| Головна » Українська література |
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю І.П. Котляревського; охарактеризувати історію написання поеми «Енеїда», її ідейно-тематичну спрямованість; Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь. Методи і прийоми роботи: дослідницький, розповідь учителя з елементами бесіди, робота з підручником, робота в групах, парах; випереджувальні завдання, інтерактивна вправа «Незакінчене речення», технологія розвитку критичного мислення: «Мозковий штурм у парах», «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», «Читання з маркуванням тексту». Обладнання: мультимедійна презентація завдань, портрет І.П. Котляревського, підручники, виставка творів І. Котляревського, література про письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання). Випереджувальні завдання: групі «Біографи» відвідати музей-садибу І.П. Котляревського, групі «Літературознавці» – літературно-меморіальний музей письменника та презентувати на уроці літератури життєвий і творчий шлях Івана Петровича Котляревського.
Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з неба сяє, Тебе не забудуть! Т.Шевченко
Хід уроку І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку. Учитель. Визначте на полях зошита, з яким настроєм ви прийшли на урок, використовуючи графічні позначення: впевненість у самостійності виконання завдань, готовність до співпраці, розуміння навчального матеріалу: ☼ – настрій прекрасний, ☺ – хороший, □ – не дуже готовий до уроку, + – готовий до уроку, –не дуже добре себе почуваю, ♪ – хочеться творити. ІІ. Повідомлення теми і мети, завдань й епіграфа уроку. 1. Слово вчителя. Ознайомлення учнів із темою і метою, завданнями й епіграфом уроку. 2. Відтворення теоретичного матеріалу «Суспільно-історичні обставини наприкінці XVIII століття. Основні художні напрями. Бурлескна стильова течія. Найвидатніші митці». Метод «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися». Що знаємо? Про що хочемо дізнатися? Про що дізналися?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Учитель. Різнобарвʼя осінніх квітів купається у сонячному промінні. Вересень в черговий раз завітав до обійстя І.П. Котляревського, щоб наповнитися духом минувши, причаститися волею, героїзмом, шляхетністю, мудрістю. Великий правдолюбець у безсмертні твори перелив свою синівську любов до полтавського краю. Його дух витає над Івановою горою, струменіє у душі небайдужих українців. Молоді полтавці ідуть до Котляревського, щоб осягнути закони добротворення. Через літа пройдімось до Альтанки. Цей двір і тиша. Й серце радо бʼє, Бо хтось іще стоїть на тому ґанку, Бо є ще хата, і той ґанок є. Тамара Голобородько Перевірка випереджувального домашнього завдання. Група «Біографи» (презентація №1). 2. Перегляд фрагменту відеоверсії «Шевченко на землі Котляревського» про перебування Т.Г. Шевченка у Полтаві та безпосередньо в оселі І.П. Котляревського. Літературний диктант. Які слова вирізані на сволоці однієї з трьох кімнат деревʼяного будинку, у якому жив І.П.Котляревський? («Создаси дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь. Року 1705, месяца Августа 1-го»). Група «Літературознавці» (презентація № 2). ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 1. Повідомлення учителя про театральну діяльність І.П. Котляревського. Матеріал для учителя. Івану Петровичу Котляревському належить велика заслуга у пожвавленні культурного життя в Полтаві. З початку своєї діяльності в Будинку виховання дітей бідних дворян він організовував театральні вистави за участю вихованців. У 1816 році Івана Петровича було призначено директором Полтавського театру. І.П. Котляревський піклувався не лише про поліпшення побутових умов артистів, обладнання сцени, а й багато сил віддавав справі піднесення культури сценічної майстерності в рідному місті. Як директор театру Іван Петрович багато допомагав артистам. Молодший брат великого артиста А.С. Щепкіна, розповідав у своїх спогадах, що Котляревський піклувався про «домашнє влаштування акторів» тощо. У 1818 році на запрошення генерал-губернатора князя Миколи Рєпніна з Харкова до Полтави прибуває група акторів з театральної трупи Штейна, в складі якої працював і Михайло Семенович Щепкін. Іван Петрович відвідував репетиції і вистави трупи, подавав свої поради й рекомендації щодо тексту п’єс. А.С. Щепкін згадував: «Як тільки потрібно було переробити або змінити яке-небудь місце в п’єсі, він зараз же придумував нові розмови або вирази, які цілком заміняли ті незручні місця, особливо у віршах: він дуже добре володів версифікацією». 1818-1821 – роки щирої дружби І.П.Котляревського з талановитим актором, основоположником сценічного реалізму в російському театрі Михайлом Щепкіним. Спільна театральна діяльність Котляревського й Щепкіна протягом чотирьох років була результативною. Полтавський театр став провідним в Україні. Михайло Щепкін став улюбленцем полтавської публіки. З перших днів перебування майбутньої зірки сцени в Полтаві почалися заходи щодо викупу його з кріпацтва. Через те, що значну частину викупної суми вніс сам князь М.Рєпнін, купча була складена на нього, і М.С. Щепкін, викуплений за 8000 карбованців, з осені 1818 року формально вважався кріпаком князя Рєпніна. Остаточне звільнення актора від кріпосної залежності відбулося лише в 1821 році. Для свого друга і полтавської публіки І.П. Котляревський написав п’єсу «Наталка Полтавка» і водевіль «Москаль-чарівник», які в 1819 році були поставлені на полтавській сцені. Почуття глибокої національної самосвідомості водило пером Івана Котляревського. Зі сцени заговорила, заспівала своїм щирим, народним голосом сама Україна. 2. Робота з текстом. Позначити відому інформацію +, нову – знаком?, цікаву – знаком!. ( Метод «Читання з маркуванням тексту». Перевірка можлива в парах, коли учні обговорюють знайдену інформацію і озвучують однокласникам). Сценічне перевтілення «Енеїди» – не така вже й легка справа. Символічно, що вперше це було здійснено у Полтаві, на батьківщині письменника, у місті, де він був директором театру. Пʼєсу написав заслужений журналіст України Василь Котляр, режисер народного театру комедії. Премʼєру готували до 200-річчя ювілею з дня народження великого земляка. Це був 1969 рік. Роботу над виставою під керівництвом заслуженого працівника культури України Якова Орлова розпочав не лише колектив народного театру, а й заслужений ансамбль пісні і танцю України під керівництвом Валентина Міщенка (нині ансамбль «Лтава», що носить імʼя свого першого керівника). У 1976 році «Енеїда» зʼявилася і на сцені Полтавського музично-драматичного театру імені Гоголя. Рецензенти в цілому прихильно оцінили нову роботу гоголівців. У 1998 році – до 200-річного ювілею від дня першого видання «Енеїди» Котляревського – полтавці змогли познайомитися з новою сценічною редакцією «Енеїди», та, власне, з новим спектаклем. Пʼєса Василя Котляра зазнала докорінної переробки – від концепції до трактовки образів. Автор музики до спектаклю – заслужений артист України В. Скакун. Зовсім несподіваний поворот в драматичній історії «Енеїди» Котляревського а полтавській сцені – на цей раз ляльковий. Перш за все згадаймо про глядача лялькового театру – це діти. Спектакль лялькового театру повинен бути зрозумілим, виразним, захоплювати увагу, викликати миттєву реакцію… А технічні особливості! Скажемо тільки, що коли лялька виконує танок, її ведуть два-три артисти. А коли ляльок декілька? А масові сцени? Усе це є в ляльковій « Енеїді», і все виконано прекрасно. Премʼєра спектаклю відбулася у 1998 році. І з того часу він не сходить зі сцени не тільки у Полтаві, але й у багатьох інших містах. «Енеїда» Котляревського народилася у Полтаві, тож природно, що її сценічне втілення теж пов’язане з нашим містом. Лариса Безобразова 3. Розповідь учителя про історію та джерела написання «Енеїди» І. Котляревського. Матеріал для учителя. «Енеїда» І.П. Котляревського – перша ластівка нової української літератури. І.П. Котляревський листі до Миколи Гнєдича від 27 грудня 1821 року називає «Енеїду» плодом «двадцятишестирічного… терпіння і посильних трудів». 1794-1795 роки – час, коли Іван Петрович працював домашнім учителем і спілкувався з селянами Золотоніського повіту. Над «Енеїдою» Іван Петрович працював довгий час. У середині 1790-х років у незавершеному вигляді твір поширювався у рукописних списках, користувався неабиякою популярністю, як у середовищі простого люду, так і серед шляхетного панства. Три перші частини вийшли з друку 1798 року в Петербурзі. Зробив це на свої кошти і до того ж без згоди автора один із його палких прихильників колезький асесор Максим Парпура, зробивши присвяту: «шанувальникам малоросійського слова від усього серця присвячується», а до книжки ще й додав словник «малоросійських слів». Друге видання «Енеїди» (також у трьох частинах) здійснив через десять років сам письменник. 1809 року І.П. Котляревський надрукував твір у чотирьох частинах коштом полтавського поміщика Семена Кочубея. Повністю видано поему було в 1842 році, після смерті письменника під заголовком « Вергилиева Энеида на малороссийский язик переложенная И. Котляревским». Здійснив це видання професор Харківського й Петербурзького університетів Ізмаїл Срезневський у Харкові. Основним джерелом і натхненням слугувала для митця тогочасна українська дійсність. Значною мірою читачів приваблювало й те, що поема до краю наповнена описами українських звичаїв, повірʼїв, побутових деталей, етнографічних сцен. Написана «Енеїда» в бурлескній манері простою, зрозумілою, але разом із тим вишуканою мовою, живою розмовною українською мовою, колоритною, народною мовою. Словникова робота. Травестія – (від італ. «перевдягатися») – серйозна чи комічна переробка відомого твору. «Займи позицію». Учитель. На відкритті пам’ятника Івану Петровичу Котляревському в Полтаві в 1903 році Михайло Коцюбинський сказав, що «…занедбане й закинуте під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову…і голосно залунало по широких світах із його творів». Довести або спростувати думку письменника. V. Закріплення знань, вироблення умінь та навичок. «Мозковий штурм у парах». Записати в зошитах три слова, з якими у вас асоціюється поняття «засновник нової української літератури». VI. Підсумок уроку. Довести, що творчість І.П. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення (метод «Прес»). VII. Оцінювання навчальних досягнень учнів з урахуванням карток самооцінювання роботи на уроці. На уроці я: дізнався….. VIII. Домашнє завдання. 1. Робота з підручником. (Пахаренко В.І. Українська література: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів./ Василь Пахаренко. – К.: Генеза, 2009. – С. 137-147). 2.Опрацювати І-ІІІ частини «Енеїди» І.П. Котляревського. Презентація № 1 Музей-садиба І.П. Котляревського 1 слайд. У 1969 році з нагоди 200-літнього ювілею із дня народження засновника нової української літератури, за акварельним ескізом Т.Г. Шевченка, літографії художника Р. Мелліна було відновлено меморіальний комплекс-садибу І.П. Котляревського. 2 слайд. У будинку п’ять невеликих кімнат. Із сіней двері ліворуч ведуть у кабінет письменника. В ньому заходиться відомий автентичний сволок з вирізьбленим кирилицею текстом про дату забудови хати: «Создася дом сей во имя Отца и Сына и Святого Духа. Року 1705 месяца Августа 1». Тут народилася всім знана «Енеїда», були написані п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». 3 слайд. У вітальні представлені документи, що розповідають про історію будинку та родини Котляревських. На письмовому столі – рукописні сторінки творів. 4 слайд. Маленька кімната ліворуч із вітальні – опочивальня. Тут знаходяться особливо цінні меблі: ломберний столик, люстерко, комод – особисті речі господаря садиби. 5 слайд. Кухня приваблює відвідувачів численними старовинними предметами хатнього вжитку кінця XVIII - початку XIX століття. 6 слайд. Прямо з вітальні – двері до світлиці. Іван Котляревський привітно дивиться на відвідувачів садиби з портрета роботи художника Л. Каштелянчука. Презентація № 2 Літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського 1 слайд. В історичному центрі духовної столиці України на колишньому Келінському, а нині Першотравневому проспекті зберігся чи не єдиний у місті будинок початку XIX століття. Дім належав відомому поетові і драматургу В.В. Капністу. 28 вересня 1952 року тут відкрито Полтавський державний літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського. 2 слайд. Експозиція 1-ої зали. Україна кінця XVIII – початку XIX століття. Дитячі, юнацькі роки, військова служба І.П. Котляревського.
3 слайд. Експозиція 2-ої зали. Історія написання і публікації поеми «Енеїда». 4слайд. Експозиція 3-ої зали. Театральна і драматургічна діяльність І.П.Котляревського. 5слайд. Експозиція 4-ої зали. Громадсько-політична діяльність І.П. Котляревського в останні десятиліття його життя. 6 слайд. Експозиція 5-ої зали. Ушанування памʼяті Івана Котляревського. 7 слайд. Експозиція 6-ої зали. І.П. Котляревський і наша сучасність.
Література Безобразова Л. Драматична історія «Енеїди». І.П. Котляревський на полтавській сцені. Пʼята Полтавська наукова конференція з історичного краєзнавства. (Матеріали доповідей і повідомлень 3-4 грудня 2003 року). – Полтава, 2003. – С. 237-244.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |