Головна » Українська література

„Чорна рада” П. Куліша - роман-хроніка про протистояння сил державотворення та руїнництва

Мета: навчати учнів розрізняти історичну і художню правди, визначати основний конфлікт твору на прикладах персонажів роману; розкрити  символи роману, пояснити особливості оповіді;
 розвивати вміння характеризувати і пояснювати образи твору, їх роль, історичний і художній колорити; виховувати усвідомлення важливості для громадянина України збереження свободи і незалежності рідного краю,  цілісності держави.

ТЛ: роман, роман-хроніка, історичний роман.

Тип уроку: урок формування умінь та навичок.

Обладнання: портрет П. Куліша, текст твору та ілюстрації до його змісту, картки «План аналізу літературного героя».

Форми, прийоми  і методи роботи: «Поміркуйте», «Цитата – герой», «Галерея образів твору», робота  в групах,  «Ґронування», міні-дискусія, «Моделювання ситуації»,  взаємооцінювання.

Вітчизна — це не хтось і десь,

Я — теж Вітчизна…

І в серці, непідвладнім злу,

Ношу з собою

Вітчизни славу немалу

І рани болю.

Ношу тягар пекучих правд,

Ганьбу Вітчизни

Не на показ, не на парад

Патріотизму.

     І. Світличний

    

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ.     Перевірка домашнього завдання

1.»Поміркуйте». Дати відповіді на питання

1. Чому П.Куліш написав історичний роман?

2. У чому особливості розповіді у творі?

3. Які основні ознаки роману-хроніки?

4. Як автор поєднує засудження доби руйнації і заклик до єднання українського суспільства?

5. Чи можна провести паралелі подій роману і сучасного життя?

 

ІІІ.     Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів

 

1. Текстові паралелі «Цитата – герой». Поєднати  висловлювання автора і героя

«Враг його знає, який тепер люд настав! Приїде казна-що, казна-звідки та й грюкотить, як воріт не розламле. А якби років п'ятнадцять або двадцять назад, так усяке сиділо по Вкраїні тихо та смирно, наче бджола в зимовнику. Ге, то-то бо!.. Якби вражі ляхи, собі на лихо, не потривожили козацького рою, то й досі б, може, так би сиділи. Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову! Ох, боже правий, боже правий!» (В.Невольник)
«Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж він робив із тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж до того знав він лічити усякі болісті і замовлять усякі рани. Може, він помагав своїми молитвами над недужим, а може, і своїми піснями; бо в його пісня лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теє-то за все поважали його козаки, як батька; і хоть би, здається, попросив у кого остатню свитину з плечей на викуп невольника, то й ту б йому оддав усякий».(Божий чоловік)
«Та на добре діло, добродію, завсегда пора. Дивись, скільки возів коло хати! Ніхто не одцуравсь моїх хліба-солі. Інший на ярмарок брався, інший у гай по кіллє, інший з пашнею до млина; та, отже, коли припало пильне діло, що треба привітати нового чоловіка, то нехай ярмаркує собі хто хоче, нехай свині лазять у город, а жінка рве на собі волоссє, – тут ось треба запобігти, щоб новому чоловікові не гірко було на світі жити. А то скаже: "От у мене батько такий-сякий був! Поскупивсь ісправити як слід родини, а тепер і їж хліб пополам із слізьми!"»(Тарас Сурмач)
«Ось чого. Може, ви чували коли-небудь про побратимство! Де вже не чувати? Се наш січовий звичай. Як не одрізняй себе од миру, а все чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідною брата, так шукає названого. От і побратаються да й живуть довіку вкупі, як риба з водою».(Кирило Тур)
«Старий, довгоусий дідуган, із своїм чурою. У простих сімрягах, а сорочки чорні, як сопуха. Да господареві, мабуть, на сей час було байдуже, що не одягні гості: забувши і своє панство, зустрів  з таким привітаннєм, мов той у найдорожчих кармазинах».(Батько Пугач)

 

IV.     Повідомлення теми, мети і завдань уроку

 

V.     Мотивація учіння школярів

1. «Галерея образів твору»

– Як ви розумієте епіграф до уроку?

– Хто із дійових осіб роману є патріотом?

– Що об’єднує цих персонажів? А роз’єднує?

Образ народу

чоловік Божий

запорожець Пугач

Тарас Сурмач

Василь Невольник

Кирило Тур

Вивчення нового матеріалу

Робота в групах. Дослідити образи-персонажі за планом-характеристикою літературного героя (картки), скласти «Інформаційне ґронування»

План-характеристика героя літературного твору

1. Визначення місця героя серед інших персонажів.

2. Ступінь участі і його роль у конфлікті (епізоді).

3. Наявність прототипів і автобіографічних рис.

4. Аналіз імені.

5. Портрет. Зовнішній вигляд, як він даний автором і в сприйнятті інших персонажів.

6. Мовленнєва характеристика.

7. Опис предметів побуту, житла, одягу, умов життя як засіб самовираження героя.

8. Сім'я, отримане виховання, історія життя. Рід занять.

9. Риси характеру. Еволюція особистості в процесі розвитку сюжету.

10. Вчинки та мотиви поведінки, в яких герой проявляє себе найбільш яскраво.

11. Пряма авторська характеристика. Ставлення до героя інших персонажів твору.

12. Зіставлення з іншими персонажами або літературним героєм іншого автора.

13. Оцінка літературного персонажа його сучасниками.

14. Герой як породження своєї епохи і виразник певного світогляду. Визначення типового та індивідуального в ньому.

15. Особисте ставлення до персонажа і такого типу людей у житті.

 

Представлення «Інформаційного ґронування» (роботи в групах)

І група

Образ народу

 

як народ-нація                                              як народ-юрба

                                                                        «чернь»

 

на останньому плані, але в окремі моменти виривається наперед;
як народ-нація набирає сили, величі, висоти;
поле з «чорною радою» – символ пограбованої України;
як народ-юрба –  стихійна сила, «мов підступає орда», стовпище розбишак, грабіжників;
повстала «чернь» як темна, сліпа, руїнницька сила, здатна лише на грабунок та вбивства, неспроможна керувати своєю поведінкою;
байдужий до долі рідного краю, йде за тим, за ким вигідно в даний момент;
трударям потрібна міцна влада, яка держала б їх  у рамках моральних норм громадянської поведінки;
як народ-нація – не сприймає  несправедливого суспільного устрою України.

 

ІІ група

 

ІІІ група

Запорожець Пугач

 

    носій народної моралі;

    старий січовик;

    не раз був кошовим отаманом;

    допоміг Гвинтовці здобути полковництво, Брюховецькому – булаву своїм авторитетом;

     суворий і непохитний у дотриманні козацьких традицій;

    захисник давніх демократичних порядків, непорушних січових законів;

   «січовий батько» сподівався припинити  урядову сваволю, приборкати гнобителів;

    правдолюб;

    мужньо визнає свої помилки.

ІV група

 

V група

 

 

VI група

Кирило Тур – втілення запорозької вольниці та козацького лицарства

 романтичний образ курінного отамана;
виріс на козацькій вольниці гордим, впевненим, волелюбним;
меткий, розумний;
вважає Сомка носієм високих моральних цінностей;
сильне почуття власної гідності;
характерник: вміє заворожити двері, людей, утекти із замкненого приміщення;
зневажає щоденний побут, родинний затишок;
буйна натура, одчайдух;
вірний і щирий побратим
готовий на самопожертву заради Сомка як гетьмана-патріота;
глибоко релігійний;
дає Лесі право вибору судженого, кохаючи її.

 

Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Міні-дискусія. Учні поділяються на 2 групи: «захисники» і «опоненти» (вони можуть запропонувати свої питання для обговорення)

         «Захисники»                                       «Опоненти»

Орієнтовні питання

Хто із героїв є найбільш яскравим представником ідеї державотворення нової незалежної України?
Можна їх  всіх назвати національними героями?
Чи згодні ви із висловами:

«Будь-чий патріотизм доводиться не словом, а ділом»(В. Бєлінський).

«Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.(Д. Байрон) «Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом». (Ч. Айтматов)

«Де немає свободи, там немає і вітчизни». (П. Гольбах)

 «Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою». (Латинське прислів’я)

 «Хто батьківщині добре слугує — вельможних предків не потребує». (Французьке прислів’я)

 

– Про кого із героїв роману ці афоризми?

 

Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації

1. «Моделювання ситуації»

– Якби  я був присутній на «Чорній раді»  у 1663 році, то…

                            

 

                            Я брав би участь, бо…

 

                             Я не підтримав би І.Брюховецького, тому що…

 

                              Я голосував би за Я.Сомка, через те…

 

                              Я засуджую таке обрання через те, що…

 

IX.     Підсумки уроку

1. Слово вчителя

Герої роману-хроніки П.Куліша нагадують нам, прийдешнім поколінням, що «чорні ради» призводять до «чорної зради» інтересам своєї землі, держави. Стихійна маса, некерована, спонтанна, яка піддається улесливим обіцянкам рівності прав і свобод від окремих осіб, ніколи не була удостоєна таких привілеїв. Цьому навчає історія, від таких кроків застерігає народи, людство.

Рівності і свободи досягаються завжди шляхом наполегливої боротьби, яку очолюють гідні патріоти, віддані обов’язку, честі, моралі. За такими особистостями має йти народ, щоб уникнути «чорної дороги» у своєму рухові вперед.

Запам’ятаймо слова І.Світличного, нехай вони стануть життєвим кредо кожного свідомого громадянина держави:

Кажу до побратимів я:

– Всього ще буде.

Та чисте збережіть ім’я:

Ми — люди! люди! —

А вам, раби, кажу:

— Раби! Вас мало били.

Люблю Вітчизну я…

Якби ми всі любили!

 

2. Взаємооцінювання навчальної діяльності

 

X.     Повідомлення домашнього завдання

1. Підготувати цитатний план для характеристики героїв (І.Шрам, П.Шрам, Я.Сомко, І.Брюховецький).

2. Створити ілюстрацію(презентацію, кросворд) до роману.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.Програма з української літератури. 5-12 класи. / Автори:  Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, М.П.Бондар, О.А.Камінчук, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська, М.Г.Жулинський; за заг. ред. Р.В.Мовчан. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.

2.Українська література: підручник для 9 кл. загальноосвітн. навч. закл. / М. П. Ткачук, М.М.Сулима, В.Л.Смілянський, В.І.Сулима. – К.: Освіта, 2009.

3. Куліш П.О. Чорна рада: Хроніка 1663 року та оповідання: Для ст. шк. віку / [Упорядник та приміт. М.Л.Гончарука; Передм. М.Я.Олійника]; Іл. М.Г.Богданця. – К.: Веселка, 1990.


Теги: Губська О.В., Куліш
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 850/216


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar