Головна » Українська література

Доля синів Тараса. Порівняльна характеристика Остапа та Андрія

Мета уроку: вчити  узагальнювати матеріал, характеризувати літературного героя, робити порівняльний аналіз; розвивати усне мовлення; виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, вірність обов’язку.
Обладнання: художній текст,  додаток (6 слайдів): портрети Остапа та Андрія, план порівняльної характеристики героїв, матеріали до гри «Поєднай поняття».
Тип уроку: формування знань, умінь та навичок
 
Вітчизна є те, чого шукає душа наша,
що миліше для неї над усе...
М.Гоголь
Хід уроку
               І. Організаційна частина.
               ІІ. Актуалізація опорних знань. Мозковий штурм.
-     Яким було ваше перше враження від братів?
-     Чи змінювалося воно упродовж читання? Якщо так, то як саме і у зв’язку з чим?
-     Чия вдача вам більше до вподоби? Чому?
-     Яку людину можна назвати сильною особистістю?
-     Кого з братів можна назвати сильною особистістю?
-     Чи може людина жити без свого коріння, без пам’яті про предків, без відповідальності перед народом і країною? Що ж то за людина?
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою бага­тьом: «Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково — один на радість, другий на горе й ганьбу?»

Саме так сталося в сім'ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні...

 
ІV. Робота в групах.
Проблемне питання: „Як і чому Андрій став зрадником?”
    1 група. Які сильні та слабкі сторони характеру Андрія змальовано в повісті?
                   Хлопець хоробрий, сильний, спритний. У семінарії вчився з охотою. Мав тонкий розум, з будь-якої ситуації міг знайти вихід.  У сцені прощання з матір’ю  ми бачимо Андрія як ніжного сина.
    Андрій не схожий ні на батька, ні на брата, ні на інших запорожців. Він не знав, що значить обмірковувати, розраховувати чи зміряти заздалегідь свою й чужу силу. Не раз дивувався Тарас, спостерігаючи за Андрієм. Але хлопцем  керують почуття. Саме на нього справила враження страшна кара, визначена на Січі за смертовбивство.
    Змальовуючи  Андрія в католицькому монастирі, Гоголь підкреслює, що Андрій відчуває насолоду й захват не лише у битві, а й у коханні. Такі почуття невідомі іншим героям повісті. Тому всі риси, притаманні Андрію, підкорені  почуттю кохання, що знищує в ньому всі інші почуття.
    Андрій покривив душею, відмовився від товаришів, батьківщини. Фізичний потяг до панночки переповнює його душу. Перед смертю шепоче не ім’я матері, батька, вітчизни, а панночки.
 
    2 група. Чи усвідомлював Андрій те, що він – зрадник?
                   В молодих грудях Андрія спалахнули колишні почуття до панночки. Він, ризикуючи  життям, допомагає дівчині.  Невже це погано? Дорогою він зустрічає страшні жертви голоду й вирішує, що краще їсти те, що заборонено законом, ніж бути голодним.  Хлопець вважав, що він милосердний.  Але забув козак, що повинен захищати рідну землю. У нього не вистачає сил залишити панночку й розповісти усе  товаришам. Пропав козак! Але не  усвідомив, що він – зрадник, бо вважає, що вітчизна є те, чого шукає душа наша, що миліше для неї над усе. Вітчизна для Андрія – полячка. Все, що тільки є, продасть, віддасть, погубить за таку вітчизну.
 
    3 група. Чим брати відрізняються один від одного?
    Остапа вважали одним з найкращих товаришів, ніколи не виказував своїх товаришів. Душа Андрія наповнювалася почуттями кохання, але він це старанно приховував, бо соромно було козакові думати про жінку, не скуштувавши битви. Остап проявляється через дію, а Андрій – через почуття. Остап – типовий образ козака-запорожця, а Андрій – інша натура, ні на кого не схожа. Андрій поставив свої інтереси вище громадянського обов’язку і став зрадником. Остап має силу волі, а Андрій – безвольний.
    В останні хвилини  Остап згадує батька, а Андрій – панночку. До останньої хвилини життя Остап залишається вірним сином свого народу та Батьківщини. Він – справжній герой.
    Андрій красивий зовні, але загинув „як підлий собака”. Красивою людину робить не зовнішність, а добрі вчинки.
V. Гра „Поєднай поняття”.
Методичний коментар: перед грою проводиться бесіда з учнями.
Бесіда:
-     Що нам відомо про дитячі роки синів Тараса?
-     Як вели себе Остап та Андрій у бурсі?
-     Чи однаково жилося парубкам на Запорозькій Січі?
-     Хто з братів вам подобається більше? Чому?
 
    Андрій                                                                Остап
Вірність, духовність загибель, пристрасть, емоції, характер, зрада, почуття, розум, дія, сила волі, безвольність, громадянський обов’язок, захист рідної землі, допомога панночці, покривив душею, насолода, добрий вояка, добрий полковник.
 
VІ. Складання плану порівняльної характеристики Остапа та Андрія.
План
1.      Остап та Андрій – сини Тараса, молоді козаки.
2.      Навчання в бурсі:
             а) успіхи у навчанні;
             б) товариськість;
             в) почуття та інтереси.
3. На Запорозькій Січі.
4. Під містом Дубно.
5. Остання битва.
6. Смерть.
 
VІІ. Складання порівняльної характеристики Андрія та Остапа за допомогою стратегії „Кола Вена”.
 
VІІІ. Усне малювання  „Якби Андрій не зустрівся з полячкою...”
 
               ІХ. Підсумок уроку. Мікрофон.
-     Які  почуття викликають у вас образи Остапа та Андрія? На чиєму боці ваші симпатії? Як автор ставиться до героїв?
 
Х.  Домашнє завдання.
1.        Розповідь про  Тараса Бульбу  з використанням цитатного матеріалу.
2.        Що спільного між рицарством і українським козацтвом?


Теги: Гриценко О.Г., Гоголь
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1113/156


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar