Головна » Культура

Васнецов Віктор Михайлович

Васнецов Віктор Михайлович (1848 – 1926)

Віктор Васнецов - російський художник і архітектор, майстер живопису на історичні та фольклорні сюжети, один з основоположників російського модерну в його національно-романтичному варіанті.

Біографія Народився 3 травня 1848р. в чуваському селі Лоп'ялі Уржумської волості Вятскої губернії (нині — Кіровскої області), в сім'ї православного священика, що походив із стародавнього вятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа. Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народила шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя. Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Петербурзі — спершу у І. М. Крамського в Рисовальной школе общества поощрения художеств (рос. ) (1867–1868), потім в Художній Академії (1868–1875). Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.

На початку 1885 року отримав від А. В. Прахова запрошення взяти участь в розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевська церква Спаса, епічні полотна. Віруюча людина, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному Володимирському соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найважливіші сюжети Старого і Нового завітів, зобразити російських історичних діячів, зарахованих до лику святих, прикрасити споруду орнаментами. У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії. Помер 23 липня 1926 року в Москві.

Творчість У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутовго малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнецова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах «З квартири на квартиру» (1876), «Військова телеграма» (1878), «Книжкова ятка» (1876), «Балагани в Парижі» (1877).

Пізніше головним напрямом стає билинно-історичний — «Витязь на роздоріжжі» (1882), «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880) «Аленушка» (1881), «Іван Царевич на Сірому Вовку» (1889) «Богатирі» (1881–1898), «Цар Іван Васильович Грозний» (1897).

В кінці 1890-х все помітніше місце в його творчості посідає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі в Києві і в храмі Воскресіння в Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Владимира). Після жовтневого перевороту 1917 р. Васнецов продовжував працювати над народними казковими темами, створюючи полотна «Бій Добрині Микитича з семиголовим Змієм Гориничем» (1918); «Кощій Безсмертний» (1917–1926). Фасад Третьяковської галереї виконаний за його малюнками.

Виконала Саражин Марина, учениця 11-М класу 2013р.


Теги: Саражин Марина, ВАСНЕЦОВ
Навчальний предмет: Культура
Переглядів/завантажень: 95/29


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar