Головна » Українська література

Драматург і театральний діяч Іван Котляревський. Історія створення «Енеїди»

Мета:

ознайомити учнів із життям і творчістю І.П. Котляревського; охарактеризувати історію написання поеми «Енеїда», її ідейно-тематичну спрямованість;
розвивати креативність, логічне мислення, діалогічне та монологічне мовлення, удосконалювати вміння роботи в групах;
виховувати почуття пошани до творчості І. Котляревського, гордості за славні постаті рідного краю; прищеплювати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь.

Методи і прийоми роботи: дослідницький, розповідь учителя з елементами бесіди, робота з підручником, робота в групах, парах; випереджувальні завдання, інтерактивна вправа  «Незакінчене речення», технологія розвитку критичного мислення: «Мозковий штурм у парах»,  «Знаємо – хочемо дізнатися –  дізналися», «Читання з маркуванням тексту».  

Обладнання: мультимедійна презентація завдань, портрет І.П. Котляревського, підручники, виставка творів І. Котляревського, література про письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання).

Випереджувальні завдання:  групі «Біографи» відвідати музей-садибу І.П. Котляревського, групі «Літературознавці» – літературно-меморіальний музей письменника  та презентувати на уроці літератури життєвий і творчий шлях  Івана Петровича Котляревського.

 

  Будеш, батьку, панувати,

                                                                             Поки живуть люди;

                                                                                        Поки сонце з неба сяє,

                                                                          Тебе не забудуть!

Т.Шевченко

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Учитель. Визначте  на полях зошита, з яким настроєм ви прийшли на урок, використовуючи графічні позначення: впевненість  у самостійності виконання завдань, готовність до співпраці, розуміння навчального матеріалу:

     ☼ – настрій прекрасний, ☺ – хороший, □ – не дуже готовий до уроку,

 + – готовий до уроку,  –не дуже добре себе почуваю, ♪ – хочеться творити.

ІІ. Повідомлення теми і мети, завдань й епіграфа  уроку.

1. Слово вчителя. Ознайомлення учнів із темою і метою, завданнями й епіграфом уроку.

2. Відтворення теоретичного матеріалу «Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII століття. Основні художні напрями. Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці».

Метод «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».

Що знаємо?

Про що хочемо дізнатися?

Про що дізналися?

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. Різнобарвʼя осінніх квітів купається у сонячному промінні. Вересень в черговий раз завітав до обійстя І.П. Котляревського, щоб наповнитися духом минувши, причаститися волею, героїзмом, шляхетністю, мудрістю. Великий правдолюбець у безсмертні твори перелив свою синівську любов до полтавського краю. Його дух витає над Івановою горою, струменіє у душі небайдужих українців. Молоді полтавці ідуть до Котляревського, щоб осягнути закони добротворення.    

Через літа пройдімось до Альтанки.

Цей двір і тиша. Й серце радо бʼє,

Бо хтось іще стоїть на тому ґанку,

Бо є ще хата, і той ґанок є.

                       Тамара Голобородько

Перевірка випереджувального домашнього завдання.

Група «Біографи»  (презентація №1).

2.  Перегляд фрагменту відеоверсії «Шевченко на землі Котляревського» про перебування Т.Г. Шевченка у Полтаві та  безпосередньо в оселі І.П. Котляревського.

Літературний диктант.

Які слова вирізані на сволоці однієї з трьох кімнат деревʼяного будинку, у якому жив  І.П.Котляревський? («Создаси дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь. Року 1705, месяца Августа 1-го»).
Де здобув Іван Петрович початкову освіту? (Початкову освіту І.П.Котляревський здобув у церковноприходській школі, де був одним з кращих учнів).
У Полтавській духовій семінарії І. Котляревський вивчив латинську, французьку, російську та польську мови. Із творами якого римського поета ознайомився ґрунтовно? (Вергілія).
Ким працював Іван Петрович після того, як залишив новоросійську губернську канцелярію? (Став домашнім учителем у поміщицьких маєтках Золотоніського повіту).
Де проходив військову службу Котляревський? (У Сіверському карабінерному полку, який був розташований на Полтавщині).
Яка посада у 1810 році була запропонована І.П. Котляревському генерал-губернатором краю? (Князь Бібіков запросив І. Котляревського на посаду директора Полтавського будинку виховання дітей бідних дворян).
Яку нагороду отримав Іван Петрович від царя Олександра І за зразкову роботу на посаді директора будинку виховання дітей бідних дворян? (Олександр І нагородив І. Котляревського чином майора, пенсією по 500 карбованців щорічно та діамантовим перснем).
Яку ще посаду займав І.П. Котляревський з  1827 року? ( З 1827 року І.Котляревський займав посаду наглядача богоугодних закладів. Їх було шість: міська лікарня, притулок для бідних і самотніх людей, будинок психічно хворих, шпиталь для породіль, будинок інвалідів, контора).
Що було розкішшю у будинку Івана Петровича? (Невелика бібліотека, яка складалася з латиських, французьких і російських книжок, збірок фольклорних матеріалів, рукописних творів Г.Сковороди та Біблії).
У якому році І.П. Котляревський став  директором полтавського театру? (У 1816 році).
Помер письменник 10 липня 1838 року. За кошти друзів на його могилі було встановлено  надгробок у вигляді колони з хрестом. У якому році споруджено пам’ятник І.П. Котляревському? ( У 1901 році).
Яку поезію Т.Г. Шевченко присвятив Іванові Петровичу? («На вічну пам’ять Котляревському»).

Група «Літературознавці» (презентація № 2).

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Повідомлення учителя про театральну діяльність І.П. Котляревського.

Матеріал для учителя.

Івану Петровичу Котляревському належить велика заслуга у пожвавленні культурного життя в Полтаві. З початку своєї діяльності в Будинку виховання дітей бідних дворян він організовував театральні вистави за участю вихованців. У 1816 році Івана Петровича було призначено директором Полтавського театру. І.П. Котляревський піклувався не лише про поліпшення побутових умов артистів, обладнання сцени, а й багато сил віддавав справі піднесення культури сценічної майстерності в рідному місті. Як директор театру  Іван Петрович багато допомагав артистам. Молодший брат великого артиста А.С. Щепкіна, розповідав у своїх спогадах, що Котляревський піклувався про «домашнє влаштування акторів» тощо.

У 1818 році на запрошення генерал-губернатора князя Миколи Рєпніна з Харкова до Полтави  прибуває група акторів з театральної трупи Штейна, в складі якої працював і Михайло Семенович Щепкін. Іван Петрович відвідував репетиції і вистави трупи, подавав свої поради й рекомендації щодо тексту п’єс. А.С. Щепкін згадував: «Як тільки потрібно було переробити або змінити яке-небудь місце в п’єсі, він зараз же придумував нові розмови або вирази, які цілком заміняли ті незручні місця, особливо у віршах: він дуже добре володів версифікацією». 1818-1821 – роки щирої дружби І.П.Котляревського з талановитим актором, основоположником сценічного реалізму в російському театрі Михайлом Щепкіним. Спільна театральна діяльність Котляревського й Щепкіна протягом чотирьох років була результативною. Полтавський театр став провідним в Україні. Михайло Щепкін став улюбленцем полтавської публіки. З перших днів перебування майбутньої зірки сцени в Полтаві почалися заходи щодо викупу його з кріпацтва. Через те, що значну частину викупної суми вніс сам князь М.Рєпнін, купча була складена на нього, і М.С. Щепкін, викуплений за 8000 карбованців, з осені 1818 року формально вважався кріпаком князя Рєпніна. Остаточне звільнення актора  від кріпосної залежності відбулося лише в 1821 році. Для свого друга і полтавської публіки І.П. Котляревський  написав п’єсу «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які в 1819 році були поставлені на полтавській сцені. Почуття глибокої національної самосвідомості водило пером Івана Котляревського. Зі сцени заговорила, заспівала своїм щирим, народним голосом сама Україна.

2. Робота з текстом. Позначити відому інформацію +, нову – знаком?, цікаву – знаком!. ( Метод «Читання з маркуванням тексту». Перевірка можлива в парах, коли учні обговорюють знайдену інформацію і озвучують однокласникам).

Сценічне перевтілення «Енеїди» – не така вже й легка справа. Символічно, що вперше це було здійснено у Полтаві, на батьківщині письменника, у місті, де він був директором театру. Пʼєсу написав  заслужений журналіст України Василь Котляр, режисер народного театру комедії. Премʼєру готували до 200-річчя ювілею з дня народження великого земляка. Це був 1969 рік.

Роботу над виставою під керівництвом заслуженого працівника культури України Якова Орлова розпочав не лише колектив народного театру, а й заслужений ансамбль пісні і танцю України під керівництвом Валентина Міщенка (нині ансамбль «Лтава», що носить імʼя свого першого керівника).

У 1976 році «Енеїда» зʼявилася  і на сцені Полтавського музично-драматичного театру імені Гоголя. Рецензенти в цілому прихильно оцінили нову роботу гоголівців.

У 1998 році – до 200-річного ювілею від дня першого видання «Енеїди» Котляревського – полтавці змогли познайомитися з новою сценічною редакцією «Енеїди», та, власне, з новим спектаклем. Пʼєса Василя Котляра зазнала докорінної переробки – від концепції до трактовки образів. Автор музики до спектаклю – заслужений артист України В. Скакун.

Зовсім несподіваний поворот в драматичній історії «Енеїди» Котляревського а полтавській сцені – на цей раз ляльковий. Перш за все згадаймо про глядача лялькового театру – це діти. Спектакль лялькового театру повинен бути зрозумілим,  виразним, захоплювати увагу, викликати миттєву реакцію… А технічні особливості! Скажемо тільки, що коли лялька виконує танок, її ведуть два-три артисти. А коли ляльок декілька? А масові сцени? Усе це є в ляльковій « Енеїді», і все виконано прекрасно. Премʼєра  спектаклю відбулася у 1998 році. І з того часу він не сходить зі сцени не тільки у Полтаві, але й у багатьох інших містах.

«Енеїда» Котляревського народилася у Полтаві, тож природно, що її сценічне втілення теж пов’язане з нашим містом.

Лариса Безобразова

3. Розповідь учителя про історію та джерела  написання «Енеїди» І. Котляревського.

Матеріал для учителя.

 «Енеїда» І.П. Котляревського – перша ластівка нової української літератури. І.П. Котляревський  листі  до Миколи Гнєдича від 27 грудня 1821 року називає «Енеїду» плодом «двадцятишестирічного… терпіння і посильних трудів». 1794-1795 роки – час, коли Іван Петрович працював домашнім учителем і спілкувався з селянами Золотоніського повіту. Над «Енеїдою» Іван Петрович працював довгий час. У середині 1790-х років у незавершеному вигляді твір поширювався у рукописних списках, користувався неабиякою популярністю, як у середовищі простого люду, так і серед шляхетного панства.  Три перші частини вийшли з друку 1798 року в Петербурзі. Зробив це на свої кошти і до того ж без згоди автора один із його палких прихильників колезький асесор Максим Парпура, зробивши присвяту: «шанувальникам малоросійського слова від усього серця присвячується», а до книжки ще й додав словник «малоросійських слів».  Друге видання «Енеїди» (також у трьох частинах) здійснив через десять років сам письменник. 1809 року І.П. Котляревський надрукував твір у чотирьох частинах коштом полтавського поміщика Семена Кочубея.  Повністю видано поему було в 1842 році, після смерті письменника під заголовком « Вергилиева Энеида на малороссийский язик переложенная И. Котляревским». Здійснив це видання професор Харківського й Петербурзького університетів Ізмаїл Срезневський у Харкові.  Основним джерелом і натхненням слугувала для митця тогочасна українська дійсність. Значною мірою читачів приваблювало й те, що поема до краю наповнена описами українських звичаїв, повірʼїв, побутових деталей, етнографічних сцен. Написана «Енеїда» в бурлескній манері простою, зрозумілою, але разом із тим вишуканою мовою, живою розмовною українською мовою, колоритною, народною мовою.  

Словникова робота.

Травестія – (від італ. «перевдягатися») – серйозна чи комічна переробка відомого твору.
Пародія – (від грец. «жартівлива переробка») – сатиричний літературний, музичний твір, що імітує творчу манеру письменника з метою його висміяти.
Бурлеск –(від італ. «жартівливий») – жартівливе змалювання у зниженому, пародійному тоні тем і образів, про які прийнято говорити з повагою.
Алюзія – (від лат. «натяк», «жарт») – художньо-стилістичний прийом, натяк на певний художній твір, історичну подію тощо з розрахунку на знання і проникливість читача.
Силабо-тонічна система – (від гр. «склад», «наголос») – система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщення у віршованому рядку.

«Займи позицію».

Учитель. На відкритті пам’ятника Івану Петровичу Котляревському в Полтаві в 1903 році Михайло Коцюбинський сказав, що «…занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову…і голосно залунало по широких світах із його творів».

 Довести або спростувати думку письменника.

V. Закріплення знань, вироблення умінь та навичок.

 «Мозковий штурм у парах».

Записати в зошитах три слова, з якими у вас асоціюється поняття  «засновник нової української літератури».
Обʼєднайтеся у пари й виберіть слова, які збіглися.
Презентуйте знання пари щодо поняття «засновник нової української літератури».

VI. Підсумок уроку.

Довести, що творчість І.П. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення (метод «Прес»).

VII. Оцінювання навчальних досягнень учнів з урахуванням карток самооцінювання роботи на уроці.

На уроці я:

дізнався…..
зрозумів…..
навчився….
найбільший мій успіх – це ……
найбільших труднощів я відчув…..
на наступному уроці я хочу…….

VIII. Домашнє завдання.

 1. Робота з підручником. (Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів./ Василь Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – С. 137-147).

2.Опрацювати І-ІІІ частини  «Енеїди» І.П. Котляревського.

Презентація № 1

Музей-садиба І.П. Котляревського

1 слайд. У 1969 році з нагоди  200-літнього ювілею із дня народження засновника нової української літератури, за акварельним ескізом Т.Г. Шевченка, літографії художника Р. Мелліна було відновлено меморіальний комплекс-садибу І.П. Котляревського.

2 слайд. У будинку п’ять невеликих кімнат. Із сіней двері ліворуч ведуть у кабінет письменника. В ньому заходиться відомий автентичний сволок з вирізьбленим кирилицею текстом про дату забудови хати: «Создася дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа. Року 1705 месяца Августа 1». Тут народилася всім знана «Енеїда», були написані п’єси «Наталка Полтавка» і  «Москаль-чарівник».

3 слайд. У вітальні представлені документи, що розповідають про історію будинку та родини Котляревських. На письмовому столі – рукописні сторінки творів.

4 слайд. Маленька кімната ліворуч із вітальні – опочивальня. Тут знаходяться особливо цінні меблі: ломберний столик, люстерко, комод – особисті речі господаря садиби.

5 слайд. Кухня приваблює відвідувачів численними старовинними предметами хатнього вжитку кінця XVIII - початку XIX століття.

6 слайд. Прямо з вітальні – двері до світлиці. Іван Котляревський привітно дивиться на відвідувачів садиби з портрета роботи художника Л. Каштелянчука.

Презентація № 2

Літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського

1 слайд. В історичному центрі духовної столиці України на колишньому Келінському, а нині Першотравневому проспекті зберігся чи не єдиний у місті будинок початку XIX століття. Дім належав відомому поетові і драматургу В.В. Капністу. 28 вересня 1952 року тут відкрито Полтавський державний літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського.

2 слайд. Експозиція 1-ої зали. Україна кінця XVIII – початку XIX століття. Дитячі, юнацькі роки, військова служба І.П. Котляревського.

 

3 слайд. Експозиція 2-ої зали. Історія написання і публікації поеми «Енеїда».

4слайд. Експозиція 3-ої зали. Театральна і драматургічна діяльність І.П.Котляревського.

5слайд. Експозиція 4-ої зали. Громадсько-політична діяльність І.П. Котляревського в останні десятиліття його життя.

6 слайд.  Експозиція 5-ої зали. Ушанування памʼяті Івана Котляревського.

7 слайд. Експозиція 6-ої зали. І.П. Котляревський і наша сучасність.

 

Література

Безобразова Л. Драматична історія «Енеїди». І.П. Котляревський на полтавській сцені. Пʼята Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства. (Матеріали доповідей і повідомлень 3-4 грудня 2003 року). – Полтава,  2003. – С. 237-244.
Жулинський М. Духовна епоха в історії України: до 200-ліття виходу в світ «Енеїди» / М. Жулинський // Київська старовина. – 1998. – № 5. – С. 3-8.
Крайня М.І. Критичне мислення на уроках української мови та літератури / М.І. Крайня.  – Харків: Основа, 2009. – 108 с.
Новиков А. Національні пріоритети Івана Котляревського: до 240-ї річниці від дня народження українського письменника / А. Новиков // Українська література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 9. – С. 8-11.
Панасенко Т.М. Іван Котляревський. [Текст] / Т.М. Панасенко. – Харків: Фоліо, 2010. – 88 с.
Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В.І. Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – 368 с.
Сучасний тлумачний словник української мови / За заг. ред. В. Дубічинського. – Харків: Школа, 2011. – 1008 с.
Томків В.В. Роковини першої появи «Енеїди» Івана Котляревського / В.В. Томків. // Самостійна Україна. – 1998. – № 4. – С. 22-25.
Ювілей української «Енеїди»: (з добірки взірців поезій про значення творчого подвигу І.П. Котляревського для національного відродження України) // Народна творчість та етнографія. – 1998. – № 4. – С. 89-90.
Яценко М. Історизм у творчості Івана Котляревського / М. Яценко // Київська старовина. – 1998. – № 5. – С. 55-59.


Теги: Котляревський, Мерефа С.І.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 692/35


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar