| Головна » Географія |
Мета: сформувати в учнів поняття про особливості розміщення природних зон Євразії, з особливостями природи і типовими представниками різних зон; продовжувати формування вміння систематизувати причиново-наслідкові зв’язки між різними компонентами природи, пояснювати пристосування живих організмів до умов життя. Розвивати творчі здібності учнів. Виховувати бережне ставлення та любов до природи. Обладнання: фізична, кліматична карти Євразії; карти ґрунтів, природних зон; таблиці-ілюстрації щодо рослинного і тваринного світу материка; картки з індивідуальними завданнями. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Хід уроку І. Організація класу. ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. 1. Вступна бесіда. Що таке природна зона? 2. Робота з картою природних зон світу: учитель пропонує учням розмістити таблички з назвами природних зон Землі в порядку їх розташування від екватора до полюсів; ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів. Прийом «Проблемне питання». А чи однорідна природа материка Євразія? Чому? ІV. Вивчення нового матеріалу. 1. Звіти експедиційних груп. Учитель: Діти, сьогодні з мандрівки повернулися декілька експедиційних груп, які побували в різних природних зонах Євразії. Вони встановили взаємозв’язки компонентів природи в зонах, вивчили особливості природи кожної з них, ознайомилися з антропогенною діяльністю, використали всі можливі джерела географічних знань для того, щоб розповісти нам про природні зони Євразії за таким планом: Географічне положення. З якими природними зонами на материку межує. Експедиційні групи: І група – зона арктичних пустель і тундри ІІ – зона тайги, мішаних та широколистих лісів ІІІ – зона лісостепів та степів ІV – зона напівпустель та пустель V – зона саван і рідколісь VI група – зона вологих екваторіальних лісів Експедиційні групи коротко звітують про свою роботу, звертають увагу на взаємозв’язки між компонентами природи. У цей час учні заповнюють таблицю за таким зразком: Учні роблять висновок про різноманітність природи Євразії та взаємозалежність компонентів природи на прикладах зон Євразії. 2. Прийом «Дивуй» - учні розповідають цікавинки про природу Євразії (випереджальне домашнє завдання). І учень: Бамбук. Він тримає першість у швидкості росту серед вищих рослин. Його ріст – 40 см за добу. Як росте бамбук, може помітити навіть не дуже терплячий спостерігач. Свою максимальну 30-метрову висоту листоколосник набирає за рекордний термін – усього лише за декілька місяців. А швидкість росту бамбука, що стала хрестоматійним прикладом, не є абсолютним досягненням. Рекорд тут належить грибам. Гриб – веселка звичайна. Він росте майже у два рази швидше за бамбук. За 1 хвилину капелюшок веселки піднімається на 5 мм.У народі кажуть, що цей гриб буквально «росте на очах». ІІ учень: Пальма – корифа зонтична. Це рослина, яка має найбільше листя. Пластинки її віялового листя досягають 8 м у довжину і 6 м у ширину. Одним таким листом можна накрити половину волейбольного майданчика. Але ще більшим буває перисте листя бразильської пальми рафія тедигера. На 4-5-метровому черешку погойдується «гігантське перо» завдовжки більше 20 м і завширшки майже 12 м. Якщо поставити його на землю вертикально, то він підніметься вище за 6-поверховий будинок. 3. Робота з географічними атласами. Відшукайте на карті «Географічні пояси та природні зони світу» області висотної поясності на території Євразії. 4. Розповідь учителя про вплив людини на природу: Територія Євразії зазнала значного впливу господарської діяльності людини. Особливо потерпіли природні комплекси Європи, які були замінені антропогенними. Для охорони природи створено численні заповідники та природні національні парки («Асканія Нова», «Біловезька Пуща» тощо). Учні записують у зошити назви тварин, які постраждали від антропогенної дії. Зникли численні колись копитні, хижаки, птахи. Бурих ведмедів, рисей, росомах тепер можна побачити лише на заповідних територіях. Любіть, діти, природу – Пустиню, ліси і поля. Адже це наша з вами Навіки рідна Земля. V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. «Угадай, яка зона». Тут рослини майже не мають листя. Від спеки вдень тварини зариваються в пісок. Хорошою погодою вважають похмуре небо і дощі. Вітри утворюють дюни і бархани з піску, а іноді й оазиси засипають. (Пустелі.) 2. Робота з тестами (кожному учню дається індивідуальна картка). 1. З’ясуйте, у якій природній зоні ростуть липа, в’яз, дуб, клен: а) мішані ліси помірного поясу; б) мусонні ліси Східної Азії; в) савани Індії. 2. Найбільш чітко виражені природні зони на рівнині: а) Великій Китайській; б) Західносибірській; в) Східноєвропейській. 3. Мусонні ліси Євразії розташовані: а) в пустелі Гобі; б) у Гімалаях; в) в басейні річки Янцзи. 3. Взаємоперевірка правильності виконання тестових завдань. VI. Підсумок уроку. VII. Домашнє завдання. 1.Скласти запитання для взаємоопитування про природу материка, які починатимуться словами «що?», «де?», «коли?», «чому?», «як?» 2. Підготувати додатковий матеріал про заповідні території материка, які перебувають під охороною держави.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |