ліричної героїні? (Учні досліджують художні засоби поезії)
Ходить дивний чоловік по лісу. Ходить дивний чоловік по лісу. Дивиться, дивиться, шарудить у осінньому листі. Розгортає траву, копирсає паморозь моху. — Що ви, — кажу, — шукаєте? Каже: — Себе. У всіх повні кошики грибів. А у нього порожній.
Запитання до учнів До яких філософських роздумів спонукає цей вірш? (На мультимедійній дошці зимові пейзажі, які постійно змінюються). Учень: Другий розділ книги «Сліпучий магній снігових пустель». Зима – це час, коли природа відпочиває, сплять ріки , ліси. Це метафо-рична старість, відпочинок людини. Які ж емоції викликає у поетеси красуня – зима, які думки тривожать її. (Декламування вірша «Дзвенять у відрах крижані кружальця»).
Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш. їй сняться хмари і липневі грози, чиясь душа, прозора при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі. Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
Запитання до учнів Які почуття викликає у вас ця поезія? (Декламування вірша «Старесенька, іде по тій дорозі»)
Запитання до учнів
Що пов' язує цей вірш з попереднім? (На мультимедійній дошці зимові пейзажі, які постійно змінюються). Учень: Третій розділ «Весна підніме келихи тюльпанів» Весна – це особлива пора. Коли все у природі прокидається , проростає, наро-джується, оживає . (Декламування вірша «Дощі програють по городах гаму»). Дощі програють по городах гаму. Трусне зелені кучері весна. Педалі днів натисне під ногами — і заспіває пташка голосна. Засяють ночі зорями жасминно. А срібний дощ підніме жалюзі — півонії, рожеві, як фламінго, стоять в городі на одній нозі. Учень: Не лише до людей, а й до довкілля поетеса ставиться як вірний, незрад-ливий друг. Тому в багатьох її віршах присутній тривожний екологічний мотив — заклик берегти природу, обурення через бездумну, самовбивчу людську жорстокість. Особливо посилився цей мотив після Чорнобильської катастрофи.
Учитель: Щоб зберегти національні цінності Ліна Костенко неодноразово була в Чорнобильській зоні і написала багато поезій на захист природи. (На мультимедійній дошці зимові пейзажі, які постійно змінюються). Учень: Четвертий розділ «Що в нас було? Любов і літо» (У виконанні учнів звучить пісня на слова Л.Костенко «Я вранці голос горлиці ловлю»). (Декламування вірша «Мене ізмалку люблять всі дерева»)
Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман. Чому ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю. Я їх люблю. Я знаю їхню мову. Я з ними теж мовчанням говорю. Учень: У спілкуванні з травами й деревами, птахами, небом, сонцем і. вітром лі-рична героїня відкритіша й органічніша, ніж у розмові з людьми. Тільки наодинці з природою можна до кінця бути самим собою, нікого не бояти-ся, не лицемірити, не шукати компромісів. (Декламування вірша «Ще назва є, а річки вже немає»). Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви. І тільки степ, і тільки спека, спека, і озерявин проблиски скупі. І той у небі зморений лелека, і те гніздо лелече на стовпі. Куди ти ділась, річенько? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають твої весни, і світить спека ребрами моста. Стоять мости над мертвими річками. Лелека зробить декілька кругів. Очерети із чорними свічками ідуть уздовж колишніх берегів... Запитання до учнів - Про яку річку йдеться в поезії? - Чому так страшно ліричній героїні? - Які образи створюють загальну картину пустки? - Який характер метафор, ужитих у творі? Учитель: Ось і перегорнули ми сторінки книги «Річка Герокліта», познайомилися з чудовими поезіями, більше дізналися про духовний світ поета від Бога Ліни Костенко. А зараз кожна творча група виконає підсумкове завдання. Міні – проекти ( Звучить пісня у виконанні Ольги Богомолець на слова Л.Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день», учні виконують міні--проекти). 1 група. Створити асоціативний портрет Ліни Костенко. 2 група. Представити схему «Чарівний світ поезії Ліни Костенко». 3 група. Пояснити епіграф уроку. 4 група. Написати твір-мініатюру за афористичним висловом Ліни Костенко «Зробити щось, лишити по собі… Щоб тільки неба очі голубі Цю землю завжди бачили в цвітінні». Захист проектів. Учитель. Секрет популярності Ліни Костенко в тому, що її поезія віддзеркалює душу народу, вона визначає, що є головним для людей нового тисячоліття. Не розлучайтесь з її поезією, бо вона допоможе вам у складні хвилини.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |