Головна » Географія

Історія відкриття та освоєння Північної Америки

Мета: дати характеристику географічного положення материка, розповісти про історію відкриття та дослідження; розвивати вміння працювати з тематичними та  контурними картами; виховувати інтерес до географічних знань.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: характеризувати  особливості  географічного положення, розповідати про історію відкриття Північної Америки, показувати  на карті об»єкти  географічної номенклатури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, робочі зошити, атласи, контурні карти, фізична карта світу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь

1.          Пригадайте, які материки ми вже вивчили і до якої півкулі вони належали?

  За яким планом ми вивчаємо географічне положення материків?
  Чому дуже важливо знати географічне положення материка?

Яка паралель називається Північним полярним колом?

Півні́чне поля́рне ко́ло — одна з п'яти важливих паралелей, які позначаються на мапах Світу. Ця паралель проходить на широті 66° 33′ 39″ (або 66,56083°) на північ від Екватора. Північніше цієї широти знаходиться Арктика, а південніше — північний помірний пояс. Еквівалентне полярне коло у південній півкулі називається Південне полярне коло.

Північне полярне коло позначає найпівденніший край зони, де можна спостерігати полярний день (24-годинний освітлений сонцем день, який ще часто називають «білою ніччю») та полярну ніч (24-годинну безсонячну ніч). На північ від Північного полярного кола сонце знаходиться над горизонтом впродовж 24 годин, щонайменше, раз на рік та за горизонтом протягом 24 годин, щонайменше, раз на рік. На широті Північного полярного кола такі події відбуваються, в принципі, точно раз на рік, у дні літнього та зимнього сонцестоянь, відповідно.

Розкажіть про  течію Гольстрім?

Гольфстрім (англ. Gulf Stream) — тепла морська течія у північній частині Атлантичного океану. Разом із північним продовженням у європейському напрямку, Північно-Атлантичною течією, є могутнім, теплим і швидким океанським потоком. Течія є величезним океанічним конвеєром, що транспортує тепло з екваторіальних районів до півночі. Завдяки Гольфстріму відбувається потужна циркуляція води: теплої — на північ, і холодної на південь. Теплі води з району екватора доходять майже до самого Полярного кола, по дорозі віддаючи своє тепло. Розпочинається у Мексиканський затоці  проходить Флоридську протоку, а потім приймає води Антильської течії, а потім з півночі підходить холодна Лабрадорська течія, на межі з якою відбувається перемішування і опускання поверхневих вод.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Географія Північної Америки не менш цікава, ніж географія інших континентів. Ви познайомитесь з тим, де розташований цей материк, відкриєте на карті континенту чимало імен людей, які досліджували для європейців Новий Світ. Шляхами перших поселенців пройдете неозорими рівнинами материка, здолаєте одну з найпотужніших гірських систем Землі. Ви розкриєте чергові таємниці клімату «розпечена сковорідка» (Мексиканська затока) і «мішок із льодом» (Гудзонова затока) і зрозумієте, як утворилася найбільша за площею прісноводна водойма. Ви дізнаєтесь про один із найглибших гірських каньйонів – Колорадо, про найбільший острів у світі – Гренландія, про найдовговічніше у світі дерево – секвоя. Відкриєте для себе гейзери, які викликають подив, здивування та захоплення мільйонів відвідувачів найстарішого парку планети. Ви дізнаєтесь також про європейське минуле багатьох сучасних американців.

Питання до учнів: а які рослини, батьківщиною яких є Північна Америка ми використовуємо: (учні називають картоплю, кукурудзу, тютюн)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Північна Америка має площу 20,4 млн. кВ.км, а з островами 24,4 млн. кВ.км. Материк займає  третє  місце серед континентів планети. Північна Америка повністю  у північній  півкулі, в усіх географічних поясах, крім екваторіального. Північна Америка разом із Південною  Америкою утворюють одну частину світу, яка називається Америкою. Материк Північна Америка омивають океани, і дуже впливають на розподіл опадів, які надходять на заході з Тихого, а на сході з Атлантичного океанів. Північна Америка  нагадує трикутник, адже північна частина вужча, а ніж південна.

А зараз практично визначемо протяжність від берегів Північного Льодовитого океану до Тихого за 100 градусами зх.д.

67гр. – 15 гр. = 52 гр.                                                                                                                            

111 * 52 = 5772 км.

Від берегів Тихого океану  до Атлантичного океану за 40 градусами пн.ш., якщо довжина 1гр. дорівнює 85,4 км.

124 гр. – 74 гр. = 50 гр.

85,4 * 50 = 4270 км

А зараз ми пограємо у гру «Пляшкова пошта»

Дати можливість учням  визначити за допомогою географічних координат  крайні точки материка

Порізаність берегів Північної Америки сприяла виникненню тут морських портів. Особливо важливе значення  для судноплавства має Панамський  канал, який відокремлює материк від Південної Америки

Повідомлення учня

Панамський канал прокладено в найвужчій частині Центральної Америки – Панамському перешийку. Найменша відстань між двома океанами – Тихим і Атлантичним – становить тут 48 км. Але довжина каналу який прорито через низовинну частину перешийку, сягає майже 82 км, найвужча частина його – 150 метрів. Канал «працює» з 1920 року. Щорічно через нього проходить понад 14 тисяч суден.

Берингова протока відділяє Північну Америку від Євразії, з народами якої тісно пов»язана історія відкриття  та освоєння материка.

Історія відкриття Америки розпочалася з плавань норманів. А активно освоювати Новий Світ європейців розпочати тільки після плавань Христофора Колумба

Повідомлення учнів випереджальне завдання

Христофор Колумб

 Відкриття Колумбом Америки та її колонізація.

Тоді як португальці просувались уздовж західних берегів Африки до Індії, у сусідній Іспанії виник інший варіант маршруту до тієї ж Індії. Генуеєць Христофор Колумб (1451--1506) запропонував у 1492 р. іспанському урядові Фердінанда й Ізабелли проект подорожі до Індії в західному напрямку. Колумб виходив із вчення про кулястість Землі, яке в кінці XV ст. знову завоювало визнання в європейській науці. Він звертався вже раніше з аналогічним проектом до португальського уряду, але йому було відмовлено. У португальців був свій план відкриття морського шляху до Індії вздовж Африки, який після відкриття Діаса був вже близький до повного завершення. Іспанський уряд, який на той час саме закінчив завоювання Гранадського королівства, поставився, навпаки, прихильно до проекту Колумба. Частину коштів на організацію подорожі вніс сам Колумб, більшу частину давав уряд. Колумб виговорив собі і своїм спадкоємцям право на зайняття посади віце-короля і адмірала у нововідкритих країнах. 3 серпня 1492 р. невелика ескадра у складі трьох кораблів вийшла з гавані Палос в Атлантичний океан.

12 жовтня 1492 р. Колумб відкрив один з Багамських островів у Карибському морі поблизу Центральної Америки. Незабаром він відкрив сусідні великі острови Гаїті і Кубу. В одній з наступних подорожей Колумб виявив береги Південної Америки (поблизу гирла ріки Оріноко). Ще за життя Колумба почалася колонізація іспанцями Америки. Першу колонізацію було організовано на острові Гаїті. Проте нова частина світу, відкрита Колумбом, не дістала назви за його ім'ям. Колумб уперто наполягав на тому, що він відкрив Індію, Китай і Японію. Самі землі в Америці, відкриті ним, викликали незабаром в Іспанії розчарування. Порівняно із справжньою, «Східною Індією» нова, «Західна Індія» Колумба виявилася бідною, без міст і цивілізації.

Колумб швидко впав у немилість двору. У 1506 р. він помер у провінційному місті Вальядолід у злиднях, всіма забутий. Смерть Колумба лишилася зовсім непоміченою для сучасників.

Відкритий Колумбом материк дістав назву -- «Америка», за ім'ям іншого італійця, флорентійця Амеріго Веспуччі.

Александр Маккензі

Алекса́ндр Маке́нзі — шотландський мандрівник, дослідник Північної Америки,  торговець хутром на службі в Північно-Західній компанії, за завданням котрої прибув до Північної Америки.

У червні 1789 на чотирьох каное вирушив у подорож річкою Невільничою і першим з європейців проплив нею до Великого Невільничого озера. Відкрив багатоводну річку, що бере початок з цього озера (нині вона називається Макензі у його честь) — і доплив по ній до місця її впадіння у Північний Льодовитий океан.

У 1792-1793 роках здійснив нову подорож: першим пройшов територією Північної Америки від затоки Святого Лаврентія до затоки Королеви Шарлотти і в зворотному напрямку. Відкрив гирло річки Великої Ведмежої. Став першим європейцем, який перетнув Північну Америку зі сходу на захід. Зібраний ним матеріал мав велике значення для вивчення внутрішніх районів Канади.

Генрі Гудзон

Гудзон Генрі - англійський моряк на англійській і голландській службі, дослідник Арктики та Північної Америки. В 1607 відправлений на пошуки шляху в Японію через Півн. полюс, оглянув бл. 1000 км сх. узбережжя Гренландії до п-ова, названого ним Холд-Уіт-Хоп, і відзначив течію (Східно-Гренландське), що заважає руху судна. Потім перетнув Гренландське море, зустрів непрохідні льоди і на зворотному шляху відкрив о. Ян-Майєю. Влітку 1608 в Новій Землі знову відступив перед льодами. Ще одну невдалу спробу підкорити Північно-Сх. прохід зробив в квітні - травні 1609. Маючи надії знайти протоку біля берегів Америки відкрив і частково обстежив (липень - вересень) затоки Чесапікську і Делавер, виявив п-ів Делавер, по річці, що тече з Півночі (р. Гудзон), піднявся майже на 200 км. В липні 1610 проник в протоку (Гудзонова), виявив (вдруге, після норманів) затоку Унгава і прослідкував майже все північне узмор'я Лабрадору. В серпні - вересні, пройшовши більше 1200 км на південь, потрапив в затоку (Джеймс). Влітку 1611 попрямував на Північ. Незабаром частина команди збунтувалася і висадила його з сином і сім вірних йому матросів в човен, залишивши їх без зброї і продовольства; всі пропали без вісті. До Гудзона прийшла рідкісна посмертна слава: річка, знайдена Джованні Верраццако (1485-1528) майже за 90 років до нього, названа ім'ям Гудзона; протока, відкрита С. Кабото за 110 років до нього, - Гудзонова протока; акваторія, що стала його могилою, куди першим проник все той же  Кабот, - Гудзонова затока. Ім'я Гудзона носять також підводний каньйон і кілька міст в США.

Ерік Рудий

Ерік Рудий — першовідкривач Ґренландії. Ісландський вікінг норвезького походження. Вважається першим європейцем, який заснував поселення в Гренландії. Син Торвальда Асвальдсона і батько Лейфа Еріксона. За деякими версіями, ще до сина відвідував побережжя Ньюфаундленда.

Ісландські землі в часи життя Еріка вже були зайняті. На одному з поєдинків за землю Ерік вбив людину, після чого ісландським судом був засудженим на вигнання на декілька років. В 982 році він зі своїми людьми відплив на захід. Нову землю він назвав Гренландією. В 986 році він повернувся в Ісландію і, взявши зі собою велику кількість людей, вернувся назад.

За данними істориків, до кінця життя Еріка кількість поселенців в Гренландії складала близько п'яти тисяч чоловік. А в 1004 році Норманн Лейф Еріксон (Щасливчик), син Еріка Рудого, досяг побережжя Північної Америки (за пів тисячоліття до Христофора Колумба).

Чириков Олексій Ілліч

Чириков Олексій Ілліч (1703-1748) — російський мореплавець і вчений. У 1721 р. закінчив Морську академію у Петербурзі і був направлений на Балтійський флот. Брав участь у 1-й і 2-й Камчатських експедиціях як перший помічник  Беринга. Під час 1 -ї Камчатської експедиції здійснив плавання вздовж північно-східного узбережжя Азії, дослідив узбережжя Чукотського півострова, відкрив острів Св. Лаврентія, пройшов протокою між Азією і Америкою. Загін 2-ї Камчатської експедиції, очолюваний Чириковим, на судні «Св. Павло» виявив на 55° пн. ш. острів Нойєс в архіпелазі Олександра, чим поклали початок відкриттю Америки європейцями з заходу. Обстежили північно-західне узбережжя материка. На зворотному шляху експедиція відкрила острів Адах, де вперше зустрілася з алеутами з групи Алеутських островів. За час плавання вздовж північно-західних берегів Північної Америки нанесено на карту близько 400 км узбережжя, зібрано великий матеріал про глибини океану, відмічено наявність банок, мілин та особливості грунту дна. Чириков першим з російських мореплавців відзначив світіння морської води.
Його ім'ям названо острови у затоці Аляска, ряд мисів на узбережжі Анадирської затоки, на острові Атту, в архіпелазі Олександра та підводне пасмо у Тихому океані.

А зараз ми приступимо до виконання практичної роботи

Учні працюють із контурними картами та позначають географічні об»єкти:

крайні точки: миси Мар»ято, Мерчісон, Принца Уельського, Сент-Чарльз;
моря: Карибське, Берингове, Баффіна, Бофорта;
затоки: Мексиканська,  Аляска, Гудзонова;
протоки: Бегингова, Гудзонова, Флоридська;
острови: Гренландія, Великі Антильські ( Куба, Гаїті, Ямайка), Ньюфаундленд, Малі Антильські (Канадський Арктичний архіпелаг);
півострови: Юкатан, Флорида, Лабрадор, Аляска, Каліфорнійський.

V. Закріплення вивченого матеріалу

А зараз проведемо гру «Вірю не вірю»

Чи вірите ви в те що Північну Америку перетинає екватор?  (Ні)
Чи вірите ви в те що Північна Америка розташована у Західній півкулі? (Так)
Чи вірите ви в те що Північну Америку омиває Індійський океан? (ні)
Чи вірите ви в те що Північну Америку досліджували російські мореплавці? (так)

VІ. Підсумок уроку

А зараз вам потрібно зробити порівняльну характеристику географічного положення Північної та Південної Америки. Відповіді записать  у таблиці

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 39, закінчити практичну роботу та підготувати презентацію на тему Геологічна будова та рельєф, їх порівняння з Південною Америкою. Роль вулканізму та давнього зледеніння у формуванні сучасного рельєфу. Корисні копалини.


Теги: Бурлака В.Г., Північна Америка
Навчальний предмет: Географія
Переглядів/завантажень: 2035/187


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar