Головна » Українська література

«Адже життя - це найперше любов...». Світ почуттів у житті і творчості Олеся Гончара

МЕТА. Сприяти формуванню пізнавального інтересу, творчої активності та самореалізації учнів.

ЗАДАЧІ:

Формувати навички самостійно  і вдумливо читати текст, відшукуючи і пояснюючи в них роль кольорової гами, прояви романтичного в стилістичній палітрі;
Вчити визначати основний пафос новели; усвідомлювати філософську сутність щастя людини, його відносності і короткочасності;
Поглибити знання про новелу;
Розвивати усне мовлення, творчу уяву, спостереження, фантазію, асоціативне та образне мислення;
Виховувати естетичний смак.

ОБЛАДНАННЯ:

Відеоролик із фільму «Все перемагає любов»;
Презентація «Кохання на полотнах художників»;
Відеоряд «Афоризми»;
Попурі пісень про кохання;
Портрет Олеся Гончара;
Ф.Лист «Марення любові» (відеозамальовка);
Роздатковий матеріал;

·        Ноутбук, мультимедійний проектор, екран.

ЕПІГРАФ.                                                            В літературі, як і в житті,

                                                                             все зрештою виникає з любові…

                                                                                                           О. Гончар

                                                Різні наші мови,

                                               Почуття одні…

Урок розраховано на 2 години (90 хвилин).

Робота з початку уроку ведеться в малих групах.

І. ІНДУКЦІЯ: введення учасників у проблемну ситуацію. Емоційне налаштування дітей. Занурення в тему уроку.

1. Запрошую вас на вернісаж. Перед вами різні зображення (слайд 2). Якою темою можна їх об’єднати?

Учні: кохання

- Чому саме ці зображення обрано?

2. Слово вчителя: Сьогодні ми з вами поговоримо про кохання взаємне та нерозділене, надихаючи та руйнуюче, а також про сутність щастя людини, його відносність і короткочасність.

3. Слово вчителя про музичний твір Ф. Листа:

 Пропоную почати з музичного твору Ф. Листа. Музична композиція присвячена  Кароліні Петровні Вітгенштейн,  найбільшої любові в житті великого композитора. У лютому 1847 Лист давав концерти в Києві. Квитки коштували по рублю, що було в ті часи зовсім малими грошима. І ось якась дама платить за квиток на один із його благодійних концертів НЕ рубль, а сто. Хто ж ця щедра душа?   Незабаром стало відомо, що даму звуть Кароліною Петрівною, вона розумна і дуже хороша собою. Кароліні Петрівні двадцять вісім років, вона заміжня за князем Миколою Сайн-Вітгенштейн, сином російського фельдмаршала, і у неї є маленька дочка Марія.   Лист подякував в листі таємничу Кароліну за таку щедру пожертву, а вона у відповідь запросила маестро в свій розкішний маєток Ворониця неподалік від Києва. Наступного ранку до готелю підкотила карета княгині Вітгенштейн, і незабаром Лист виявився в Вороніцах. Кароліна Петрівна зізналася, що давно захоплена його музикою, і що давно поривалася написати йому. І раптом немов іскра пробігла між ними. Не оглядаючись назад, Кароліна всією силою пристрасної душі вирішує порвати з минулим, навіть якщо в майбутньому їй загрожуватимуть злидні і безслав'я. І єдина людина, з якою вона може уявити собі нове життя, - Ференц Лист. Однак розлучення були неприпустимі для російських аристократів. Ні князь Вітгенштейн, ні імператор Микола I не дають Кароліні дозволу на розлучення. Більш того, коли сім'я дізналася про наміри Кароліни зв'язати свою долю з музикантом, то вирішила... запроторити Кароліну в божевільню або монастир.   Тоді рішуча жінка продала все цінне, що у неї було, взяла маленьку Манечка і в одну з хуртовинні зимових ночей зважилася на втечу з Росії.   Кароліна і Ференц Лист поселяються в Веймарі. Сам Лист «веймарский» період називав найщасливішим у своєму житті. Завдяки Листу маленький Веймар став центром музичної культури Європи.   Кароліні вдається довести, що батьки видали її заміж проти волі, коли вона була ще неповнолітньою. Новий російський імператор Олександр II дає згоду на розлучення. Однак потрібно ще підтвердження папи римського. Кароліна отримує і це підтвердження. Вінчання Ференца і Кароліни призначене на 22 жовтня 1861 року в Римі. Вівтар церкви Сан-Карло на вулиці Корес вже прикрашений живими квітами, але несподівано до Кароліни і Ференца прибуває секретар папи і повідомляє, що вінчання скасовується.   У такій ситуації Кароліна впадає в психічний транс, несподівано для всіх вона приймає цю звістку як Боже веління і категорично відмовляється від вінчання, присвячуючи себе служінню церкві. Лист часто завдає Кароліні візити, намагаючись повернути її до життя, але марно - вони більше не розуміють один одного. Все частіше Листу приходить в голову думка залишитися в Ватикані, писати виключно духовну музику, присвятивши решту життя служінню церкви.   І коли приходить звістка про те, що князь Вітгенштейн помер і Кароліна відтепер - вільна жінка, Лист вчиняє абсолютно несподіваний вчинок. Пояснити його не можуть ні біографи, ні давні друзі композитора.   В зеніті своєї слави він постригається в монахи, і стає аббатом. У своєму заповіті Ференц Лист написав:   "Всім, що я зробив за дванадцять останніх років, я зобов'язаний жінці, яку я мріяв назвати своєю дружиною, чому, однак, заважали зло і мерзенні інтриги окремих людей. Ім'я цієї улюбленої жінки - княгиня Кароліна Вітгенштейн. Вона - джерело всіх моїх радощів і цілителька моїх страждань ".

Перегляд відеоролика Ф.Лист «Марення кохання».

- На листі бумаги запишіть 2-3 асоціації, які виникли у вас під час перегляду відеоролика.

-Обговоріть у групі свої  варіанти та визначте кінцевий результат.

- Намалюйте асоціацію групи на аркуші та розмістіть на дошці, запропонувавши для обговорення однокласникам.  

ІІ. САМОКОНСТРУКЦІЯ ТА СОЦІОКОНСТРУКЦІЯ – І.

                   (Сприйняття. Настрій. Асоціації)

 

Презентація асоціацій.

 

Слово вчителя про О.Гончара.

      Глибинні витоки творчості Олеся Гончара беруть свій початок з його полтавської степової юні. "В літах дитинства, можливо, закодовано щось таке, що потім упродовж усього життя позначається на наших цілком "дорослих вчинках".

   Ідеали, винесені з юнацьких літ, стали назавжди Олесевими  дороговказами: "… кому потрібне оте майбутнє суспільство, новітній храм, якщо людина увійде в той храм духовно убогою, не здатною почувати глибоко, любити так, як любили раніш? Адже життя – це найперше любов…", – писав він у "Щоденнику".

          Обнародувані лише 2000-го року щоденникові записи воєнних літ, дають нам можливість глибше пізнати особистість Олеся Гончара, вникнути в його думки, відчути тодішній пульс фронтового життя, не ховати нічого – його мінусів, його плюсів. В далеких Карпатах, в словацькому селі Гринаві, де на два  дні зупинилась військова частина, Олесь зустрів красиву молоду жінку Юлію, про що  свідчать його записи, вміщені в книзі "Катарсис": "Дождь, ветер. Оставил Юлию на крыльце. Плачет и рвется от меня… За всю войну она, пожалуй, первая женщина, к которой у меня возникло не поверхностное, а глубокое настоящее чувство. Когда она плакала, мне тоже хотелось плакать. Хорошая добрая Юлия! Эти два дня были для меня днями такого счастья... я было вышел из войны  в прелестный солнечный мир".

          Потім була розлука, але Олесь пам'ятав про Юлію: "А думы все там, там... вижу Юлию, слышу ее нежный голос, пью, рыдая, слезы с ее глаз… Жить, жить з Ней. Бреду по пояс в болоте, в ночи, в лесу – а думаю о ней…, влекла меня ее неотразимая женственность..." 

        Потаємне Олесь довіряв "Щоденнику": "Боже, яке це щастя – бути закоханим! Як людина одразу кращає в усьому, стає великодушною, проникливою, терпимою, проймається мудрістю доброти… Наскільки чуйніша до всіх стає вона при цім святі душі, як легко їй дається бути щедрою і справедливою; вона оцінить прекрасне, побачить суттєве, оте, що сяє в людині, а дрібне вона вибачить, а гидке відсторонить, делікатно відкине з усмішкою…

        Тільки щастя материнства, мабуть, може зрівнятись з любов'ю закоханості. Ось чому людині в цім душевному злеті приходить бажання вершинне, божественне – розстанути, зникнути, розсіяти любов'ю, стати нематеріальним, як сяйво, що ореолом окутує любиму істоту, струменить із любимих очей…»

         Як уміють промовляти очі людські, тіло людське, рука того, хто вас любить, – ніякі слова не в змозі того передати".

          Підготовлений учень читає вірш О.Гончара «Твоє ім’я»:

 

Іноземка! Слово це дике

 Не по нутру мені.

 Дам тобі ймення — інше, велике,

 Мною відшукане в чорній війні.

 

Будеш із ним ти прийнята всюди,

 Як рівня і як сестра.

 Над Тисою, і над Прутом,

 На берегах Дніпра.

 

Хто нас і чим розгородить,

 Ким заборонена ти?

 Суд? Окрім суду природи,

 Я всі зневажаю суди.

 

Кордони? Які нам кордони?

 Їх я не бачу ніде!

 Все це лише забобони

 Для темних, безсилих людей.

 

Бачив не раз ті стовпи смугасті,

 Чув: з них сміялись бійці.

 Тесляр Їх ставив! Як тин при хаті,

 Як загороду вівці.

 

Зметено мною старе павутиння,

 Я чистоти забажав.

 Для сонячного проміння

 Кордонів нема, немає держав.

 

І хоч би ти була марсіянка,

 Я б тебе й там знайшов.

 І ти, вікова полонянка,

 Оцінила б мою любов.

 

 

Не плач, що саму покину

 Тебе серед цих світлиць.

 Лякає тебе павутина

 Різних кордонів-границь.

 

Бачили ми їх немало,

 Гадючих рябих стовпів,

 На них матюки писали

 І все, що боєць умів —

 

Зникають давні границі,

 Немає для мене меж.

 Ламаю вузькі бійниці

 Старих, як повір’я, веж.

 

Руку дай же, кохана,

 Білу руку твою.

 Я, ніби квітку незнану,

 Всю землю тобі даю.

 

Бо, йдучи від бою до бою,

 Я відчував, як росту,

 Здолав я ворожу зброю,

 Здолав і свою сліпоту.

 

Мудрості криця навчила,

 Всі забобони змела.

 Пекла бурхливе горнило —

 То школа для нас була.

 

Дай же руку, кохана.

 Білу руку твою.

 Я, ніби квітку незнану,

 Всю землю тобі віддаю.

                                           1945

 

У яких творах Олеся Гончара піднімається тема кохання?

Учні: «За мить щастя», «Модре камінь», «Залізний острів».

 

3. «Коло думок». Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. У ній художньо осмислюється краса і сила кохання, подається  узагальнений образ миті життя. Філософія героя говорить про те, що людське щастя  відносне й короткочасне.

    Можливо, людина й живе на землі  заради цієї прекрасної миті, хоч і платить часто дуже високу ціну.

   Погодьтесь чи спростуйте це твердження. Наведіть аргументи.

 

«Текстова плутанина»: кожна команда отримує картку з фрагментами з новели «За мить щастя». Завдання: розташувати у певній послідовності частини новели, підібравши палітру.

 

ІІІ. АФІШУВАННЯ: представлення асоціацій.

Якого кольору на представлених палітрах найбільше? Чому?
Як ви думаєте, які почуття володіли поетом, коли він писав новелу? Поясніть.
Чому новела називається «За мить щастя»?

 

ІV. САМОКОНСТРУКЦІЯ ТА СОЦІОКОНСТРУКЦІЯ – ІІ.

Дидактична інформація:

 Маленький шедевр Олеся Гончара — новела «За мить щастя». У ній письменник спромігся показати красу і силу почуття кохання. На жнив’яному полі зустрічаються двоє молодих людей — радянський артилерист Сашко Діденко і його несподівана кохана мадярочка Лариса. Під палючим сонцем раптово спалахує пристрасть як неймовірний злет людської душі. «За мить щастя» хлопець розплачується життям: Сашко вбив чоловіка Лариси, який намагався вбити його. Справа набула міжнародного розголосу. Престиж держави перевищує всяку гуманність і «Сталося все, що мусило статись». Аналізуємо  художній твір.​

 

Стратегія «Кластер»: підібрати ключові слова до кожної лексичної групи, на основі цих слів визначити основні теми новели. 

     - слова, пов’язані зі словом «щастя»: засліпило, щасливе п’янке сонце, дивилася спрагло, тощо;

     - слова, які виражають внутрішній стан людини, почуття: бажання оберегти і прихистити, ясновологі очі тощо;

     - слова, які виражають філософські поняття:природа, життя, стосунки тощо;

     - слова, які виражають стосунки між людьми: безприданниця, кохання, співчуття, порозуміння, надія тощо.

 

«Дослідження-аналіз»: дослідіть взаємовідношення Сашка з іншими персонажами новели. Заповніть таблицю, ілюструючи відповіді цитатами з твору:

 

«Сторінка зі щоденника»: переглянувши фрагмент із кінофільму «Все перемагає любов» за твором О. Гончара, на аркуші паперу складіть можливий варіант останньої сторінки щоденника Сашка та сторінки зі щоденника Лариси, датованої днем розстрілу Сашка.

 

V. ДЕКОНСТРУКЦІЯ: перетворення матеріалу в хаос, змішування дій, слів, поезій, що веде до осмислення учнями неточності, неповноти попереднього знання.

1. - Чи завжди таке щире, яскраве, гаряче почуття, як у Сашка та Лариси, має саме такий фінал? Які історії із життя великих ви знаєте?

- Розповідь про картину «Нерівний шлюб»

 

2. Слово вчителі з елементами бесіди.

У новелі «Залізний острів» розвиток подій надзвичайно напру­жений, драматичний, масштабність думок просто-таки диво­вижна, особливо коли зважити, що розгортаються події протягом доби, участь у них беруть тільки двоє героїв, до того ж поставле­них у такі умови, за яких власне діяти їм майже не доводиться. Ідейний зміст «Залізного острова» не можна звести до якихось прямолінійних висновків. Навпаки, ідейно-художнє багатство новели наводить на роздуми про важливі вічні проблеми — життя і смерть, обов’язок перед іншими людьми, про мету існування людини.

·         Чому діти в піонерському таборі так люблять Тоню?

·         Що ви дізналися про Віталика з новели?

Зачитайте уривки, де йдеться про кохання молодих людей. («В усьому вона ставила його вище за себе, в його вмінні, в роботі, в здібностях…». Високою поезією пройнята кар­тина, коли Тоня, переходячи затоку, йде до Віталика. «Через лимани, затоки, через усе Чорне море до тебе брела! — без­звучно сміялася Тоня». І всі добрі сили, природа сприяють тому. «Тоня бреде, еони (водорості) самі розхиляються перед нею, наче дають їй дорогу, наче знають, куди Тоня спішить»)

·         Які художні засоби використовує автор для передачі контр­асту в описі природи й крейсера? (У картині моря переважа­ють світлі, яскраві, сонячні барви: суцільна голубінь, ніжно- блакитна шовковість небес, сапфірна синява. Усе ж пов’язане з крейсером, навпаки, чорне, похмуре, вороже. Він — один- однісінький, і це вже протиставляє його розкоші літнього дня, цілого світу у взаємозв’язках та доцільній єдності й красі — бовваніє, темніє Його стан — важка непорушність. Крей­сер — сіре залізне громаддя, тло борту — брудно-сіре. Навіть море в міру наближення до крейсера, змінюється Це вже темна, лиснюча стихія)

·         3 якою метою крейсер був залишений у морі?

·         Що символізує корабель? (Символ страшної загрози війни, яка несе людству загибель)

·         Що протиставляється у творі занедбаному крейсеру? (Контр­астом зловісній силі виступає кохання Віталика й Тоні, що розквітає серед розкішної природи)

·         Як повела себе Тоня, дізнавшись, що їхній каюк зник?

·         Які риси характеру виявили Віталик і Тоня, потрапивши в небезпеку?

·         Що непокоїть Віталика в мить усвідомлення, що вони можуть загинути? (Почуття невиконаного обов’язку. Бо що ж він відповість на запитання: як жив? Яке добро зробив людям? «По суті, нічого ще не зроблено в житті, хіба що примус кому полагодив та керогаз, а всі ті будовані і незбудовані твої ко­раблі, вони всі попереду, вони помандрують в майбутнє вже без тебе…»)

·         3 якими образами порівнює автор загублених? (Вони самотні на цьому залізному острові, як перші люди — Адам і Єва. Таке враження підсилюється порівнянням їх з останніми дітьми землі, із сиротами людства)

·         Чи здаються герої в безвихідній ситуації? («Треба шукати виходу. Будь-що знайти вихід. Треба боротись. Боротись — цього вчила його мати, вчили в школі, це чув він безліч разів, про це стільки читав…»)

 

   3. Творча робота: підібрати кенінги до слів-образів. 

     Діти підбирають:

-         крейсер –

-         закохані –

-         Чорне море –

-         затока –

-         кохання –

-         самотність –

-         безвихідь –

-         небезпека –

Для прикладу: Сонце – вогонь неба, брат Місяця;

                                      Туман – ворог мандрівника, чаклун долі;

                                      Душа – вітер життя;

 

VІ. АФІШУВАННЯ:  представлення асоціацій.

VІІ. РЕКОНСТРУКЦІЯ: пошук та створення нових варіантів відповідей, визначення.

 1.Учитель: Пропоную вашій увазі презентацію  «Закохані очима українських художників».  Охарактеризуйте закоханих на кожному слайді одним словом-епітетом. (Асоціації). (Соціоконструкція.)

2. Поетична перерва:

 Учитель:
– Пропоную вам послухати вірші про кохання українських авторів. Охарактеризуйте свої враження від почутого за допомогою різних художніх засобів. (Асоціації). (Соціоконструкція.)

 

Олесь Гончар – Я без тебе не можу бути…

Я без тебе не можу бути…

 І з тобою не можу теж!

 Ой зеленої скільки отрути

 Нині в серце моє ти ллєш!

 

Ой зеленої та запашної

 Я п’ю нахильці із ковша,

 І жаданої, і страшної,

 Що вбиває і воскреша!

 

***

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

                                  В. Сосюра

 

Коли в твої очі дивлюся —
Здається мені:
Мов бачу я небо прозоре.
Мов бачу брильянтових зір ціле море,

Що десь там горять-усміхаються,
Чудові, ясні!..
Ах, очі, ті очі!.. Кохана,
Чом серце твоє не таке?

Чому, як говориш — на думку спадає
Те поле у жовтні. Туман поглядає.
Суха бадилина хитається..
Спить груддя важке.

                                            П. Тичина

 

 Передайте настрій від поезій письмово. (РоБОТА В ГРУПАХ - Соціалізація.)

VІІІ. РОЗРИВ.

Створення творчого продукту (синквейнів, кластерів чи вірші «Асоціацій»)

 

Афішування

 

 IX. РЕФЛЕКСІЯ.

(Роздаю кожному учневі  наприкінці уроку)

·       Сьогодні на уроці я дізнався (лася) _______________________________________________________________________________________________________________________________

·       Чому я навчився (лася) ________________________________________________________________________________________________________________________________.

·       Мені запам’яталося (мене здивувало) найбільше _______________________________________________________________________________________________________________________________.

·       Які  завдання зацікавили ________________________________________________________________________________________________________________________________

·       Які почуття викликав урок_________________________________________

________________________________________________________________

·       Чим залишився невдоволений _____________________________________

________________________________________________________________

·       Що хотів би побажати при роботі в наступній майстерні_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Обов'язкове. Прочитати «Три зозулі з поклоном» Гр. Тютюнника.
Вибіркове. Підготувати повідомлення про письменника.
За бажанням. – створити  ілюстративний ряд до однієї з новел;

написати вірш-відгук на новелу (за вибором);
створити колаж до однієї з новел;
написати кінцівку новели «Залізний острів» - порятунок;
підібрати музичні фрагменти до однієї з новел.


Теги: Гончар, Гордієнко О.О.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 299/33


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar