| Головна » Фізика |
МЕТА: Українська література · Сформувати в учнів уявлення про стан розробки в українській літературі теми атомної енергетики – висвітлити погляди письменників на проблему чорнобильської трагедії, що відображені у художніх творах української літератури; готувати дітей до роботи над інтегрованим проектом. · Розвивати навички самостійного здобуття інформації, узагальнення знань, літературознавчого аналізу тексту під час роботи над інтегрованим проектом; відпрацьовувати навички вивчення рівня сформованості оціночних поглядів на проблему атомної енергетики в однокласників. · Виховувати бережливе ставлення до духовних надбань українського народу, шанобливе ставлення до свого коріння. Фізика · Вчити учнів виявляти позитивні та негативні сторони наукових відкриттів і технологічних досягнень; показати можливі сфери застосування атомної енергії. · Продовжити формувати інтерес до наукових знань; узагальнити та поглибити знання учнів с теми «Атомна енергія та її використання»; вдосконалювати навички робот із додатковою літературою; учити грамотно і стисло формулювати думку. · Виховувати розуміння відповідальності людини за наукові відкриття; громадянську активність. ТИП УРОКУ: бінарний урок з фізики та української літератури (позакласне читання); ВИД УРОКУ: урок підготовки інтегрованих учнівських проектів.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
1. Організаційний момент. 2. Оголошення теми, завдань уроку.
Сьогодні на нашому уроці ми з вами поговоримо про атом, точніше, атомну енергетику. Наш урок буде присвячений підготовці ваших майбутніх інтегрованих проектів, проектів, у яких ви зможете використати відомості як з фізики – основної науки, котра вивчає атомну енергію, так і з української літератури, у якій відображено художнє бачення проблем, суспільні страхи та певні застереження щодо використання «мирного атому». Таким чином, темою нашого уроку є «Атомна енергетика. Що далі?». Ми розглянемо до певної міри полярні погляди на проблему, використовуючи джерела фізики та спробуємо дати відповіді і пояснення на запитання, що постають у літературних творах. Зробимо спробу сформувати власні об’єктивні позиції, виходячи з яких ви матимете змогу створити певний продукт( презентацію PowerPoint, газету в Pablisher, роботу реферативно-пошукового або творчого характеру). Для оптимізації нашої роботи вам було запропоновано розділитися на групи, умовно – фізики і літератори, так їх і назвемо. Протягом нашого уроку ви матимете змогу заповнювати картки інтерактивного опитування, їх знайдете на столах, а отримані матеріали зможете використати у своїй подальшій роботі над темою та на них орієнтуватися. Нас також цікавитиме і ставлення наших гостей до обговорюваних проблем, тому пропонуємо висловити свою думку і їм. У розрізі сформульованих завдань кожна група вже зробила спробу підготувати фрагменти власних проектів. Тож, почнемо.
ІІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ УРОКУ Презентація роботи групи літераторів
ВИБУХ Весна одягала барвисту, шовком шиту сорочку. Весна між Десною і Прип’яттю і не думала навіть про смерть. І прибутному рокові наказувала, мов синочку: – Сину, ступай міцніше на землю отчу, на твердь! Атом ще спав покірно – в реакторах і в долонях, Ще не чули його загрози поліські бори і вода. І лише земля відчувала, як б’ється жилка на скронях, Як вишумовує травами весна співуча і молода. І раптом – вибух як сполох… М. Сингаївський З чорнобильської хронічки “Обпалена мужність”
Спочатку з'являється заграва. Вона росте, розгоряється, i ось уже слiпучо-бiла лавина котиться до мiста. Вогонь охоплює будинки, вулицi, спалахують автомобiлi. Дерева чомусь займаються швидко, як свiчки, хоча зараз розпал весни... Вогняна лавина котиться мiстом. Залишається лише потрiскана, наче в зморшках, земля. Страхiття це сталося 26 квiтня 1986 року, коли на Чорнобильськiй АЕС вибухнув четвертий блок. Ця трагедiя приголомшила весь свiт. На всiй планетi не було байдужих до цiєї сумної подiї, вона схвилювала всiх, вiдгукнулась болем у серцях мiльйонiв. Тема чорнобильської трагедiї знайшла вiдображення у творчостi багатьох письменників в українській літературі, у перші ж дні після катастрофи на сторінках літературних часописів, зокрема в "Літературній Україні", з'явилися пристрасні публіцистичні виступи Олеся Гончара, Бориса Олійника, Івана Драча. Згодом були видруковані їхні поетичні та прозові твори, ось вони: В. Яворiвський "Марiя з полином у кiнцi столiття", Ю. Щербак документальна повiсть "Чорнобиль", Д.Павличко поезiя "Листок", Б. Олiйник поема "Сiм", М. Лукiв поема "Бiль i пам'ять", М. Сингаївський "Обпалена мужнiсть", Л.Горлач поема "Зона", С. Йовенко поема "Вибух", I. Драч "Чорнобильська мадонна". Подією в літературі стала поема Бориса Олійника "Сім" (1987). Цей твір присвячено пам'яті відважних шести пожежників: Віктора Кібенока, Миколи Вашука, Василя Ігнатенка, Миколи Титенока, Володимира Тишури, Володимира Правика, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменного називання, свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій. Велику увагу звертає Б. Олійник у поемі на проблеми моралі, науки й цивілізації, самопізнання та самоусвідомлення. Відвернення планетарної катастрофи залежить від комплексного розв'язання цих проблем. Такі висновки можна зробити, ознайомившись із поемою "Сім". Як вiдповiдь на страшну Чорнобильську трагедiю була написана поема Iвана Драча "Чорнобильська мадонна". Поет закликає перевiрити сво? дiяння i свою совiсть, його турбує майбутнє, що насувається на людство. Iван Драч пройнятий ненавистю до винуватцiв аварi?, гнiвно засуджує?хнi непродуманi дi?, неуцтво, кар'єризм: За безладу безмір, за кар’єри і премії, Немов на війні, знову вибір один: За мудрiсть всесвiтньо дурних академiй Платим безсмертям - життям молодим... Проте, не називає поет винуватців трагедії на ім’я. Чому? Бо їх імен не знає не лише письменник, а й суспільство. А можливо, суспільство приховує ці імена… від самого себе. Чорнобильська мадонна стає уособленням, втiленим закликом до вiдповiдi за все, не гiдне людини, втiленою невiдворотнiстю, суду совiстi, останнiм нагадуванням про вiдповiдальнiсть за майже вже загублений свiт. На сво?х руках сива чорнобильська мати несе "хворе дитя" i це хворе дитя - наша планета, наша земля, людство. Майже одночасно (1987) були написані прозові твори, присвячені проблемам чорнобильської трагедії. Це повість Ю. Щербака "Чорнобиль" та роман В. Яворівського "Марія з полином у кінці століття". Повість Ю. Щербака, хоча й носить документальний характер (це зібрані магнітофонні записи учасників ліквідації аварії і жертв атомної стихії), все ж відзначається неабияким художнім осмисленням того, що сталося. Відома журналістка Любов Ковалевська, пожежник Леонід Телятников, голова Прип'ятського міськвиконкому Олександр Єсаулов, електронник Юрій Бадаев, водій Григорій Хміль - всі вони по-своєму передають пережиту трагедію. Своє завдання Ю.Щербак вбачав у тому, щоб передати мужність людей у поєдинку зі смертю й по-філософськи осмислити долю, позначених Чорнобилем, і тих, хто далі йтиме у техногенну цивілізацію. У цих міркуваннях велике значення має монолог академіка Валерія Легасова, який зробив правдивий аналіз причин катастрофи. Їх корені вчений вбачає не лише у хибності технології, а моральному й духовному стані суспільства. Вони започатковані в системі освіти, кар'єризмі, бюрократизмі, хабарництві тощо. В основу сюжетної лінії твору В. Яворівського "Марія з полином у кінці століття" покладено історію сім'ї Мировичів. Однак В. Яворівський спостерігає вплив катастрофи не лише на одну сім'ю, а простежує цей вплив на життя всього навколишнього селянства. Масштабність Чорнобильської трагедії породила цю гірку "вічну" тему нашої літератури. Внаслідок Чорнобильської катастрофи цілий материк українського духовного буття розчинився у мертвій зоні, де зупинилася цивілізація. Понад 160 поліських сіл та містечок з їхнім неповторним культурно-історичним обличчям, пам’ятками старовини і талановитими витворами сучасників перетворилися на звалища радіоактивних відходів, приречених на поступове саморуйнування і знищення. Сотні інших населених пунктів Полісся вразила радіонуклідна хмара. А корінні мешканці цього краю розсіялися по світу, назавжди втрачаючи найдорожче - зв’язок з рідним духовним середовищем, в якому зростали і з якого органічно переймали мову батьків та глибинні культурні традиції, втрату яких нічим не можна компенсувати. Проблема порятунку історичних, духовних цінностей занапащеного краю, вперше порушена у 1989 р. Протягом 1993-2005 рр. МНС України було організовано понад 30 комплексних історико-етнографічних експедицій та близько 60 спеціалізованих експедиційних виїздів за профільними напрямками. Майже в кожній експедиції до зони відчуження брала участь видатна поетеса сучасності Ліна Костенко. Вона, чи не єдина постать серед українського письменства 80-х, котра не кинулася одразу після трагедіїї 1986 року розробляти нову і, як здавалося багатьом, «благодатну» тему в літературі, не писала великих творів про Чорнобиль, а підійшла до питання виваженіше, не роблячи спроб шукати винних. Поетеса побачила набагато маштабнішу проблему – відмирання великої частини національної культури, у центрі якої – людина(та, яку, не запитуючи і не зважаючи на її бажання, відривали від коріння – знищували душу): Дозиметром не виміряєш дози тотального спустошення душі Історія лягає під бульдозери Сучасний світ штампує фетиші (Із циклу «Летючі катрени»)
Запитання. Якою, на вашу думку є причина того, що одразу після чорнобильської трагедії оперативно з’являється багато творів про катастрофу, і чому лише невелика кількість з них стає відомою, а інші – відверто підзабуті? Очікувана відповідь. Велика кількість творів – це реакція письменників на подію, - вилив їхнього обурення, безпорадності від незнання відповіді на питання, що ж саме відбувається, адже офіційна інформація для суспільства, у тому числі і для письменників була доволі обмеженою. Визнання ж здобули лише ті твори, які, крім емоцій, мали глибший зміст…
Отже, як бачимо, тема атомної енергетики в українській літературі опрацьована доволі продуктивно,але зведена до спроб осягнути Чорнобильську трагедію. У більшості творів звучить багато запитань, які залишаються без відповідей. Для того, щоб розібратися в проблемах, які стосуються можливості, чи неможливості використання атомної енергії у майбутньому, ми звернемося до наших колег. Шановні фізики, а що ж далі?
Презентація роботи групи фізиків. «Энергия атома в руках человека – это…продолжение легенды о Прометее, который принес человеку огонь. Огонь может быть большой помощью, а может обусловить и большие проблемы». Вильям Миллер
Люди всегда относились к природе прагматически. Именно этот подход привел к тому, что во второй половине, а особенно, к концу ХХ века произошли глобальные изменения, которые сделали реальную угрозу самоуничтожения человечества. Одно из них – овладение атомной энергией. К использованию ядерной энергии отношение сложилось неоднозначное: от полного неприятия и до мнения, что атомная энергетика заменит все другие способы получения энергии. Кто же прав??? Может нам удастся ответить на этот вопрос. Человечество активно использует внутриядерную энергию. Для превращения ядерной энергии в другие виды, создали специальное устройство – ядерный реактор. (Видеофильм) В нем атомная энергия преобразуется в тепловую. В активной зоне реактора происходит деление ядер, так называемая ядерная реакция. С помощью стержней этой реакцией можно управлять. В конце 2008 года во всем мире в эксплуатации находилось 438 ядерноэнергетических реакторов. По объему производства электроэнергии на атомных станциях Украина занимает 8-е место в мире. У нас сейчас действует 15 атомных блоков. Эти блоки работают на 4 станциях. Хмельницкая АЭС Чернобыльская АЭС закрыта полностью. По данным «Энергоатома» 53% потребности в электроэнергии, покрывается за счет атомных электростанций. Так что при всем богатстве выбора другой такой альтернативы пока нет. Использование ядерной энергии необходимо человечеству, но делать это надо так, что бы не случилось катастрофы. Хотелось бы остановиться на преимуществах в использовании ядерной энергии. Мы считаем, что интенсивное развитие объясняется такими причинами: Во-первых, ядерное топливо замещает не возобновляемые органические энергоресурсы – уголь, нефть, газ, запасы которых все еще значительные, но ограничены достаточно обозримым будущим. Второй причиной можно считать возможность расположение АЭС вблизи потребителей и небольшие объемы топлива, которые она использует, что существенно снижает стоимость энергии. Достоинством АЭС является стабильность режима работы. Включенная в электросеть атомная электростанция дает постоянный поток электроэнергии. Один ядерный энергоблок сэкономит за год такое количество газа, стоимость которого эквивалента 350 млн. долларов США. Рост мирового потребления нефти (с учетом падения добычи на действующих месторождениях планеты) потребует ввода новых источников с суммарным объемом более 100 млн. баррелей в сутки. Это количество нефти должно будет располагаться на новых месторождениях размером в десять Саудовских Аравий. Таких месторождений на планете просто не существует. Третья причина – экологическая чистота эксплуатации АЭС по сравнению со станциями на органическом топливе. Выгодно отличается атомная энергетика от угольной промышленности. Особенно по параметру экологичности. Чтобы удовлетворить потребность общества в ближайшем будущем, необходимо будет сжечь около 2,3 млрд. тонн угля, а это в свою очередь обернется экологической катастрофой. К тому же такое количество нужно еще и перевозить к месту переработки. АЭС может быть источником облучения, но только в случает аварии. Реальная доза радиационного воздействия при эксплуатации АЭС – около 1 микрозиверта в год. Это всего одна сотая от допустимого для атомных станций. Доза облучения населения из-за ТЭС от 5 до 40 раз превышает дозу атомных станций. Ведь в топливе, используемом на ТЭС, углеводородах содержатся различные радиоактивные примеси. Сравнение атомной энергии с другими альтернативными энерготехнологиями в частности солнечной и ветряной энергетикой, тоже говорит о преимуществах мирного атома… Затраты на производство солнечной батареи превышают все доходы от получаемой таким способом энергии. А ветряки имеют невысокую мощность, высокую стоимость и экологические ограничения. Они не могут быть расположены близ населенных пунктов, так как издают шумы в инфразвуковом диапазоне, опасные для людей и животных. Для того чтобы атомная энергетика Украины полностью соответствовала современным требованиям и обеспечивала энергетическую независимость нашей страны необходимо выполнить ряд задач: создать отечественное производство топлива для атомной энергетики Украины, продлить срок службы действующих блоков, построить завод по переработки и хранилище для отработанного ядерного топлива.
«Ученые знают, что наука не может быть виновата. Виноваты только те люди, которые плохо используют её достижения». Ф. Жолио Кюри
Да, использование атомной энергии сейчас решает часть энергетических проблем. Но вреда от её использования больше, чем пользы. Атомная энергия – чистая энергия, говорите Вы. Все это миф. Реальность – даже если не вспоминать Чернобыль, затонувшие вместе с реакторами подводные лодки, радиоактивный шлейф ядерной энергетики периодически окутывает всю планету. Период полураспада отдельных радиоактивных изотопов тысячи и миллионы лет и чем больше АЭС на планете, тем выше ее радиационный фон. Какие же виды влияния АЭС на окружающую среду, это: Механическое влияние на рельеф при строительстве. Миф второй – ядерная энергетика самая безопасная. Нам говорят, что нынешние реакторы, в отличии от прошлых, абсолютно безопасны. Академик Александров – один из отцов чернобыльского реактора, теми же словами клялся в его полной безопасности и предлагал установить реактор на Красной площади в Москве. В мире нет ни одного реактора, который не выходил из штатного режима. Слов нет, конструкторы поработали над безопасностью технических устройств реактора и контролем текущих в них физических процессов. Но люди… Люди остались теми же. При любых авариях и катастрофах 80% причин относят к человеческому фактору. Ядерная энергетика не исключение. А если учесть, все выше поднимающий голову международный терроризм, для которого ядерные объекты лакомый кусочек – что будет с ним и нами через 500-800 лет? В процессе ядерных реакций выгорает лишь 0,5 – 1,5 % ядерного топлива. Ядерный реактор мощностью 1000МВт за год работы дает около 60т радиоактивных отходов. Куда их деть? В этом и заключается главная проблема, да еще по оценкам экспертов расходы на захоронение отходов, составляют 75%, от стоимости топливного цикла АЭС. Опасные для здоровья и загрязняющие окружающую среду, эти отходы не подаются переработке и повторному использованию современными техническими и экономическими средствами. Да, атомная энергетика, возможно, соответствует нашим потребностям, выделяя меньше СО2 и это при меньшей стоимости, чем ископаемые энергетические ресурсы. Но когда наступит нехватка урана, как мы заменим эту энергию? И еще, через 30 лет работы станцию необходимо остановить, разобрать и захоронить. По оценкам специалистов стоимость демонтажа равна стоимости её строительства. Всё это показывает, что КВт атомного топлива в 3 раза дороже газового и в 2 раза угольного. Эксплуатация действующих атомных реакторов крайне не безопасно в связи с их несовершенствам в конструкциях. По оценкам программы «Зеленый мир» усовершенствование одного реактора в Украине будет стоить от 500 млн. до 1,5 млрд. долларов США. Кроме этого, к недостаткам, так же относится то, что не желателен режим работы с переменной мощностью для реакторов, работающих на тепловых нейтронах, которые мы сейчас применяем. «Пользуйтесь, но не злоупотребляйте - такого правило мудрости. Ни воздержание, ни излишества не дают счастья» Вольтер Я благодарю всех участников круглого стола на объективный взгляд на проблемы ядерной энергетики. Действительно наступило время безопасного и экономного использования ресурсов, дарованных нам природой. Потому что как сказал Джордж Драйфус, «Если человек хочет жить на этой Земле – то ему прийдется проявить мудрость при выборе между теме новшествами, которые он способен контролировать, и теме которыми он руководить не в состоянии». Заканчивается заседание круглого стола. Сегодня прозвучало много интересных фактов, разнообразных мнений, связанных с проблемой атомной энергетики на современном этапе. Мы проанализировали произведения в которых изображен взгляд украинских писателей на проблему Чернобыльской проблемы. Благодарим Вас за активное участие в интерактивном опросе. Нам небезынтересно знать Ваше мнение по обсуждаемой сегодня теме «атомная энергетика: за или против». Мы просим гостей и участникам круглого стола сдать анкету нашему статисту…
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |