Головна » Алгебра |
Елементарні задачі, які були віднесені до стохастики, тобто до комбінаторики, теорії ймовірностей та математичної статистики, ставилися й розв'язувалися ще в часи Стародавнього Єгипту, Греції та Риму. ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ ЕПІКУР ВВАЖАВ , ЩО ВИПАДОК ПРИТАМАННИЙ САМІЙ ПРИРОДІ ЯВИЩ, І, ОТЖЕ , ВИПАДКОВІСТЬ ОБ’ЄКТИВНА. Період так званої передісторії теорії ймовірностей закінчився ще в ХVIст. працями італійських математиків: Д. КАРДАНО «КНИГА ПРО ГРУ В КОСТІ» НІКОЛО ТАРТАЛЬЯ «ЗАГАЛЬНИЙ ТРАКТАТ ПРО ЧИСЛО ТА МІРУ» « ПРО ВИПАДАННЯ ОЧОК ПРИ ГРІ В КОСТІ» Галілео Галілей У 1654 році вся наукова громадськість Парижа говорила про виникнення нової науки-теорії ймовірностей. У ХVII- XVIIIст. питаннями теорії ймовірностей цікавилися французькі математики: П’ЄР ФЕРМА БЛЕЗ ПАСКАЛЬ Велику роль у розповсюдженні ідей теорії ймовірностей та математичної статистики в Росії та Україні відіграли видатні російські математики українського походження: В.Я. БУНЯКОВСЬКИЙ М.В. ОСТРОГРАДСЬКИЙ Російські математики П.Л.Чебишов та А.А.Марков Уточнили основні положення теорії ймовірності та провели багато досліджень в даній галузі У ХХ ст. теорія ймовірностей поступово перетворилась на строгу аксіоматичну теорію. Це відбулося завдяки працям багатьох математиків. Дійсно вирішальним етапом розвитку теорії ймовірностей стала праця А.М. Колмогорова “Основні поняття теорії ймовірності”(1937 рік), у якій він виклав свою аксіоматику і після якої, теорія ймовірності стала рівноправною математичною дисципліною. Перші статистичні дослідження були проведені в Англії та Німеччині Уільямом Петті та Джоном Граунтом У середині XVII століття у Англії виник науковий напрям “Політична арифметика”, а в Німеччині розвивалася школа “Державознавство”. Ці напрями й сприяли виникненню науки “Статистика” Сучасну математичну статистику характеризують як науку про прийняття рішень в умовах невизначеності. КІНЕЦЬ
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |