Головна » Географія

Рельєф та тектонічна будова Євразії

Мета: визначити основні особливості тектонічної та геологічної будови Євразії; з’ясувати наслідки впливу давніх зледенінь на формування рельєфу материка, визначити закономірності розташування сейсмічно активних зон на материку, продовжувати формувати вміння працювати з різними видами карт та джерелами географічних знань.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, зошити (робота в таблиці з попереднього уроку), фізична та тектонічна карти Євразії, зображення Джомолунґми, Казбеку, Монблану та ін., геохронологічна таблиця, слайди з краєвидами Євразії? Презентація.

 Опорні та базові поняття: геохронологічна таблиця, епоха горотворення, старі та молоді складчасті області, геосинклінальні пояси, платформи, плити, щити, тектонічний розлом, горст, грабен.

Географічна номенклатура: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунґма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Ґанґська, Месопотамська; Середньоросійська височина; плоскогір’я: Середньосибірське, Декан; нагір’я: Тібет, Іранське; вулкани: Гекла, Етна, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау; платформи: Східноєвропейська, Сибірська, Тарімська, Аравійська, Індостанська, Західносибірська, Туранська, геосинклінальні пояси: Альпійсько-Гімалайський, Тихоокеанське «Вогняне кільце»; щити: Балтійський, Український.

ХІД уроку

Організаційний момент.

Добрий день, шановні гості та діти! Сьогодні ми з вами пригадаємо ФГП материка Євразія відповідаючи на питання з презентації. Пам’ятайте, що у кожного з вас на робочому столі є звичні для вас картки самооцінювання та листочки з критеріями оцінювання.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

 1. «Прийом «Бліцопитування»

Учні дають відповідь на запитання із презентації «Євразія», при цьому відкриваються правильні відповіді в презентації. Діти, таким чином, закріпляють знання з фізико-географічного положення материка (фронтальне опитування) та паралельно 2-3 учні працюють індивідуально біля дошки – визначають протяжність материка:

 з зах. на сх. по паралелі 60* пн. ш.

 та з пн.. на пд. по меридіану  80* сх. д.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Здивувати»

Паустовський говорив:  «Подорожі і пізнання – невід’ємні!» Тож відправляємося з вами в подорож по Євразії.  Щоб наші мандри були більш плідними прошу вас подумати над метою нашого уроку, яка б відповідала нашій темі.

Діти озвучують мету уроку, про що б вони хотіли дізнатися на уроці. Листочки з метою чіпляють па вірьовочки повітряних кульок і відпускаємо – мандруємо!

Прийом «Проблемне питання»

Учитель. Рельєф Євразії надзвичайно різноманітний і відрізняється величезними контрастами. В чому  причина такого розмаїття?  ( Тектонічна будова материка).  Пригадаймо, які процеси впливають на формування рельєфу любої території?  (Внутрішні – рух літосферних плит та зовнішні процеси – робота вітру, води, Сонця, рослинного та тваринного світу, антропогенний вплив).

 IV. Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Картографічний практикум»

 (Працюємо з, атласами  «Географія материків і океанів 7 кл» видавництва ДНВП «Картографія», 2011р. Гриф: Лист МОН молоді і спорту від 27.04.2012 №1/11-5875 та «Комплексними зошитами для контролю знань», Вовк В.Ф., Костенко Л.В., видавництво «Ранок». Гриф: Лист ПТЗО від 10.04.2010 р. №1418-Г-132).

Розповідь вчителя. На відміну від інших материків Євразія формувалась навколо декількох платформ. Пригадаємо що ми називаємо платформами? ( Стійкі ділянки земної кори).  Це Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Аравійська та Індостанська платформи. Прошу вашої допомоги встановити відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу.                                                                                                  

В кінці протерозою – початку палеозою рух літосферних плит сприяв утворенню між Східноєвропейською, Сибірською та Китайською платформами поясу складчастості, що об’єднав їх в одне ціле. Ця складчастість – одна з найдавніших гірських систем материка, протягом тривалого  часу вона руйнувалась, але сотні мільйонів років тому знову зазнала підняття. Так омолодилися давні гори: Урал, Тянь-Шань, Алтай, Саяни.

Окремі палеозойські споруди не зазнали подальшого складкоутворення, продовжували руйнуватись так утворився Казахський дрібносопковик – горбиста рівнина.

В мезозойську еру, внаслідок руху літосферних плит Євразія остаточно відокремилась від Пн. Америки (на сході материка виник ряд гірських хребтів меридіонального напрямку: Верхоянський хр-т, хр-т Черського). 

Наприкінці мезозою Євразія закінчувалась з півдня Тібетським масивом. В кайнозої зіткнення Євразійської та Індо-Австралійської літосферних плит сприяло утворенню 2-х поясів складчастості (пригадаємо і дамо визначення терміну складчастий  пояс – це сейсмічна зона, де відбуваються інтенсивні рухи земної кори, землетруси та виверження вулканів.)

1- протягнувся від зах. на схід. – Альпійсько-Гімалайська складчастість., саме з нею пов’язане утворення найбільших гірських систем.

2-величезний пояс кайнозойської складчастості виник на стику Євразійської та Тихоокеанічної літосферних плит, від Камчатки до Малаккського п-ва. І проявився у вигляді острівних дуг – «ТИХООКЕАНІЧНЕ вогняне кільце». Тут зосереджено десятки сотень вулканів:

Найвищій – Ключевсько Сопка  4750 м. (п-в Камчатка)

Фудзіяма – Японські о-ви

Кракатау – Зондські о-ви.

Сучасні форми рельєфу сформувались на материку 20-30 млн. років тому.

Прийом «Мандрівка»   

Виконуємо практичну роботу №8: «Нанесення географічних об’єктів материка Євразія на контурну карту»

Учні прослуховують інформацію про географічний об’єкт, знайомляться з ним на презентації та знаходять в атласах, показують на фізичній карті, підписують на контурній карті.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Перевірка знань географічної номенклатури за електронними картами. (робота в парах) 

VІ. Підсумок уроку

      Діти відповідають на запитання вчителя чи досягли ми мети, яку поставили на

       початку уроку? (зачитуємо мету уроку і аналізуємо результат).

       Що сподобалося на уроці?

       Про що почули вперше?

       Що знаєте такого з цієї теми, чого не знаємо ми?

       Про що хотіли б ще дізнатися з цієї теми? 

VІІ. Домашнє завдання

 •       Опрацювати текст у підручнику § 42, ст.. 222-224.

 •       Продовжити роботу з контурною картою в «Комплексних зошитах для контролю  

          знань», Вовк В.Ф., Костенко Л.В., видавництво «Ранок». Гриф: Лист ПТЗО від

          10.04.2010 р. №1418-Г-132).

 •       Вчити номенклатуру рівнини і гори Євразії за атласами «Географія материків і    

     океанів 7 кл». 


Теги: Мірошник Л.П., Євразія
Навчальний предмет: Географія
Переглядів/завантажень: 4629/286


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar