Головна » Українська література

Б. Д. Грінченко. Життя та різножанрова творчість. Оповідання «Каторжна» - утвердження прагнення людини до любові та добра

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Б.Грінченка, показати багатогранність діяльності як митця та вченого, розкрити масштаби творчості; на прикладі оповідання «Каторжна» довести, що любов та добро – важливі духовні цінності буття людини; викликати інтерес до творчості письменника; виховувати  прагнення до співчуття, людяності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, підручники, тексти оповідання, словник Б.Грінченка, комп’ютер, проектор.

Методи і прийоми: слово вчителя, презентація Power Point, бесіда, проблемне завдання, випереджувальні завдання, робота із текстом, колективна робота, робота в парах, асоціативне гронування, «незакінчене речення».

“У всьому, що пише, проявляє, побіч знання мови української, також гарячу любов до України, щирий демократизм, бистре око на хиби української суспільності.”

Іван Франко

 

“…Таких невтомних, завзятих діячів, борців громадських, якого ми в особі Бориса Грінченка втеряли, в пантеоні українських писателів зазначити можна дуже небагато…

Великий хист, незвичайна витривалість у роботі скрашені великою любов’ю до рідного краю.”

Микола Лисенко

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. Емоційна готовність до уроку

Учитель:

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитися, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати!

ІІ. Оголошення теми і мети уроку (слайд 1)

Учитель: записуємо тему у зошиті, протягом уроку самостійно працюємо, робимо необхідні записи.

ІІІ. Вивчення життєвого шляху письменника. Загальна характеристика творчості. Робота над текстом оповідання «Каторжна».

1. Слово вчителя про життєвий і творчий шлях письменника супроводжується презентацією.

Учитель:

Я не скажу, щоб розумом я жив,

Я не скажу, щоб серце в мене спало,

Але його я тяжко пригнітив,

Але йому так волі дав я мало.

Повинність я над все ушанував,

Віддав себе я праці без вагання,

Я йшов туди, де розум посилав.

Це слова Бориса Дмитровича Грінченка. Саме так він визначив своє життєве кредо. То хто ж він? (слайд 2)

Зрозуміти сказане про Грінченка допоможуть слова відомих діячів української культури (слайди 3,4)

Ви уже знаєте, що 9 грудня відзначалося 150-річчя із дня народження митця. Отож пройдемо життєвими стежками великої людини. (слайди 5,6)

Український поет Микола Чернявський справедливо замітив,що Б.Грінченко «більше працював, ніж жив». (слайди 7,8,9)

Ми по праву можемо вважати Б.Грінченка своїм земляком, адже більше 8 років прожив письменник у Чернігові. (слайди 10-13)

2. Звернімося до творчості Бориса Грінченка. (слайд 14)

До уроку готувалася не тільки я, а й усі ви, дехто мав індивідуальні завдання. Учениці нашого класу підготували виразне читання за особами поезії «Троянда». Послухаємо дівчат.

Читання за особами поезії «Троянда»

Донька:         – Мамусю, голубко! Сьогодні

Я вранці ходила в садок –

Такого багато росте там

Рожевих та синіх квіток.

Найкраща-троянда. Та тільки

Я руки сколола свої,

Аж кров потекла по їх, – поки

Зірвала з стеблини її.

А краще, коли б та троянда.

Без гострих шпичок тих була,

Щоб дівчина кожна зірвати,

Не колючи руки, могла

Мати:            – Ой доню! Все гарне на світі

Дається не дурно людям:

Щоб щастя придбать, працювати

Всім тяжко доводиться нам.

Без праці й труднацій на світі

Не можна нічого придбать

І навіть, щоб квітку зірвати,

доводиться шпички зазнать.

Та пальчики хворі забудь ти

І знай, голуб’ятко моє:

Що важче здобуть, те любіше

Тоді, як здобудеш, стає.

Учитель: ви почули, що Б.Грінченко працював і у жанрі байка. Прослухайте байку «Пташина рада».

Учень виконує байку.

ПТАШИНА РАДА

Колись Птахи зібралися в громаду,

Щоб дати лихові пораду:

І звір, і люди нищать їх –

Як жити серед лих таких?

Балакали чимало,

Усяке там по-своєму казало.

Той каже: вороги лихі,

Той каже: ми недбалі,

А дехто: це святі послали

Нам за гріхи

Таку покуту з неба, –

Дак їй коритись треба.

Аж Кібець молодий з гурта:

«Ні, братчики, – озвавсь, – тут сторія не та!

Якби ми всі гуртом стояли,

Один би одного обороняли,

Тоді було 6 не страшно ворогів

І найдрібнішій тій Пташинці,

А то ідуть – куди який схотів,

І ворог їсть нас поодинці.

Замість щоб боронить гуртом своє життя, –

Ми гриземося без пуття.

Покайтесь, братчики, та схаменіться, –

Гуртом усі давайте биться!»

«Се правда!.. Правда!.. Так!..» –

Зняла громада крик до неба.

«Авжеж!— промовив Грак. –

Єднаться, а не гризтись треба,

А в нас щоденная гризня:

Раз бачив сам я серед дня.

Як Кібець Солов’я в садочку…»

«Що Солов’я?» –  тут Кібець аж скипів.

«Та що? Піймав, та й з’їв

Десь у куточку!..»

«Я – з’їв? Я світ і правду вам

Тут зараз показав, дурним Птахам,

А ви й брехати ще на мене!..

Так на ж тобі, опудало мерзенне!..»

І Кібець за Грака вчепивсь,

Граки ж за того стали сміло,

Шуляк за Кібця оступивсь,

А там ще й інші встряли в діло –

І ґвалт, галас, крик!.. Ще мить –

В повітря пір’я вже летить,

І почалась чубійка.

Безглуздая пташина бійка…

***

Даремне говорить про згоду,

Коли нема ладу серед народу.

Учитель: писав Б.Грінченко й епічні твори. (слайд 15)

До перелічених, далеко не всіх, творів митця ви можете зробити доповнення і назвати твір, який ви прочитали готуючись до уроку.

Проблемне завдання: серед багатьох псевдонімів, які обирав собі Б.Грінченко, був Вартовий. Як ви гадаєте, чому? (На варті поставив слово, вбачав сенс свого великого покликання саме словом служити інтересам людини)

Учитель: підсумуйте, будь ласка, ким був Борис Грінченко, він же Вартовий.

Асоціативне гронування (слайд 16)

3. Аналіз оповідання «Каторжна» (слайд 17)

Учитель: За свій шевченківський вік, 47 років, Б.Грінченко залишив прекрасні твори, як і саме життя. Показовим у плані психологічного стану героїв, у дослідженні причин їх вчинків є оповідання «Каторжна».

Про що йдеться у тексті? (про сирітське життя Докії)
Як ви зрозуміли назву оповідання?

У 2 томі «Словника української мови» Б.Грінченко подає кілька значень слова «каторжний», зокрема зазначаючи й таке: «Вживається як лайливе слово в значенні: злий, поганий, («дурной»).

Отже, каторжна – це головна героїня Докія.

Зачитайте початок твору і скажіть, скільки разів вживається це слово? (6 разів)
Композиційно твір поділено на 3 частини. Що змальовано у І частині? (гірке дитинство і безвідрадна юність Докії)
Підтвердьте цитатою ставлення мачухи до дівчинки.
Про яку рису характеру свідчить, що дівчинка ніколи не заплаче від штурханів матері? (нескореність дівчинки)
Яке ставлення до батька? Зачитайте.

Таким чином, ми бачимо, що сирітство, знущання мачухи, п’яна байдужість батька, бездушність оточення, огидне прізвисько «каторжна» і зробило Докію такою.

Але хіба дівчинка ніколи не була ніжною та лагідною? Зачитайте.
В оповіданні є і фольклорний образ, який ми зустрічаємо у легендах, піснях, думах. Про що йдеться мова? Що уособлює калина? (подруга, яка нагадує рідну неньку)

Діти, як ви вважаєте, яка сцена є кульмінаційною у І частині? (рубання калини)

 

4. Робота з підручником

Учитель: у підручнику, с.162 є ілюстрація художника В.Євдокименка до оповідання «Каторжна». Прокоментуйте, що зобразив художник?

Учитель: Саме у цьому епізоді виявляються ознаки екзистенціалізму, (слайд 18) протест виявиться пізніше

Учитель: І ось із маленької дівчинки виросла доросла дівчина Докія.

Чи змінилося що?
Але винуватила у всьому людей, хоча інколи і сама була винна.
Як текст дає відповідь, за що винуватила людей?
Чому юність Докії була безвідрадною?

Учитель: так, Докія не дівувала, але парубки задивлялися на неї.

Що змінило її життя? Зачитати.
Як навіть пейзаж відповідає настрою героїні?
Що стало кульмінацією у стосунках із Семеном? Як це характеризує хлопця? («і чого вона, каторжна, так до мене в’язне»)

Учитель: немов остання крапля впала у чашу терпіння людського і переповнила її. Докія зважується на помсту.

Прокоментуйте внутрішній стан дівчини, її поведінку. Як виявляється її жертовність в ім’я іншої людини?
Якими були останні перед смертю слова Докії? Як їх розуміти?
Складання схеми «Причини трагедії» (на дошці)
Докія гине в страшних муках, не розуміючи, чому світ до неї такий страшний.

Отже, сталася трагедія. Які ж причини?

Висновок: Це були не лише останні слова Докії, ними Б.Грінченко завершує твір, апелюючи до читача запитанням «За що стільки муки, горя та сліз додають людям люди, коли й так життя таке коротке і таке сумне?» Прихильність Докії до малої дитини перемогла усі жалі до кривдників. Вибираючи в екстремальній ситуації між добром і злом, любов’ю і помстою, головна героїня керувалася добром і любов’ю, на їх вівтар вона поклала власне життя.

Учитель: Яка ж головна думка твору?

(Автор спонукає нас замислитися над тим, чому так багато горя й сліз інколи люди завдають людям. Душа повинна бути завжди відкрита щирому співчуттю й милосердю)

Чи актуальна ця проблема в наш час?
Саме такі моральні цінності як любов, співчуття, допомога й утверджуються Б.Грінченком. Його твори змушують замислитися над швидкоплинністю життя і по-іншому поглянути на вчинки.

5. Метод «Незакінчене речення»

У життя із цього уроку я візьму … (слайд 19)

ІV. Підсумки уроку. Оцінювання

V. Домашнє завдання: написати міні-твір «Який комплекс проблем порушує Грінченко в оповіданні «Каторжна» (слайд 20)


Теги: Грінченко, Гакал С.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 3216/87


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar