| Головна » Філософія |
1. ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ ДЛЯ РОЗУМІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ ПОТРІБНО ОГЛЯНУТИ ЕТНІЧНО-КУЛЬТУРНІ ПІДВАЛИНИ, НА ЯКИХ ВОНА ВИРОСЛА, А НИМИ Є: “НАРОДНЕ СВІТОБАЧЕННЯ”; “ЕТНІЧНА МЕНТАЛЬНІСТЬ”; “ДУХ НАРОДУ” НА ДУМКУ ЧИЖЕВСЬКОГО, НАРОДНИЙ ХАРАКТЕР І СВІТОГЛЯД ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ТОМУ, ЩО У СВІТІ ЦЕЙ НАРОД ЛЮБИТЬ; ЧОГО В ЖИТТІ ВІН УНИКАЄ; ЩО В ЛЮДИНІ НАЙВИЩЕ ОЦІНЮЄ; ДО ЧОГО СТАВИТЬСЯ НЕГАТИВНО НАРОДНИЙ ХАРАКТЕР НЕ Є ЧИМОСЬ НЕЗМІННИМ, АЛЕ Є ПЕВНІ УСТАЛЕНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕТНІЧНОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ, ЯКІ НАКЛАДАЮТЬ ВІДБИТОК НА САМ СТИЛЬ МИСЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТІ СВІТОБАЧЕННЯ ТА ДУХОВНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗУМОВЛЕНІ: ПРИРОДНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ З ЙОГО КРАЄВИДАМИ; ГЕОПОЛІТИЧНИМ РОЗТАШУВАННЯМ УКРАЇНИ; ХАРАКТЕРОМ РОДИННИХ СТОСУНКІВ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ РИСАМИ ПОБУТУ; ДРАМАТИЧНИМИ ПОДІЯМИ ІСТОРІЇ; СПЕЦИФІКОЮ КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ ОСНОВНОЮ І ВИЗНАЧАЛЬНОЮ РИСОЮ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Є ЇЇ МЕЖОВИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА – ЦЕ “КОРДОННА ЦИВІЛІЗАЦІЯ”: СИНТЕЗ ЗАХОДУ І СХОДУ, ПІВНОЧІ Й ПІВДНЯ (ШЛЯХ З ВАРЯГІВ У ГРЕКИ); КУЛЬТУРИ ЛІСУ І КУЛЬТУРИ СТЕПУ; РИМСЬКОЇ ТА ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ; ЗЕМЛЕРОБСЬКОГО І КОЗАЦЬКОГО СТИЛЮ ЖИТТЯ; ФОЛЬКЛОРНО-ЯЗИЧНИЦЬКОЇ ТА ХРИСТИЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ РИСИ УКРАЇНСЬКОГО МЕНТАЛІТЕТУ ЕСТЕТИЗМ; ЛІРИЗМ; ЕМОЦІЙНО-ЧУТЛИВИЙ ХАРАКТЕР (КОРДОЦЕНТРИЧНІСТЬ); ІНДИВІДУАЛІЗМ; ВОЛЕЛЮБНІСТЬ; ДЕМОКРАТИЗМ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ; ШАНОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЗВОРОТНІЙ БІК ТОЛЕРАНТНОСТІ УКРАЇНЦІВ ПОКІРЛИВІСТЬ ДОЛІ; КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ, ПРОВІНЦІЙНОСТІ; ВОЛЕЛЮБНІСТЬ ЧАСТО МЕЖУЄ З ГОТОВНІСТЮ ДО АНАРХІЧНИХ НАСТРОЇВ І СХИЛЬНІСТЮ ДО КРАЙНОЩІВ ОСОБЛИВІСТЮ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ Є ЇЇ ГУМАНІСТИЧНА, АНТРОПОЛОГІЧНА СПРЯМОВАННІСТЬ ГНОСЕОЛОГІЧНІ (СВІТОГЛЯДНІ) ПРОБЛЕМИ НЕ ПРИВЕРТАЮТЬ УВАГИ УКРАЇНСЬКИХ ФІЛОСОФІВ, ЇХ ЦІКАЛЯТЬ ПРОБЛЕМИ ЛЮДИНИ, ЇЇ ВНУТРІШНЬОГО, ДУХОВНОГО СВІТУ, МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЗАХІДНО-ЕВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ БУЛА НАЦІЛЕНА НА ПОШУК І ДОСЯГНЕННЯ ІСТИНИ АБСТРАКТНО-ЛОГІЧНИМ ШЛЯХОМ, ЗА ДОПОМОГОЮ АБСТРАКТНИХ ПОНЯТЬ ТА КАТЕГОРІЙ, А УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ БУЛА СПРЯМОВАНА НЕ НА ДОСЯГНЕННЯ АБСТРАКТНИХ ІСТИН ПРО СУТНІСТЬ БУТТЯ, А НА ПОШУК ПРАВДИ І МУДРОСТІ, НА ПОШУК ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ “ЯК ЖИТИ” ТАКА ПРАКТИЧНО-МОРАЛЬНА ОРІЄНТАЦІЯ ВИКЛИКАЛА ТАК ЗВАННУ ТРАДИЦІЮ “ФІЛОСОФІЇ СЕРЦЯ” (ЇЇ АСПЕКТИ РОЗГЛЯДАЛИСЯ У ТВОРЧОСТІ СКОВОРОДИ, ГОГОЛЯ, ЮРКЕВИЧА, КУЛІША) СУТНІСТЬ ЦІЄЇ ТРАДИЦІЇ ПОЛЯГАЄ В ПРАГНЕННІ ВІДНАЙТИ БІЛЬШ ГЛИБОКЕ ПІДГРУНТЯ ЛЮДСЬКОГО ДУШЕВНОГО ЖИТТЯ, НІЖ РІВЕНЬ РОЗУМУ; ВВАЖАЄТЬСЯ, ЩО ДІЙСНИМ ОСЕРЕДКОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ Є “СЕРЦЕ”, В ЯКОМУ НАРОДЖУЮТЬСЯ ПОЧУТТЯ, ЕМОЦІЇ, ПЕРЕЖИВАННЯ, А НЕ ХОЛОДНИЙ РОЗСУДОК, НЕ БЕЗСТОРОННІЙ ІНТЕЛЕКТ ХАРАКТЕРНІ РИСИ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ РЕЛІГІЙНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ, НАЛЕЖНІСТЬ ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ ВЧЕНЬ ДО РЕЛЕГІЙНОЇ ТЕМАТИКИ ( СКОВОРОДА, ГОГОЛЬ, ЮРКЕВИЧ, ПРЕДСТАВНИКИ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА, ТРАДИЦІЇ КИЇВСЬКОЇ РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ); ЕСТЕТИЧНИЙ СПОСІБ ФІЛОСОФСТВУВАННЯ, ТОБТО ВИЯВ ФІЛОСОФСЬКИХ ПОШУКІВ І ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ У ФОРМАХ, ЯКІ ТОРКАЮТЬСЯ НЕ ЛИШЕ РОЗУМУ, АЛЕ Й СЕРЦЯ ЛЮДИНИ (ТВОРЧІСТЬ СКОВОРОДИ, ГОГОЛЯ, ШЕВЧЕНКА, КУЛІША, ФРАНКА, ХВИЛЬОВОГО) 2. ОСНОВНІ ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ ПЕРШИЙ ПЕРІОД – КНЯЗІВСЬКА ДОБА (З ПОЧАТКУ ХРИСТИЯНІЗАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ДО ВТРАТИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИМ КНЯЗІВСТВОМ (ХІ-сер.ХVІ ст.) ДУХОВНИМ ДЖЕРЕЛОМ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ СТАЮТЬ АНТИЧНА СПАДЩИНА ТА ПАТРИСТИКА РЕЛІГІЙНО-ЕТИЧНА ТЕМАТИКА СТАЄ ОСНОВНОЮ В ЦЕЙ ЧАС ПЕРЕКЛАДАЮТЬСЯ ТВОРИ АНТИЧНИХ, ВІЗАНТІЙСЬКИХ, БОЛГАРСЬКИХ АВТОРІВ, БІБЛІЙНІ КНИГИ З”ЯВЛЯЮТЬСЯ ТВОРИ МИСЛИТЕЛІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ: “СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ” КИЇВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА; ПРОПОВІДІ КИРИЛА ТУРОВСЬКОГО; “ПОВЧАННЯ” ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА; “СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ”; “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” ДРУГИЙ ПЕРІОД – КОЗАЧЧИНА (БАРОКО-- В КУЛЬТУРІ) (ХVІ –ХVІІст.) ДЛЯ КУЛЬТУРИ ЦЬОГО ПЕРІОДУ ХАРАКТЕРНИМИ Є ТЕАТРАЛЬНІСТЬ, ПИШНІСТЬ, ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ У ВИЯВІ ПОЧУТТІВ, ПАФОСНІСТЬ, МЕТАФОРИЧНІСТЬ. ІДЕАЛОМ КУЛЬТУРИ БАРОКО СТАЄ “ГЕРОЇЧНА ОСОБА”. ХАРАКТЕРНИМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВДАЧІ З ЧАСІВ КОЗАЧЧИНИ Є СХИЛЬНІСТЬ ДО ПЕВНОГО АВАНТЮРИЗМУ ТА КРАЙНОСТЕЙ (МАКСИМАЛІЗМ) САМЕ В ЦЕЙ ПЕРІОД ВПЕРШЕ ВИНИКАЄ ПРОФЕСІЙНА ФІЛОСОФІЯ В УКРАЇНІ, ПОВ’ЯЗАНА З ДІЯЛЬНІСТЮ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ; ПОШИРЮЄТЬСЯ РЕЛІГІЙНА БОРОТЬБА З ПРОТЕСТАНСЬКИМ РУХОМ, ПІЗНІШЕ -- З КАТОЛИЦИЗМОМ; ТРЕТІЙ ПЕРІОД – РОМАНТИЗМ (ХІХ-поч.ХХст.) ОСОБЛИВОЇ РОЛІ У ЦЕЙ ПЕРІОД НАБУВАЄ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА, ЗОКРЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ОСОБИСТОСТІ І СУСПІЛЬСТВА, ЛЮДИНИ І НАЦІЇ; РОМАНТИЗМ СТАВ СВОЄРІДНИМ АНТИПРОСВІТНИЦЬКИМ РУХОМ, ПОВ’ЯЗАНИМ З РОЗЧАРУВАННЯМ В ІСТОРИЧНОМУ ПРОГРЕСІ, У МОЖЛИВОСТЯХ РОЗУМУ І НАУКИ ПЕРЕОСМИСЛЮЄТЬСЯ ОБРАЗ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ ПРИРОДА РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛЮДСЬКИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І НАСТРОЇВ; У РОЗКРИТТІ ТАЄМНИЦЬ ПРИРОДИ І ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ПЕРЕВАГА ВІДДАЄТЬСЯ НЕ РОЗУМУ, А ПОЧУТТЯМ, ХУДОЖНІЙ УЯВІ, ПІДСВІДОМИМ ВИЯВАМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ, ЯКІ ВКОРІНЕНІ В НАРОДНОМУ ДУСІ, ЙОГО МУДРОСТІ І ТВОРЧОСТІ 3.ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ВЧЕННЯ ПРО ЛЮДИНУ, ПРО САМОПІЗНАННЯ ЯК ЄДИНИЙ ШЛЯХ ДО БОГА І ДО ЩАСТЯ; ВЧЕННЯ ПРО ТРИ СВІТИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ ВСЕ ІСНУЮЧЕ; ІДЕЯ ПОДВІЙНОЇ ПРИРОДИ ТРЬОХ СВІТІВ; “ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ” ЯК ОСЕРЕДКУ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ТА ГОЛОВНОГО ІНСТРУМЕНТУ САМОПІЗНАННЯ; ЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ “НЕРІВНОЇ РІВНОСТІ” ТА ІДЕЯ “СРОДНОЇ ПРАЦІ”
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |