Головна » Українська література

Драматургічна творчість І. Я. Франка. Соціально-психологічна драма „Украдене щастя”

Мета уроку:  ознайомити десятикласників з драматургією І. Франка; розкрити зміст твору, проаналізувати образи, поглибити вивчене про драматичний твір. Глибше пізнати для себе моральні загальнолюдські цінності, виховувати відповідальність за власні вчинки, довести до старшокласників думку, що любов – високе і священне почуття, якщо люди гідні його.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації, портрет, картини, діафільм.

Хід уроку

І. Опитування.

1. Розкрийте тематику повісті І. Франка „Перехресні стежки”.

2. Чому Рафалович відмовився від коханої жінки?

3. Що ви знаєте про драматургію І.Франка.

Драматургія – ще одна з багатьох граней рідкісного обдарування Івана Франка. У ній він такий же сильний, як у прозі і поезії. Писати п’єси Франко почав писати дуже рано, ще в семінарії. Крім драми „Три князі на один престол”, яку ставив ще студентський гурток Львівського університету, в юнацькі роки Франко написав ще польською мовою п’єсу „Югурта”, драму „Меч яничара”. Драматург-початківець залишив після себе ряд незакінчених драматичних творів „Рому і Рем”, написану німецькою мовою, „Славой і Хрудош”. Крім цього, Франко переклав низку оперет Гудкова. Уже цей перелік ранніх драматичних творів є переконливим свідченням і сильного інтересу до драматургії, і безперечного таланту драматурга.

Паралельно Іван Франко багато працює над історією і теорією драматургії і театру. У зрілому віці він написав комедію „Рябина” про становище галицьких селян, драму „Учитель” з життя народних педагогів, віршовану драму-казку „Сон князя Святослава”, драматичну віршовану драму „Кам’яна душа” з життя опришків, невеличку драму „Будка ч.27” про моральну розбещеність сільських глитаїв, комедію „Майстер Черняк” про доля ремісника, комедію „Жаби” (не збереглася)  та ряд менш значних творів.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ой там, за горою, там, за крем’яною,

Не по правді живе чоловік з жоною.

(Народна пісня)

Учитель. Найвизначнішим сценічним твором Івана Франка одностайно вважається соціально-психологічна драма „Украдене щастя”. Дайте визначення її як жанру твору.

Учень. Соціально-психологічна драма – це...

Учитель. Ми працюємо сьогодні на уроці за таким планом:

Джерела драми.
Проблематика твору.
Система образів:

а) новаторство образу Анни;

б) трагізм Миколи Задорожного;

в) складність образу Михайла Гурмана

4. „Украдене щастя” Івана Франка та „гроза” М. Островського.

5. Висновки. Тема. Ідея.

6. Популярність п’єси у наш час.

Учитель. Що можна сказати про історію та джерела написання твору?

Учень. У 1891 році у Львові було оголошено конкурс на кращу п’єсу. І.Франко подав на нього і свою під назвою „Жандарм”, але журі, в якому переважали народовці-націоналісти, категорично відхилило як аморальну. Через два роки Іван Франко знову подає її на продовжений конкурс, але в ній уже не було найгостріших сцен конфлікту трудової людини і поліцая, і називалася вона тепер як „Украдене щастя”. Вона пройшла на конкурс, але одержала тільки третю премію.

Учениця. В основу п’єси лягла народна пісня про шандаря-жандарма.

(дві учениці співають або розказують цю пісню)

Ой пити би горілочку, ой пити би пити,

Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.

Ой положу на віконце горіхову гранку,

Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.

Ой піп іде до церковці, та на службу Божу,

А шандар ся відзиває: Та й я вам поможу!

Ой піп службу відправляє та людей жегнає,

А шандар си став на хори, Апостол читає.

Ой люди ся проступили та стали у кутки,

А він любку за ручечку, повів через сутки:

- Ой ходімо, моя мила, та на торговицю.

Та будемо попивати мед та й сливовицю.

Ой прийшов Николайко до своєї хати

Ані ключів, ані жінки нема коло хати.

А він пішов до сусідів, зачав ся питати:

- Чи нема тут мої жінки? – нема коло хати.

Вони його притримують: - Йду далі шукати!

Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,

Ой там жінка із шинкарем п’є мед, сливовицю!

Ой дивиться Николайко крізь ополоночки,

Жінка лежить розібрана, гола, без сорочки.

Взяв сокиру у шинкарочки, розрубав двері,

Забрав речі жандармськії до фільватерії.

Ой почали за Николов у погоню бічи,

Завернули Миколая: - Неси назад річи!

У покоях піп Николу на смерть сповідає,

А на другім його жінка рученьки ламає:

- Любі мої єгомостю, маю щось сказати.

Чи мож’ мене із шандарем вкупі поховати?

           Чи мож’ мене із шандарем вкупі головами.

Щоб була розмовочка й на тім світі з нами?

Ой молода молодице, не мож’то зробити,

Уже шандар тиждень гниє, ти ще будеш жити!

Учениця. (продовжує) Доля Анни пов’язана з уже відомими сюжетними мотивами: брати дівчини, щоб не ділити з нею батьківську спадщину, обдурили її, сказавши, що її коханий загинув на війні, й видали за власного наймита, тихого, сумирного.

Учитель. Конфлікт у п’єсі розкривається в селянському середовищі, Михайло, щоправда, користується своїм становищем жандарма, манерами спілкування, правами, можливостями. За його грубістю, безцеремонністю – страшна безодня самотньої душі, колись палкої та щирої, а тепер покаліченої державною машиною, яка створює все навколо, за образом і подобою своєю.

Учень. У його коханні до Анни, яке він виставляє напоказ, з’являється щось штучне, бо воно більш схоже на помсту, блазнювання, бо це прекрасне почуття в ньому давно вбите.

Учитель. Як передається протистояння між героями драми?

Учень. Протистояння між Михайлом, Миколою і Анною передається так. Від жандарма до Анни, а від неї до Миколи – найбеззахиснішого з них, позбавленого не лише любові, а й гідності.

Учениця. Найтяжчі муки у цьому „трикутнику” випадають на долю Анни. Оскільки вона переживає ще й внутрішній конфлікт, до того ж – подвійний. Один з них – між почуттям до Михайла та обов’язком перед чоловіком Миколою. Видана з примусу заміж за нелюба, дізнавшись про появу коханого, вирішила повернути собі хоч крихітку особистого щастя. Вона:

нехтує нормами узвичаєної моралі;
зраджує чоловіка.

Пристрасний порив до щастя, до дії – неконтрольовані розумом вели Анну до трагедії.

Учень. А я хотів би кілька слів сказати в захист Михайла. Він не винен у трагедії, яка розігралася в цьому гірському селі. Причину варто шукати у вчинку братів Анни...

Учениця. Михайло Задорожній – ще один образ „пропащої” сили в українській літературі. Інша справа – Михайло Гурман. Він і гнобитель, і жертва одночасно. Він має право на любов до Анни і в той же час втратив його, ставши жандармом. Гурманові „наплювати на людей”, жорстокість і бездушність його очевидні, і той же Гурман – великодушний і гуманний. Михайло – виходець із народу, проте він прокляв його. А в кінці перед нами знову ж благородна людина.

Учень. На мою думку, кожен з героїв протестує і бореться за своє щастя, на яке він має право, але всі вони самотні в своїй боротьбі, не розуміють того, що помиляються, вбачаючи один в одному свого ворога.

Учитель. А що ви можете сказати про „Украдене щастя” Івана Франка та „Грозу” Миколи Островського?

Учень. Якщо Катерина, за відомим висловом самого автора, була променем у темному царстві, то Анна – всім сонцем, що спалювало рабські пута жінки й освічувало її недалеку волю.

Учениця. Відповідаючи на останнє питання, можна сказати, що гострота драматичного конфлікту п’єси та психологізм її образів привертають увагу митців інших галузей мистецтва. Наприклад, видатний чеський композитор Володимир Амброз написав оперу „Украдене щастя” на сюжет однойменної драми. Лібрето К. Заградникової – Кранковської. Вперше опера була поставлена 1925 року в Брно (Словаччина).

У 1952 році на Київській кіностудії був створений кінофільм „Украдене щастя” – екранізація спектаклю Київського театру імені І.Франка за участю А.Бучми, Н.Ужвій, В.Добровольського.

Учитель. Таким чином, ми розглянули соціально-психологічну драму „Украдене щастя” і прийшли до висновку, що темою даного твору є...

Учень. Під пером майстра драматична балада перетворюється в соціально-психологічну трагедію, в ній традиційна форма любовного трикутника є чисто умовною. Завдяки добре продуманому і гострому конфлікту і майстерній викінченості драматичних колізій на перший план висунуто не особисті почуття персонажів, а проблему морального вибору, сенс життя. Щоправда, не потрібно зовсім відкидати і боротьбу персонажів драми за особисте щастя.

Учитель. Правильно. А головна думка цієї цікавої п’єси?

Учениця. У чому сенс життя? Як досягнути мети? Чи можливе воно без страждань? Це філософський рівень драми. А є ще психологічний: почуття героїв – тривоги, надії, любові, образи тощо, - що виникають у ході розв’язання колізії. І складність ця є відображення суперечностей тодішнього життя, суперечностей, які породжують антинародний лад.

Учитель. Дякую всім за співпрацю на уроці. Оцінки за відповіді такі...

Домашнє завдання: виписати по три цитати до образів Анни, Михайла, Миколи.

Урок закінчено. До побачення.   


Теги: франко, Таран Н.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 296/21


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar