Іван Мазепа та його будівнича діяльність в становленні українського (козацького) бароко - Історія України - Авторські уроки та презентації - Розробки навчальних матеріалів
Головна » Історія України

Іван Мазепа та його будівнича діяльність в становленні українського (козацького) бароко

Підготувала: Шафорост Віта. «Найбільший український лицар» Іван Мазепа та його будівнича діяльність в становленні українського (козацького) бароко

Мазепа Іван Степанович — гетьман України (1687—1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII — поч. XVIII ст. За його добу повністю оформився і проявився стиль українського (козацького) бароко.

Українське бароко або Козацьке бароко — назва мистецького стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

З самого початку свого гетьманування Іван Мазепа виявив себе як великий покровитель і меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Певною мірою він продовжував традицію, закладену в першій чверті XVII ст. Всякими способами Мазепа допомагав, сприяв розвитку освіти в Україні.

Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську академію, дбав про її розвиток, щедро обдарував її маєтностями. У 1693 р. наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академії, щоб поліпшити умови «всякому з малоросійських дітей, хотящему вчитися».

Будуючи нові церкви, Мазепа обновляв і поширював старі. І так йому і митрополитові Ясинському завдячує своє барокове оформлення київський Софійський собор, який перебудували в роках 1691-1705, а далі головна Успенська церква Лаври та Михайлівська церква Видубицького монастиря.

Мазепа став фундатором низки кам'яних церков і замовляє срібні Царські врата для собору Бориса й Гліба (в Чернігові) ювелірам протестантської Німеччини.

Церковними спорудами , що були збудовані, реставровані або оздоблені коштом І. С. Мазепи являються: Києво-Печерська Лавра Києво-Печерська Лавра - одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури.

Троїцька Надбрамна церква (1106-1108; перебудови ХVII-ХХ ст.) - єдина серед наземних споруд Лаври, яка збереглася неушкодженою з часів Київської Русі, одна з визначних пам'яток архітектури, культури та історії українського народу. Церква розташована над головною монастирською брамою в уступі фортечних мурів. Троїцька Надбрамна церква

Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696-1698) - храм в складі Києво-Печерської лаври в Києві, пам'ятка архітектури XVII ст. Присвячена святу, яке відзначається у першу неділю після Трійці. Церква Всіх святих над Економічною брамою

Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701) Кам'яний мур

Церква Різдва Богородиці (1696) - пам'ятка архітектури XVII ст. в стилі українського бароко. Знаходиться на території Києво-Печерської лаври поруч з Дальніми печерами. Церква Різдва Богородиці

Микільська лікарняна церква (кін. 1690-х рр.) невелика церква на території Києво-Печерської Лаври в Києві. Була центральною спорудою комплексу Микільського лікарняного монастиря в складі Лаври. Входить до складу Національного Києво-Печерського заповідника, в теперішній час використовується як лекторій. Микільська лікарняна церква

Трапезна Покрови Богородиці (кін. 1690-х рр.) православний храм у Києві. Трапезну з церквою Покрови Богородиці при ній було зведено впродовж 1695-1696 років коштом Івана Мазепи. Будівничим був архітектор Йосип Старцев. Церкву було зведено у стилі українського бароко із застосуванням деталей московської архітектури. Трапезна Покрови Богородиці

Вознесенська церква (1701-1705) унікальна пам’ятка монументальної мурованої архітектури ХVIII століття. Вознесенська церква

Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695 р.) визначна архітектурна пам'ятка доби Гетьманщини. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря

Також, він відбудував монастир Лаври, обвівши його монументальним муром із чудово прикрашеними воротами. Довго після його смерті, коли пам'ять про нього затирали у найменших закутинах, його портрет залишався на одному монастирському вівтарі. Гетьман побудував прегарну церкву св. Миколи, перетворив Могилянську Колегію, вибудував прославлений пізніше Шевченком собор у Переяславі. собор у Переяславі церква св. Миколи

Крiм будiвництва нових, або перебудови старовинних храмiв княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки. Серед них iкони, хрести, чашi, митри, ризи, дзвони, срiбнi домовини для святих мощей, богослужбовi книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправленi та оздобленi золотом, срiблом, коштовним камiнням, парчею, оксамитом та шовком.

До найкращих зразків розвиненого українського барокко, слід зарахувати церкву Воскресення і св. Петра й Павла київської Лаври, св. Юра Видубицького манастиря та деякі інші будівлі в Чернігові, Прилуках, Полтаві, Сорочинцях, Батурині. Монастир св. Юра Видубицького

Не менш гарно розвивалось за часів Мазепи і світське будівництво, але до наших часів дуже мало залишилося з нього, зокрема про гетьманські палати залишились тільки згадки.

Мазепу славлять як «протектора київських Атен», його прославляють за «побожність не тільки для церкви на Україні, але теж і серед темряви турецьких бусурменів».

Панегірики оспівують геройські вчинки великого вождя, «його справедливість», «його великосердя і правоту», сміливість нового Геракла». Це «найбільший український лицар».

І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя і культури та зробив вагомий внесок в становленні українського (козацького) бароко.

Дякую за увагу!


Теги: Шафорост Віта, мазепа
Навчальний предмет: Історія України
Переглядів/завантажень: 363/42


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar